Музей хліба | Національний еколого-натуралістичний центр Упродовж місяця - Всеукраїнське методоб`єднання вчителів природничих дисциплін *** до 1 грудня - прийом матеріалів для участі в V етапі заочного Всеукраїнського конкурсу «Вчимося заповідувати» *** до 9 грудня - реєстрація у відбірковому етапі на участь у XXIV Білоруській конференції учнів *** 10-12 грудня - навчальний тренінг з підготовки вчителів біології та педагогічних працівників творчих учнівських об'єднань біологічного профілю до професійної сертифікації *** 12-13 грудня - узагальнення передового педагогічного досвіду закладів позашкільної освіти еколого-натуралістичного профілю у 2019 р. *** 13 грудня - колегія директорів обласних закладів позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму *** до 15 грудня - подання науково-дослідницьких робіт на заочний етап Всеукраїнського конкурсу "Юний селекціонер і генетик" *** до 15 грудня - Відкритий рейтинг якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників» (заочно) *** до 20 грудня - реєстрація учасників заочного етапу Всеукраїнського турніру юних біологів *** 23 грудня - форум освітян "Флагмани освіти України" *** до 31 грудня - реєстрація учасників заочного етапу Всеукраїнського турніру юних хіміків *** Упродовж місяця - Всеукраїнський конкурс «Новорічна композиція» (заочно) *** Упродовж місяця - Всеукраїнський конкурс «Виховати особистість» (заочно) *** Упродовж місяця - Всеукраїнський конкурс програм, навчально-методичних матеріалів та віртуальних ресурсів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти (заочно) *** Упродовж місяця - Всеукраїнська щорічна заочна виставка видавничої продукції з еколого-натуралістичного напряму. Заочні педагогічні читання «Позашкільна педагогіка» (заочно) *** Упродовж місяця - Всеукраїнський заочний конкурс-огляд позашкільних навчальних закладів «Погляд в майбутнє» (заочно)


Музей хліба

Манорик Л.П. – методист кафедри методики позашкільної освіти НЕНЦ. Заслужений вчитель України, завідувач Музею Хліба

„Хлібороб, як і будь-який фахівець, починається з школи, саме тут у юній душі формується свідомість, набуття обов’язку, поваги до хліба, до праці»

В. О. Сухомлинський

Народний Музей хліба

Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.

Виховання національно-свідомого громадянина нашої держави можливе лише на високих ідеалах і традиціях українського народу. Однією з них є шанобливе ставлення до хліба.

Вчити любові до землі, до хліба, до людей праці – основна мета Музею хліба Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. В Музеї зібрано понад 2000 експонатів, які розповідають про історію хліба, його значення для людини, походження основних зернових культур (жита, пшениці, кукурудзи, ячменю та інших).

 

h1

 

Видатний вчений К.А.Тимірязєв говорив: «Шматок добре випеченого хліба становить один з величних винаходів людського розуму». Тисячоліттями люди вирощували зерно, отримували борошно і випікали хліб. З ним вони пов’язували надію на життя. Це єдиний продукт харчування, без якого людина не обходиться жодного дня. У хлібі містяться практично всі поживні речовини і мікроелементи потрібні людському організму. Навіть космонавти не обходяться без хліба. В експозиції Музею – космічний білий і чорний хліб, подарований нам космонавтом-українцем, двічі Героєм Радянського Союзу П. Р. Поповичем.

Ще в 1972 році знаний хлібороб України О. В. Гіталов опублікував «Думу про хліб», в якій йшлося про те, «що кожний буханець хліба вбирає в себе не тільки хліборобську працю, а й працю шахтаря, металурга, конструктора, хіміка, машинобудівника – всього суспільства». Сьогодні ми вже не можемо сказати, що хліб продається дешево. Але проблема його раціонального використання залишається. Значна кількість хліба просто викидається. Не економно він витрачається і в шкільних їдальнях. Дітям варто пам’ятати: щоб отримати 1 кг хліба при врожаї 20 ц/га, необхідно засіяти 4 м землі, а для цього виорати, підживити, скосити, обмолотити, висушити, відвезти зерно на хлібозавод і лише тоді спекти хліб. А ще привезти його в магазин і продати. Ось який довгий і складний шлях буханця на наш стіл.

 

h1

 

Почесне місце в Музеї відведено нашому  поетові Т. Г. Шевченку, який тепло писав у своїх творах про хліб, про тяжку працю хлібороба. Гілочка з трьох колосків, перев’язана жовто-блакитною стрічкою, коровай з тризубом – дарунок поетові від юннатів України.

В експозиції Музею також розповідається про розвиток хліборобства в період колективізації (що на даному етапі оцінюється неооднозначно), але це наша історія. Голодомор на Україні (1932-33 рр.), під час якого загинуло біля 10 млн людей, 70-річчя якого було в 2003 р. За рішенням Уряду України в епіцентрі голодомору на Лубенщині Полтавської області споруджено обеліск його жертвам.

 

h2

 

В експозиції значне місце відведено розповіді про хліборобську ниву воєнних (1941-1945) років та в період її відродження, зокрема показані норми видачі хліба населенню блокадного Ленінграда по хлібних карточках. „125 блокадних грам з вогнем і кров’ю пополам”, – писала поетеса Ольга Берггольц. В цій експозиції закарбована сувора пам’ять, гнівне обвинувачення паліям війни. У всіх експонатах, від хлібної шкоринки до щоденника Тані Савичевої, – заклик до народів світу не допустити нових смертей і руйнувань.

Склад блокадного хліба: житнє борошно, дефектне 50%, макуха 10%, солод 10%, целюлоза 15%, висівки 5%, пил збоєн і соєве борошно 10%.

Чітке уявлення про велетенську відстань у роках отримуєш, коли доторкаєшся до знарядь праці, які служили нашим далеким предкам і широко представлені в Музеї (від дерев’яного плуга до сучасного трактора, від ковша для ручної сівби до комбайна).

 

h3

 

В Музеї хліба відображена велика роль українських вчених селекціонерів – творців золотого колоса, Героїв Соціалістичної Праці, академіків: В. М. Ремесла, В. Я. Юр’єва, Ф. Г. Кириченка та багатьох інших. Вражає подвиг В. М. Ремесла, колишнього директора Миронівського науково-дослідного інституту пшениці ім. академіка В.М.Ремесла. Дорогами Великої Вітчизняної війни він пройшов від Сталінграда до Берліна, пронісши в своєму речовому мішку понад кілограм зерна перспективних гібридів і сортів пшениці. Повернувшись по війні на Миронівську дослідно-селекційну станцію, за 10  років невтомного пошуку вивів сорти пшениці «Миронівська 264», «Миронівська 808», «Миронівська 10», “Ювілейна” та багато інших, які за рівнем врожайності перевершували сорти, запроваджені доти у виробництво.

 

h

 

Майже кожний четвертий гектар озимої пшениці на той час в Україні засіяний насінням сортів, виведених В. М. Ремеслом. Під час екскурсії відвідувачі Музею дізнаються про чимало вражаючих фактів. Скажімо в блокованому Ленінграді під час війни з 14 ослаблених від голоду працівників ВІРа, заснованого видатним вченим М. І. Вавіловим, залишилося лише 5. Ці вчені, ціною власного життя, врятували безцінну колекцію насіння зернових та інших цінних культур.

А скільки людей, рятуючи хліб від пожеж, віддали своє життя? Запам’ятаємо їх імена: Микола Грибов, Анатолій Мерзлов, Володимир Коптишков. Василь Рагузов – первоцілинник загинув у боротьбі за хліб у Казахстані. В м. Львові, де він жив з сім’єю, встановлено меморіальну дошку.

Понад 150 красивих короваїв з різних куточків України можна побачити в експозиції «Хліб – усьому голова». Окраса її, національний хліб України – наша пишна українська паляниця з рум’яним гребінцем. А ще тут можна побачити національний хліб Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Туркменистану, Грузії, Вірменії, Киргизстану, Латвії, Литви і навіть Франції та інших держав світу. В Музеї також зібрано понад 100 експонатів різних сільськогосподарських культур: пшениці, жита, вівса, ячменю, рекомендованих Міністерством аграрної політики України для посіву на полях КСП, асоціацій, фермерських господарств, тощо. Ця експозиція приводить до думки, що збільшення виробництва зерна – нашого стратегічного товару, першорядне завдання держави. І значна роль у вирішенні цього питання належить молоді. Це їй, насамперед, працювати в КСП, фермерських господарствах, асоціаціях вести дослідницьку роботу, зміцнюючи своєю працею нашу державу, національний прапор якої увібрав небесну синь і золото хлібного лану.

 

h

 

Музей хліба став джерелом руху молоді за бережливість, центром виховання доброти, працелюбства, шани до людей праці і щорічно поповнюється новими експонатами та новими розділами. Відвідуючи Музей хліба, школярі дізнаються про тих, хто виводить нові сорти зернових культур, вирощує його на полях, випікає на хлібних заводах та в пекарнях. Тому радимо школам, позашкільним і навіть дошкільним закладам створювати музеї та куточки економного і бережливого ставлення до хліба, які стануть своєрідними центрами виховної роботи та організації масових заходів. Такі куточки можуть стати місцями постійних зустрічей з хліборобами, працівниками хлібних заводів, пекарень, вченими, селекціонерами. Робота, що проводиться на їх базі, допоможе кожному замислитись над величезною ціною хліба, праці людей, які його створюють, над необхідністю дорожити ним. Адже не помиляється народне прислів’я «Скільки не думай, краще хліба нічого не придумаєш».

 

h

 

В 2006 році виповнилося 25 років від дня заснування Народного Музею хліба НЕНЦ учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.

За цей період музей відвідали понад 1,5 мільйони учнів, студентів, учителів, працівників освіти та сільського господарства, батьків, громадськості. Двічі відвідав музей екс-Президент України Л. Д. Кучма (1997-2001 рр.), екс-голова Верховної Ради України І.С. Плющ, В. М. Литвин, народні депутати України, вчені, працівники хліборобської професії,  інтелігенції, посли зарубіжних країн. Музей став справжнім координаційно-методичним центром по вихованню бережливого ставлення до хліба, формування творчої особистості, справжнього господаря землі, навчання хліборобської справи, оволодіння практичними уміннями і навичками на високих ідеалах і традиціях українського народу.

На базі Музею щорічно проводяться семінари вчителів, студентів, педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, Всеукраїнські конкурси “Хліб очима дітей”, “Хліб моєї Батьківщини” та ін.

З метою відзначення цієї знакової події та возвеличення ролі хліба –  найдивовижнішого витвору природи, вічного мірила добробуту людей, символу національного багатства і миру, а також упорядкування мережі музеїв хліба закладів освіти НЕНЦ провів у 2003 р. Всеукраїнський фестиваль “Української паляниці”, на якому підбили підсумки Всеукраїнського конкурсу “Хліб очима дітей”, – науково-практичну конференцію за участю провідних вчених інститутів НАН і ААН України, Національного аграрного університету, АПН України, Міністерства аграрної політики, учителів, керівників учнівських об’єднань аграрного профілю, директорів обласних еколого-натуралістичних центрів, станцій юних натуралістів. По наслідках цього конкурсу підготовлена і вийшла з друку книжка – «Хліб – усьому голова».

За багаторічну і плідну працю в справі виховання підростаючого покоління та позитивний досвід роботи музеїв хліба при загальноосвітніх школах і позашкільних навчальних закладах у вихованні учнівської молоді і пропаганди бережливого ставлення до хліба та хліборобської праці Міністерство освіти і науки України нагородило Почесною Грамотою МОН України колектив музею хліба НЕНЦ, 14 педагогічних колективів музеїв хліба освітніх закладів та 10 їх керівників.

З метою подальшого поліпшення трудового навчання і виховання учнівської молоді, возвеличення ролі хліба і людей, які повсякдень плекають його, НЕНЦ планує в подальшому поліпшити роботу творчих учнівських об’єднань аграрного профілю: зокрема дослідницької роботи, пропаганди економного і бережливого ставлення до хліба, в т. ч. через масові заходи, конкурси, змагання, фестивалі “Української паляниці”, науково-практичні конференції по обміну досвідом роботи за участю провідних вчених, кращих господарів землі – фермерських господарств, КСП, асоціацій та ін.

 

he

 

Шановні колеги!

Рада музею хліба та педагогічний колектив НЕНЦ запрошують вас відвідати наш музей. Будемо вдячні співпрацювати з вами з метою поповнення музею новими експонатами, рецептами випікання хліба, наслідками ваших досліджень із зерновими культурами та іншими цікавими матеріалами, зібраними у вашому селі, місті, районі, області.

Поділитися