ВОЛОДИМИР ВЕРБИЦБКИЙ

ЮННАТІВСЬКОМУ РУХОВІ В УКРАЇНІ - 85 РОКІВ

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 785 «Державна цільова соціальна програма розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року»

Нині позашкільна освіта України набуває досить високого статусу, її змістові й формальні характеристики констатують ступінь розвитку індивідуальності людини - ріст та розвиток її потреб, здібностей, ціннісних орієнтацій, що власне й складає фундамент культури особистості.

З 2000 року формується нова правова основа діяльності позашкільних навчальних закладів. 22 червня 2010 року виповнилось 10 років з часу набрання чинності Закону України «Про позашкільну освіту». Відтоді визначено і законодавчо закріплено державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади. Важливим документом дія розвитку позашкільної освіти стало затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 785 «Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року».

Педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів постійне знаходяться у творчому пошуку нових форм і методів навчання виховання молоді, у своїй діяльності запроваджують нові перспективні, нетрадиційні форми навчання і виховання: комплексні екологічні експедиції школярів, навчально-польові практики, фестиваль екологічних бригад, екологічні табори, літні профільні табори, польовий експедиційний практикум з використанням природно-заповідного фонду України. Позашкільні заклади еколого-натуралістичного спрямування є ініціаторами проведення природоохоронних акцій т конкурсів. Створюються умови для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів гуртківців. Педагогічні колективи впроваджують роботу гуртків профільну систему навчання, що реально-задовольняли соціальні запити дітей на профільну допрофесійну підготовку та якісну початкову професійну освіту.

Для визначення стратегічних орієнтирів розвитку позашкільне еколого-натуралістичної освіти в XXI столітті, умов формування основних напрямів важливе наукове осмислення етапів розвитку юннатівського руху в Україні, його змісту та форм діяльності. Це дозволить виробити систему державної та педагогічної підтримки юннатівського руху на сучасному етапі.

Цим актуальним проблемам позашкільної освіти присвячена науково-практична конференція «Стратегічні орієнтири розвитку позашкільної освіти України», що стала спробою повномасштабного історико-педагогічного аналізу юннатівського руху в Україні в XX столітті та визначення стратегічних орієнтирів його розвитку.

На основі методологічних положень про історичну обумовленість соціально-педагогічних явищ, про виховання як соціокультурний феномен, гармонійний розвиток особистості дитини, принципів гуманізму, природо й культуровідповідності юннатівський рух в Україні схарактеризований учасниками конференції як соціально-педагогічне явище.

Ми звернулися до Володимира ВЕРБИЦЬКОГО, доктора педагогічних наук, професора, директора Національного еколого-натуралістичного центру з проханням розповісти про основні етапи становлення й тенденції розвитку юннатівського руху в Україні, які відображають зміни його ціннісно-змістових пріоритетів, обґрунтувати виховний потенціал та розкрити можливості розвитку екологічної культури дітей та учнівської молоді.

- Володимире Валентиновичу, 2010 рік - рік особливий, адже юннатам України виповнилося 85 років. Це час, коли варто підбити підсумки діяльності позашкільних навчальних еколого-натуралістичних закладів, продемонструвати свої досягнення. Нині в Україні функціонує 172 позашкільних навчальних заклади еколого-натуралістичного спрямування.

А з чого все починалось?

- Аналізуючи розвиток юннатівського руху, ми умовно можемо визначити три основні його періоди: 1917-1940 рр., 1945-1990 рр., 1990-2000 рр.

1917-1940 рр. Концептуальні основи юннатівського руху підпорядковувались завданням розвитку суспільства. Актуальність діяльності перших гуртків юннатів була в їхній активній допомозі на селі у відбудові господарства, у боротьбі зі шкідниками полів, у насадженні лісозахисних смуг, проведенні робіт з укріплення схилів за допомогою зелених насаджень. Юннати з перших днів позашкільного навчання і праці були вірними друзями природи.

У 1925 році у м. Києві було відкрито першу біологічну станцію (нині Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Згідно Указу Президента України № 96 від 17 лютого 2001 року закладу надано статус «Націонатьний»). На першому етапі діяльності основним завданням цього позашкільного навчального закладу була методична і практична допомога загальноосвітнім навчальним закладам України в організації гуртків юннатів.

Відповідно до вимог постанов ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У «...наблизити школу до умов і потреб трудового життя...» урізноманітнюється профільність гуртків, зростає їх кількість. Уже в 1926 році у школах, дитячих будинках, Палацах, Будинках піонерів і на Центральній педагогічній агробіостанції юннати виконують корисну роботу в гуртках городників, садоводів, метеорологів, птахівників, кролівників.

Наприкінці 30-х років юннати вивчають методи передовиків сільськогосподарського виробництва, проводять досліди на шкільних земельних ділянках, у колгоспних хатах-лабораторіях.

1945-1990 pp. У 50-60 роках в Україні сформувалася державна система позашкільної роботи, визначилися її основні організаційні форми: гуртки, клуби, практичні роботи на навчально-дослідних ділянках тощо. На зміст і активність юннатівського руху у ці роки впливають різні фактори соціально-економічного характеру. Обумовлюють і забезпечують розвиток мережі станцій юннатів, гуртків натуралістичних, природоохоронних, сільськогосподарських профілів і відповідні законодавчі акти, зокрема Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо поліпшення позашкільної роботи з дітьми» (22 листопада 1946 p.). У 1947 році Міністерством освіти У PCP і ЦК ЛКСМУ був оголошений Конкурс на кращий гурток юннатів, що дав поштовх не тільки кількісному, а й якісному розвитку юннатівського руху.

-     Проте найбільш визначними віхами в історії розвитку народного господарства в Українській Республіці, які викликали у юннатівському русі появу близьких і дещо спільних форм діяльності, були: Прийнятий Верховною Радою СРСР 24 грудня 1958 р. Закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» і відповідний закон, прийнятий Верховною Радою УРСР 17 квітня 1959 р.

-     У 1960 р. прийнятий Верховною Радою УРСР «Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про охорону природи Української PCP».

Відповідно до поставлених завдань, у школах запроваджують трудове навчання, виробничу та суспільно-корисну працю, велику увагу приділяють дослідницькій роботі з рослинництва і тваринництва. При окремих навчальних закладах створюються учнівські виробничі бригади, шкільні лісництва.

11 січня 1962 року Постановою Ради міністрів УРСР було затверджено «Положення про учнівську виробничу бригаду». У досвіді шкіл України у 60-70-х роках XX століття мала місце значна перевага організації продуктивної праці за професійними напрямами «людина-природа», «людина-техніка».

Перші учнівські лісництва почали організовувати в 1960-х роках на базі юннатівських гуртків, «зелених» і «голубих» патрулів, лісівничих ланок. Одним із перших в Україні було створено у вересні 1966 року Моквинське шкільне лісництво Костопільського лісгоспу Рівненської області.

У системі позакласної і позашкільної роботи дедалі більшої актуальності набувають природоохоронні справи. Наприкінці 80-х років у школах і позашкільних закладах понад 400 тисяч учнів здійснювали активну природоохоронну роботу у 35000 загонах «Зелених патрулів», «Голубих патрулів», загонах з боротьби з ерозією ґрунтів, почали працювати за відповідною програмою і гуртки «зелених» та «голубих» патрулів.

У юннатівському русі біологічного, сільськогосподарського напрямів з'являються гуртки науково-дослідницької, одногалузевої спрямованості. А саме: юних генетиків-селекціонерів, фізіологів рослин, агрохіміків, мікробіологів, юних медиків, космічної біології та ін. Активізується діяльність наукових товариств учнів біологічних, екологічних, аграрних відділень та секцій Малої академії наук.

Сприяли розвитку профільних гуртків старшокласників:

прийнята постанова Президії Верховної Ради УРСР «Про заходи із подальшого зміцнення зв'язків навчально-виховних закладів народної освіти з установами Академії наук УРСР на 1981-1985 роки» (ЗО вересня 1981 р. №452);

- оголошення і проведення у 80-х роках республіканського конкурсу на крашу дослідницьку роботу з біології і сільського господарства в загальноосвітніх і професійних школах та позашкільних закладах Української PCP.

1990-2000 pp. Відбувається розбудова незалежної Української держави. Реформується зміст освіти і виховання в системі загальної середньої освіти і відповідно її підсистеми - позашкільної освіти. Розробляють і приймають до виконання нормативно-правові документи, що сприяє вільному розвитку людської особистості, зокрема здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, забезпеченню задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Окремі традиційні форми природоохоронної діяльності, «зелені», «голубі» патрулі відходять від заполітизованих шаблонів примусовості, рапортування до усвідомленого проведення, не епізодичної, а регулярної, конкретної роботи. Паралельно із загонами «Зелених патрулів», «Голубих патрулів» та гуртками юних друзів природи у школах і позашкільних закладах зростає кількість гуртків «Зелених патрулів», «Голубих патрулів», екологів, екологів-краєзнавців, які спрямовують свою навчальну і виховну діяльність на боротьбу з такими негативними факторами, як екологічне забруднення значних територій України.

Взаємодія юних екологів з ученими, спеціалістах»!, громадськими організаціями щодо виконання наукових досліджень відбувається в комплексних екологічних експедиціях, Всеукраїнських та регіональних таборах («Простір» - Запорізька обл., «Ойкос» - Закарпатська обл.. та ін.).

Актуальність і особливість соціально-педагогічної, еколого-натуралістичної діяльності аграрного спрямування в цей період, на сучасному етапі, а також у перспективі обумовлюються переконанням, що зміна суспільства, приватизація землі, сільськогосподарських виробництв, ринкові відносини потребують нових підходів до проблеми виховання громадянина суверенної України, нового господаря землі, будівничого незалежної держави.

У гуртковій роботі аграрних профілів з використанням педагогічного досвіду попередніх поколінь запроваджують нові технології, комплексні профільні об'єднання (ферми, кооперативи, шкільні колгоспи, школи юних фермерів та ін.).

Із змінами соціально-економічних умов у суспільстві виникла потреба більше уваги приділяти національному вихованню через набуття молодим поколінням соціального досвіду успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді особистих рис громадянина Української держави незалежно від національної приналежності.

Для реалізації такої потреби у юннатівському русі сучасного періоду на підґрунті природознавчого, екологічного, народознавчого виховання розробляють та впроваджують нові навчально-виховні моделі, форми, засновані на надбаннях української та світової науки еколого-натуралістичного спрямування, на тради­ціях та звичаях українського народу.

У структурі УДЕНЦ (НЕНЦ) та в системі еколого-натуралістичних позашкільних закладів України започатковано навчально-виховні лабораторії народних ремесел, в яких організовано роботу гуртків лозоплетіння, вишивки, різьби по дереву, гончарства; відкрито постійно діючі та періодичні виставки дитячих робіт.

На вищій сходинці юннатівського руху в цей період одним із основних завдань позашкільних закладів спільно зі школою і ВНЗ є залучення творчої, талановитої молоді, яка проявляла свої здібності, нахили ще в гуртковій роботі, на уроках, до наукової діяльності з орієнтуванням на національні інтереси держави через систему Малої академії наук та наукових товариств учнів. Нині відділення МАН створені в усіх обласних позашкільних закладах, які є структурними підрозділами МАН.

З метою реалізації потреби учнівської молоді в здобутті знань, умінь і навичок у галузі природничих, біологічних наук і задля створення умов для виявлення обдарованих і талановитих учнів з наступною організацією та проведенням для них навчань, науково-дослідницьких і експериментальних робіт за Положенням, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 11.07.1997 р., №238, на базі УДЕНЦ (НЕНЦ) відкрито Всеукраїнську біологічну заочну школу, а з 1998 р. почав діяти Природничий ліцей. Основна мета цієї нової складової структури НЕНЦ - надати можливість учням старших класів отримати, понад державний мінімум знання з біології, географії, хімії і факультативно з англійської мови; забезпечити ґрунтовну допрофесійну підготовку і визначеність для подальшого навчання ліцеїстів у вищих навчальних закладах.

- Коли НЕНЦ отримав статус «національного»? Як він діє нині?

- Здійснюючи значну координаційну, інформаційно-методичну, організаційно-масову роботу закладу в системі профільної позашкільної освіти на загальнодержавному рівні, УДЕНЦ став найвпливовішим позашкільним навчальним закладом, відомим не лише в Україні, а й далеко за її межами. Ураховуючи загальнодержавне визнання результатів діяльності Українського державного еколого-натуралістичного центру та його вагомий внесок у розвиток національної освіти, Указом Президента України №96/2001 від 17 лютого 2001 року установі надано статус «національного».

На сьогодні НЕНЦ - один з найвпливовіших позашкільних навчальних закладів, відомих не лише в Україні, а й далеко за її межами. Він виступає ініціатором позашкільної освітньої ідеології загальнонаціонального масштабу. Цьому сприяють його матеріально-технічна база, висококваліфіковані педагогічні кадри, освітні традиції, що складалися впродовж 85-ти років.

У його структурі: 14 відділів та лабораторій, науково-практичний центр з проблем особистісно-орієнтованої підготовки педагогів та профільного навчання учнівської молоді, кафедра методики позакласної та позашкільної роботи, науково-навчально-виробничі комплекси «Інститут природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету їм. М.П.Драгоманова -НЕНЦ», «Переяслав - Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди - НЕНЦ».

Навчально-виховний процес забезпечують 44 педагогічні працівники, з них вищу освіту мають 41 (93,2 %) педагогічний працівник, один - науковий ступінь. Протягом останніх п'яти років 19 (46,3 %) педагогічних працівників за наслідками атестації одержали вищу кваліфікаційну категорію. На сьогодні в НЕНЦ розроблено ефективну систему роботи з обдарованими учнями, що здійснюється через: наукове товариство «Ерудит», Природничий ліцей, Всеукраїнську заочну біологічну школу. Всеукраїнський інститут біологічних стажувань,

Всеукраїнську школу флористики та фітодизайну, Школу народних ремесел, Університет юних біохіміків на базі Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна HAH України. Плідна співпраця навчального закладу з науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами сприяє організації науково-дослідної роботи та забезпеченню наукового супроводу діяльності профільних позашкільних навчальних закладів.

У Центрі спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості учасників та переможців всеукраїнських, міжнародних конкурсів, олімпіад. Так, у 2008 році порівняно з 2006 роком число вихованців закладу - учасників Всеукраїнських конкурсів зрос­ло з 120 до 240, переможців - з 56 до 88. Переможцями Всеук­раїнських олімпіад та міжнародних конкурсів стали 19 учнів Всеукраїнської заочної біологічної школи. Чотири учні вибороли призові місця у міжнародних олімпіадах з біології: Світлана Махлинець (2003 рік, Білорусь), Анастасія Каменська (2006 рік, Аргентина), Дарія Бова (2007 рік, Канада), Олександр Кобилінський (2007, Канада); двоє слухачів творчого об'єднання «При­родничий ліцей» у 2008 році стали призерами 1II етапу захисту наукових робіт Малої академії наук України в секціях «медицина» та «сільське господарство». Активну участь беруть вихованці творчих об'єднань Центру в міжнародному конкурсі Intel ISEF.

2005p. - III призове місце у категорії «комп'ютерні науки» та спеціальний приз NASA(IL Сомсіков, м. Одеса).

2006p. - IV призове місце у категорії «хімія» (Д. Моносов, м. Дніпропетровськ);

-   спеціальна відзнака та перша премія Міжнародного почесного науково-технічного товариства Sigma хі за проект, що найкращим чином представляє міждисциплінарні аспекти наукових та технічних досліджень (командний проект за участю Р. Левіна, Є. Зайцева, М. Дмитренка, м. Запоріжжя).;

2007р. - спеціальна відзнака Асоціації обчислювальної техніки (Association for Computing Machinery) та диплом і приз (Г.Романовський. м. Луганськ)

-   спеціальна відзнака Американського геологічного товариства (The Geological Society of America), диплом і премія за актуальний та оригінальний екологічний проект, спрямований на вирішення проблеми отримання прісної води шляхом конденсації з атмосферного повітря (командний проект Зареми Умерової та Руслана Фаткулліна, АР Крим).

2008p. - II призове місце у категорії «хімія» (командний про­ект у складі Віталія Клокуна і Марини Мешкович, М.Дніпропетровськ).

2009p. - III призове місце у категорії «фізика і астрономія», спеціальна відзнака та перша премія Американського метеорологічного товариства, спеціальна відзнака Американської юридичної асоціації інтелектуальної власності та приз від Товариства патентів і торгових марок (О.Оленєв, М.Запоріжжя).

2010p. - II призове місце у категорії «екологія та менеджмент» (О.Токарев, м.Дніпропетровськ).

У 2010 році Україна вперше стала учасницею Міжнародного конкурсу комп'ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX -2010», що відбувся у Бухаресті (Румунія). В 2010 році брали участь учні з 20 країн світу. Українська команда гідно представила нашу державу та виборола одну золоту медаль та премію у розмірі 1000 Євро у номінації «Computer-art» за проект «Відлагодження» ( м. Одеса, Олексієнко Михайло), 4 заохочувальні бронзові медалі та диплом учасника (Хвиль Тарас, м. Луцьк, Шеверницький Володимир, м. Київ, Mora Євген,м. Білгород-Дністровський Одеської області, Касьянов Антон, м. Донецьк).

Центр співпрацює з молодіжними та дитячими об'єднаннями та організаціями, підтримує розвиток дитячого самоврядування. З 2000 року при Центрі працює громадська організація «Дитячий екологічний парламент». НЕНЦ успішно здійснює комплексну програму інтеграції національної освіти у європейський та світовий освітні простори, має розгалужену систему співробітництва з провідними позашкільними навчальним закладами республіки Білорусь, Росії, Латвії, Польщі.

Одним із завдань освітньої політики закладу є координація науково-методичної, організаційно-масової та навчально-виховної діяльності позашкільних навчальних закладів України еколого-натуралістичного спрямування. Разом з ученими АПН України, галузевих інститутів HAH України Центр започатковує нові підходи й напрями діяльності, впроваджує науково-педагогічні технології, забезпечує наукою-методичний супровід, за якими функціонує вся позашкільна еколого-натуралістична освіта в Україні.

Серед вихованців позашкільних навчальних закладів багато призерів престижних міжнародних змагань, олімпіад, конкурсів: міжнародний конкурс «INTEL», міжнародний конкурс комп'ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX», міжнародні олімпіади з біології. Випускники творчих учнівських об'єднань працюють провідними спеціалістами в галузі біології, ветеринарної медицини, очолюють сільськогосподарські підприємства, або ж передають свої знання та прищеплюють любов до природи підростаючому поколінню.

- Освітня діяльність у позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування здійснюється за напрямами: біологічний, еколого-природоохоронний, експериментально-дослідницький, реабілітаційно-оздоровчий, декоративно-ужиткового мистецтва. Нинішнього ювілейного року відбулися всеукраїнські учнівські зльоти за цими напрямами. Розкажіть, будь ласка, про ці заходи, про досягнення, представлені на них.

- У рамках відзначення ювілейної дати відбулася низка всеукраїнських заходів, зокрема:

Всеукраїнський зліт учнівських лісництв. Перші учнівські лісництва створені в 1960-х роках на базі юннатівських гуртків, «зелених» і «голубих» патрулів, лісівни­чих ланок.

Шкільні лісництва стали однією з важливих форм організації трудового навчання і виховання, активізації юннатівського руху в Україні, залучення учнів до науково-дослідницької діяльності та суспільно-корисної праці.

Нині в Україні на площі 7 тис. га землі працює близько 453 учнівських лісництв, що об'єднують 8 тис. школярів.

Найбільше учнівських лісництв працюють у Хмельницькій - 70, Рівненській - 41, Закарпатській - 39, Чернівецькій - 35, Винницькій - 34, Івано-Франківській - 34, Львівській - 30, Житомирській - 28, Сумській - 16, Луганській 15, Тернопільській - 14, Одеській - 14, Дніпропетровській - 13, Чернігівській - 12, Кіровоградській - 11, Київській - 10, Херсонській 6.

Свої здобутки колективи учнівських лісництв традиційно демонструють на Всеукраїнських зльотах. Цього року IV Всеукраїнський зліт юних лісників проведено на базі навчальних закладів Чернівецької області. У ньому брали участь команди з усіх областей України; всього 123 учасники. Під час зльоту учні ознайомилися з кращим досвідом роботи своїх колег, презентували свої власні досягнення під час виставки досягнень. Виставку-презентацію оцінювали за відповідними критеріями. Журі відзначило серйозний підхід до виставки-презентації Кіровоградської, Чернівецької, Рівненської, Миколаївської, Волинської, Київської, Чернігівської, Дніпропетровської, Харківської, Одеської областей, що представили змістовний стендовий матеріал, щоденники дослідницьких робіт, посадковий матеріал, колекції насіння, плодів лісових культур, вироби з деревини та природного матеріалу. Оригінальністю вирізнялися експозиції команди юних лісівників Вінницької, Житомирської та Херсонської областей.

Естафета проведення V Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв у 2011 році була передана делегації учнівських лісництв Кіровоградської області.

Всеукраїнський зліт учнівських виробничих бригад.

Історія створення учнівських виробничих бригад бере всій початок наприкінці 50-х років XX ст. Найбільш визначним етапом у розвиткові УВБ став прийнятий Верховною радою СРСР 24 грудня 1958 року Закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР».

В умовах незалежної України в період реформування агропро­мислового комплексу та розпаду колективних сільськогосподарських підприємств кількість УВБ значно зменшилась і лише в 2007 році наказом Міністерства освіти і науки України було запроваджено проведення всеукраїнських зльотів учнівських виробничих бригад, що мало сприяти їх відродженню. Перший зліт відбувся на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, в якому брали участь делегації з 23 областей України. Зліт мав на меті формування ціннісного ставлення до праці в учнів сільської школи, мотивації отримання професій конкурентних у ринковій економіці, залучення учнівської молоді до участі у забезпеченні продовольчої безпеки України, підвищення ефективності та якості дослідницької роботи на шкільних навчально-дослідних ділянках.

Ювілейний рік члени учнівських виробничих бригад України відзначили проведенням IV зльоту на базі навчальних закладів Луганської області. Учасниками заходу були делегації позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з 23 областей України.

Модель проведення зльоту включала такі компоненти: професійну орієнтацію, технологічну підготовку, навчально-пізнавальну і дослідницьку діяльність учнів, круглі столи для керівників творчих учнівських об'єднань сільськогосподарського напряму з питань обміну досвідом. Відповідно до програми зльоту його учасники презентували результати дослідницької роботи, демонстрували різноманітні форми спільної діяльності школи і сім'ї, школи і сільськогосподарських підприємств, спрямованої на участь учнівської молоді в «Державній цільовій програмі розвитку українського села до 2015 року», взаємодію УВБ з вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами Національної академії аграрних наук. Учасники зльоту ознайомилися з сучасними науковими розробками установ Луганської області: Луганського інституту агропромислового виробництва, Луганського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість». Захід проведено за науково-методичного супроводу Луганського національного аграрного університету (ректор - академік Ткаченко Валентина Григорівна).

Всеукраїнський зліт юних натуралістів.

Всеукраїнський зліт юних натуралістів відбувся на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді 12-14 жовтня 2010 року. В програмі зльоту:

-    Всеукраїнська виставка-ярмарок «Турбота юних тобі, Україно»;

-     Всеукраїнська виставка дизайнерського оформлення акваріумів;

-    Всеукраїнський конкурс-ярмарок юних квітникарів;

-     Науково-практична конференція «Стратегічні орієнтири розвитку позашкільної освіти України».

На відкритті зльоту було представлено виставку робіт вихованців обласних еколого-натуралістичних центрів з усіх регіонів України, де, серед іншого, було презентовано методичні роботи педагогічних колективів, наукові розробки та поради для вчи­телів біології загальноосвітніх шкіл.

Презентації досягнень юннатів України.

Виставка «Турбота юних, тобі Україно».

Мета виставки - підвищення ефективності науково-дослід­ницької роботи на навчально-дослідних земельних ділянках, по­шук шляхів впровадження профільного навчання та допрофільної підготовки в практику діяльності позашкільних навчальних закладів України.

Під час проведення виставки відбулися презентації діяльності кращих учнівських об'єднань, учасники обмінялись досвідом роботи учнівських колективів, демонструючи сучасні підходи в організації дослідницької роботи учнівської молоді. Експериментально-дослідницька робота учнівських трудових об'єднань відзначалася актуальністю, науковістю, перспективністю.

Всеукраїнська виставка-ярмарок юних квітникарів «Прикрасимо Землю своїми руками». Захід проведено з метою виявлення та залучення учнівської молоді до формування естетичного середовища навчального закладу.

Основні завдання: формування компетенції по створенню художнього образу навчальних закладів; залучення учнів до розроблення проектів сучасного ландшафтного дизайну навчального закладу; популяризація досягнень вітчизняного та світового дизайнерського мистецтва.

Експозиції виставки «Прикрасимо Землю своїми руками»» розкривали зміст, напрями та кращий досвід роботи з квітникарства в регіонах України. Учасники виставки займалися в дизайн-студії з квітникарства та ландшафтного дизайну.

Змістовність та естетичний рівень експозиційних матеріалів виставки, творчі знахідки юних дизайнерів, новизна, технологічність та економічність, екологічний підхід до творчих робіт дістали високу оцінку журі конкурсу.

Диплом гран-прі конкурсу надано Кривонос Оксані та Якуші Вікторії - вихованкам творчого об'єднання «Квітникар - декоратор» дитячого естетико-натуралістичного центру «Камелія» м. Бровари Київської області;

Всеукраїнська виставка дизайнерською оформлення акваріуму «Панорама акваріуму».

У системі позашкільних навчальних закладів творчі учнівські об'єднання акваріумістики користуються надзвичайною популярністю. З метою демонстрації досягнень юних акваріумістів, залучення до гідробіологічних досліджень учнівської молоді, що займається акваріумістикою, сприяння розвитку юннатівської акваріумістики в Україні було проведено всеукраїнську виставку дизайнерського оформлення акваріума «Панорама акваріума», що проходила в рамках Всеукраїнського зльоту юних натуралістів.

Основні завдання, що стояли перед учасниками виставки: демонстрація особливостей аранжування акваріумними рослинами та підбору риб для створення штучних водних екосистем; популяризація методів дизайнерського оформлення акваріуму вищими водними рослинами; презентація принципів підбору та утримання вищих водних рослин і риб в умовах штучної прісноводної екосистеми; обмін досвідом роботи щодо проведен­ня практичної роботи з колекційним матеріалом.

У виставці брали участь 26 вихованців позашкільних навчальних закладів з різних областей України, які відвідують творчі учнівські об'єднання.

Журі виставки оцінило оригінальність композиційного рішення в оформленні акваріумів, презентації учасників виставки за визначеними номінаціями.

Виставка методичної літератури «Методичне забезпечення якості позашкільної освіти».

Виставка відбулася з метою удосконалення методичного забезпечення якості позашкільної освіти, розвитку творчого потенціалу педагогів, поширення інноваційних досягнень.

На виставку подані матеріали різних типів позашкільних навчальних закладів: профільних, комплексних, зокрема: центрів еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станцій юних натуралістів, Палаців і Будинків дитячої та юнацької творчості, творчих учнівських об'єднань та трудових учнівських об'єднань на базі загальноосвітніх навчальних закладів.

Експертна комісія відзначає різноманітність видів методичної продукції (методичні рекомендації та розробки, посібники, довідники, інформаційно-методичні вісники, сценарії масових за­ходів, опис передового педагогічного досвіду), тематичну різноманітність робіт, комплексний підхід до екологічної проблематики, мотивацію педагогічних працівників до здійснення освіти протягом життя. Методичні служби багатьох позашкільних навчальних закладів експонували електронні методичні видання.

Матеріали виставки свідчать про масштабну й цілеспрямовану методичну роботу, спрямовану на впровадження в практику позашкільних навчальних закладів інноваційних педагогічних технологій. За підсумками виставки можна відзначити, що в умовах модернізації позашкільної освіти відбулися позитивні зміни в структурі та в змісті роботи методичних служб. У позашкільних навчальних закладах з'явилися нові форми та методи методичної роботи. Демократизація освіти сприяла формуванню різних моделей методичної служби, екологізація - створенню екологічних віталень, екологічних університетів, співпраця з наукою - роботі кафедр, творчих груп.

Відстеження результативності навчально-виховного процесу викликало необхідність створення методичного моніторингу, супровід експериментально-педагогічної діяльності - впровадження методичних інновацій, виконання соціального замовлення на позашкільну освіту - розвиток маркетингової діяльності.

За високий науково-методичний рівень матеріалів, представлених на виставці, учасників її нагороджено дипломами.

-   Розкажіть, будь ласка, про науково-практичну конференцію «Стратегічні орієнтири розвитку позашкільної освіти України» що відбулася у Києві 13 жовтня 2010 року. Які основні проблеми були озвучені там? Що нового запропоновано?

-   Виявлений історичний досвід, тенденції розвитку юннатівського руху дозволяють виробити програму його державної підтримки; розробити моделі взаємодії з різними соціальними інститутами; забезпечити умови реалізації його можливостей у формуванні екологічної культури дітей та підлітків. Потенціал юннатівського руху у вихо­ванні підростаючого покоління має також стратегічне значення для освіти в інтересах збалансованого розвитку. Він полягає як в загальних для юннатівського руху можливостях стимулювання підлітків до самореалізації, соціальної творчості, так і в специфічній для юннатівського руху домінанті принципу природовідповідності, спрямованості на гармонізацію взаємин людини з соціоприродним середовищем, збагачення досвіду екологічної діяльності.

Учасники конференції відзначили, що в сучасних умовах, коли посилюється значення екологічної освіти, єдності освіти і науки, пришвидшуються процеси глобалізації, роль позашкільної освіти зростає. Ідеї співпраці стають важливим імперативом подальшого збалансованого розвитку позашкільних навчальних закладів.

Учасники конференції наголосили на розробленні документів, що визначатимуть концептуальне та стратегічне бачення інноваційної системи позашкільної освіти. З метою формування законодавчої бази сучасної політики інноваційного розвитку позашкільної освіти, консолідації зусиль законодавчих, урядових, наукових, педагогічних кіл суспільства на оптимальному комплексному вирішенні стратегічних і тактичних проблем позашкільної освіти, вироблення стратегії інноваційного розвитку позашкільної освіти в умовах глобалізаційних викликів при Національному еколого-натуралістичному центрі продовжує працювати творча група з розроблення проекту Стратегії інноваційного розвитку позашкільної освіти на 2011 -2025рр.

Структурно-функціональне і змістово-технологічне оновлення еколого-біологічної освіти передбачає зміну ролей та функцій в педагогічному процесі і утвердження суб'єкт-суб'єктних відносин. Це досягається завдяки впровадженню нових управлінських ідей, що ґрунтуються на діяльнішому, компетентнісному, інтегративному підходах.

Реалізація зазначених підходів в управлінській діяльності керівника творчого учнівського об'єднання передбачає корекцію культури вихованця, компонентами якої є екологічна культура та культура здоров'я.

Учасники конференції відзначили важливу тенденцію підвищення інтересу до дослідницької діяльності учнів в галузі фундаментальної екології, енергозбереження, біорізноманіття. Це обумовлено сучасними вимогами до якості екологічної освіти. Як наслідок, зростання кількості екологічних та природоохоронних акцій, конкурсів, науково-практичних конференцій учнів. У цих умовах зростає роль інформаційно-методичного забезпечення. Посилюється необхідність формулювання критеріїв результативності навчання, в яких важливе місце належить ключовим компетенціям. Якісний розвиток дослідницької діяльності учнів передбачає роботу в трьох напрямах:

- посилення методичного супроводу організації дослідницької діяльності учнів з урахуванням регіональних умов, змісту і форм організації навчального процесу;

-    створення оптимальних умов для розвитку дослідницької діяльності;

-    адекватне співвідношення нормативної та творчої складової дослідницької діяльності учнів як освітньої технології.

Конференція відзначила актуальність і високий науковий рівень переважної більшості доповідей, що дозволило окреслити стратегічні орієнтири розвитку системи позашкільної освіти в Україні.

Водночас учасники конференції наголосили, що місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування незадовільно розв'язується питання забезпечення позашкільних навчальних закладів меблями, обладнанням, комп'ютерною технікою. Через фінансові труднощі у ряді позашкільних навчальних закладів скорочується кількість гуртків, що звужує можливості учнів, вихованців, слухачів в одержанні позашкільної освіти, створює нерівні умови для навчання і розвитку сільських та міських дітей.

Гострою залишається проблема соціального захисту педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, забезпечення належних житлових умов.

Керуючись високими ідеалами розвитку освіти і науки, усвідомлюючи роль і значення позашкільної освіти в суспільстві, учасники науково-практичної конференції рекомендували:

-    на основі «Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року» розробити регіо­нальні програми розвитку позашкільної освіти;

-    здійснювати заходи, спрямовані на підвищення ролі позашкільних навчальних закладів в житті суспільства на основі підвищення якості позашкільної освіти, інтеграції освіти і на­уки, координації спільної діяльності; посилити взаємодію в сфері трансферу інноваційних технологій, у тому числі інформаційних та дистанційних в позашкільній освіті;

-    розглядати заходи з відзначення 10-річчя введення вдію За­кону України «Про позашкільну освіту» як суспільно значущу подію, спрямувати зусилля позашкільних навчальних закладів на освоєння, закріплення та розвиток традицій позашкільної освіти;

-    забезпечити через бібліотеки позашкільних навчальних зак­ладів обмін виданнями з питань діяльності закладів упродовж 2010-2015рр.;

-   до державного бюджету країни внести окрему статтю про фінансування позашкільної освіти та функціонування позашкільних навчальних закладів;

-   розробити заходи щодо надання соціальних гарантій педаго­гічним працівникам позашкільних навчальних закладів стосовно забезпечення житлом;

-   розробити програму з підвищення рівня компетентності педагогів у питаннях реалізації завдань освіти в інтересах збалансованого розвитку (стратегія, методологія, підходи, зміст, форми та методи, інноваційні технології), використовуючи потенціал інститутів та кафедр післядипломної педагогічної освіти;

-   керівникам позашкільних навчальних закладів забезпечити психологічний супровід навчально-виховного процесу;

-   вирішити питання про надання актів землекористування позашкільним навчальним закладам, що мають матеріально-технічну базу, обов'язкову для забезпечення навчально-виховного процесу;

-   привести матеріально-технічну базу позашкільних навчальних закладів у відповідність до сучасних вимог навчально-розвивальної, виховної, науково-дослідницької та креативної освітньої діяльності. Окремим пунктом передбачити забезпечення навчально-виховного процесу аграрного напряму необхідною технікою (трактори, сівалки, вантажний транспорт тощо);

-          у Законі «Про позашкільну освіту» сформулювати відмінності та специфіку освітньої діяльності позашкільних навчальних закладів від навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів;

-    реформувати кадрову політику в сфері позашкільної освіти; забезпечити оплату праці педагогам-позашкільникам на рівні мінімальної у промисловості;

-    поширити соціальні пільги педагогів загальноосвітніх навчальних закладів на педагогів-позашкільників;

-    надати педагогам-позашкільникам статус державних службовців та науково-педагогічних працівників;

мінімізувати податки та створити оптимальні умови для видавничої діяльності позашкільних навчальних закладів з метою популяризації сучасних досягнень позашкільної освіти;

-    розробити нормативно-правову базу щодо функціонування ефективної форми організації екологічної освіти «Школа в природі»;

-    внести позашкільні навчальні заклади до переліку освітніх закладів, на які поширюються національні програми «Комп'ютеризація закладів освіти», «Шкільний автобус»;

-    модернізувати позашкільну систему оздоровлення та відпочинку учнів відповідно до моделі Всеукраїнського" профільного оздоровчого табору «Юннат»;

-    змінити назву посади «Керівник гуртка» на «педагогічний працівник позашкільного навчального закладу»;

-          передбачити можливість відкриття філіалів обласних станцій, центрів еколого-натуралістичного профілю у сільській місцевості;

-    запровадити матеріальне заохочення талановитих та обдарованих дітей, надання їм пільг при вступі до вищих навчальних закладів;

-    закріплення навчально-дослідних ділянок шкіл та позашкільних навчальних закладів як необхідну практичну базу для здійснення повноцінного навчального процесу;

-    на законодавчому рівні закріпити за школами та позашкільними навчальними закладами територію, яка дозволить навчальним закладам в повному об'ємі виконувати всі види навчально-виховної діяльності;

-    розробити єдину організаційно-методичну систему оздоровлення дітей у таборах під час літнього та зимового відпочинку;

-    розробити нормативно-правову базу обов'язкової виховної практики для студентів педагогічних вищих навчальних закладів.

Аналізуючи результати діяльності позашкільних еколого-натуралістичних навчальних закладів за всі ці роки, можна з впевненістю стверджувати, що результати такої діяльності позашкілля досить вагомі, мають наукове значення в загальнодержавному масштабі, а особливо в рамках приєднання України до Болонського процесу.

Оксана Жованик, журналіст

На попередню сторінку

English   Español   Русский   Français   Deutsch    اللغة العربية‎‎   汉语
Міністерство освіти і науки України
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді
04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 19
тел.: 430-02-60, факс.: 430-02-60
e-mail: nenc@nenc.gov.ua

Вгору

Powered by Etomite CMS.