Деркач Георгій, Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей. Керівник: Тротнер Вікторія Василівна, викладач біології і екології, старший викладач Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею. Тема: Альтернативні джерела води в умовах війни на прикладі Криворіжжя. Опис: Екологічний проєкт виконаний у співпраці з експертами громадського об’єднання «Досить труїти Кривий Ріг». Провели дослідження проб води з альтернативних джерел (колодязі і ставок в селі Новолозуватка Криворізького району) з використанням Citizen Science інструментів моніторингу та швидкої попередньої оцінки придатності джерела води для різних господарських цілей. Аналіз отриманих результатів виявив, що за санітарно-гігієнічними критеріями усі досліджені проби води не відповідають формальним критеріям санітарно-гігієнічної безпеки води; мають високий солевміст та підвищений вміст солей жорсткості води і високий вміст нітрат-іонів.  Усі досліджені проби води можуть бути використані для задоволення технічних та господарсько-побутових потреб. Для питного водопостачання вода потребує додаткового очищення (пом’якшення води, видалення сполук азоту та фосфору). У надзвичайних умовах вода кожного джерела має бути ретельно відфільтрована, кондиціонована вугільним фільтром та належним чином знезаражена. (актуальний відеоматеріал відсутній)

Данілов Роман, ДПТНЗ “Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей”. Керівник: Васильєва Світлана Артемівна, викладач біології та екології, ДПТНЗ “Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей”. Тема: Антропогенний вплив на водні об`єкти. Опис: Наш проект носить інформаційний характер.
В проекті розглядається:
РОЗДІЛ 1. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ВОДНІ ОБ’ЄКТИ НАПРЯМКИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДХОДІВ
1.1. ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОБЛЕМАМИ ОБЛАСТІ Є:
а) у галузі охорони водних об’єктів;
б) у галузі водопостачання та поліпшення якості питної води;
в) у галузі охорони підземних водоносних горизонтів;
1.2. ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ НА УМОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ТА КОМПЛЕКСНИЙ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ
РОЗДІЛ 3. ЯКІСТЬ ВОДИ ТА СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД В УКРАЇНІ
3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
3.2 ОЧИЩЕННЯ ТА ДООЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД
РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ
РОЗДІЛ 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДНИХ РЕСУРСІВ МІСТА КРИВИЙ РІГ.
РОЗДІЛ 6. НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ АЕРОКОСМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ВИСНОВОК
Освіта та інформування громадськості відіграють ключову роль у збереженні річкових екосистем. Проекти, спрямовані на виховання екологічної свідомості серед школярів та місцевого населення, мають великий потенціал у формуванні сталого відношення до природних ресурсів та усвідомлення важливості збереження річкових екосистем. Збереження річкових екосистем вимагає комплексного підходу, який включає в себе використання інноваційних технологій. Проблему розвитку інноваційної сфери екології не можна зводити лише до стану та продуктивності науки. Справжнім гальмом на шляху розвитку національної інноваційної економіки є проблема підприємництва, низький рівень підприємницької активності вітчизняних суб’єктів господарювання. Саме підприємці є основними суб’єктами інноваційної діяльності. Вони виконавці, які беруть на себе усі труднощі й ризики практичної реалізації інновацій. Без активного масового підприємництва ні наука, ні державні органи, правові, фінансові, торговельні інститути самостійно інноваційну екоекономіку не сформують. Екологічні технології не лише зберігають навколишнє середовище життя людини, але й є конкурентоздатною галуззю економіки, являючись одним із найважливіших напрямків зростання економіки у ХХІ ст. Кривий Ріг має дуже складну мережу водопостачання та водовідведення. Велика протяжність водогонів, розташування їх не лише в межах житлової забудови, а і у промислових зонах, зонах відчудження, числених балках, полях потребують постійної роботи із заміни зношених та аварійних ділянок мережі, контролю за витратою води та аварійними витоками. Іншою не менш важливою проблемою є екологічний стан та проблеми раціонального використання водних ресурсів території. У рамках Міської екологічної програми у 2022 році проводиться перехоплення та повернення до системи оборотного водопостачання води гірничо-збагачувальними комбінатами, використання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стічних вод з обвідного каналу для поповнення оборотного циклу хвостосховища, у тому числі на пилопригнічення. Використання дренажних, кар’єрних і шахтних вод в технологічних цілях, що дозволяє економити питну воду і частково утилізувати промислові стоки. Також підприємствами проводяться заходи із реконструкції існуючої системи відводу шахтних вод північної групи рудників Кривого Рогу. Впровадження сучасних технологій опріснення та вирішення питань утилізації отриманих солей допомогли би зменшити негативний вплив шахтних вод на природні водотоки території. Необхідно розширювати мережу гідрогеологічного та гідрологічного спостереження, що покращить контроль за екологічним станом водних об’єктів міста. Проблема зарегульованості річок на території міста потребує постійних заходів для забезпечення їх проточності та очистки русла. Також після руйнування дамби Карачунівського водосховища внаслідок збройної агресії російської федерації виконкомом Криворізької міської ради ініційовано питання перед державними та обласними органами виконавчої влади щодо відновлення водності Карачунівського водосховища та екологічного оздоровлення річки Інгулець. Навантаження на Карачунівське водосховище ще збільшилося після знищення Каховського водосховища в результаті підриву дамби, оскільки водопостачання із річки Дніпро каналом до Південного водосховища припинилося і наразі стоїть необхідність перекачування води новим водогоном із річки Інгулець (на якій знаходиться Карачунівське водосховище) до Південного водосховища. Декілька методів водопідготовки та відновлення водних ресурсів: Механічний. Домішки видаляються механічним шляхом, внаслідок фільтрації та відстоювання. Тверді частинки уловлюються сітками, пісколовками та іншими первинними фільтрами, а поверхневі – бензомаслоуловлювачами. Зазвичай це перший етап комплексної очистки. Хімічний. Спеціальні реагенти осаджують забруднювачі, перетворюючи їх в нерозчинний осад. Метод використовується для глибокого очищення промислових стічних вод, дезінфекції, як підготовка перед біологічним очищенням. Фізико-хімічний. Передбачає видалення розчинених і тонкодисперсних частинок різними методами: шляхом введення коагулянтів для утворення осаду, методом сорбції, пропусканням повітря чи методом флотації, а також шляхом центрифугування, нейтралізації, іонного обміну та інших методів. Біологічний. Заснований на принципі природного біохімічного самоочищення за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів. Такий процес називається біохімічним окисленням. У штучних умовах для цього використовуються спеціальні води, що пройшли процес видалення забруднень, на виході виявляються чистішими за водойми, куди вони надходять. Отже, виходячи з викладених вище міркувань, можна припустити, що технології екологічно безпечного поводження біофільтри, аеротенки, метантенки та інші системи. Кращий результат дає сукупність кількох методів. При правильному проектуванні комплексних очисних споруд, іноді стічні з водними ресурсами є органічною складовою перспективного безпечного існування людства. Ідея проекту «Антропогенний вплив на водні об`єкти»: Визначити причини забруднення води та шляхи його подолання. Мета проекту: Розширити знання про екологічні умови водних об`єктів України, про використання водних ресурсів, про екологічну оцінку якості води, про очищення стічних вод; ознайомити з водними ресурсами м. Кривий Ріг, їхнім екологічним станом та раціональним використанням; сприяти бережливому ставленню до природних ресурсів. Основні завдання: Визначитися з проблемою шкідливої дії вод та шляхами її вирішення. Методи вирішення екологічної проблеми: Механічні, фізико-хімічні, біологічні. Шляхи вирішення екологічної проблеми: Освіта та інформування громадськості; розвиток інноваційної сфери екології; екологічні технології; практична реалізація інновацій суб’єктами інноваційної діяльності (підприємцями). Прогнозований результат: Підвищення рівня водокористування методом застосування природоохоронних заходів, зниження рівня забрудненості стічних вод сировиною, відходами, збереження водних ресурсів країни для майбутніх поколінь.

Денисов Гліб, Костянтинівський ліцей №9 Костянтинівської міської ради Донецької області, вихованець ДОЕНЦ. Керівники:  Данильченко Анна Василівна, вчитель біології і хімії, Костянтинівський ліцей №9 Костянтинівської міської ради, Шубчинський Василь Дмитрович, методист, Донецький обласний еколого-натуралістичний центр. Тема: Ефективність процесів очищення води від вуглеводнів нафти сорбентами з різною матрицею. Опис: Робота присвячена вирішенню проблеми створення ефективного сорбенту нафти для очищення води від вуглеводневого забруднення на основі сорбентів з пружними матрицями. Експлуатаційні якості сорбентів нафти, переважно їх сорбційна ємність, залежить від технології та процедури обробки пористих матеріалів. у випадку із застосуванням тирси, в якості сорбентів, максимальна нафтоємність забезпечується при використанні в якості матриці зразків легких (нещільних) порід деревини: ялина, осина і клен, з максимальною вологістю. Ми виготовили пружній сорбент на основі поролону.
При створенні ефективного сорбенту нафти для очищення води від вуглеводневого забруднення, на стадії створення сорбенту, ми пригнічували гідрофільність пористих матриць їх гідрофобізацією (покрили тонким шаром зовнішню та внутрішню поверхню пір тонким шаром парафіну). В результаті отримували гідрофобізовані сорбенти, у яких практично повністю були пригнічені гідрофільні властивості, тобто зовнішній і внутрішній шар парафіну відштовхував воду і притягував вуглеводневі молекули нафти до себе. Таким чином, практично всі порожні пори заповнювалися нафтою або вуглеводнями нафти, що дозволяло в кілька разів підвищувати нафтоємність сорбенту. Оптимальні показники нафтоємності виявлені у поролону з щільністю – 0,03 г/см3. Оптимальними показниками гідрофобізації виявилися 5% (за масою) парафіну, що вказує на те, що вище цього показника парафін закупорює пори, ускладнюючи доступ молекул нафти всередину пір. Кратність використання насиченого нафтою сорбенту становить понад 30 разів.

Міхєєва Анісія, Ракочий Всеволод, комунальний заклад “Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді”. Керівник: Хлус Лариса Миколаївна – к.б.н., доцент; заступник директора з навчально-методичної роботи Комунального закладу «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»; Кузьмінська Валентина Василівна – методист Комунального закладу «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Тема: ОЦІНКА СУЧАСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ КЛОКУЧКА.  Опис: Найактуальніша проблема сьогодення – охорона довкілля, збереження природних ресурсів не лише глобального, а й місцевого значення. Екологічний стан малих річок урбанізованих територій постійно привертає увагу дослідників. Вони відмічають такі основні наслідки техногенного впливу, як докорінні зміни гідрологічного і гідрохімічного режимів, високі рівні хімічного і біологічного забруднення вод і донних відкладів. Малі річки є найбільш вразливим елементом урбоекосистем; вони дуже легко забруднюються і виснажуються. Вони зазнають високого антропогенного навантаження, рівень якого часто перевищує здатність до самоочищення, внаслідок чого їх води забруднюються більше, ніж води великих річок. Так, вода р. Прут вище м. Чернівці характеризується, як помірно забруднена (III клас), водночас води малих водотоків міста відносяться до V-VI класів якості, і в більшості випадків є брудними і дуже брудними. Таким чином, саме малі річки Чернівців опинились в найскладнішій екологічній ситуації. Мета роботи – дослідження екологічного стану річки Клокучка – правої притоки І-го порядку ріки Прут. Відповідно до мети поставлені були наступні завдання: вивчити природні умови, що формують стік малих річок міста Чернівці; вивчити особливості режиму річок території міста; опрацювати картографічну інформацію за картами-схемами м. Чернівців та визначити ділянки течії р. Клокучка, доступні для обстеження; виконати польове дослідження екологічного стану р. Клокучка; проаналізувати динаміку деяких гідрохімічних показників води річки Клокучка з різних ділянок русла в різні гідрологічні сезони. Об’єкт дослідження – басейн р. Клокучка – малої річки, що протікає територією м. Чернівці. Методи дослідження. Флору і фауну річки та її прибережної зони досліджували маршрутним методом. Визначення рослин і тварин проводили за допомогою польових визначників, за необхідності – гербаризували зразки флори для наступного визначення в лабораторії. Для оцінки якості води визначали наступні фізико-хімічні показники: рН (in situ – за допомогою портативного рН-метра або універсального індикаторного паперу, в лабораторних умовах – за допомогою іономіра); твердість (in situ – за допомогою портативного TDS&EC-метра, в лабораторії – титрометричним методом); кальцієву та карбонатну твердість, вміст Ca2+, Mg2+, хлорид-іонів та феруму, окиснюваність (ХСК – хімічне споживання кисню) – титрометрично. Клокучка – права притока ріки Прут – належить до малих річок басейну Дунаю та є його притокою другого порядку. Річка та 2 її безіменних притоки протікають територією Чернівецької області в адміністративних межах Шевченківського району міста Чернівці. Територія басейну розміщена в межах Чернівецького вододільного горбисто-грядового лісового фізико-географічних району Прут-Сіретської підвищеної погорбованої лісо-лучної області (країна – Українські Карпати), що геологічно відповідає Передкарпатському передовому прогину. Територія басейну повністю урбанізована, її площа складає 18,4 км2. Витік річки знаходяться на північно-східних схилах гори Цецино, на висоті 260 м; Клокучка впадає в Прут в районі міського пляжу, на висоті 157 м. Абсолютне падіння річки становить103 м, нахил – 11 м/км. Довжина річки 9,3 км, в середній течії вона приймає два основні безіменні лівобережні допливи довжиною менше 10 км. Долина річки має виражену V – подібну форму, її ширина становить близько 1 км, глибина врізу – до 60 м.
Річкову систему формує основна річка та 2 її притоки; загальна довжина річкової сітки – 9,3 км. Клокучка належить до річок з паводковим режимом причорноморського типу: живлення змішане, переважно дощове. Встановлено, що русло Клокучки упродовж останнього сторіччя під впливом урбанізації зазнало змін, місцями – істотних. Окремі його частини були змінені берегоукріплювальними спорудами, мостовими переходами; деякі ділянки засипали, а річку пустили по підземних водопропускних колекторах. Стік річки не врегульований; парково-садові насадження, що є в межах басейну, не відіграють помітної ролі у формуванні гідрологічного режиму. Схили долини, особливо у середній частині течії, дуже стрімкі, що створює умови для формування катастрофічних дощових паводків. Водозбір річки відноситься до поверхонь з покривними відкладами лесового і лесоподібного характеру. Тут спостерігаються інтенсивний поверхневий змив зі схилів на більшій частині басейну і глибинна ерозія в інтенсивно зростаючих ярах. Сучасна біота Клокучки виявилася надзвичайно бідною. Водна фауна практично відсутня; в руслі річки у верхній, відносно слабо забрудненій, частині течії розвивається водна рослинність, в середній і нижній частинах її практично немає. Угруповання водної рослинності заселяють замкнуті водойми (стариці) колишніх русел у долині р. Прут, ставки, канави, різноманітні заглибини, заповнені водою. На мілководдях найбільш поширені угруповання формації ряски малої, часто трапляються також зануреноводні та наводні угруповання з домінуванням різних видів рдесника; надводно-повітряно-водні ценози формацій сусака зонтичного, рогозів вузьколистого та широколистого, очерету звичайного. Місцями по берегах зустрічаються угруповання синантропного типу рослинності – невід’ємна частина рослинного покриву урбанізованих територій Чернівців та околиць. Вагомий вплив на біоту спричиняє господарська діяльність людини: скидання зливових і комунально-побутових стічних вод із загальносплавної каналізації, стихійні сміттєзвалища по берегах річки і засміченість місцями русла, обробка садів та городів засобами хімічного захисту тощо. Сучасний екологічний стан Клокучки є незадовільним та значною мірою обумовлений нехтуванням людьми проблеми збереження природних умов існування річки. Швидкий розвиток промисловості у ХХ столітті, накопичення побутових відходів населення і тісна заселеність прирічкової території спричинили забруднення води шляхом надходження викидів стічних вод. Виявлено, що найбільшим небезпечним промисловим джерелом забруднення річки є ДКП «Чернівціводоканал»; очисні споруди морально та фізично застарілі і не можуть забезпечити повну очистку стічних вод від забруднень. Споживацьке ставлення людини до річки та її водозбірного басейну призвело до порушення умов формування стоку і водного режиму, що, у свою чергу, зумовило зменшення водності річки та погіршення якості води. Внаслідок зростання антропогенного навантаження на басейн органолептичні показники води не відповідають нормам – вона мутна, періодично має сильний неприємний запах (3-4 бали) і помітний жовтуватий колір. Гідрохімічний аналіз води з різних ділянок русла дозволив констатувати, що рівень забруднення зазнає суттєвих сезонних змін. Так, загальна твердість в усіх пробах на початку весняного водопілля зросла майже втричі. На нашу думку, це спричинено надходженням до річки додаткових кількостей ґрунтових вод. зумовленим таненням снігу та розмерзанням ґрунту. Повільне танення призводить до насичення таких вод розчинними солями металів. При цьому зростає як тимчасова, так і постійна твердість. Те, що джерелом надходження речовин до водойми є талі ґрунтові води, підтверджується збереженням значень (з тенденцією до зменшення у верхів’ї та середній течії річки) показників окиснюваності (ХСК) зразків. Встановлено, що більша частина домішок має антропогенне походження. Про це свідчить, зокрема, значне збільшення вмісту хлорид іонів навесні у порівнянні з періодом літньо-осінньої межені: значення згаданого показника зросли у 2,50, 1,67 та 1,69 рази у верхній, середній та нижній ділянках річки відповідно. Можна припустити, що Cl- потрапляє до річки внаслідок контакту талих вод та атмосферних опадів із сміттям, що забруднює поверхневий шар ґрунту. Це припущення підтверджується також зростанням показників кольоровості зразків води. Отже, проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що основним джерелом забруднення вод Клокучки, як і інших малих річок Чернівців, є грунтові води та атмосферні опади, що змивають сміття з їх берегів. Для нормалізації екологічного та естетичного стану річки Клокучка вважаємо за необхідне вжити такі заходи:
– з обох берегів річища від витоків до гирла на території долини встановити водозбірні прибережні захисні смуги та водоохоронні зони шириною не менше 25 м;
– розчистити русло від сміття і шкідливих відходів на її дні;
– відрегулювати викидання шкідливих стоків в річку від каналізацій, відпрацьованих неочищених вод підприємств і установ, прибережних приватних будинків;
– провести берегозакріплюючі роботи на зсувних ділянках річки;
– інформувати населення про стан річки та наслідки забруднення через місцеві ЗМІ та проводити агітаційну роботу серед мешканців мікрорайону Клокучка.
Охорона та раціональне використання малих річок і Клокучки – зокрема є нагальною проблемою сьогодення. Плекати природу, рідний край, свою домівку, криничку біля рідної оселі, ставок, річку – це і є справжній патріотизм: любов до своєї Батьківщини через активну, дієву любов до її природи, збереження та примноження її багатств для нинішнього і прийдешніх поколінь. Нажаль, з огляду на теперішній жалюгідний стан річки Клокучка, яку промислові підприємства та й самі містяни перетворили у стічну канаву, варіант тлумачення її назви як «та, що клекоче», нині сприймається як гірка іронія.

Радько Софія, Голованівський ліцей ім. Т. Г Шевченко. Керівник: Леліков Володимир Васильович, керівник гуртка радіоконструювання і конструювання безпілотних апаратів Комунального закладу «Кіровоградський обласний центр науково- технічної творчості учнівської молоді» і Центру дитячої та юнацької творчості ЗОРІТ при міській раді міста Новоукраїнка Кіровоградської області, радіоінженер. Тема: Дослідницько-конструкторська робота «Аерація водойм як один із напрямків полішення екологічного стану водойм. Конструювання установки для аераціїї». Опис: Ми стали проводити розробку конструцій. Суттю нашої розробки є те, що для боротьби із цвітінням води ми використовуємо альголізацію водойми мікроводоростю хлорелою, яка є природним антагоністом синьо-зелених водоростей, що викликають цвітіння водойм і штучну аерацію водойм в комплексі. Питанням альголізації займаються наші товариші по гуртку. Наша група займається питаннями аерації водойм.

Радько

Лавицька Крістіна, Блистівський навчально-виховний комплекс Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області. Керівники:  Шульга Інна Михайлівна, вчитель біології та екології; Курило Ніна Михайлівна, вчитель історії. Тема: Образ води та її символічне значення у фольклорі, звичаях та обрядах села Блистови Новгород-Сіверської громади. Опис: Головний меседж нашого дослідження – «шанобливе, бережливе і дбайливе ставлення до води, водоймищ, криниць, джерел та природи в цілому». Основним пріоритетом дослідження став пошук фольклорних матеріалів села Блистови задля поповнення скарбнички народної мудрості та розкриття образу води, її символічного значення у фольклорі, звичаях та обрядах села Блистови. У процесі роботи було зібрано топоніми та гідроніми села Блистови. За свідченнями старожилів дізналась від чого походить назва села Блистова, назви водних об’єктів, що знаходяться на території села та довкола нього. Нами були зібрані прислів’я, приказки, вислови, повір’я про воду та її символічне значення у житті та побуті селян. Також зібрані пісні, в яких згадується вода, водойми, узагальнено звичаї та обряди, пов’язані з водою. Нами були досліджені: топоніми та гідроніми села Блистови; прислів’я, приказки, повір’я та вислови про воду та її значення у житті та побуті; образ води та її символічне значення у поетичному фольклорі, народних звичаях та обрядах; організовані групи підтримки з учнів, вчителів, рідних та знайомих, учасників фольклорного гурту «Срібна криниця» для пошуку матеріалу, збирання усних свідчень, опрацювання джерел. Ключові слова: вода, водойми, Ушівська криниця, образ води, символічне значення води, фольклор, звичаї, обряди, народна спадщина.

Іванчук Олександр, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Керівник: Худа Лідія Вікторівна, к.б.н., доцент кафедри біохімії та біотехнології навчально-наукового інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Тема: Біологічна очистка стічних вод з використанням  Daphnia magna та біосурфактантів. Опис: Робота присвячена оцінці можливості використання трегалозоліпідних біосурфактантів для інтенсифікації нарощення Daphnia magna задля здійснення біологічної очистки стічних вод різних типів.Встановлено показники гострої токсичності препарату трегалозоліпідних біоПАР, підібрано його оптимальні концентрації для інтенсифікації нарощування культури Daphnia magna. Обґрунтовано застосування препарату трегалозоліпідних біоПАР для здійснення біологічної очистки модельних розчинів стічних вод різних типів за фізико-хімічними показниками якості води.

Кирій Марина, Ліцей №30 м.Житомира, вихованка Житомирського міського центру науково-технічної творчості. Керівник: Шубін Анатолій Григорович, вчитель фізики та математики, Ліцею №30 міста Житомира. Тема: Інноваційні технологічні рішення для подолання екологічних проблем водних об’єктів в Україні. Опис: Розробка та впровадження інноваційних технологічних рішень для зменшення забруднення водних об’єктів України, відновлення екосистем та забезпечення стійкого використання водних ресурсів з метою покращення екологічного стану водойм і підвищення якості життя населення.

Maryna Kyrii

Слемньов Іван, Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді. Керівник: Шубін Анатолій Григорович, вчитель фізики та математики, Ліцею №30 міста Житомира. Тема: Автономне освітлення фонтанів. Опис: Проект спрямований на розробку системи автономного освітлення для початку 1 фонтана у місті, що використовує енергоощадні технології та відновлювані джерела енергії. Основна мета – забезпечити безперебійну роботу освітлення при мінімальних витратах електроенергії.

Терещенко Олена, Коцюбинський ліцей №2 Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області. Керівник: Пилип’як Марта Ігорівна, вчитель географії, Коцюбинський ліцей №2 Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області. Тема: H2O River Pollution. Опис: Мобільний додаток H2O River Pollution надаватиме актуальну інформацію та допоможе всім водоймам, які потребують порятунку. Встановивши додаток користувач матиме доступ до всієї річкової мережі України, тому жоден куточок не залишиться непоміченим. Побачивши забруднену водойму користувач зможе з легкістю, за допомогою геолокації, визначити, яка саме водойма перед ним. Наступним кроком буде позначка “Забруднення”, залежно від походження відходів та можливість прикріпити фото самої водойми. Отриману інформацію оброблятимуть люди, а тоді приймати міри вирішення даної проблеми. За бажання користувач може долучитися до очищення водойми.

Нечипоренко Анастасія, ліцей “Лінгвістичний” м.Новоукраїнка Кіровоградської області. Керівник: Леліков Володимир Васильович, керівник гуртка радіоконструювання і конструювання  безпілотних апаратів  Комунального закладу «Кіровоградський обласний центр науково- технічної творчості учнівської молоді» і Центру дитячої та юнацької творчості ЗОРІТ при міській раді міста Новоукраїнка Кіровоградської області.  Тема: Аерація водойм як один із напрямків поліпшення екологічного стану водойм. Конструювання установки для аерації. Опис: Метою  нашого проекту є створення засобів для попередження  цвітіння водойм та ліквідації наслідків цвітіння з використанням сучасних технологій, досягнень науки і техніки і щоб можна було використовувати їх в промислових масштабах.

Чебан Богдан, комунальний заклад “Чернівецький обласнеий центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді”. Керівники: Чебан Лариса Миколаївна – к.б.н., доцент, асистент кафедри біохімії та біотехнології ННІ біології, хімії та біоресурсів ЧНУ ім. Ю. Федьковича; Хлус Лариса Миколаївна, к.б.н., доцент, заступник директора з НМР КЗ «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Тема: Роль зелених мікроводоростей у біодеградації забруднення водних екосистем бісфенолом А. Опис: Робота присвячена вивченню реакції зеленої водорості Monoraphidium sp. на присутність забруднювача водних екосистем – бісфенолу А. Здійснено моделювання умов забруднення води бісфенолом А, за створених умов проведене культивування зеленої водорості Monoraphidium sp. За результатами дослідження встановлено характер взаємодії зеленої водорості Monoraphidium sp. та бісфенолу А за різних концентрацій останнього. Бісфенол А у високих концентраціях пригнічував ростову активність Monoraphidium sp. Цей процес може відбуватися безпосередньо (бісфенол А впливає на поділ клітин) або ж опосередковано (відбувається зниження ефективності засвоєння поживних речовин клітинами водорості). Пригнічення росту Monoraphidium sp. супроводжується зменшенням кількості хлорофілу а та збільшенням кількості каротиноїдів. У концентраціях 1мг/л та 2 мг/л бісфенол А проявляв стимулюючий вплив на ростову та фотосинтезуючу активність зеленої мікроводорості Monoraphidium sp. Ймовірно зелені водорості можна використовувати для фікоремедіації водних екосистем при незначних забрудненнях їх бісфенолом А.

Гавдун Віталіна, комунальний заклад “Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної трворчості учнівської молоді”. Керівник: Чебан Лариса Миколаївна з к.б.н., доцент, асистент кафедри біохімії та біотехноогії ННІ біології, хімії та біоресурсів ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Тема: Вплив миючих засобів на водні рослини: на прикладі ряски мало. Опис: Робота присвячена вивченню впливу популярних миючих засобів для посуду на водні рослини на прикладі ряски малої. Для дослідження було обрано популярні засоби для миття посуду для визначення їх впливу на ряску малу. Всі обрані засоби містять подібний склад та кількість хімічних сполук: вміст аніонних ПАР 5-30 %, вміст неіоногенних ПАР менше 5 %. По 10 мл відповідного розчину миючого засобу вносили в чашку Петрі, туди ж поміщали по 10 особин ряски малої. Рослини витримували за згаданих умов 21 добу. Контролем слугувала дистильована вода. Аналізували зміни об’єкта за періодами: короткий (7 діб), середній (14 діб) та довгий (21 доба) період. Вибір періоду оцінювання залежить від самого полютанта (забруднювача), його сили та токсичності. Встановлені якісні та кількісні зміни досліджуваних рослин залежно від виду миючого засобу, його концентрації та тривалості обробки.

Волощук Назар, комунальний заклад “Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді”. Керівник: Хлус Лариса Миколаївна – к.б.н., доцент, заступник директора з НМР КЗ «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Тема: Мольниця – мала чернівецька річка (Чернівецька область, басейн р. Дунай). Опис: Мета роботи – дослідження екологічного стану річки Мольниця – правої притоки І-го порядку ріки Прут. Об’єкт дослідження – басейн р. Мольниця – малої річки, що протікає територією м. Чернівці. Завдання: – вивчити природні умови, що формують стік малих річок міста Чернівці; – вивчити особливості режиму річок території міста; – опрацювати картографічну інформацію за картами-схемами м.Чернівців та визначити ділянки течії р. Мольниця, доступні для обстеження; – виконати польове дослідження екологічного стану р. Мольниця. Мольниця – права притока ріки Прут – належить до малих річок басейну Дунаю та є його притокою другого порядку. Річка та її притока протікає територією Чернівецької області в адміністративних межах Шевченківського та Першотравневого районів міста Чернівці. Територія басейну розміщена в межах Чернівецького вододільного горбисто-грядового лісового фізико-географічних району Прут-Сіретської підвищеної погорбованої лісо-лучної області (країна – Українські Карпати), що геологічно відповідає Передкарпатському передовому прогину. Територія басейну повністю урбанізована, її площа складає 11,7 км2. Абсолютні висоти поверхні в межах басейну складають 165-320 м н.р.м., загальний нахил поверхні спрямований на північний схід. Річкову систему формує основна річка та її притока (за іншою інтерпретацією – лівий і правий рукави); загальна довжина річкової сітки близько 10 км. Мольниця належить до річок з паводковим режимом причорноморського типу: живлення змішане, переважно дощове. Русло річки впродовж останніх 100-120 років було докорінно змінене. Верхні частини обох рукавів Мольниці були засипані й на сучасних картосхемах міста не позначені. Стік правого рукава річки зрегульований ставками, які знаходяться в районі вулиць Комунальників – Винниченка – Сумської. Зараз річка протікає переважно у водопропускних колекторах закритого типу і лише частина (переважно, вздовж залізничної колії) представлена відкритим руслом. Біота Мольниці надзвичайно бідна. Водна фауна практично відсутня; в руслі річки у верхній, відносно слабозабрудненій, частині течії розвивається водна рослинність, в середній і нижній частинах її практично немає. Місцями по берегах зустрічаються угруповання синантропного типу рослинності – невід’ємна частина рослинного покриву урбанізованих територій Чернівців та околиць. Вагомий вплив на біоту спричиняє господарська діяльність людини: скидання зливових і комунально-побутових стічних вод із загальносплавної каналізації, стихійні сміттєзвалища по берегах річки і засміченість місцями русла, обробка садів та городів засобами хімічного захисту тощо. Сучасний екологічний стан Мольниці є незадовільним та значною мірою обумовлений нехтуванням людьми проблеми збереження природних умов існування річки. Внаслідок зростання антропогенного навантаження на бассейн вода характеризується як слабозабруднена. Органолептичні показники води не відповідають нормам – вона мутна, має сильний неприємний запах (3-4 бали) і помітний жовтуватий колір. Основний внесок у забруднення р. Мольниця органічними речовинами вносить її лівий рукав, до якого, очевидно, потрапляють стічні води з господарсько-побутової каналізаційної мережі. На даний час на нижній ділянці спостереження помітне часткове відновлення екологічної системи річки, яка раніше перебувала у стані регресу. Для нормалізації екологічного та естетичного стану річки Мольниця вважаємо за необхідне вжити такі заходи: з обох берегів річища від витоків до гирла на території долини встановити водозбірні прибережні захисні смуги та водоохоронні зони шириною не менше 25 м; розчистити русло від сміття і шкідливих хімічних відходів на її дні; не допускати висушування боліт в долині річки; відрегулювати викидання шкідливих стоків в річку від каналізацій, відпрацьованих неочищених вод підприємств і установ, прибережних приватних будинків; провести берегозакріплюючі роботи на зсувних ділянках річки.

Горейко Максим, Ліцей №2 Ладижинської міської ради Вінницької області. Керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист  ліцею №2 Ладижинської міської ради Вінницької області. Тема: Віброкавітаційний комплекс відновлення біохімічного потенціалу води. Опис: Сучасна наука затвердила роль води як універсального, планетарного компонента, визначаючого структуру й властивості безлічі об’єктів живої та неживої природи. Зараз людство на порозі зовсім іншого розуміння законів світобудови, відкриває нові перспективи: можливість програмування води, лікування водою найскладніших захворювань, управління погодою. Великий і всезростаючий науковий інтерес приваблює проблема біологічної ролі води. Гідрокавітація та дія поля мінералів (кремінь, шунгіт) здатна знижувати поверхневий натяг рідини до значень, майже рівних поверхневому натягові людської крові. Це полегшує транспорт живильних речовин безпосередньо в клітини і сприяє виведенню з організму токсинів. При вживанні структурованої води збільшується електрична провідність організму, що веде до зменшення витрат енергії на проникнення молекул води крізь мембрану клітини, а також постачаються електрони, що необхідні організму для обміну інформацією на клітинному рівні. Метою даної роботи є розроблення віброкавітаційного комплексу біоактивації води, який передбачає одночасну дію гідрокавітації, вібрацій та обертового магнітного поля при пульсаціях рідини через шар мінералу та експериментальні дослідження впливу цих факторів на фізико-хімічні та біологічні властивості води. В основі створення віброкавітаційного обладнання покладено спосіб та конструкції механізмів утворення пульсуючих струменів рідини , в якому використовується зворотно-поступальний рух рідини через насадку малого діаметра. Для створення такого процесу необхідно дотримуватись наступних умов: час проходження рідини через зону розрідження повинен бути значним; проходження через зону зниження тиску того самого обсягу рідини з метою поступового росту газових пухирців із зародків повинно бути кількаразовим. Запропоновано комплекс пристроїв для очищення та знезараження води на основі гідропульсатора з одночасним магнітним впливом, що складається з блоку постійних магнітів, які охоплюють немагнітний канал, через який багаторазово перетікає рідина у режимі гідрокавітації. Також канал проходить через ємкість, наповнену активуючими елементами із природного активного мінералу кременю. При контактуванні з кремнієм відбувається активація води (подрібнення на мономолекули).Досягається сумарний вплив кавітаційного та магнітного впливу на рідину. При проходженні рідини через отвір завдяки певному співвідношенню діаметра диска до діаметра отвору, підібраним відповідно до резонансу системи амплітуди та частоти коливань віброприводу, у отворі періодично утворюються кавітаційні порожнини завдяки гідрокавітації. Блок електромагнітів створює неоднорідне обертове модульоване магнітне поле з великим градієнтом напруженості завдяки пристрою генерації струмів електромагнітів. Ці два фактори енергетично впливають на структуру води, змінюючи її властивості. За допомогою виготовленого обладнання були проведені експериментальні дослідження по визначенню властивостей структури води в наслідок дії кавітації та обертового електромагнітного поля. Кавітаційний вплив на рідке середовище, за рахунок запропонованих ефектів, дозволяє досягнути суттєвої інтенсифікації хімічних перетворень у водних потоках та зміну їх властивостей і знезаражування. Отримані результати можуть бути враховані при розробці технологій та конструкцій обладнання очистки стічних вод промислових,комунальних підприємств, тваринницьких комплексів та гальванотехніки. Запропоновано спосіб та конструкції механізмів утворення пульсуючих струменів рідини. Дослідження режимів роботи вібраційних гідропульсаторів показало нелінійний характерчастотної характеристики максимального тиску завдяки виникненню гідрокавітації. У результаті експериментальних досліджень отримано залежності середньої швидкості потоку рідини у насадці гідропульсатора від різних параметрів приводу: частоти, амплітуди, відстані від зрізу насадки до датчика. З аналізу геометричних характеристик пульсуючого тіла встановлено, що газорідинний потік, отриманий з насадки гідропульсатора, більше зберігає вихідну швидкість та гідродинамічну силу тиску, ніж турбулентний потік Запропоновані конструкції вібраційних установок різного технологічного призначення відзначаються енергоощадністю та необхідною інтенсивністю технологічної дії. У результаті проведених досліджень встановлено зміну властивостей води за допомогою застосування розробленого обладнання отримано структуризацію води, зменшення поверхневого натягу за рахунок розриву водневих зв’язків та зміну кислотності. Дослідження зміни властивостей води при одночасному впливу гідрокавітації, обертового модульованого магнітного поля та мінералу підтвердили її активацію. Запропоновані конструкції пристроїв для кавітаційної обробки води з електромагнітною активацією дають можливість здійснювати прискорену обробку води з незначними енерговитратами. Запропоновані конструкції вібраційного обладнання для активації рідини можна застосовувати для знезараження води. Підготовлено патентну документацію.

Бабіч Віталій, Кіровоградський обласний центр науково- технічної творчості учнівської молоді. Керівник: Леліков Володимир Васильович, керівник гуртка радіоконструювання і конструювання  безпілотних апаратів  Комунального закладу « Кіровоградський обласний центр науково- технічної творчості учнівської молоді» і Центру дитячої та юнацької творчості ЗОРІТ при міській раді міста Новоукраїнка Кіровоградської області, радіоінженер. Тема: Дослідницько-конструкторська робота «Застосування альготехнологій та безпілотних технологій для запобігання цвітінню водойм та усунення наслідків цвітіння». Опис: Ми конструюємо дрони різного призначення та вчимося пілотувати їх, а також пілотувати та програмувати дрони промислового виготовлення, військові FPVдрони. Ми намагаємось, щоб наші дрони приносили користь людям. Всі ми затяті рибалки і бачимо, які проблеми мають водойми, де ми рибалимо, нам це болить і ми хочемо допомогти водоймам. Ми ці проблеми намагаємось вивчати і хочемо зарадити їм при допомозі наших дронів. З нашими розробками ми беремо участь в різних конкурсах технічного і екологічного спрямування. В конкурсі «ЕСО-HACKATON- 2019» наша розробка концепції плаваючого дрона- мінілабораторії для моніторингу стану поверхневих вод в обласному етапі зайняла перше місце, в республіканскому- третє. В науково-дослідницькому проєкті «Вчителі та учні досліджують явище цвітіння водойм в Україні» в 2023 році ми стали переможцями. Щороку влітку ми спостерігаємо цвітіння водойм і бачили, яку шкоду воно викликає. Ми стали вивчати це явище і засоби боротьби з ним. Нам стало зрозуміло, що ми можемо в цьому допомогти нашими дронами. Найбільшою метою нашого проекту є створення засобів для попередження цвітіння водойм та ліквідації наслідків цвітіння з використанням сучасних технологій, досягнень науки і техніки і щоб можна було використовувати їх в промислових масштабах. Ми ставили в цьому завдання створити засоби ефективні, недороговартісні, щоб їх можна було використовувати в службах територіальних громад, що відповідають за екологію, у фермерських господарствах, закладах рекреації, а також для налагодження їх виробництва в Україні. Розглядаючи , який стан цього в Україні і за рубежем, ми бачимо можливість і необхідність появ нового напрямку вітчизняного агробізнесу- служб по боротьбі із цвітінням водойм і наші розробки будуть тут в пригоді. Це може бути в майбутньому напрямком для бізнесу когось із наших учнів. Це обладнання може виготовляти вітчизняний виробник. Проводячи пошукові роботи в Інтернеті ми дійшли до висновку, що це лайфхак, прорив в справі захисту водойм від цвітіння. Цілком можливо, що наша розробка є винаходом, але патентний пошук ми ще не проводили. Таким чином народився проєкт «Застосування альготехнологій і безпілотних технологій для запобігання цвітінню водойм і подоланню наслідків цвітіння». Ми стали проводити розробку дронів для цього і створювати способи їх застосування. Так утворилось наше міні конструкторське бюро. Альготехнології- це в нашому випадку використання водоростей для вирішення тих чи інших завдань. Безпілотні технології – це використання дронів. Дрон, за визначенням, це рухомий безпілотний дистанційно керований апарат, що виконує певну корисну роботу. Дрони можуть бути літаючими, наземними, надводними, підводними, ішопланетними. Суттю нашої розробки є те, що для боротьби із цвітінням води ми використовуємо мікроводорость хлорелу, яка є природним антагоністом синьо-зелених водоростей, що викликають цвітіння водойм. Дрони ми застосовуємо для діагностики ступеня зараження водойми синьо- зеленими мікроводоростями, моніторингу екологічного стану водойм і для ефективного внесення хлорели в водойму з моніторингом процесу її оздоровлення. Ми виступили з нашим проектом на програмі «APshift», що проводиться Дитячим фондом ЮНІСЕФ Організації об’єднаних націй та громадською організацією Словянський культурний центр «Задзеркалля». Ми успішно виступили в цій програмі, пройшли навчання по просуванню нашої розробки і отримали мікрогрант на її впрпровадження. Нами для реалізації проєкту були побудовані прототипи дронів. Один- (на фото він голубого кольору) призначений для для внесення суспензії хлорели в водойму, інший дрон – це мінілабораторія для здійснення процесу контролю за оздоровленням водойми, що зазнала цвітіння. Сконструйовані і виготовлені нами дрони для оздоровлення водойм від цвітіння. Для експрес- діагностики нам став в пригоді дрон китайського виробництва «DJI FII RC PRO». Загальні положення. Щороку ми на поверхні водойм спостерігаємо явище цвітіння води. Це природне явище, викликане масовим розмноженням фітопланктону і є серйозною екологічною проблемою, носить серйозні загрози довкіллю та людям. Звичайно воно відбувається влітку , при прогріванні верхнього шару води вище 20 градусів Цельсія, може відбуватись в водоймах будь- якого типу. Об’єктом нашої роботи є прісноводні водойми із стоячою водою- озера, ставки, водосховища, плавальні басейни, декоративні водойми, канали. Суб’єктом- цвітіння водойм влітку, процеси в водоймах, що при цьому відбуваються та боротьба із цвітінням водойм. Фітопланктон, що спричиняє цвітіння води, складається в основному із мікроскопічних одноклітинних синьо- зелених водоростей. Це загальна назва, їх ще називають альгійний цвіт, ціанобактерії, цианеї. За науковою класифікацією це прокаріоти. Від власне водоростей прокаріоти відрізняються тим, що не мають сформованого ядра та мембранних органел та знаходяться на більш низькій сходинці еволюції, але на вищій, ніж бактерії. Особливостями одноклітинних синьо- зелених водоростей є те, що вони є термофільними, починають розмножуватись при температурі 17-20 градусів і вище. Найкраще вони почуваюь себе при температурі води 22-33 градуси, тоді вони масово розмножуються і їхня маса в залежності від інших умов (забезпеченості води розчиненими сполуками фосфору, азоту, вуглекислого газу, освітленості) може збільшуватись за добу в 2-4 рази. Альгоцвіт зазвичай займє приповерхневий шар водойми в 10-15 см. Питома вага одноклітинних синьо- зелених водоростей більша, ніж у води , і щоб не потонути, вони виробляють слиз, в товщі якого вони і існують. Їх життєдіяльність забезпечує фотосинтез. Аби не бути поглинутими зоопланктоном, вони виділяють токсини. Також токсини утворюються при розкладенні відмерлих ціаней. Слиз із цианеями має невелику прозорість і погано пропускає світло всередину водойми. Також слиз перешкоджає проникненню атмосферного кисню в воду. П при цьому також підвищується кислотність води. Ці чинники (неможливість проникнення світла і кисню в водойму, токсини, підвищена кислотність) спричиняють величезну шкоду для екосистеми водойми. Розвиток синьо- зелених водоростей пригнічує розвиток риб, земноводних, водоростей, зоопланктону. Через токсини вони хворіють, споживання такої риби стає небезпечним. Наприклад, одні із токсинів ціанопептоліни (СР 1020) пошкоджують ДНК риб, пригнічують здатність до розмноження іта їх реакцію на світло. Тварини. що пють воду з таких водойм можуть захворіти і навіть загинути. Купання в водоймах, що цвітуть, може викликати у людей алергічні реакції, попадання води всередину організму може спричинити тяжкі отруєння (токсини цианей мають нейротоксичну, гепатотоксичну, та інші шкідливі ді). Чинники, що викликають цвітіння водойм В основі цвітіння води в водоймах лежить комплекс чинників, що призводять до порушень у колообігу речовин і енергії у водоймі аналогічно до порушень метаболізму у живому організмі. Цвітіння водойм-це симптом захворювання екосистемного рівня, коли хвора вся водна екосистема.
Цвітінню водойм сприяють:
1. стояча або малорухлива вода.
2. зміни клімату, що викликають підвищення температури води влітку.
3. наявність харчових елементів, в першу чергу сполук фосфору( вони проникають в водойму з дощовими і талими водами, що несуть залишки добрив з полів, проникнення миючих речовин.

Боротьба із цвітінням води. Проблема цвітіння води є дуже актуальною. Розроблено ряд методів боротьби з нею. Хімічний метод- в воду вносяться альгоциди (речовини, що вбивають або пригнічують ріст водоростей). Метод радикальний, дороговартісний, може спричинити порушення екосистеми водойми. Використовується в плавальних басейнах, декоративних водоймах. Механічний- збирання з поверхні води одноклітинних синьо- зелених водоростей. Є дані тільки про експериментальне використання (Вікіпедія), трудомісткий , затратний за часом, енергією метод, діючих установок для практичного застосування не створено. 2.Аерація води в водоймі. Аерація – це коли в водойму на певну глибину прокачується атмосферне повітря через розсіювач з багатьма дрібними отворами. При цьому дрібні повітряні бульбашки мають велику площу контакту з водою і відбувається добре насичення води киснем. В кожній водоймі спостерігається явише термоклину- особливо виражене влітку і полягає в тому, що з глибиною температура води має різку межу і утруднює вертикальну циркуляцію води. Нижче зони термоклину вода холодніша і менш насичена киснем. Аерація нижче зони термоклину призводить до його руйнування. Завдяки явищу аерліфту холодна вода з глибини водойми захоплюється бульбашками повітря і піднімається вгору. Завдяки конвекції тепла вода, насичена киснем, із верхніх шарів водойми поступає в нижні. Температура води біля поверхні зменшується. Руйнується слиз, в якому знаходяться прокаріоти. Це створює несприятливі умови для розвитку синьо- зелених водоростей. Обладнання для штучної аерації створено і використовується, є в продажу, завдяки простоті доступне і для самостійного виготовлення. Енерговитрати помірні, використовується або звичайна мережа або від вітряків, що забезпечують прямий привід до компресора або до генератора і до компресора. Застосування бензогенераторів дороговартісне, про використання сонячних панелей відомостей немає. Застосування цього методу радикально не вирішує проблему цвітіння водойм, але зменшує наслідки цвітіння. Також аерація може проводитись розпиленням води над водоймою. Альготехнології заключаються у внесенні на поверхню водойми одноклітинних водоростей- хлорели, спіруліни, сценедесмусу. Цей процес називається альголізацією. Всі ці водорості показали добру ефективність, невисоку вартість. Проведено багато досліджень вітчизняними і зарубіжними науковими установими в цьому напрямку. Цей метод боротьби із цвітінням водойм визнаний найефективнівшим. Отримано патенти, що підтверджують ефективність методу. Державною агенцією з меліорації і рибного господарства України рекомендовано для впровадження. Використовується за рубежем (Росія. Китай, Японія, США), набуває поширення в Україні. Мікроводорості краще вносити до появи ознак масового цвітіння з профілактичною метою. Якщо ж цей етап упущено, проводиться ефективне оздоровленя водойми від проявів цвітіння, навіть в запущених випадках. Всі ці водорості є природними антагоністами одноклітинних синьо- зелених водоростей і ефективно їх знешкоджують. При цьому використання спіруліни утруднене тим, що вона швидко гине при переміщенні від місць вирощування до місць застосування, тому має обмежене використання. Хлорела, за гарантією виробника, може зберігатись живою до півроку за певних умов. Умови ці не складні для виконання: температура в межах 5-20 градусів тепла і захист від світла. Сценедесмус ще не досить поширена водорость в Україні, суміш сценедесмусу і хлорели використовується в деяких областях Західної України для очищення ставків і стічних вод цукрових заводів. Про хлорелу. Вона була відкрита М. Беєринком в 1890 році, з появою мікроскопа. Але звернули на неї увагу в еру перших космічних польотів як потенційну їжу космонавтів і як джерело кисню для їх дихання. Подальше вивчення хлорели показало її унікальні властивості. Вона містить майже 650 корисних речовин – всі відомі вітаміни, природні антибіотики, стимулятори росту та інше. Як виявилось, це один з найкорисніших організмів на землі. Хлорелу використовують як лікувальну і кормову добавку для людей, тварин, птахів і риб, вона підвищує їх продуктивність на 20-80%. Хлорела відмінно зарекомендувала себе для очищення стічних вод підприємств і каналізації, запобігання цвітінню води і усунення наслідків цвітіння. Хлорела поглинає небезпечні для більшості водних організмів речовини- аміак, нітрати, нітрити, сірководень. Ці речовини утворюються при розкладенні донних відкладень, також можуть вноситись в водойму зовні із забрудненнями. Для хлорели вони є кормом а також і для синьо- зелених водоростей і останні позбавляються можливості інтенсивно розмножуватись. Таким чином відбувається додатково загальне очищення водойми, завдяки наявності в хлореллі природних антибіотиків відбувається оздоровлення риби, вона швидше росте, споживаючи при цьому менше корму, оскільки покращуються процеси травлення у людей, тварин, птахів і риб. Хлорела насичує воду киснем завдяки фотосинтезу. Хлорела є природним протигрибковим та антибактеріальним засобом, тому що містить сильнодіючий природний антибіотик хлоролін. Хлорела і спіруліна визнані найціннішим постачальниками життєво небхідних амінокислот. Хлорела здатна до інтенсивного розмноження в геометричній прогресії (за сприятливих умов може нарощувати свою біомасу в декілька раз за добу). Інтенсивність розмноження хлорели зменшується в міру збільшення кількості клітин через виснаження живильного середовища, самозатінення клітин, прижиттєвих виділень. Вченими рекомендовано вносити суспензію хлорели в нормі 20-50 літрів на 1 гектар плеса водойми. Для підвищення ефективності альголізації хлорелою рекомендовано додатково вносити в воду поживні речовини- розчин: 20г аміачної селітри і 12г суперфосфату в 10 л. води на 1га плеса. Хлорела є кормом для зоопланктону, який в свою чергу є кормом для мальків риб, що теж підвищує продуктивність рибних господарств. Фізичні методи- дія на прокаріоти потужними дозами ультразвуку чи ультрафіолетового опромінення. Використовується на аквафермах, на відкритих водоймах не застосовується. Хлорела в Україні вирощується декількома фірмами. Найвідоміша- ТОВ Хлорелла Україна, м. Біла Церква, ПП Самвел Мкртчан – с. Мирне, Біляівський район, Одещина та компанія «Зелена свиня», м.Бар. Остання вирощує також і сценедесмус. Продукцією цієї компанії, наприклад, впродовж останніх трьох років користувались в Тернополі для очищення міського ставу і отримували відмінні результати. Хлорела постачається в вигляді суспензії та в вигляді пасти. Застосування суспензії дорожче, але більш надійне.  мережі наведено багато прикладів ефективного використання суспензії хлорели для боротьби із цвітінням водойм. Є і негативні відгуки. Скоріш за все невдачі пов’язані з неправильним застосуванням суспензії хлорели.
плеса.
-розведення рослин, які не дають розмножуватись цианеям та (або) зменшують шкодочинні наслідки цвітіння водойм (наприклад, водяні лілії).

-внесення хімічних речовин, що спричиняють осадження на дно водойми прокаріотів, де вони не мають сприятливих умов для масового розмноження. Але це несе загрозу для мешканців водойм, до того ж набагато дорожче альголізації водойм.

Сучасний стан очищення водойм при допомозі хлорели, сценедесмусу, спіруліни. Цвітіння водойм влітку відбувається регулярно і невідворотьньо, часто приносячи значну чи непоправну шкоду рибним господарствам. Найбільша шкода- це загибель риби від нестачі кисню і отруєння риб токсинами одноклітинних синьо- зелених водоростей. Це видима шкода. На те, що виловлена в цей час риба хвора, мало хто зважає, хоч ознаки нездорової риби майже завжди наявні. Споживати таку рибу небезпечно. Те, що порушується екологічний баланс водойми можна виявити, тільки проводячи її регулярний моніторинг. Виявлення зниження продуктивності рибного господарства теж потребує уважного спостереження. Наприклад, влітку цього 2024 року на майже половині ставків Новоукраїнського району Кіровоградської області спостерігався замор риби. Тим не менше більшість фермерів, що розводять рибу в ставках, ставляться недбало до проблеми цвітіння орендованих ними водойм, несучи великі збитки. Зазвичай альголізують водойму, виливаючи на її поверхню з відра чи каністри суспензію хлорели вздовж берегової лінії чи пливучи при цьому на човні. Говорити про якусь рівномірність внесення суспензії не доводиться. В місцях,де була вилита суспензія хлорели, її концентрація значно перевищує рекомендовану і сумнівно, що скоро, а можливо і ніколи вся поверхня водойми досягне потрібної концентрації хлорели. Цей процес або зовсім не контролюється, або контролюється, але недостатньо. При значній площі плеса це завдання ще ускладнюється. В Мережі не знайдено жодних інших способів внесення хлорели в водойми в Україні і за рубежем. Ми маємо намір створити технічні засоби для рівномірного внесення суспензії хлорели на поверхню водойми із одночасним моніторингом ходу процесу очищення водойми від наслідків цвітіння. Суть запропонованого нами методу з використанням безпілотних апаратів По-перше- це діагностика зараженості водойми синьо-зеленими водоростями. Квадракоптер запускаємо над водоймою. Висоту польоту і кратність зума об’єктива відеокамери квадракоптера вибираємо такими, щоб за потреби на моніторі бачити чи всю водойму, чи необхідну нам її частину. Під час проведення пробних польотів ми пересвідчились, що місця поверхні водойми, де масово розмножились синьо- зелені водорості дуже добре видно з квадракоптера. Там потрібно вносити максимально рекомендовану норму суспензії хлорели для досягнення лікувальної мети. В інших місцях можна буде знизити норму внесення і вносити хлорелу більше із профілактичною метою. Коли зрівняти отримані з дрона знімки до внесення суспензії і через певні проміжки часу після, можна здійснювати експрес моніторинг процесу оздоровлення водойми за лічені хвилини. Ми використовуємо квадракоптер китайського виробництва «DJI FII RC PRO». Можна застосовувати і інші квадракоптери зі схожими технічними характеристиками. Він може підійматись на висоту до 500 метрів, дальність польоту до5км, тривалість польоту до20хв, має відмінну стабілізацію польоту і стабілізацію відеокамери, чудову якість зображення, що передає його відеокамера. При розмноженні синьо-зелених водоростей зменшується прозорість води, в процесі оздоровлення водойми вона збільшується. Оцінити зміну прозорості води можна при допомозі диска Сеті. Він являє собою диск із білого пластика, що тоне, діаметром 30см. Одна із поверхонь диска поділена на 4 рівних сегменти, два з яких зафарбовані чорною фарбою. Диск по центру підвішується на мотузці і занурюється в воду. Та глибина, на якій ми припиняємо розрізняти білі і чорні сегменти, однозначно відповідає певній прозорості води,а ,отже, і ступеня зараженості прокаріотами. З маніпуляціями із диском Сеті цілком справляється наш квадракоптер. Нами було здійснено всього декілька пробних польотів квадракоптера. Після отриманого попередження про недопустимість порушення заборони польотів безпілотних апаратів під час воєнного стану ми припинили використовувати квадракоптер до кращих часів. Зберегти результати експериментів з літаючим дроном ми не встигли. Але однозначно використання квадракоптера ефективне і перспективне. Керування дроном DJI нескладне і легко освоюється. Були спроби використання FPV дрона. В нас вінє типу «GEP RC RG8» Він не має стабілізації в польоті, керування ним складне і потребує довготривалого навчання на cимуляторі. Також ми побували використовувати семидюймовий АЗМ дрон, подарований нашому гуртку військовими. Вважаємо використання FPV дронів в цій сфері недоцільним. Окрім квадракоптера ми використвували два плаваючих дрона. Вони виготовлені нами самостійно. Один дрон призначений для рівномірного внесення в водойму суспензії хлорели, інший-для контролю і моніторингу процесу оздоровлення водойми. Після внесення суспензії хлорели на поверхню водойми здійснена її альголізація. Розпочинається процес її оздоровлення. За цим процесом ми спостерігаємо із квадракоптера через 7-10-14 днів після альголізації і на зображенні з його камери можемо бачити, як зменшується цвітіння водойми. При зменшенні явищ цвітіння збільшується прозорість води. Це ми виявляємо, спускаючи з квадракоптера диск Сеті. Остаточно про оздоровлення водойми пересвідчуємось, запускаючи на поверхню водойми плаваючий дрон- лабораторію. Оксиметр- РН метр, що розміщений на його борту, нам показує насиченість води киснем на різній глибині і рівень кислотності. Якщо ці показники відповідають нормам, то можна вважати ,що оздоровлення водойми пройшло успішно. Про наші плаваючі дрони.
Створення будь- якого технічного об’єкту має певні етапи: 1. встановлення технічного завдання на розробку; 2. пошукова робота. Її метою є пошук існуючих аналогів, перевірка реалістичності виконання технічного задання, можливе уточнення технічного завдання. 3. виконання дослідницько- конструкторських робіт. На цьому етапі проводиться розробка окремих частин, вузлів, агрегатів, радіосхем, підбір комплектуючих, відпрацювання і налагодження вироба вцілому. 4. виконання дослідницько- технологічних робіт. Тут ми визначаємось із технологією виготовлення апаратів, підбираємо необхідні матеріали. 5.виготовлення прототипу (прототипів), який би забезпечував реалізацію технічного завдання. 6. вдосконалення прототипу. 7. виготовлення промислового зразка і технічної документації для потреб виробництва і інструкції для споживача 8.випуск пробної партії виробів. 9. за результатами випуска пробної партії розпочати серійне виробництво.
Ми повністю пройшли перші п’ять пунктів і частково шостий. Було послідовно виготовлено два прототипи дрона для внесення суспензії хлорели і три прототипи дрона- лабораторії.
Перший з дронів має розміри 0.8*0.5*0.3 метри, водовмісність 50 літрів. Його корпус має деревяний силовий каркас і обшивку із композитного матеріалу- склопластику. Ванна для хлорели теж склопластикова і може вміщувати до з6 літрів суспензії. Склопластик сформовано із склотканини щільністю 100г на квадратний метр в один шар зовні і зсередини. Між ними знаходяться 3 шари скломату щільністю 400 г. на квадратний метр. Цей пакет просочено поліефірною смолою. Отримано товщину обшивки близько міліметра, яка має велику міцність і прийнятну вагу. Так само сформовано і ємність для хлорели. Проміжок між обшивкою і ємністю заповнений монтажною піною. Це надає дрону доброї плавучості і надійності. Дрон здатен нести на собі у відкритій ємності до 36 літрів суспензії хлорели, має силову установку- двигун безколекторний , два свинцеві герметичні акумулятори напругою12 вольт і ємністю 7 ампер-годин. За нашими розрахунками тривалість безперервної роботи становить більше як 3години на одній зарядці акумулятора, що достатньо для обробки 5 га водойми. Керування дроном відбувається по радіоканалу. Застосовується промислова апаратура радіокерування FLYSKY.

Мельник Михайло, Ратушняк Родіон, ліцей №3 Ладижинської міської ради Вінницької області. Керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області. Тема: Ресурсозберігаюча технологія знезараження та очистки води. Опис: Найбільш нагальною проблемою водопостачання промислової та особливо питної води є спричинені військовими діями техногенні катастрофи наслідок затоплення непрацюючих шахт Східного Донбасу та руйнації Каховської ГЕС. В роботі обґрунтовано екологічні та технологічні засади вирішення проблеми знезараження та очистки води потоковим безреагентним способом, приведено конструкції і визначено основні раціональні параметри комплексу відповідних пристроїв. Вирішенню проблеми очищення сильномінералізованих вод затоплених шахт присвячено окрему роботу яка теж буде представлена на конкурсі. Мета роботи – забезпечення якості питної води у відповідності до існуючих нормативних показників шляхом розроблення і визначення оптимальних конструктивних і технологічних параметрів комплексу пристроїв для потокового знезараження з застосуванням електрогідравлічних розрядів та озону. На основі аналітичного огляду сучасних уявлень про структуру та властивості води було зроблено висновок, що змінюючи структуру води і форми перебування в ній домішок, наприклад, електромагнітним чи кавітаційним впливом, можна регулювати фізико-хімічні властивості води, що значно підвищить ефективність подальших процесів, зокрема, електродіалізного знесолення та знезараження з застосуванням електрогідравлічного ефекту та озонування. З урахуванням значних об’ємів та комплексного впливу забруднень мінерального, біологічного та техногенного походження, було створено функціональну схему системи потокової комплексної очистки сильномінералізованих вод з застосуванням фізичних ефектів та теплового насоса для нагрівання води. Сильномінералізована вода з водозаборів (річка, джерело, свердловина) проходить послідовно декілька стадій обробки. Обробка модульованим обертовим та імпульсними полями на початковому етапі змінює структуру води і забезпечує ефективну подальшу очистку, зокрема, процеси електродіалізного знесолення та кавітаційного електрогідравлічного знезараження та очистки. Після завершального етапу обробки озоном характеристики води дозволяють застосування для побутових та харчових потреб. Після двох перших етапів обробки вода набуває властивостей до суттєвого зниження відкладання солей на контактних, особливо, підігрітих поверхнях. Тому, її можна використовувати безпосередньо у зовнішньому контурі теплового насоса з метою отримання поновлюваного екологічного джерела тепла. В якості первинного низькопотенційного носія доцільне використання тепла вугільних териконів і глибинних підземних вод. На основі розроблених принципових схем було виготовлено експериментальний та дослідно-промисловий зразки обладнання та проведено експериментальні дослідження. Електрогідравлічний ефект – новий промисловий спосіб перетворення електричної енергії в механічну, який здійснюється без проміжних механічних ланок, з високим ККД. Для його реалізації спеціальним модулем генерується імпульсний електричний розряд. Рідина отримавши прискорення від каналу розряду, який розширяється з величезною (космічною) швидкістю, переміщується від нього у всі сторони, створюючи на тому місці, де був розряд, значну по об’єму порожнину, названу кавітаційною, і визиваючи перший (основний) гідравлічний удар. Потім порожнина також з великою швидкістю змикається, створюючи другий кавітаційний гідравлічний удар. Такі потужні аномальні процеси призводять до «бактеріального вибуху» – значних порушень життєдіяльності мікробної флори води, і в першу чергу бактеріальної. Для синтезу озону з повітря було створено генератор потоку озону з реактором бар’єрного типу джерело високої напруги якого реалізовано по квазірезонансному принципу. Проведені дослідження дозволили оптимізувати параметри запропонованого способу знезараження та очистки води обробки води магнітним полем з метою збільшення її ефективності при наступних раціональних параметрах: частота слідування електрогідравлічних розрядів – 2,5 Гц при швидкості потоку 1,2 м/с, Концентрація озону –1,5 мг/м3. Попередня обробка запропонованим способом води, призначеної для застосування як низькопотенційний теплоносій у відповідному контурі теплонасосної установки виключає таке негативне явище, як відкладення солей на поверхні теплообміну колектора «вода – холодоген». Це дозволяє продовжити терміни експлуатації колекторів теплового насоса з 1 до 10 років, що становить економію для потужної теплонасосної станції близько 250 тис. дол. Новизна запропонованих конструктивно-технічних рішень відображена у підготовленій патентній документації. Отримано позитивні відгуки фахівців.

Пастухова Вікторія,  Ліцей №1 імені Героя України Березняка Є.С. Керівник: Леліков Володимир Васильович, керівник гуртка радіоконструювання і конструювання безпілотних апаратів Комунального закладу « Кіровоградський обласний центр науково- технічної творчості учнівської молоді» і Центру дитячої та юнацької творчості ЗОРІТ при міській раді міста Новоукраїнка Кіровоградської області, радіоінженер. Тема: Дослідницько-конструкторська робота   «Застосування альготехнологій та безпілотних технологій для запобігання цвітінню водойм та усунення наслідків цвітіння». Опис:  Ми конструюємо дрони різного призначення та вчимося пілотувати їх, а також пілотувати та програмувати дрони промислового виготовлення, військові FPVдрони. Ми намагаємось, щоб наші конструкції приносили користь людям.
Всі ми затяті рибалки і бачимо, які проблеми мають водойми, де ми рибалимо, нам це болить і ми хочемо допомогти водоймам. Ми ці проблеми намагаємось вивчати і хочемо зарадити їм при допомозі наших дронів. Роботи над проектом здійснювались в рамках програми « AP shift». Головною вимогою до учасників проекту було те, що вони всі роботи мають виконувати самостійно. Роль керівника проекту зводилась до консультацій та до допомоги в тих питаннях, в яких вони або самі не справлялись, або йшли хибним шляхом. До честі нашої команди потреби в такій допомозі було небагато, приблизно 10 відсотків. В більшості випадків це були питання конструювання апаратів, де керівник проекту мав значний досвід.
Використані джерела
1. Vseosvsta. Ua презентація «синьо- зелені водорослі»
2. Vseosvsta. Ua презентація «Одноклітинні водорослі»
3.darg. gov. Ua Хлорелла- органічний метод очищення рибогосподарських водойм.
4. sater. Kiev. Ua Барська філія «ВП «Цукроводопромналадка»
5. ОСТ 15.372-87. вода для риборозвідних господарств.загальні вимоги.
6. О.В. Степова, В.В. Рома.Навчальний посібник «Моніторинг поверхневих вод». Полтавський національний технічний університет. Полтава. 2019
7.ЮТУБ Канал «Сергій Водойомов».

Завацький Родислав, Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді.  Керівник: Денисюк Тетяна Миколаївна, керівник гуртка Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Тема: Забруднення водойм міста Житомира. Фіксування обʼєктів в застосунку ЕкоЗагроза. Опис: Пошук та фіксація забруднених водойм, подання заявки для подальшого вирішення в застосунок ЕкоЗагроза.

Губа Микита, Перемітько Ілля, вихованці гуртка «Юні екологи» КЗ «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради, учні 10 класу КЗ «Науковий ліцей імені Анатолія Лигуна» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області. Керівник: Непошивайленко Наталія Олександрівна, к.т.н., доцент, керівник гуртка «Юні екологи» комунального закладу «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області. Тема: ТЕХНОЛОГІЧНЕ РІШЕННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ  СКИДУ ГОСПОДАРСЬКО-ПОБУТОВИХ СТІЧНИХ ВОД ДО РІЧКИ  ДНІПРО. Опис: Метою роботи є технологічне рішення з удосконалення системи роботи міських очисних споруд. Встановлено, що фактична потужність досліджених очисних споруд вдвічі менш за проектною. Це призводить до збільшення часу перебування активного мул в регенераторах до 16 годин, тобто у 2 рази більше норми, та зумовлює вторинне забруднення води через протікання анаеробних процесів та зниження розчинного кисню у воді; Визначено, що подача стічних вод на очисні споруди здійснюється нерівномірно протягом доби. Це обумовлює нестабільність вмісту Нітрогену і Фосфору у стічних водах на вході в очисні споруди та негативно впливає на якість очищення господарсько-побутових стічних вод та призводить до суттєвого перевищення норм ГДК в очищених стоках; В роботі запропоновано технічні рішення щодо стабілізації процесів очищення міських стічних вод з метою зменшення вмісту сполук нітрогену та фосфору в очищених стічних водах. Для стабілізації роботи очисних споруд незалежно від кількості стічних вод, що потрапляють на очищення, запропоновано повернення частини стічної води після стадії доочищення у вторинних відстійниках на початок процесу біологічного очищення.

Губа_Перемітько

Рибачок Петро, Савчук Андрій, ліцей №2 Ладижинської міської ради Вінницької області. Керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №3
Ладижинської міської ради Вінницької області. Тема: Система демінералізації шахтних вод з отриманням тепла. Опис: Тимчасово непідконтрольна територія східного Донбасу знаходиться в надзвичайно складній економічній та екологічній ситуації, обумовленій веденням військових дій та порушенням виробничо-економічних зв’язків ряду потужних підприємств, в основному, гірничо-рудного профілю. Недостатнє фінансування призводить до скорочення або повного закриття вугільних шахт, діяльність яких пов’язана з постійним відкачуванням грунтових вод. В результаті глибинні водоносні шари піднімаються на поверхню і проникають у горизонти водозабору для постачання промисловою і питною водою населених пунктів. Найбільш небезпечним фактором є неякісна питна вода, яка на фоні всіх інших негативів спричиняє найбільшу небезпеку здоров’ю жителів регіону. Про високу ймовірність техногенної катастрофи попереджає міжнародна організація із Швейцарії “Гуманітарний діалог” і Український НДІ цивільного захисту. За оцінками екологів, не тільки наших, а й міжнародних, треба готуватися до того, що Центральний Донбас стане болотом із мінералізованою водою із невеликою кількістю рослинності, яка там буде фактично виживати. Знесолення висококонцентрованих вод потребує значних енергозатрат та дороговартістного обладнання для забезпечення процесу електродіалізу, зворотнього осмосу, тощо. Знезараження – значних концентрацій хлору та інших шкідливих хімреагентів. На основі аналітичного огляду сучасних уявлень про структуру та властивості води було зроблено висновок, що змінюючи структуру води і форми перебування в ній домішок, наприклад, електромагнітним чи кавітаційним впливом, можна регулювати фізико-хімічні властивості води, що значно підвищить ефективність подальших процесів, зокрема, електродіалізного знесолення та знезараження з застосуванням електрогідравлічного ефекту та озонування. Мета роботи – забезпечення якості води у відповідності до існуючих нормативних показників шляхом розроблення і визначення оптимальних конструктивних і технологічних параметрів комплексу пристроїв для потокової демінералізації з застосуванням впливу імпульсних та модульованих обертових магнітних полів та використанням
низькопотенційних теплоносіїв для отримання тепла. З урахуванням значних об’ємів та комплексного впливу забруднень мінерального, біологічного та техногенного походження, було створено функціональну схему системи потокової комплексної очистки сильномінералізованих вод з застосуванням фізичних ефектів та теплового насоса для нагрівання води Сильномінералізована вода з водозаборів (річка, джерело, свердловина) проходить послідовно декілька стадій обробки. Обробка модульованим обертовим та імпульсними полями на початковому етапі змінює структуру води і забезпечує ефективну подальшу очистку, зокрема, процеси електродіалізного знесолення та кавітаційного електрогідравлічного знезараження та очистки. Після завершального етапу обробки озоном, характеристики води дозволяють застосування для побутових та харчових потреб. Після двох перших етапів обробки вода набуває властивостей до суттєвого зниження відкладання солей на контактних, особливо, підігрітих поверхнях. Тому її можна використовувати безпосередньо у зовнішньому контурі теплового насоса з метою отримання поновлюваного екологічного джерела тепла. В якості первинного низькопотенційного носія, доцільне використання тепла вугільних териконів і глибинних підземних вод. Створено відповідні пристрої для реалізації фізичних ефектів. Запропоновано спосіб та конструкцію пристрою для генерації обертового модульованого та імпульсного магнітних полів. Виготовлено пристрій генерації струмів електродів для дослідження електрохімічних процесів демінералізації потоку води. На основі розроблених принципових схем було виготовлено експериментальний та дослідно-промисловий зразки обладнання та проведено експериментальні дослідження, результати яких приведені на слайдах. Новизна конструктивних та технологічних рішень відображена у підготовленій патентній документації. Отримано позитивні відгуки фахівців Розроблені конструкції комплексу пристроїв для демінералізації та знезараження води відзначаються енергоощадністю та необхідною інтенсивністю технологічної дії, дають можливість здійснювати прискорену обробку води з незначними енерговитратами. В результаті проведених досліджень при одночасному впливу гідрокавітації, обертового модульованого магнітного поля та озону встановлено зміну властивостей води, зокрема, її структуризацію, зменшення поверхневого натягу за рахунок розриву водневих зв’язків та зміну кислотності. Запропонована система обробки води виключає застосування шкідливих хімічних реагентів, зокрема хлору. Попередня з використанням запропонованої технології демінералізація води, призначеної для застосування як низькопотенційний теплоносій у відповідному контурі теплонасосної установки виключає таке негативне явище, як відкладення солей на поверхні теплообміну колектора «вода –холодоген». Це дозволяє продовжити терміни експлуатації колекторів теплового насоса з 1 до 10 років, що становить економію для потужної теплонасосної станції близько 60 тис. дол.

Печенюк Артур, Ліцей №30 м.Житомира, вихованець ЖМЦНТТУМ. Керівник: Шубін Анатолій Григорович, вчитель фізики Ліцею №30 м.Житомира. Тема: Відновлення біорізноманіття боліт Полісся за допомогою бобрів. Опис: Болота відновлюються після поселення бобрів. Ці тварини інстинктивно будують греблі саме там, де це необхідно.

Пархомчук Марина, Зносицький ліцей Рівненської області. Керівник: Вакулко Юлія. Тема: Вплив різних типів води на процеси росту рослин.  Опис: Досліджуємо різні типи води та їх вплив на процеси росту живих організмів.