В розрізі Всеукраїнської трудової дитячої акції « Плекаємо сад», науково - дослідна лабораторія садівництва Національного еколого - натуралістичного центру Міністерства освіти і науки України з метою покращення трудового виховання підростаючого покоління та відродження садівництва в Україні пропонує школам та позашкільним навчально-виховним закладам натуралістичного профілю Відкрите тематичне заняття з садівництва, яке можливо проводити у зимово-весняний період на навчально-дослідних земельних ділянках закладів освіти, місцях обраних під посадку саду, на присадибних та дачних ділянках.

Тема: Посади сад

Мета: навчити дітей основам садівництва, сприяти трудовому вихованню підростаючого покоління, набути в процесі розкриття змісту дітьми практичних знань, умінь та навичок, зформувати стійкий динамічний стереотип: „Від того як ти працюєш - залежить твій добробут, благополуччя твоєї родини, розвиток та процвітання твоєї держави", відродити садівництво в Україні.
Матеріали і обладнання: таблиці, довідники з садівництва, посадковий матеріал, лопати, візки, органічні та мінеральні добрива, кілки, шпагат, польовий журнал.
Терміни і поняття: «підщепа»,«щеплення», «саджанець», «мульча», «сорт», «формування крони», «шкідники та хвороби», «макро - і мікродобрива», «живлення рослин».
Місце проведення заняття: кабінет біології, шкільна навчально - дослідна земельна ділянка або ж місце відведене під посадку саду.

Хід заняття.

І.Організаційний момент.Відкрите заняття проводиться у два етапи: перший - теоретичний, у кабінеті біології чи класній кімнаті і направлений на емоційне сприйняття дітьми важливості садівництва у нашому житті, а також приводячи життєві приклади показати, що заняття садівництвом вдячна та прибуткова справа і може бути професійним визначенням в житті. На час проведення цього заходу бажано запросити місцевого фермера - садівника чи аматора, які могли б на власних прикладах розкрити зміст садівництва, Доречною тут буде також фахова література, періодика, фото, та відео матеріали. Другий етап -практичний,планується та проводиться на місці посадки саду, де після теоретичного опанування основ садівництва проходить безпосередньо посадка плодових дерев та ягідників

ІІ. Актуалізація теми та знань учнів.

Споконвічно Україна завдячуючи сприятливим грунтово - кліматичним умовам та традиціям українського народу була краєм садів та виноградників. Економічний безлад останніх десятиріччь призвів до того що площі під садами та валова продукція садовини значно скоротились у громадському секторі виробництва. Тому всі надії на відродження садівництва в Україні ми покладаємо на виробництво плодів та ягід на присадибних ділянках, у фермерських садах. За для цього необхідно проводити просвітницьку роботу серед широких верств населення і особливо серед підростаючого покоління.
В нашій країні вирощують близько 50 плодових культур, але в промислових садах переважають яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, суниці, малина, смородина, аґрус, горіх грецький. Такі культури як вишня і калина є традиційними українськими - їх вирощують майже в усіх при¬садибних селянських садах, інші (актинідія, лимонник, кизил, аронія, буяхи, барбарис) - здебільшого в ботанічних та садах науково-дослідних інститутів, дослідних станцій, а ліщина, глід, ожина, чорниця поширені в лісових масивах.
Ґрунтово-кліматичні умови нашої країни цілком сприятливі для вирощу¬вання листопадних плодових культур, а Чорноморське узбережжя Криму - і цитрусових та субтропічних.
Плодові рослини культивують для одержання плодів, які споживають сві¬жими чи у вигляді продуктів їх переробки. Свіжі плоди яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоса, персика, суниць, апельсина, мандарина та інших культур мають велике значення як десертні, фізіологічно необхідні продук¬ти харчування, що воднораз запобігають захворюванням, використовуються як лікувальні засоби та для переробки, тоді як ряд плодових культур (обліпиха, калина, аронія, глід та ін.) мають, насамперед, лікувальне значення, а плоди айви, го¬ріха грецького, фундука, мигдалю, маслини та інших культур в основному споживають у вигляді продуктів переробки.
Плодові культури значно різняться між собою за біологічними особливо¬стями (морфологією, процесами росту і розвитку, розмноження, реакцією на екологічні фактори), що зумовлює диференціювання технологій їх вирощу¬вання, збирання і товарної обробки врожаю.
За даними наукових медичних установ сумарна річна потреба споживан¬ня плодів різних культур однією людиною має становити близько 100 кг, що в ряді областей України ще не задовольняється. Основним шляхом збільшен¬ня валових зборів плодів в наших умовах є науковий підхід до садівничої справи - впровадження у виробництво найбільш цінних високоврожайних скороплідних сортів, оптимальних конс¬трукцій насаджень, прогресивних технологій вирощування, збирання, товар¬ної обробки, зберігання і переробки плодів, що, як свідчить світовий досвід, найуспішніше можна реалізувати в умовах ринкової економіки, розвиваючи плодівництво в спеціалізованих господарствах та меншою мірою - в інших типах господарств при зосередженні тих чи інших плодових культур в най¬сприятливіших для них ґрунтово-кліматичних зонах, районах.Розуміння саме наукового підходу в садівництві мають отримати учні на позаурочних заняттях.

11.Викладення нового матеріалу

З чого розпочати посадку плодових дерев? Як за ними доглядати? Як захищати сад від шкідників та хвороб?

1. Протягом всього часу, від викопування, придбання - до садіння саджанців плодових дерев та кущів ягідників, їхня коренева система має бути у непідсушеному (вологому) стані. При транспортуванні саджанців досить розумно помістити їх в плівкові мішечки загорнувши у тканину, щоб запобігти сонячному перегріву та підсушуванню. При самому ж садінні слід обрізати пошкоджені кінчики коренів до цілих і живих тканин (білі і соковиті зрізи на вигляд). Верхню частину саджанця чи куща варто обрізувати в залежності від вибраної висоти штамба тільки весною - для початку формування крони і створення балансу між можливостями кореневої системи і потребою надземної частини рослин у поживних речовинах.
2.Вибір і підготовка місця, умови посадки мають вирішальне значення для приживлення висаджених рослин . їх стійкості до різних несприятливих факторів та подальшого успішного росту і розвитку, плодоношення і урожайності. Яблуня, айва, груша, особливо осінні і ще більше зимові сорти та плодові дерева на слаборослих підщепах, також слива і смородина вимагають вологих і родючих грунтів; вишня, черешня, великоплідна алича, грецький горіх - в середній мірі вологих та родючих ґрунтів; абрикос,.виноград, персик потребують легких грунтів, освітленого місця посадки і на таких земельних ділянках де глибина залягання ґрунтових вод хоча б 1 м, а краще 1.5м. За досить близького чи поверхневого залягання ґрунтових вод або ж періодичному затопленні, рослини слід розміщувати на насипах - підвищеннях висотою 0.6-1.2м, та діаметром у нижній частині до 2.5-Зм.).
З.Рекомендовано садити саджанці плодових культур у якомога свіжішому, незайманому місці - краще там, де ще не росли садові рослини взагалі; добре, якщо тут росли (за 2-4 роки до цього) рослини іншої групи (для зерняткових - кісточкові чи навпаки і т.п); погано і вкрай погано, якщо рослини садитимуться серед тільки-що викорчуваного саду.В цьому випадку бажано на обраній ділянці протягом 3-4 років вирощувати зернові, просапні чи багаторічні трав'яні культури з достатнім удобренням органікою, що сприятиме знешкодженню - інактивації отруйних продуктів життєдіяльності попередніх рослин -колінів. Недопустимо садити молоді деревця серед старого саду -спостерігатиметься довгострокове пригнічення росту, кволість, а отже нездатність реалізувати саджанцями свої можливості.
4Строки посадки: жовтень - початок листопада восени та березень - початок квітня весною. Помічено, що чим раніше проведено цей захід, тим краще саджанці приживаються і розвиваються надалі, отже бажано садити на початку строку і особливо це важливо весною.

5 .Садити саджанці слід здебільшого на рівні кореневої шийки (місце, де коренева система переходить у надземну частину - стовбур), або на 3-5 см глибше. Персик, щеплений на дичках аличі, абрикосах чи інших видах (для зменшення ефекту можливої несумісності через перехід на власне коріння), грушу на айві (щоб зменшити ризик підмерзання коріння), або в інших випадках, встановлених при нашій безпосередній взаємодії, ми радимо висаджувати так, щоб місце щеплення рослин було занурене на 10-15 см глибше поверхні землі. Садові ями повинні мати значні розміри (плодові - 0.6-1.0 х 0.6-1.0 м і ягідники - 0.4-0.6 м) і заправлені краще перегноєм чи в гіршому випадку гноєм - по 10-25 кг, а якщо є можливість то і міндобривами по 0.1-0.3 кг (азотні, фосфорні, калійні та мікродобрива). Всі ці компоненти слід старанно перемішати з родючою землею в нижній частині ями, а коріння у верхній частині засипати чистою землею, ущільнивши її при цьому навколо висаджених рослин і поливши щедро водою декілька разів.
6.Круглорічне і багаторічне покриття - мульчування поверхні землі навколо саджанців, по площі, що відповідає або більша діаметра крони дерева, рослинними матеріалами шаром 5-10см (солома, тирса, торф, листя і т.п.) дуже сприятиме росту і плодоношенню висаджених рослин! Така операція сприяє хорошому збереженню вологи, значному збагаченню ґрунту повітрям через не утворення поверхневої кірочки ґрунту, як на сонячному відкритому місці, та інтенсивній життєдіяльності корисних мікроорганізмів в цих сприятливих умовах.
7.Складові успішного росту саду - підживлення добривами до 2-3 разів за вегетацію з інтервалом 3-4 тижні. Найкраще першого разу проводити його при старті вегетації - на початку квітня. Наступне слід робити в кінці 04- поч. 05, третє - в кінці 04- поч.05, але не пізніше поч.07 (щоб пагони вчасно зупинили ріст і рослини не підмерзли). Саджанці підживлюють водним, перебродженим і настояним 5-10 днів розчином (1:1) гною, гноївки (використовувати 1 частку на 10-15 часток води курячого посліду (1:15-20 ),чи застосувавши 2-3 столові ложки аміачної селітри на 10 л. води. Можна, щоб це було добриво з фосфором і калієм (нітроамофоска,кеміра і т.п.)- в такому випадку 3-5 ложок на 10 л. води. Коли ж грунт сухий, то обов'язково слід за 3-7 днів добре полити саджанці, щоб вони не отруїлися. Для молодих рослин малих розмірів, кволих, погано ростучих та з малою кількістю листя, норми підживлення рекомендуємо зменшити вдвічі (краще не догодувати!).
8.Надалі практикуйте: вчасний полив, особливо під час посухи, чи для саджанців на слаборослих підщепах, що особливо чутливі до нестачі вологи. Видалення бур'янів, поновлення мульчі, встановлення опор - для винограду, актинідії і при потребі - для рослин на карликових підщепах та слаборослих сортах. Формування крони і її необхідна обрізка, побілка з додаванням 5% мідного купоросу та обгортання на зиму молодих стовбурців і основних гілок крони рогозом, хвоєю, білим папером, мішковиною, але не поліетиленовою плівкою (від пошкоджень гризунами, морозами та сонячними опіками). Слід щороку вносити в коренемісний шар грунту на глибину 10-40 см міндобрива в сухій, чи краще в розчинній формі - по 30-80-100 гр на деревце (азотні - весною, фосфорно-калійні та мікродобрива - восени), та раз на 2-3 роки органіку по 10-25 кг, закопавши її в ями на глибину 30-40 см по периферії крони...


9.3 власного досвіду, ми пропонуємо формувати крону плодових рослин у вигляді чаші, або подібної до неї форми. Тобто саджанці слід обрізати (краще весною!) після посадки на висоті не більше як 50-70 см, а якщо є бокові гілки, то треба залишити 3-5. Вибирайте, щоб вони були розміщені на відстані до 15-20см одна від одної, буде тоді міцніше і неламке дерево, але вкоротіть їх на одному рівні (висоті). Бажано, щоб зріз був над добре розвинутою зовнішньою брунькою, тоді більше вдається сформувати гарну, розлогу і доступну крону. Коли буде ретельно виконано пункт 7 (підживлення) і молоді зелені пагони досягнуть довжини 10-15 см, їх слід нащіпнути (верхівку 0.5-1.0 см) і знову ж рекомендуємо на зовнішні бруньки. Для сильноростучих рослин нащіпування можна здійснити другий раз при тій же довжині пагонів і не пізніше середини липня, щоб вони вчасно зупинили ріст і не підмерзли. Ці всі операції потрібно повторювати і в наступні роки, хіба-що вже вкорочування (ранньою весною) чи нащіпування (пізня весна - літо) можна проводити при прирості пагонів 20-30 см і при потребі скажімо вже на внутрішні бруньки спрямовані в середину крони, якщо крона дуже вже розлога чи навіть плакуча і Вам це не подобається.
Можна також застосувати відгинання більш вертикально ростучих гілок, коли не вдалося з різних причин отримати оптимальний кут (45-600) їх відходження від умовної осі, прив'язавши останні на 1-2 роки (слідкуйте щоб не перетиснути гілки!) до кілочків в грунті. Тобто перевести з вертикального в горизонтальне положення. Якщо якась гілка, а це, як правило верхня, переганяє інші в рості і тим самим створює диспропорцію, то її вкорочують, краще над боковою зовнішньою гілочкою, якщо така виросла. А відстаючі на цей раз не чіпають. Так регулюють рівномірний розвиток крони.
10. Для більш пірамідально ростучих рослин (абрикос, груша, слива, черешня і особливо персик), ми рекомендуємо застосувати і також для ягідників - обов"язково кущоподібну форму крони (в цьому випадку, дуже легко і зручно збирати урожай, обрізати чи обприскувати такі низькі крони). Саджанці після посадки обрізають на висоті всього до 20-30 см і навіть менше (не кроновані аґрус і смородина - 5-10 см.). Після відновлення росту з утворених 3-5-7 гармонійно розташованих пагонів поступово формуємо крону, бажано з кутами відходження їх від вертикалі в 45-600. Вам необхідно зосереджувати увагу на прорідженні і освітленні крони - вирізаючи поламані, загущуючі, ростучі в середину чи вертикально, а не більш похило. При зменшенні приростів і здрібненні плодів (це може статися десь на 10 році життя і пізніше) періодично, через кожні 2-3 чи 4-5 років проводять легку омолоджуючу обрізку. Основні і напівскелетні несучі гілки обрізують на 2-3-4-5 річні (за один сезон тільки частину), вдало розташовані бокові розгалуження чи добре розвинуті гілки, або плодові утворення (плодуха, кільчатка, прутик, шпорця). Останні теж вкорочують, залишаючи у їх основі не більше двох розвинутих, або на короткому пеньку сплячих бруньок.

 

Боротьба з шкідниками та хворобами плодово - ягідних культур:
для всіх культур - враження їх попелицею (скручуються верхівки молодих приростів та листя і настає серйозне знесилення, а то й загибель молодих рослин), від чого найбільше страждає черешня, далі яблуня, слива, і в меншій мірі - абрикос. Заходи боротьби, обов'язково при перших же ознаках: обприскування рослин хімпрепаратами: Бі-58, децис, арріво, шерпа, карате, або ж іншими інсектицидами в дозах, рекомендованих на упаковках;
для яблуні і груші - пошкодження бутонів квіток квітоїдом (найбільше вражаються ранньоквітучі сорти - Делічія, Боровинка, Паніровка, Пепінка золотиста, Віста Бела, Квінті) - при якому масово проявляються нерозкриті бурі і засохлі бутони, для боротьби з чим в період розпускання квіткових бруньок (їх покривні луски розсуваються, але суцвіття бутонів ще не видно), а при сильному враженні- і після цвітіння застосовують вище названі препарати повторно;
для сливи - пошкодження зав'язі та молодих плодів з наступним їх масовим опаданням пильщиком (заходи боротьби: за 4-6 днів інколи і обов'язково зразу ж після цвітіння використання цих же речовин;
для яблуні і сливи - пошкодження влітку плодів плодожерками і майже повна червивість плодів (алича Глобус, слива Улюблена з Млієва) та їх підгнивання (дуже сильно гниють плоди у сливи Альонушка), (заходи боротьби: в середині червня накладання на стовбури дерев ловчих поясів (смужки шириною 20 см) з мішковини, паперу, які через кожні 7-8 днів занурюють в окріп для знищення гусениць, збирання та знищення пошкоджених плодів, проте основним і радикальним є використання аналогічних отрутохімікатів, перший раз через 16-18 (слива -18-20) днів після цвітіння, друге і третє з інтервалом 12-14 днів після першого (останнє тільки для пізньостиглих сортів цих культур і не пізніше 20-30 днів до збору урожаю);
для груші (найбільше), яблуні і менше для інших плодових - поступове, на все більшій території України масове враження бактеріальним опіком, навіть з загибеллю рослин. Розповсюдження цієї страшної хвороби проходить через рани при обрізці, продихи листків, з птахами, комахами, живцями, саджанцями, пакувальним матеріалом, потоками повітря (більше з вологим), інколи з плодами. Сильно ушкоджується: груша Старкримсон, яблуні Пірос, Целестс, Лігол, Пінова, Топаз. Спостерігається в'янення, почорніння, засихання, скручення і скривлення під час і після цвітіння квіток, листя, молодих плодів і пагонів (вони довго залишаються такими і не опадають), утворення на гілках і стовбурі виразок округло - еліптичної форми (в цих місцях кора стає розм'ягченою, водянистою, на поверхні появляються краплини сіро-білої і з часом жовто-бурштинової рідини. Заходи боротьби: осіннє і ранньовесняне вирізування (обов'язково інструменти дезинфікують після кожного дерева 98% спиртом, 5 і > % формаліном, хлорованим вапном) пошкоджених частин зі значним запасом- до 30-40см. здорової деревини та їх спалення (при сильному враженні спалюють цілі дерева), покриття зрізів садовою замазкою, чи водоемульсійною або ж масляною фарбами з домішкою 1% мідного купоросу чи хлороксиду міді, знищення шкідливих комах (попелиця, листоблошки) чи близькоростучих рослин-переносчиків (глід, горобина, ірга і інш.), уникання сильного обрізування і такого ж підживлення, обприскування мідевмісними фунгіцидами (0.5-1% бордоська рідина, 0.3% хлороксид міді) на початку і в кінці цвітіння та після збору урожаю;
для персика і абрикоса - ураження хворобами - кучерявість листя персика. Захист полягає в зборі та спалюванні враженого листя і пагонів, заробка в грунт опалого листя і плодів та обов'язкова, (просто життєво необхідна!) обробка восени під час чи після листопаду та весною (особливо, коли вона 3% бордоською рідиною, хлороксидом міді, полікарбацилом, цинебом, топсіном М та іншими рекомендованими фунгіцидами, а для досить вражуваних сортів абрикоса плодовою гниллю-обробка дерев ще і через 5 днів після цвітіння та за 12-14 днів після першої;
для всіх культур- пізньоосіння та ранньовесняна побілка штамбу та основи скелетних гілок з додаванням 3-5 % (300- 500 гр на 10 л води) мідного купоросу проти хвороб, морозобоїн, сонячних опіків, а для малозимостійких сортів різних культур, ( обов'язково для персика та абрикоса) - ще й додаткове осіннє, якомога більше обкутування рослин (бажано протягом всього їх життя) рогозом, хвоєю, папером, мішковиною, але не плівкою чи соломою.

Зрештою, всього не скажеш, тому консультуйтеся, думайте, навчайтеся, дбайте - матимете хороший і надійний результат! !!.

1У. Практична робота по посадці плодових дерев.
Цей розділ має бути розтягнений у часі і не зводиться до одноразового заходу. Діти на добровільних засадах, під керівництвом педагога проводять планування, розмітку, підготовку посадкових ям та посадку плодових дерев, керуючись вже набутими знаннями.

У. Узагальнення та систематизація отриманої інформації
Діалогове спілкування - необхідно щоб діти могли дати відповіді на запитання(орієнтовані):
-для чого проводиться передпосадковий обробіток грунту?
-які плодові культури можемо садити у нашому саду?
-як захистити плоди від гнилі?
Перегляд, по можливості, фрагментів відеофільмів з питань садівництва публікацій про фермерський сад у засобах масової інформації тощо.

ІV. Підсумок заняття
Підведення підсумків активності учасників акції „Посади сад" та застосування різних форм їх стимулювання в залежності від місцевих можливостей.

Методична розробка - НЕНЦ, вул. Вишгородська, 19, м. Київ, 04074, тел./факс 430-02-60,
E-mail: nenc@nenc gov.ua, mazur@nenc.gov.ua (Петро Олександрович Мазур).

З приводу публікації та цитування звертатися: verbitskiy@nenc.gov.ua (Володимир Валентинович Вербицький). При цитуванні посилання на сайт www.nenc.gov.ua обов`язкове.


English   Español   Русский   Français   Deutsch    اللغة العربية‎‎   汉语
Міністерство освіти і науки України
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді
04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 19
тел.: 430-02-60, факс.: 430-02-60
e-mail: nenc@nenc.gov.ua

Вгору

Powered by Etomite CMS.