Дендропарк «Юннатський» | Національний еколого-натуралістичний центр 28-30 листопада - Екологічний тренінг «Моніторингові дослідження стану ґрунтів» *** 30 листопада – 1 грудня - Збір ліги тренерів з національно-патріотичного виховання в рамках IV Форуму українських патріотичних справ “Ми - Українці” *** Упродовж місяця - Всеукраїнське методоб`єднання вчителів природничих дисциплін


Дендропарк «Юннатський»

Завантажити (Dendroplan.pdf, 556KB)

Подорож по дендропарку «Юннатський»
Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

Похід у рай!!!

Праворуч — поодинокі берізки, клени. Обійшовши клин дерев зупиняємося. Знову тисне в грудях. Боже! Яка краса! Жаріє калина, а скраєчку, на самому краї дерев висить жовте сонечко, таке яскраве, таке гаряче. Воно немов віддає себе калині, темно-червоному глоду, і все навкруги таке яскраве, сповнене тепла, спокою і благополуччя. Вони як половини яблука зливаються в одне ціле. Неподалік — розміщується будинок «Школа ремесел». Приміщення ще ще… А там далі простягнувся яр. Старий з пологими і трав’янистими схилами. Раптом від заблукалого промінчика сонця, що пробився до яру, щось блиснуло там, на дні. Цей блик заворожує, тягне до себе. Ти не в змозі опиратися. Але спускаючись у низ, нічогісінько не бачиш. Бачиш лише траву. І що ж засліпило очі? Піднімаючись з яру, розумієш, що то був блиск насправді. А може, то «джерельце»?, бо з низу зосталась волога, і черевики змокріли. Йду далі. На небі, в безтурботному зібралися ніжні, м’які, ніби з лебединого пуху, хмарки. З одного боку рожево-фіолетові, а з другого блакитно-сріблясті. Може це рай!? Шматок сонця уже згорів, лише половинка світить, калина і глід також пригасли. Скоро все погасне, потемніє, не видно дна яру. Вечоріє. Стає трішечки сумно. Сумно від того, що калина згасла, але знаєш: завтра зранку все проснеться, зачервоніє, миготить, спалахне яскравими барвами, вмите ранковою росою.

Знову загориться перелісок! Згорить зелиний рай, а буде як скрізь, як завжди. Але ж ні. Дерева і кущі живуть! Колишуться. Шелестять! Дерев чимало. А кущі, ніби то острівці зеленого кольору, як окрема, зелена «база-склад». Нахиляються на асфальтовану доріжку, де квапливо скаче трясогузка. Ця птаха має недалеко гніздо, на дереві, а полювання проводить на доріжці. Розповідала в наші роки вчителька про цього птаха, про особливості життя його у природі. Бережіть пернатих друзів, це скарб для зеленого рослинного раю. Рай тут в природі!


 

Об’єкт природно-заповідного фонду України місцевого значення Дендрологічний парк “Юннатський”

Дендрологічний парк Національного еколого-натуралістичного центру знаходиться у північній частині Києва. Його загальна площа становить 13,7 га.

Територія парку є частиною парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Березовий гай”, який було закладено на початку XIX ст. В XX ст. парк поділили на дві частини: одну, площею 10 га, передали під будівництво Подільського районного парку культури і відпочинку, іншу – до центральної дослідно-педагогічної агробіостанції (нині Національний еколого-натуралістичний центр – НЕНЦ), у підпорядкуванні якої дендропарк знаходиться і нині. Рішенням депутатів Київради 10 березня 2006р. територія центру отримала статус дендрологічний парк місцевого значення “Юннатський”.

Дендропарк формувався впродовж більш ніж півстоліття юннатами України та зарубіжжя для збереження природних комплексів з метою сприятливого поєднання природних і культурних ландшафтів, використання їх у рекреаційних, наукових, навчальних, культурних цілях, створення умов для навчання й наукових досліджень учнівської та студентської молоді, вчителів Києва і всієї України. Нині НЕНЦ є координаційно-методичним центром 186 обласних, районних, міських еколого-натуралістичних центрів, станцій юних натуралістів та більш як 300 учнівських лісництв.

Візитною карткою дендропарку є “Зимовий сад”, в якому представлені моделі найтиповіших фітоценозів, що викликає цікавість відвідувачів. Щорічно “Зимовий сад” відвідують понад 10 000 осіб.

Закладено “Зимовий сад” у 1957р. Нині колекція квітниково-декоративних рослин налічує понад 200 видів і сортів представників флори різних кліматичних зон: різні види папоротей, пеперомії, бегонії, кактуси та інші сукуленти, плющі, філодендрони, монстери, пальми, більбергії, гемантуси, аспарагуси, традесканції, гібіскуси та ін. “Старожилами” саду можна назвати фінікову пальму, якій уже понад 60 років, а також араукарії, камелії.

Своєрідним напрямом роботи НЕНЦ є аквафітодизайн на основі колекції вищих водяних рослин, яку було започатковано в лабораторії гідробіології у 1995р. Рослини розміщені в акваріумах, загальним об’ємом близько 15 тисяч літрів води. Колекція налічує понад 120 видів вищих водяних рослин, які належать до 40 родин. Вона включає такі рідкісні рослини, як апоногетон мадагаскарський {Aponogeton madagascariensis), апоногетон ульва ціус (A ulvaceus), анубіас карликовий (Anubias barter/ var. папа) та різнолистий {A. heterophyla); зібрано унікальну колекцію (понад 200 видів) роду кріптокаріна (Cryptocarine). На цій базі юні дослідники під керівництвом автора унікальної колекції Д.І. Кучер-Томченка проводять наукові дослідження, основними напрямами яких є адаптація водяних рослини до існуючих умов, принципи добору видового складу рослин для створення водяних штучних фітоценозів. Молодь вивчає вплив структурованої води на швидкість вегетації цих рослин, вплив різних джерел освітлення акваріума на швидкість росту довгостеблових водяних форм.

Територія НЕНЦ включає ділянки декоративного квітникарства, навчально-дослідні ділянки, фруктовий сад, сад бузку, меморіальну посадку – парк “Пам’ять родоводу”, водойму, липову та грабову алеї, зразки лісів України, розсадник деревних і чагарникових культур, сад магнолій, сад мохів, збережені елементи природних фітоценозів.

На території дендропарку росте понад 200 видів деревних і чагарникових порід. Найпоширенішими є клен гостролистий (Acer platanoides), ялини звичайна (Picea abies) та колюча (Р. рип gens), липа серцелиста (7/У/о cordata), береза повисла (Betu/a pendula), сосна звичайна (Pinus sylvestris), дуб звичайний (Ouercus robur), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum), туя західна {Thuja occidentalis), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), горіхи грецький (Juglans гедіа) і маньчжурський (/ mandshurica), тополя біла (Popu/us alba), граб звичайний (Carpinus betulus), бузки звичайний (Syringa vulgaris) та угорський (S. josikaea), фруктові дерева. Із чагарників домінують різні види спіреї, аронія, бирючина, форзиції, свидина та ін. Ростуть також ялина сиза Конічна (Picea діаиса ‘Сопка), різні форми туї західної (Thuja occidentalis), магнолія кобус (Magnolia kobus), катальпа бігнонієвидна (Cata/pa bignonioides), айлант найвищий (Ailanthus altissima), рододендрон (Rhododendron), гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), оцтове дерево (Rhus typhina) та ін.

1992р. у дендропарку закладено ділянку парку “Пам’ять родоводу”, де відомі діячі нашої держави та зарубіжжя садять різні дерева і кущі. Зокрема, тут ростуть верба, калина, клен, граб, дуби, липи, які посадили Л. Каденюк, Л. Кучма та його дружина, Л. Лук’яненко, І. Заяць, Ю. Костенко та інші. Продовжуючи цю традицію разом з юними екологами Центру 9 квітня 2005р. члени уряду України: С.М. Ніколаєнко, П.М. Ігнатенко, Ю.О. Павленко, М.І. Поліщук посадили саджанці туї західної, що стало символічним початком зеленої естафети Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” відповідно до Указу Президента України від 01.04.2005р.

У парку “Пам’ять родоводу” є також верба Т.Г. Шевченка, паросток якої був привезений із Казахстану з дерева, посадженого там Великим Кобзарем.

Неподалік ділянки “Пам’ять родоводу” розташовані сад магнолій, заснований у 1998р., та сирингарій або сад бузку, де ростуть місцеві, виведені в Національному ботанічному саду ім. M.M. Гришка HAH України, та закордонні сорти бузку звичайного (Syringa vulgaris).

Значну площу в дендропарку “Юннатський” займає плодовий сад, колекція якого дуже багата й різноманітна: понад 300 сортів абрикоса, аґрусу, айви, актинідії, аличі, винограду, вишні, груші, кизилу, малини, обліпихи, персика, сливи, смородини (червоної й чорної), хеномелесу, черешні, яблуні, унабі.

Поблизу плодового саду знаходиться тепличний комплекс і навчально-дослідні ділянки, де вирощують колекції лікарських, технічних,овочевих, кормових рослин, є також ділянки систематики рослин і генетико-селекційна. Крім того, для поповнення колекції дендропарку, а також для озеленення шкіл і позашкільних навчальних закладів міста в інтродукційних розсадниках садового, квітниково-декоративного та дендрологічного напрямів додатково вирощують понад 300 видів рослин.

У північно-західній частині НЕНЦ знаходиться невелике озеро “Куряче”, назва якого походить від річки Курячий брід, лівої притоки колись повноводої річки Сирець, що впадає у Дніпро.

Неподалік від озера розкинулись дендрологічні насадження каштана їстівного (Castanea sativa), дубів болотного (Ouercus palustris) і червоного (О. rubra), горіха айлантолистого (Juglans ailantifolia), робінії клейкої (Robinia viscosa), бархату амурського (Phellodendron amurense) та ін.

З південно-східного боку дендропарк оточений лісовими насадженнями. Тут шумлять березовий, липовий, кленовий ліси. У 2005 р. в рамках всеукраїнських акцій “Зелений паросток майбутнього”, “Ліси для нащадків” та Міжнародного дня Землі за участю членів Ємільчинського учнівського лісництва Житомирської області, Висоцького учнівського лісництва Рівненської області, Підгірського учнівського лісництва Івано-Франківської області за підтримки Державного комітету лісового господарства України працівники і юннати НЕНЦ на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді заклали ділянки різних типів лісів: березового, грабового, дубового, соснового, ялинового, висадили рододендрони жовті (Rhododendron luted).

У дендрологічному парку функціонує метеорологічний майданчик, де ведуться моніторингові дослідження локального і глобального рівнів (Міжнародна програма GLOBE).

Для всебічного гармонійного розвитку і національно усвідомленого виховання дітей через органічне поєднання можливостей екологічної освіти з оволодінням традиційними народними ремеслами у 1994р. на базі НЕНЦ створено Школу народних ремесел.

Дендрологічний парк “Юннатський” є цікавою рекреаційною зоною для щорічного відпочинку і навчання юних дослідників. Тут розміщений табір “Юннат”, де щорічно відпочивають переможці конкурсів та найактивніші учасники всеукраїнських акцій, координатором яких є НЕНЦ.

На базі дендропарку юні натуралісти, вчителі, студенти досліджують проблеми інтродукції рослин, усвідомлюючи важливість цього напряму для практичних дій у справі збереження біологічного різноманіття різних регіонів. У НЕНЦ ведуть фенологічні спостереження, вивчають морфологічні особливості росту й розвитку деревних і трав’янистих видів. Поєднання навчально-виховної, освітньо-наукової діяльності з творчою, рекреаційною, культурною, науково-дослідною роботою посилює і збагачує можливості екологічної освіти, урізноманітнює форми навчальних екопрактик для учнівської та студентської молоді.

В.В. Вербицький


ПОСАДИМО ДЕРЕВА РАЗОМ

Протягом останніх 500 років Україна втратила понад дві третини лісів і нині за лісистістю посідає передостаннє місце в Європі. Ліси в нашій державі займають площу приблизно 9 млн. га, тобто 15 % її території.

Знищення лісів зумовило не лише дефіцит деревини для промисловості України, почалися процеси, які можуть стати незворотними. Вже зараз великі території, насамперед на півдні та сході України, відчувають нестачу води, і це прискорює деградацію природного середовища.

Для того, щоб посадити дерево, необхідно здійснити кілька етапів:

  1. Визначити територію для садіння дерев.
  2. Погодити кількість дерев (кількість та види) з органами державної влади, місцевого самоврядування.
  3. Розмітити місця висаджування дерев та погодити з фахівцями-дендрологами.
  4. Підготувати територію для розміщення посадкових місць. Ділянку, призначену для садіння дерев і чагарників, у першу чергу очищують від сміття, у тому числі природного.
  5. Підготувати посадкові ями. Під час копання ям верхні шари ґрунту складають в один бік, нижні – в інший. Якщо ґрунт із ям є зовсім непридатним (будівельне сміття, важка глина та ін.), його замінюють доставленою з іншого місця родючою землею.
  6. Правильно вибрати час садіння залежно від погодних умов.

Дерева і чагарники можуть висаджувати ранньою весною після відтанення ґрунту до початку розпускання листків, і пізньої осені, під час листопада. У разі весняного садіння деревні породи краще приживаються, ніж під час осіннього.

Методика садіння дерев

Безпосередньо перед садінням рослини дно підготовленої ями необхідно розпушити на глибину 10-15 см. Потім у яму насипають родючий ґрунт приблизно на дві третини її глибини та ущільнюють притоптуванням.

Проте у будь-якому разі кореневій системі рослин під час висаджування бажано надати вільну форму розташування без перегинів, загинів, підвертання. Тому в процесі заповнення ями ґрунтом необхідно стежити, щоб через надлишок землі не довелося підрізати кореневу систему.

Саджанці перед садінням ретельно оглядають, усе пошкоджене, сухе коріння обрізають. Так само обрізають сухі, розмочалені кінці здорових коренів. Зрізи роблять навскіс, щоб вони були повернуті до насипаної на дно ями землі. Перед садінням необхідно вмочити коріння рослин в бовтанку.

Саджати дерево зручніше вдвох. Один ставить дерево на втрамбований горбик землі і розправляє корені, при цьому треба стежити, щоб коренева шийка була на 6-8 см вище рівня землі з тим, щоб після осаджування землі в ямі коренева шийка опинилася на одному рівні з поверхнею ґрунту.

Після встановлення дерева в ямі друга людина засипає рівномірно коріння пухкою землею, а перша в цей час злегка струшує стовбур дерев, щоб земля краще заповнювала простір між корінням. Коли корені вкриють землю, струшування припиняють і яму заповнюють до кореневої шийки.

Навколо посадженого дерева формують валик висотою 10-12 см і виливають в ямку 2-3 відра води, що ущільнює ґрунт, краще зв’язує його з корінням.

Не рекомендується ущільнювати землю ногами під час заповнення ями, тому що під час утоптування досить часто пошкоджуються дрібні корінці.

Поділитися