"Валеологія плюс" м. Миргород Випуск № 2.

КИЇВСЬКІ ВРАЖЕННЯ

ЯСКРАВА ПОДІЯ

Кінець січня для нас, членів агентства "Юн-прес" ЦЕНТУМу, відзначився насамперед яскравою подією - протягом 5 днів ми перебували у Києві в оздоровчому таборі «Юннат» НЕНЦУМу.

Нашими гуртівцями, юнкорами газети неодноразово проводилися екологічні рейди, опитування, анкетування жителів міста з проблемних питань, що стосувалися екологічного благополуччя Миргорода, здійснювались прибирання засмічених територій зон відпочинку миргородців. Активно велася робота що роз'яснює як зі сторінок газети, так і засобами місцевого радіо та телебачення. Атому нас, групу учнів шкіл міста, і було нагороджено путівкою у цей табір.

Чесно кажучи, спочатку у нас були наполеонівські плани щодо перебування у Києві. Ми уявляли, як будемо гуляти Хрещатиком, спілкуватися з киянами, ходити по магазинах (ну, ми ж дівчата!), але щільний графік наші плани нахабно зруйнував (хоча, щодо "нахабно" ми помилилися). Після того, як ми його побачили, ми піднялися на 3-ій поверх (саме туди, де знаходилася наша кімната). Слід зазначити, що у таборі разом з нами перебувало ще близько 180 юних екологів, і тільки четверо (Д'яченко Світлана, Токар Ксенія та автори цієї статті) мали посвідчення журналістів! Висновок: ми були центровими дівчатами! No doubt! :) Так що план навчально-пізнавальних заходів був цілком заповнений. До обіду - екскурси, а увечері -театри. Кожен день у табір ми поверталися біля одинадцятої години вечора. Та насиченість програми нас ані трохи не лякала. За час перебування в столиці ми дізналися багато нового про себе. Приходили о 23 годині абсолютно втомленими і змученими, ми знаходили у собі сили проговорити до 4-ої години ночі (та ні, то скоріше вже був ранок) про все на світі - від дитбудинків та наркомани до Джонні Деппа з Сашком Полонинським. Тож вночі у нас був не менш насичений графік: 1. Порозмовляти. 2. Посміятися. 3. Порозмовляти etc. Аякже кльово нам було прокидатися зранку! Для нас реальним було за 5 хвилин (зачекайте, зараз розповімо, чому саме за 5) зробити стільки важливих справ, які б у звичайному житті зайняли величезну кількість часу... Прокидалися ми завжди від дзвінка керівника. Ні, звісно у нас були будильники, але рівно о 7 годині ми на них «забивали» і натискали клавішу "Вимкнути". Тож наш сон закінчувався о 7.33-7.34 благаючим голосом нашого Миколи Миколайовича: "Дівчата, ви ще спите?? Ви що?! Прокидайтеся!!". Так от, за ці 5 хвилин для нас реальним було «повтичити» один на одного, побути в ванній, вмитися, почистити зубки, нафарбуватися, одягтися, скласти ліжко і спокійно піти на сніданок:) Тепер поверніться поглядом, якщо вам не важко, до слів:"... для нас було реальним..." і помножте ці 5 хвилин на 4 (саме стільки нас було в кімнаті), і після цих неважких арифметичних дій ви дізнаєтесь справжнню картину - скільки часу займали наші грандіозні збори, які закінчувались не менш грандіозними і збентеженими криками нашого люблячого керівника: "Дівчата, ну ви що? Це ж несерйозно!!" - ми розуміли, що у Миколи Миколайовича не було іншого вибору, і тому кожен раз захоплювалися його терплячістю.

Мал. Олександри Міщерякової.

А заходи, організовані Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді були дійсно неперевершені... Скажімо, у планетарії нас серед білого дня зустріло зоряне небо та букет сузір'їв. Ми побували у школі народних ремесел, музеї води, у зоолого-тваринницькому відділі Національного еколого-натуралістичного центру. Відчути атмосферу минулого, помилуватися духовною спадщиною нашого народу змогли у Національному музеї Літератури. Найдивовижнішим і, в той же час, таким, що пригнічує самою атмосферою був Національний музей "Чорнобиль". У ньому можна було побачити унікальні документи, матеріали з часів тієї страшної трагедії, що відбулася із 26 на 27 квітня 1986 року. Цей музей справив на нас (багато хто просто плакав) надзвичайно глибоке враження та розширив знання про одну з най глобальніших катастроф в історії людства.

ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК

Нашому духовному розвитку посприяли і театри: Київський театр оперети, театр Юного глядача, театр імені Івана Франка. Вистави у кожному із них були по-своєму неповторними і залишили глибокий слід у нашій пам'яті.

Ми вже скучили за всім тим, що бачили в театрі у нашому ложе-бенуарі, опереті та 3D (або D3-стерео-кінотеатр). В театрі ми захоплювалися чудовою грою акторів. Особливо нас двох вразив надзвичайний акторський талант Анатолія Гнатюка (він грав Галахвастова у комедії "За двома зайцями").

Ця вся культурна програма розширила наш світогляд. Та, як всі нормальні дівчата, у Києві ми активно займалися пошуками симпатичних мешканців столиці і замріяними очима дивилися у яскраві та вишукані вітрини бутіків Valentino та Versace (із -70% знижкою!!!) А як дівчата "унікальні" (так нас назвав один наш гарненький блакитноокий знайомий киянин - все таки ми дарма часу не гаяли!), ми звертали увагу на дорогі (та ні, вони дорогущі!) авто та неформалів. Мусимо визнати, що з першими в Києві все в порядку, а от з другими Миргород виграє (респект нашим!:)

Увага! Цікавий факт! Якось дорогою до театру Юного глядача довелося нам проходити центром вечірнього Києва (враження - супер!) Як ви думаєте, де найбільша тусовка новеньких тачок?? Правильно, біля Верховної Ради!!! Висновок робіть самі:) Особливо шикарним для нас, дівчат з Миргорода, був червоно-чорний Bentley...

Отже, нашим враженням просто немає кінця... Ми ще довго будемо згадувати те казкове київське 5-денне життя, ті нікому незрозумілі жарти, ті хвилини і думки, які ще довго нас єднатимуть.

Між іншим, не дивлячись на такий напружений графік, ми змогли (все ж таки члени агентства «Юн-прес») поспілкуватися із директором НЕНЦУМ-у Вербицьким Володимиром Валентиновичем (про це у наступному випуску газети) та пообіцяли вислати йому примірник газети. А тому, користуючись такою можливістю, хочемо через газету ще раз подякувати керівництву цього центру за організацію творчо-пізнавальних заходів та дозвілля.

Хочемо подякувати Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді та редакції газети "Валеологія плюс" за можливість побувати у таборі "Юннат" та більш глибоко відчути атмосферу духовної краси, атмосферу єднання людини і природи.

Також велика подяка Марченку Миколі Миколайовичу, який терпляче, мужньо та героїчно (по-іншому не скажеш!) нас витримував. Ми в захваті. Все було супер!

P.S. Прохання до редакції нічого не змінювати і не випускати.

Тетяна Мозгова, 11-Б кл, ЗОШ №7, Анна Зорік, 10-В кл, ЗОШ №5

На попередню сторінку

English   Español   Русский   Français   Deutsch    اللغة العربية‎‎   汉语
Міністерство освіти і науки України
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді
04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 19
тел.: 430-02-60, факс.: 430-02-60
e-mail: nenc@nenc.gov.ua

Вгору

Powered by Etomite CMS.