Пропоновані теми:
- ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО ІСТОРІЮ ВИНИКНЕННЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ?
- МОЇ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПЛАНУ ОСНОВНИХ ЗАХОДІВ З ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ СВЯТКУВАННЯ 100-РІЧЧЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ.
- ЯКИМ ВИ БАЧИТЕ ПОЗАШКІЛЛЯ МАЙБУТНЬОГО?
- ПРЕЗЕНТАЦІЯ АРХІВНИХ СВІТЛИН, СЛАЙДІВ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ФІЛЬМІВ ПРО ПОЗАШКІЛЬНУ РОБОТУ.
- ВАША ДУМКА: ПОЗАШКІЛЛЯ – ЦЕ РОЗВАЖАЛЬНЕ ДОЗВІЛЛЯ ЧИ ФОРМА ОСВІТИ? ВСІ «ЗА» ТА ПРОТИ».
Дорогі друзі, шановні колеги! Долучайтесь до роботи нашого електронного кабінету, ставайте постійними його відвідувачами!
3 Коментарів
Республіканська станція юних натуралістів в м. Києві. 1954 рік
Нажаль, не збереглося всієї газети. Та якщо звернути увагу на: "Наступного року станція відзначає своє сорокаріччя."... Можна сказати, що газета 1964 року.
450 юних мічурінців Наддністрянщини
Ім’я педагога-натураліста, ентузіаста юннатівського руху в 40-70-х роках минулого століття Федора Степановича Бацури було добре знане в Україні й республіках колишнього СРСР. Він був носієм передового педагогічного досвіду, до якого індивідуально і цілими колективами їхали педагоги-натуралісти з різних кінців України та союзних республік ділитись досвідом і вчитись новому й прогресивному. Сотні юннатів його рідної школи навчались у нього дослідництву й експериментуванню з рослинами, а результатом їх дитячої праці і здобутих знань були отримані ними професії й виробничі досягнення, вузівські дипломи й наукові ступені, грамоти, дипломи, медалі та цінні подарунки національного й всесоюзного рівнів.
Великий фотопортрет знаменитого подільського педагога-новатора красувався на чільному місці у вестибюлі Республіканської станції юннатів багато років поспіль. Федором Степановичем пишались натуралісти України. Більш детально про його творчу педагогічну працю і її непересічні результати, визнання й державну оцінку можна сьогодні довідатись на сайті НЕНЦ за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0B6nl_pqnifGQQTNhXzZGcTB2MTg/view .
У газетній статті «450 юных мичуринцев» серед її героїв - школярів звичайної сільської школи Наддністрянщини, які розповідають про свої юннатівські дослідження під керівництвом Ф. С. Бацури в кінці 40-х – початку 50-х років ХХ століття, два майбутніх професори - Франц Ліпінський і Владлен Тоцький. Варто ближче познайомитись зі змістом статті, яка ніби відгомін минулого, що викликає подив, почуття захоплення й глибокої поваги до її працьовитих героїв - юннатів минулого покоління, котрі пережили лихоліття Другої світової війни.
Олена Зотова, методист Хмельницького ОЕНЦУМ.