Переможці III Всеукраїнського конкурсу «ЕКОклас» | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** 17-19 серпня 2022 року - Всеукраїнська науково-педагогічна конференція «Сучасні тенденції підвищення якості освіти» (змішана форма) *** серпень-вересень 2022 року - фінал Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт» у 2021-2022 навчальному році (дистанційно) *** вересень-жовтень 2022 року - фінал Всеукраїнського конкурсу з флористики та фітодизайну (про форму проведення буде додаткове повідомлення) *** 17-24 жовтня 2022 року - Курси підвищення кваліфікації для заступників директорів закладів позашкільної освіти (змішана форма) ***


Переможці III Всеукраїнського конкурсу «ЕКОклас»

Переможці III Всеукраїнського конкурсу «ЕКОклас» – унікальної соціальної ініціативи торговельної мережі «Фокстрот. Техніка для дому». Організаційний партнер: Національний еколого-натуралістичний центр МОН України. Конкурс проводиться за підтримки Інституту модернізації змісту освіти МОН України. Генеральний медійний спонсор: журнал “Единственная”. Міжнародний партнер: швейцарський фонд «Скорочення ризиків» – RRF.

НОМІНАЦІЯ «ЕКОкласний колектив»

1 місце

Проект, в якому реалізовано трендову модель споживання – шерингову економіку. «Моя щаслива планета» учнів 4-б класу Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122,м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. Керівник проекту: класний керівник 4-б класу, вчитель початкових класів Непомняща Олена Валентинівна.

Суть проекту: щоб планета не перетворилася на смітник, перше, що може зробити кожен, – це зменшити кількість відходів і дати «друге життя» старим речам. Школярі провели дослідження вдома разом з батьками щодо джерел засмічення і шляхів зменшення кількості відходів, після чого діти реалізували такі ідеї:

«Нова іграшка»: іграшка – це завжди задоволення, але згодом вона набридає, стає нецікавою. В нас є іграшки, якими кожен із нас давно не грається. Ми домовилися із однокласниками обмінятись іграшками на певний час або назавжди. У кожного з’явилися нові розваги. А головне – не викидали те, що комусь може бути потрібним.

«Їдальня для тварин»: залишки їжі щодня потрапляють на смітник. І нам по силах не тільки зменшити кількість сміття, а й допомогти друзям нашим меншим. Підгодовуючи їх, ми не лише викидали менше сміття, а й дбали про тварин. Підгодовували також птахів та тварин сусідів.

«Книжкова лікарня»: хороша книжка – це завжди цікаві відкриття, нові враження і знання. Для виготовлення книжок вирубують ліси і витрачають багато енергії. Тому книжка коштує недешево. У наших силах зберегти старі книги. Вони можуть подарувати багато нового та цікавого. Учні дізнались у шкільній бібліотеці, як правильно ремонтувати книжки; визначили вдома разом із батьками, які книжки можна подарувати бібліотеці; вибрали книжки, які потрібно відремонтувати; підготували необхідні для книжок матеріали; відремонтували книжки; подарували книжки бібліотеці.
2 місце:

Проект «Жива криниця». Учні та їхні батьки, вчителі, працівники Троїцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Попаснянської районної ради, Луганської області. Під час реалізації проекту колектив керувався девізом: «Досліджуємо всюди, відновлюємо вчасно, усе, що потрібно, усе, що прекрасне». Проведена робота з очищення 7 джерел та обладнання 1 зони відпочинку, висаджено 18 кущів квіткових рослин (іриси, тюльпани, півонії). Дізналися про акцію усі жителі села – 958 чоловік.
2 місце

Проект «Скляним пляшкам – інше життя». Учні 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Боровичі, члени гуртка “Юний еколог”, село Боровичі, Маневицький район, Волинська область.

Керівник проекту: Аршулік Надія Павлівна, вчитель біології та хімії ЗОШ І-ІІІ ст. с. Боровичі.

Скляні пляшки забруднюють воду річки Стир, яка протікає через с. Боровичі Маневицького району Волинської обл., та становлять складову частину сміття, яке забруднює територію населеного пункту. «Юні екологи» не тільки очистили територію села та води річки від скляних пляшок, а й показали можливості їх використання в житті. Наприклад, додаткові стіни будинка жителя с. Боровичі Чміля Леоніда Григоровича, змуровані з використанням скляних пляшок, дозволяють зберегти тепло у будинку в зимовий період. Це своєрідна повітряна подушка. Такий спосіб утеплення невеличкого будинку може бути поширений по всій країні: і дешево, і тепло. Багато пляшок у битому вигляді діти віддали будівельникам для виготовлення бетону і проведення дизайнерських робіт. Для збереження околиць села в чистому вигляді старшокласниками було виготовлено 20 табличок про заборону звалювати сміття на узбіччі доріг та біля села. Про заборону викидати сміття в річку Стир було виготовлено юними екологами 10 табличок
3 місце

Проект «Уроки чистоплотності». Запорізький колегіум № 98, колектив «Екоклуб 98».

Керівник проекту: Міщук Антоніна Олександрівна, вчитель біології Запорізького колегіуму №98.

Зусилля організації «Екоклуб № 98» спрямовано на збереження навколишнього середовища, активізації та мотивування громадян через залучення до екоакцій та смарт-мобів та проведення унікальних «Уроків чистоплотності», на яких дітей навчають екологічно дружньому способу життя. У проектах прийняли участь майже всі учні колегіуму № 98 включно з вчителями (приблизно 650 учнів); відбулося прибирання територій колегіуму, участь у Всеукраїнському дні екологічних заходів (квітень 2015), рейди на острів Хортицю з метою огляду стану та моніторингу забрудненості.
3 місце

Проект «Тверді побутові відходи: екологічні проблеми і можливі шляхи їх рішення». Члени клубу «Дивоцвіт» (учні 5- 11 класів), Маркушівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. с. Маркуші вул. Леніна, 51 Бердичівської районної ради Житомирської області. Керівник проекту: Томчук Людмила Василівна – вчитель біології.

Проведення аудиту щодо кількості сміття, що утворюється в їх сім′ях

Учні зібрали понад 300 кг ганчір′я, з яких було пошито 300 пар валянок для учасників АТО; зібрано 2000 кг макулатури, що збереже приблизно 20 дерев, зекономить 2000 кВт електроенергії, 40000 літрів води; утворений компост використали для вирощування розсади квітів в парнику і створення трьох нових клумб; зменшилась кількість пластику та гумових шин, що були використані для виготовлення сувенірів та підставок для квітів; прибрано 2 км лісосмуги.
НОМІНАЦІЯ «ЕКОкласна сім‘я»

1 місце

Проект «Перша енергоплантація мого села. Як самому виростити біопаливо для опалювання власного будинку». Учасники – родина Белай: батько Белай Володимир, донька Белай Ганна, син Белай Володимир, син Белай Андрій. Запорізька область, Розівський район, село Вишнювате.

Досить суттєве збільшення вартості і дефіцит вугілля змушують для опалювання власних будинків мешканців села, як паливо, використовувати дрова. Різке збільшення попиту на деревину для опалювання приватних будинків призвело до масової вирубки на дрова лісів, лісосмуг і чагарників. Родина Белай також використовує для опалення будинку дрова, але, не відміну від інших мешканців села, дрова для опалення свого будинку вони вирощують самі! Так, так, саме вирощують – на власній енергетичній плантації, для якої використовують не придатну для сільськогосподарського виробництва заболочену ділянку, розташовану поруч з їхнім будинком.

З 2009 року, щороку, на весні вони висаджують на заболоченій ділянці біля будинку пагони верби звичайної, яка належить до швидкозростаючих енергетичних рослин. Восени 2015 року родина вперше почала використовувати дрова верби із власної енергетичної плантації, а навесні 2016 року вкотре заклала нову ділянку енергетичних саджанців верби звичайної, які власноруч заготовила з гілок зрізаної на дрова чергової ділянки нашої енергетичної плантації. Таким чином, тепер сім’я Белай має власний постійно діючий “ конвеєр ” з вирощування екологічно чистого місцевого поновлюваного біопалива: стовбури ідуть на дрова, а гілки використовують як пагони для закладки саджанців нової ділянки плантації на весні.

В екологічному аспекті вони не знищують зелені насадження, а навпаки, щовесни висаджують сотні нових пагонів верби, окультурюють заболочені ділянки і отримують екологічно нейтральне біопаливо, яке не збільшує викидів вуглекислого газу і не забруднює місцевість вугільним шлаком.

Щороку родина фактично здійснює озеленення свого села, висаджуючи сотню, а то і дві пагонів звичайної верби для наступного використання її деревини у якості відновлюваного біопалива. Використовуючи дрова в якості палива, вони істотно знизили споживання вугілля (з 4 тон минулої, до 0,5 т цієї зими, використовуючи вугілля тільки в дуже сильні морози), також вони зменшуємо викиди парникових газів. Замінюючи вугілля на дрова, вони зменшують забруднення місцевості вугільним шлаком, а золу від дров використовують як цінне мінеральне добриво.
2 місце

Проект «Біотехнологія переробки відходів життєдіяльності».Учасники – родина Момот: донька Ганна, син Андрій, мама Євгенія Олександрівна, татоВ’ячеслав Володимирович. м. Павлоград.

Метою проекту цієї родини стало вивчення проблеми твердих побутових відходів; виявлення структури відходів; розгляд можливих варіантів зменшення відходів на побутовому рівні, методи корисного використання відходів органічного походження, можливість повторного використання стічних вод, створення замкненого циклу води в умовах приватного будинку. Вони створили компостну яму для відходів органічного походження; заселили компостну яму дощовими черв’яками (вермикультування); а після перетворення органічних решток у перегній заклали до компостної ями міцелій печериць. Вартість одного комплекту – 80-100 грн. Перспектива – вирощування печериць з подальшою можливістю споживання цього дорогоцінного продукту.

Питання повторного використання стічної води дає змогу економити водні ресурси. В умовах приватного будинку реально збудувати систему закритого циклу води: водозабір – водопровід – каналізація – очисні споруди. Перспектива – продумати циклічність води у багатоповерховому будинку, коли стічну очищену воду можна було б використовувати у побутових цілях.
2 місце

Проект «Небезпечне випромінювання. Захист від електромагнітного випромінювання». Учасники – родина Маковські: батько Маковський Юрій Анатолійович, мати Маковська Наталія Вікторівна, син Маковський Дмитро Юрійович, донька Маковська Ольга-Марія Юріївна. м. Житомир.

Родина визначила джерело електромагнітного випромінювання (побутова електроніка, антени бездротового інтернету та інші.); провела вимірювання, визначила, чи відповідають ті значення чинним в Україні стандартам і нормам (2,5 мкВт/см2); розташували в квартирі побутові електричні прилади таким чином, щоб їх шкідливий вплив не потрапляв на диван, ліжко, обідній стіл (ті місця, де родина проводить багато часу). Купуючи побутові прилади, звертають увагу на матеріал, з якого виготовлений їх корпус, адже металевий має здатність захищати від електромагнітного випромінювання, поглинаючи його. Вночі вимикають всі електроприлади від мережі.

Наступний крок – екранування. Родина запропонувала три його застосування: сітка, розміщена в стіні, виготовлена з металу і спеціального дисперсійного клею для її монтажу; фарба, яка має властивість поглинати дію високочастотного електромагнітного випромінювання й низькочастотних електричних полів і застосовується у тих кімнатах, де найбільше часу проводить людина; тканини – для захисту від зовнішніх джерел випромінювання застосували штори й тюлі, зшиті з використанням металізованих ниток.
3 місце

Проект «Темні плями синтетичних миючих засобів. Захист здоров’я людини та навколишнього середовища від небезпечного впливу СМЗ». Учасники – родина Сищук: батько Сищук Роман Миколайович, мати Сищук Юлія Іванівна, сини: Сищук Микола та Сищук Іван. Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань.

Родина з’ясувала, що посудомийна та пральна машина можуть нагрівати воду до високих температур, при яких гинуть мікроорганізми та видаляється бруд. Ця особливість дозволяє інколи взагалі не використовувати миючі засоби при пранні незначно забрудненого одягу чи митті посуду.

Крім того, при помітному забрудненні речей побуту посудомийна та пральна машини використовують значно меншу кількість миючих засобів, ніж при пранні речей або митті посуду вручну. А ще, завдяки зазначеній побутовій техніці можна заощадити використання питної води, запаси якої на нашій планеті різко скорочуються.

Ними встановлено, що для сім’ї з 4 осіб, при повному завантаженні посудомийної машини економія води складе до 200 л в тиждень, пральної машинки – до 100 л за одне завантаження.

Протягом 6 місяців родина використовувала миючі засоби власного виробництва. Завдяки цьому їм вдалося зекономити 1,5 л СМЗ для миття посуду, 12 кг прального порошку. Оскільки, за дослідними даними, 1 г фосфатів стимулює розмноження до 10 кг отруйних синьо-зелених водоростей, то заміна СМЗ на мийні засоби власного виробництва дозволила запобігти розмноженню до 20 000 кг цих мікроорганізмів у екосистемах водойм.

Для прання використовували пральну машину, а для миття посуду посудомийну машину. Завдяки цьому їм вдалося зекономити близько 4800 л води при митті посуду та 7200л води при пранні.

За 6 місяців донесли інформацію про шкідливий вплив СМЗ, які містять фосфати та ПАР, на здоров’я людини та навколишнє середовище до 3652 родин, через розміщення листівок на будинках, зупинках та розповсюдили 180 буклетів. Провели акцію у ЗОШ І-ІІІ ст. смт Цумань «Бережи власне здоров’я – остерігайся СМЗ». В результаті акції повідомили членам шкільного колективу (96 вчителів та 1018 учнів) про небезпеку, яку становлять СМЗ.

Роздали 54 родинам свого селища пробні шматочки власноруч виготовленого миючого засобу. Створили сторінку в мережі Інтернет на сайті вчителя хімії Сищук Юлії Іванівни, де описано негативний вплив СМЗ на здоров’я людини та навколишнє середовище.
Гран-прі

Головний приз (гран-прі) отримує проект «Навчаємось через гру. Екологічні ігри для дітей» з найкращою втіленою ідеєю екопрактики для навчання широкого кола українців екологічній культурі та відповідальності. Проект з можливими удосконаленнями та рекомендаціями провідних експертів екології буде розтиражовано та розповсюджено по Україні.

Учасники із Києва – родина Санковських: тітка Санковська Ірина, племінниця Санковська Анастасія.

Кожна сім’я прагне навчити дітей правильно поводитися в різних життєвих ситуаціях. Стосується це як правил поведінки з оточуючими, так і вчинків та дій у довкіллі. Найпростіше досягти цього у грі в затишній домашній атмосфері. Саме так і вчинили переможці, тітка з племінницею, коли придумували різноманітні ігри, щоб тренуватися в сортуванні сміття, енергоощадних діях та інших можливих екологічних ситуаціях. Вони вирішили, що саме ігри будуть їх в цьому добре вправляти. Спільно вони дізнались про найпоширеніші проблеми міст нашої країни, які згодом стали основою для 3 ігор: “Чисте місто” – гра про роздільний збір сміття. “Енерголото” – про позитивні та негативні енергодії, які економлять електроенергію, витрачають її або впливають на формування навички з енергозбереження. “Пригоди у великому місті” – про екологічні правила поводження у місті, які дозволяють знизити вплив кожного мешканця на міське довкілля.

Комплексне застосування цих ігор дозволить проводити інформаційно-просвітницьку роботу з учнями як окремого класу, так і всієї початкової або середньої школи, навчати моделям поведінки, які є дружніми до довкілля. До ігор можна залучати друзів, однокласників, знайомих та батьків, розповідаючи про індивідуальний вплив кожного на довкілля. Одержана під час гри інформація може бути застосована на практиці та заощадити кошти. Також ці ігри підходять для цікавого домашнього дозвілля.
Вітаємо переможців та чекаємо їх на урочистій церемонії нагородження, яка відбудеться у Києві у цю неділю 17 квітня. А всі колективи, що брали участь у конкурсі, отримають електронний ДИПЛОМ учасника «ЕКОкласу».

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар