Коментар до Інформаційного збірника Міністерства освіти і науки України 3 2010 р. (Березень). Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ – ВИХОВАТИ ПОКОЛІННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ, ЩО МАЄ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** 14-16 лютого 2024 року - фінал Всеукраїнського конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проєктів еколого-натуралістичного напряму (вікова категорія 16-23 роки) (дистанційно) *** до 17 лютого 2024 року - триває реєстрація участі у Всеукраїнському семінарі-практикумі («Сучасні методи навчання у процесі викладання біології» (заочно) *** 19 – 21 лютого 2024 року - фінал Всеукраїнського конкурсу юних зоологів і тваринників (онлайн) *** 27 лютого - 01 березня 2024 року - фінал науково-технічного конкурсу «Eкo-Техно Україна» (очно) *** до 1 березня 2024 року - падсилання фотоматеріалів до «Панорами Всеукраїнського профільного табору оздоровлення та відпочинку «Юннат» (заочно) *** до 01 березня 2024 року - зареєструватись та надіслати конкурсну роботу на Всеукраїнський конкурс молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище» (заочно) *** 05-07 березня 2024 року - фінальний етап Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста – 2024» (заочно) *** 13-15 березня 2024 року - фінальний етап ХХІІІ Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт–2024» та ХV національний етап Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів «INFOMATRIX-2024» (змішаний формат) *** до 31 березня - прийом робіт на Всеукраїнський конкурс «Кролик» (заочно) *** до 1 квітня 2024 року - прийом робіт на Всеукраїнський родинний конкурс фотопрезентацій «Вишиванка – оберіг моєї родини» (заочно) *** до 1 квітня 2024 року - прийом робіт на Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Зоологічна галерея» (заочно) *** до 08 квітня 2024 року - надсилання конкурсних робіт на участь у VІІ Всеукраїнському конкурсі «Гуманне ставлення до тварин» (заочно) *** до 20 квітня 2024 року - надсилання конкурсних робіт на Всеукраїнський конкурс «День зустрічі птахів» (заочно) *** до 26 квітня 2024 року - надсилання конкурсних робіт на Всеукраїнський есе патріотично-громадянської тематики «Єднанням сильні!» (заочно) *** 27-29 квітня 2024 року - фінал Міжнародної екологічної олімпіади наукових проєктів з охорони довкілля «DreamECO» (змішаний формат) *** до 28 квітня 2024 року - подання матеріалів на проєкт «ЄНОТІК» (заочно) *** до 03 травня 2024 року - триває подання матеріалів на участь у Всеукраїнській кампанії «Історія моєї школи» (заочно) *** 15 - 30 травня 2024 року - фінал Всеукраїнського конкурсу «Парки – легені міст і сіл» (заочно) *** 22 - 24 травня 2024 року - фінальний етап Всеукраїнського конкурсу «Земля – наш спільний дім» (змішаний формат) *** вересень 2023 року-травень 2024 року - триває Всеукраїнська інтернет-олімпіада «Крок до знань» у 2023/2024 навчальному році (онлайн, дистанційно) *** серпень 2023 р. - липень 2024 р. - Рік клімату та вуглецевої кампанії (акція за міжнародною програмою GLOBE) (заочно) *** до 1 жовтня 2024 року - Надсилання фотоматеріалів до «Першого українського віртуального депозитарію-визначника юного натураліста» (заочно) *** до 15 листопада 2024 року - триває подання матеріалів на Всеукраїнський конкурс «Птах року – 2024» (заочно) *** до 10 грудня 2024 року - подання матеріалів на Всеукраїнський конкурс рукописів навчальної літератури та віртуальних освітніх ресурсів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти «Нове позашкілля»(заочно) *** до 10 грудня 2024 року - подання матеріалів на Всеукраїнську виставку видавничої продукції з позашкільної освіти (Заочні педагогічні читання «Позашкільна педагогіка»)(заочно)


Коментар до Інформаційного збірника Міністерства освіти і науки України 3 2010 р. (Березень). Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ – ВИХОВАТИ ПОКОЛІННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ, ЩО МАЄ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ

Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ

ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ – ВИХОВАТИ ПОКОЛІННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ, ЩО МАЄ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ

Наказ МОН України від 10.12.2008 р. №1123 «Про внесення змін до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах»; рішення колегії МОН України від 27.11.2008 р. №14/3-3 «Про стан і перспективи розвитку позашкільної освіти»; наказ МОН України від ‘ 24.02.2009 р. №167 «Про виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України з питань стану і перспектив розвитку позашкільної освіти»; наказ МОН України від 31.12.2008 р. №1241 «Про підвищення кваліфікації кадрів позашкільних навчальних закладів України у 2009 році»
Успіх розвитку аграрного комплексу України у нових соціально-економічних умовах залежить від ціннісних орієнтацій випускників сільських шкіл. Засвоєні у дитинстві цінності слугують критеріями вибору життєвої мети, стандартами й основою оцінок та самооцінок, якими особистість керується при виборі майбутньої професії. А формування ціннісних уявлень про професії сучасного аграрного сектору, мотивації отримати професії, конкурентні в ринковій економіці, допомагають самоствердитись у суспільстві через професію.
Проблема самовизначення особистості в сучасних соціально-економічних умовах потребує педагогічних рішень щодо пошуку методів, форм і засобів навчання, які б сприяли самовизначенню учнів, оскільки старшокласники мають труднощі, викликані неготовністю до свідомого здійснення вибору, побудові життєвих цілей, стратегії життя в цілому.
Визначення проблеми трудових ціннісних орієнтацій, умов і тенденцій їх формування на сучасному етапі розвитку суспільства – важливе завдання педагогічної науки і практики, вирішення якої потребує нових засобів і підходів. Особливої актуальності це питання набуває у зв’язку з профілізацією сільської школи. Для сільських шкіл залишається проблемним упровадження інновацій, характерних для міських шкіл. Проте сільська школа найбільше потребує модернізації змісту освіти, що відповідав би потребам аграрного сектору України, у впровадженні нових освітніх соціально-педагогічних й соціально-психологічних технологій.
У Програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» визначено систему найбільш значущих трудових цінностей, формування яких буде сприяти оптимальному для особистості учня вибору професії, ставленню до праці, оскільки від цього залежать реалізація «Державної цільової програми розвитку українського села до 2015 року», перспективи розвитку нашого суспільства.
Наша наступна розмова – з Володимиром ВЕРБИЦЬКИМ, директором Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міносвіти і науки України, доктором педагогічних наук, заслуженим працівником освіти України. Йтиметься у ній про методичний зріз організаційно-масової роботи НЕНЦ і профільних позашкільних навчальних закладів України за минулий, 2009 рік.

– Володимире Валентиновичу, минулий рік є плідним у роботі НЕНЦ і обласних позашкільних навчальних закладів. Відбулося чимало заходів – зльоти учнівських виробничих бригад, учнівських лісництв, садівництв, інших спілок. Нині підбито підсумки роботи, окреслено нові цілі й завдання, підходи. НЕНЦ, як координатор роботи обласних організацій і науково-методичний осередок, розробляє нову стратегію роботи. Які проблеми є? Що нового плануєте зробити?
– Насамперед хотілося б відзначити, що аналіз теорії й практики виховання ціннісного ставлення до праці старшокласників сільської школи розкрив протиріччя: між потребами суспільства у випускниках сільської школи з властивими їм такими якостями особистості, як компетентність, мобільність, самостійність, здатність приймати рішення, відповідальність за свої вчинки й недостатньою розробленістю педагогічних умов організації навчально-виховного процесу сільської школи, спрямованих на формування ціннісного ставлення до праці в учнів сільської школи; між необхідністю організації роботи з формування ціннісного ставлення до праці в сільських учнів у нових соціально-економічних умовах та недостатньою розробленістю педагогічних умов її реалізації.
На основі виявлених протиріч ми окреслили мету аналізу: визначення педагогічних умов формування ціннісного ставлення до прані в учнів сільської школи в нових соціально-економічних умовах (матеріалом для дослідження були результати проведення III Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад на базі загальноосвітніх, позашкільних та вищих навчальних закладів Волинської області, що відбувся 22-24 вересня 2009 року).
Проведення аналізу ґрунтується на концептуальних ідеях, визначених «Державною цільовою програмою розвитку українського села до 2015 року»: сільська школа – базова ланка підготовки землекористувачів нового покоління, соціокультурний, духовно-моральний центр сільського життя; модернізацію змісту шкільної освіти необхідно здійснювати у взаємозв’язку з реформуванням агропромислового комплексу України та соціальної сфери села; сільська школа – важливий компонент системи безперервної аграрної освіти; сільськогосподарська освіта є невід’ємною складовою загальної середньої освіти учнів сільської школи; різнорівневу підготовку учнів до сільськогосподарської праці можна розглядати як принцип варіативної освіти в умовах сільської ш коли; розвиток на базі школи сільськогосподарського дослідництва, соціокультурної, освітньої, дозвіллєвої діяльності розглядати як перспективний напрям впливу школи на життя сільських громад.
На основі принципів розвивального характеру допрофесійної підготовки, індивідуалізації, диференціації, варіативності, відкритості, регіоналізації методичною службою Волинського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді розроблено систему підготовки та проведення зльоту учнівських трудових об’єднань, що включає взаємопов’язані й взаємозалежні компоненти: професійну орієнтацію, допрофесійну підготовку, технологічну підготовку, навчально-пізнавальну, дослідницьку діяльність учнів, підвищення кваліфікації педагогів.
Створено інтегративну модель допрофесійної підготовки учнів сільської школи в системі «школа – історико-культурні заклади – позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного спрямування – науково-дослідні установи НАН України та Національної академії аграрних наук – вищі навчальні заклади – сільськогосподарські підприємства», спрямовану на формування в членів аграрних учнівських об’єднань ціннісного ставлення до праці.
Учасники Волинського зльоту відвідали літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Колодяжному та ознайомилися з історико-культурною спадщиною регіону, традиціями українського землеробства (побували у музеї Волинського села XVIII-XIX ст. у с. Рокинях Луцького району).
Під час зльоту відбувся захист дослідницьких робіт, виставка «Щедрість рідної землі». Експозиції виставки розкривали зміст і форми залучення учнівської молоді до участі у забезпеченні продовольчої програми України, підвищенні ефективності та якості дослідницької роботи.
На зльоті проведено презентації трудових об’єднань Галинівського, Оваднівського, Мервинського, Поромівського, Городишенського трудових об’єднань. Хочу відзначити, що останніми роками зростає науковий рівень дослідницької роботи, здійснюється агроекомоніторинг, упроваджуються сучасні методики ґрунтової діагностики живлення рослин; учні практикують агрохімічну паспортизацію земель навчально-дослідних земельних ділянок, огляди-конкурси на крашу навчально-дослідну земельну ділянку. Учнівська молодь області бере участь у реалізації Державних цільових програм «Картопля України», «Птахівництво», «Державній цільовій програмі розвитку українського села до 2015 року». Такий підхід сприяє організації навчально-виховного процесу на основі використання досягнень науки і техніки відповідно до вимог Болонського процесу й формуванню ціннісного ставлення до праці, до суспільства і держави, оптимізації виховного потенціалу загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Отже, в організації діяльності сільських шкіл Волині є пріоритетними: розвиток різноманітних форм спільної діяльності школи і сім’ї, школи й сільськогосподарських підприємств різних форм власності, закладами культури сільських громад; створення на базі сільських шкіл творчих учнівських об’єднань сільськогосподарського профілю за науково-методичної підтримки центрів еколого-натуралістичної творчості; взаємодія школи з вищими навчальними закладами, дослідними установами Національної академії аграрних наук. Тому в контексті впровадження профільного навчання в області набуває актуальності взаємодія сільської школи та вищих навчальних закладів. Розширюються рамки співпраці з Волинським національним університетом ім. Лесі Українки, на базі якого творчо працювали учасники зльоту.
Отже, формуванню ціннісного ставлення до праці в учнів сільської школи сприяють такі педагогічні умови: пріоритетність розвитку ціннісного ставлення до праці; системність і цілісність профорієнтаційної роботи у межах програми зльоту відповідно до концепції профільного навчання учнів сільської школи з широким залученням ресурсів регіону; виявлення особистої зацікавленості учасників і соціальної активності керівників учнівських делегацій у різноманітній творчій діяльності учасників зльоту, спрямованій на розвиток ціннісного ставлення до праці, гармонійне поєднання змістового блоку презентацій вищих навчальних закладів, господарств з професійно орієнтованим змістом, широке інформування учнів про можливі професії і способи їх отримання в різних сферах трудової діяльності, презентація результатів дослідницької роботи та обмін досвідом практичної роботи.

– Традиційні форми освіти не завжди дозволяють повною мірою реалізувати можливості учнів та їхні потреби в особистісних досягненнях. Для цього необхідні творчі зльоти учнівських спілок у системі позашкільної еколого-натуралістичної освіти, що стали самостійним явищем педагогічної дійсності. Розкажіть, будь ласка, про цю форму роботи.
– Особисті досягнення учнів сьогодні є головним результатом освіти. Вони актуалізуються, проявляються і реалізуються в навчальній та позашкільній діяльності.
Актуальність проблеми самовизначення старшокласників можна розглянути на прикладі проведення зльотів юних лісівників. Тут виявлено такі протиріччя: між потребами сучасного суспільства в особистості, здатній до самовизначення в ситуації вибору та труднощами, що постають перед старшокласниками під час особистісного, професійного й життєвого самовизначення; вимогами практики в науково-педагогічному забезпеченні процесу самовизначення учнів старшої школи засобами масових еколого-натуралістичних заходів та нерозробленістю теоретичних основ питання в педагогічній науці, зростаючими потребами учнів в оволодінні формами і методами самовизначення та традиційною системою освіти, що не враховує особистісних досягнень учнів.
Мета аналізу – визначення педагогічних умов зльотів учнівських лісництв як засобу самовизначення старшокласників (на матеріалі проведення 111 Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв, що відбувся 29 вересня – 3 жовтня 2009 року на базі учнівських лісництв Рівненської області, організатори – Комунальний заклад «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства за організаційно-методичного супроводу Державного комітету лісового господарства України і Національного еколого-натуралістичного центру Міністерства освіти і науки України).
На основі принципів розвивального характеру допрофесійної підготовки, індивідуалізації, диференціації, варіативності, відкритості, регіоналізації методичною службою Комунальний заклад «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради розроблено систему підготовки та проведення зльоту учнівських лісництв, що включає взаємопов’язані і взаємозалежні компоненти: професійну орієнтацію, допрофесійну підготовку, технологічну підготовку, навчально-пізнавальну, дослідницьку діяльність учнів, підвищення кваліфікації педагогів.
Створено інтегративну модель допрофесійної підготовки учнів-членів учнівських лісництв у системі «школа – позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного спрямування – Державний комітет лісового господарства України – науково-дослідні установи НАН України та Національної академії аграрних наук – вищі навчальні заклади – лісогосподарські підприємства», спрямовану на формування професійного самовизначення учнів.
Зазвичай проведення зльоту учнівських лісництв забезпечують Всеукраїнські та обласні тематичні масові заходи, постійним методичним супроводом їхньої діяльності через різні форми методичної роботи (семінари-практикуми керівників учнівських лісництв, проведення майстер-класів, видання методичних рекомендацій, узагальнення перспективного педагогічного досвіду тощо). Постійна співпраця з Державним комітетом лісового господарства України сприяє підвищенню ефективності та якості їхньої роботи в досягненні спільної мети – збалансованого розвитку лісів, реалізації Державної програми «Ліси України на 2002 – 2015 роки».
На основі розробленої системи проведення заходу та моделі допрофесійної підготовки юних лісівників проведено виставку-презентацію досягнень учнівських лісництв, майстер-класи з інноваційних технологій лісорозведення та лісовідновлення, круглі столи, конкурси, творчі зустрічі з викладачами й учнями Клесівського лісництва Сарненського району та Березнівського лісового коледжу (директор Гончар М.В.), Комунального закладу «Станція юних натуралістів», екскурсії екзотичними куточками зеленої скарбниці «Поліського Версалю» і Березнівським державним дендрологічним парком, захист науково-дослідницьких робіт учнів.
Також значний вплив на професійне самовизначення учасників зльоту мала зустріч з інженером лісового господарства О.Ф.Вороном та ознайомлення зі створеними фахівцем ландшафтними композиціями, що є непересічними зразками зеленої архітектури.
Структура і зміст проведення заходу забезпечили діяльнісний аспект участі учнів у зльоті учнівських лісництв. Структура зльоту включала такі компоненти: ціннісно-цільовий (мотивація самоствердження відповідно до спрямованості особистості, її ціннісних орієнтирів, соціальних орієнтирів діяльності); процесуально-дієвий (включення учня в змістовий процес діяльності на основі особистісного вибору й прийняття рішення); процесуально-проектувальний (розв’язання конкретних змістових задач у конкурсах юних лісівників у ситуації конкурентності й кооперації при проектуванні досягнень); оціночно-аналітичний (аналіз результатів досягнень у ситуації оцінки журі конкурсів); оціночно-ціннісний (презентація результатів досягнень у ситуаціях визнання особистісних досягнень).
Таким чином, педагогічними умовами проведення зльотів учнівських лісництв як засобу самовизначення старшокласників є: здійснення педагогічної підтримки самовизначення старшокласників, створення ситуацій успіху, включення до систематичної діяльності. Процес реалізації педагогічних умов ефективного використання зльотів учнівських лісництв як засобу самовизначення старшокласників включає орієнтувальний, процесуально-діяльнісний і результативно-оціночний етапи. Можливості зльотів для самовизначення старшокласників полягають в активізації суб’єктної позиції старшокласників, доповненні освіти й поглибленні знань з предметів, стимулюванні розвитку соціальної активності, емоційному збагаченні, виявленні й розвиткові творчих здібностей, спрямованості на підтримку й мотивацію особистих досягнень учнів, розвитку орієнтації на успіх.

– Які недоліки виявив аналіз інноваційних процесів у позашкільній освіті як системі в аспекті культурологічного, соціально-педагогічного, технологічного, особистісного концептуальних підходів?
– Об’єктивне врахування специфіки методичної роботи посилює увагу до її становлення і розвитку на регіональному рівні, пошуку ефективних моделей її організації. На жаль, є протиріччя – між стратегією модернізації методичної роботи і відсутністю змістово-процесуальних моделей інноваційних процесів; між необхідністю розвитку в діяльності позашкільних навчальних закладів інноваційних процесів, що мають системно-цілісний характер і наявністю в реальній практиці, фрагментарних інновацій; між ідеями інноваційного розвитку і недостатньою потребою педагогічних працівників в осмисленні й творчому використанні; між процесами «зовнішньої» організації освітньої взаємодії педагогів та учнів, спрямованої на подолання проблем і труднощів, що мають місце у професійній практиці та процесами управління, орієнтованими на розвиток у педагогів механізмів саморозвитку. Вказані протиріччя є обґрунтуванням актуальності аналізу семінару та організаційно-педагогічної моделі методичної роботи й визначили мету аналізу – роль регіональної моделі системи методичної роботи у методичному супроводі освітніх інновацій (на матеріалі Всеукраїнського семінару-практикуму для заступників директорів обласних центрів еколого-натуралістичної творчості «Інноваційна освітня діяльність закладу еколого-натуралістичного напряму в умовах модернізації позашкільної освіти», на базі позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Вінницької області, що відбувся 28 – ЗО квітня 2009 року).
Підвищення ефективності навчально-виховного процесу, науково-методичний супровід інноваційної діяльності, вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників, аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної інформаційної діяльності здійснюється у Вінницькій обласній станції юних натуралістів шляхом системної методичної роботи.
Основні принципи організації методичної роботи у цьому позашкільному навчальному закладі полягають у відповідності системи методичної роботи сучасному замовленню держави на позашкільну освіту; науковості, що вимагає знання сучасних теоретико-методологічних основ розвитку вітчизняної та зарубіжної педагогіки, психології, соціології з питань виховання творчої особистості; системності, що сприяє відпрацюванню мети, завдань, змісту, форм, методів як цілісної системи позашкільної діяльності; послідовності, наступності, безперервності, масовості, що вимагає всебічного охоплення педагогів різними формами методичної роботи протягом навчального року; творчому характері, що обумовлює максимальну активізацію діяльності педагогів; оперативності, гнучкості, мобільності у врахуванні сучасних вимог до розвитку позашкільної освіти; колективному характеру, що вимагає поєднання зусиль усіх структур педагогічного колективу.
Системний підхід до формування методичної роботи на станції формується як один із основних напрямів діяльності та передбачає: аналітико-прогностичну діяльність; навчально-методичне забезпечення освітнього процесу; удосконалення методичної культури педагогічних працівників; залучення педагогів до інноваційної, дослідно-експериментальної діяльності.
На Вінницькій обласній станції юних натуралістів сформована модель методичної роботи, що визначає напрями та основні завдання методичної діяльності закладу як обласного координаційно-методичного центру: організація цілеспрямованого розвитку професійної майстерності педагогів; розробка стратегічних документів діяльності закладу (концепції, програми, плани тощо); розробка та впровадження нових ефективних форм і методів методичної роботи; аналіз ходу і реалізації інноваційних процесів на обласній СЮН та закладах освіти області; планування й організація експериментально-дослідницької роботи педагогів та вихованців; консультативна допомога педагогам у створенні науково-методичного забезпечення дослідницької та інноваційної діяльності; проектування й опрацювання нових моделей управління навчально-виховним процесом позашкільних закладів; тісна співпраця з обласним ІПОПП, вищими, середніми закладами освіти, установами, організаціями, товариствами, фондами.
Регіональна модель забезпечує науково-методичний супровід інноваційних форм роботи в навчальних закладах області: творчої майстерні «Весняна феєрія», Козятинського еколого-натуралістичного центру на громадських засадах, сучасної моделі учнівського самоврядування на прикладі республіки «Темп» обласного гуманітарного ліцею.
Отже, регіональна модель побудови системи методичної роботи включає національні стратегії забезпечення якості освіти педагогів (оцінка наявного рівня, розвиток конкурентоздатності, орієнтація на вимоги ринку праці, прогноз запиту програм підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки, моніторинг змісту освіти на регіональному рівні тощо).
Регіональна модель побудови методичної роботи презентує механізми функціонування та розвитку моделі на основі діяльнісного особистісного, компетентнісного підходів й технології вирішення проблем. Модель містить способи та інструментарій саморозвитку особистості педагога позашкільного навчального закладу, самоконструювання професійної компетентності через рефлексію, індивідуально-особистісне самовизначення та забезпечує науково-методичний супровід освітніх інновацій.
Аналіз педагогічної практики та її реальних потреб з урахуванням сучасних педагогічних підходів свідчить про недостатню розробленість методичних основ, що забезпечували б розвиток творчого потенціалу особистості в умовах комплексного позашкільного навчального закладу з використанням ресурсів творчого середовища, неповною мірою з’ясовані педагогічні умови процесу. Таким чином, виявлені протиріччя між: соціальними потребами в розвиткові творчого потенціалу особистості та системою навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах; необхідністю практичної реалізації процесу розвитку творчого потенціалу учня в позашкільному навчальному закладі та недостатньою розробленістю науково-методичного забезпечення.
На основі цих протиріч окреслили мету аналізу – визначити організаційно-педагогічні умови забезпечення позитивної динаміки процесу розвитку творчого потенціалу особистості учня в позашкільній діяльності (на матеріалі педагогічного практикуму «Світ творчості», що відбувся 17-19 вересня 2009 року, у якому взяли участь позашкільні і загальноосвітні заклади Харківської області).
Педагогічний колектив Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості розвиває творчий потенціал особистості учня в позашкільному навчальному закладі на концептуальних основах, що включають сукупність положень, закономірностей (на рівні системи і процесу), принципів, стратегій (аксіологічної, інтеграційної, оптимізаційної), етапів (педагогічної технології та творчого саморозвитку), критеріїв, показників і рівнів результативності процесу.

– У чому ж полягають закономірності розвитку творчого потенціалу особистості учня в умовах позашкільного навчального закладу?
– Такі закономірності виявляються на кількох рівнях. На рівні педагогічної системи: інтенсивна розробка та впровадження інноваційних технологій впливають на цілеспрямованість позашкільної освіти, орієнтовану на розвиток творчого потенціалу особистості учня, вихованця, слухача; безперервність екологічної освіти обумовлює поетапний розвиток творчого потенціалу особистості учня, вихованця, слухача відповідно до вікових та індивідуальних особливостей розвитку особистості; інтеграційні процеси в освіті взаємопов’язані з розвитком особистісно-орієнтованої педагогічної системи позашкільної освіти у вигляді творчого освітнього середовища, що сприяє розвиткові творчих суб’єктних взаємин, посилює педагогічні ресурси у формуванні ставлення до творчої діяльності, творчої компетентності та творчої активності учнів, вихованців, слухачів.
На рівні педагогічного процесу: успішний розвиток творчого потенціалу суб’єктів (учні, вихованці, слухачі, педагоги, керівники науково-дослідницьких робіт та екологічних проектів), ґрунтується на індивідуальному виборі змісту та виду творчої діяльності, а також системному впровадженні педагогічних технологій, що враховує рівень суб’єктності і творчий саморозвиток учня.
Принципи розвитку творчого потенціалу особистості учня в позашкільній освіті: природовідповідності, культуровідповідності, гуманізації; організаційні – активної взаємодії суб’єктів навчального процесу; оптимізації; диференціації та індивідуального підходу; технологічні – проективності, супроводу творчого розвитку особистості, продуктивності, підтримки творчих ініціатив.
Педагогічним колективом Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості розроблено й реалізовано педагогічну модель розвитку творчого потенціалу вихованця, що має такі блоки: середовище, процесуальний, суб’єктний, критеріально-оціночний. Блок середовища – це: цінності, цілі, функції, компоненти, напрями творчої діяльності (за програмами «Слобожанські обереги», «Новий хазяїн», «Людина майбутнього»), що забезпечують розвиток творчого потенціалу особистості вихованця. До цінностей творчого середовища педагоги Палацу відносять категорії: людина, культура, соціум, праця, творчість.
Середовище виконує функції: інтеграції, компенсації, розвитку творчих здібностей, соціалізації, соціальної адаптації, здоров’я-зберігаючу.
Здоров’язберігаюча функція реалізується педагогами Палацу на основі співпраці з науковими співробітниками і викладачами Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Українською асоціацією вапеологів, роботою за програмою Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю.
Процесуальний блок моделі (який можна розглядати як педагогічну технологію) включає діагностичний, мотиваційний, проектувальний, організаційний та рефлексійно-оиіночний етапи. У рамках реалізації цієї технології розроблені та діють програми роботи таких творчих об’єднань: контактний зоопарк, клуб дитячої підводної світлини «Дельта». За програмою клубу «Дельта» проводяться фестивалі підводних світлин за участю відомих фахівців Даніеля Мерсьє та Андре Лабана (оператор команди Жака Кусто, Франція).
Суб’єктний блок моделі розвитку творчого потенціалу особистості вихованця відображає ресурси учня як суб’єкта творчого саморозвитку. Етапи творчого саморозвитку (на прикладі діяльності хіміко-біологічної секції територіального відділення МАН) показують можливості досягнення ним суб’єктності в позашкільному навчальному закладі: розвиток творчої мотивації до дослідно-експериментальної діяльності; розвиток творчої активності, що виражається в пошуку, постановці та вирішенні творчих (дослідницьких) завдань; розвиток можливості досягнення оригінальних рішень.
Критеріально-оціночний блок моделі розвитку творчого потенціалу особистості вихованця Палацу – це його здатність розв’язувати творчі задачі. Блок забезпечено діагностичним інструментарієм, розробленим психологічною службою закладу.
Отже, розвиток творчого потенціалу особистості учня в позашкільній діяльності здійснюється в єдності навчання, трудового виховання, професійного самовизначення в процесі таких етапів: мотиваційно-адаптаційного; побудови орієнтувальної схеми творчої діяльності; конкретних технологічних дій і операцій; рефлексивно-дослідницького, який дозволяє учню, вихованцю, слухачеві самостійно вирішувати пізнавальні завдання, здійснювати творчий саморозвиток, бути готовим до самореалізації у творчій діяльності.
Технологія розвитку творчого потенціалу особистості учня в творчому освітньому середовищі – це спосіб оптимальної організації педагогічного процесу, що інтегрує ресурси творчого освітнього середовища і власне ресурси учня як суб’єкта творчої діяльності, дає йому змогу перейти на вищий рівень розвитку творчого потенціалу.
Організаційно-педагогічними умовами, що забезпечують позитивну динаміку розвитку особистості учня в позашкільній освіті є: моделювання проблемних ситуацій у системі особистісно-орієнтованих завдань, стимулюючих творчість учня; активізація творчої діяльності особистості (виконання екологічних та дослідницьких проектів, дослідно-експериментальних робіт тощо); створення творчого освітнього середовища; педагогічний супровід індивідуального творчого саморозвитку.

– У нових умовах господарювання педагоги мають бути обізнаними з інноваційними програмами та проектами у галузі землеробства, агроекології, садівництва, адаптації енерго- та ресурсозберігаючих технологій, інноваційних проектів, пов’язаних з виробництвом екомаркованої продукції. Як допомагає їм у цьому НЕНЦ?
– Для цього в системі методичної роботи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді проводяться семінари-практикуми.
Нині, в умовах реформування агропромислового комплексу України і соціальної сфери села («Державна програма розвитку українського села до 2015 року») профільне навчання учнів сільської школи стає важливим фактором їхньої соціалізації, адаптації до життя в умовах ринкової економіки, рушійною силою соціально-економічного розвитку села, забезпечення агропромислового комплексу кваліфікованими кадрами. Це актуалізує розробку моделей підвищення кваліфікації керівників творчих учнівських об’єднань аграрного профілю, зокрема, садівництва, адекватних новим соціально-економічним умовам. Обґрунтування стратегічних напрямів підвищення кваліфікації керівників творчих учнівських об’єднань аграрного профілю в сучасних соціально-економічних умовах є метою проведення аналізу (на матеріалі Всеукраїнського семінару-практикуму «Сучасні напрями практичної роботи з садівництва в закладах освіти», що відбувся 9-10 червня 2009 року, у якому брали участь загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади, аграрні підприємства Миколаївської області)
Система проведення семінарів-практикумів як форми підвищення кваліфікації побудована на принципах та методах освітнього процесу.
Принцип системного підходу передбачає визначення процесу підвищення кваліфікації керівників творчих учнівських об’єднань з точки зору його зв’язку не тільки з теоретичним та науковим рівнем, а й з виробничим рівнем.
Діяльнісно-мотиваційний принцип передбачає перехід до застосування на практиці й посилення мотивації до індивідуального засвоєння та вдосконалення виробничих технологій.
Програмний принцип передбачає побудову процесу підвищення кваліфікації у вигляді локальних або комплексних програм з пролонгованою їх дією на основі довгострокового аналізу їх ефективності в період після навчання.
Перспективна модель безперервної освіти керівників творчих учнівських об’єднань є основою побудови її управління, що включає базову професійну освіту, підвищення професійної кваліфікації, здійснення професійної перепідготовки.
Діяльнісно-мотиваційний принцип реалізується на основі методу практичного навчання, що передбачає відпрацювання з керівниками творчих учнівських об’єднань практичних навичок у галузі садівництва та виноградарства. Зазвичай такі навички відсутні у випускників педагогічних вищих навчальних закладів.
На основі зазначених принципів та методів навчання проведено семінар-практикум на базі загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, аграрних підприємств Миколаївської області. Учасники семінару ознайомились з технологіями вирощування прогресивних сортів плодово-ягідних культур в умовах позашкільних навчальних закладів, технологіями створення маточних насаджень плодово-ягідних культур та винограду; оптимізацією садівничих параметрів за типом формування крони «Французька вісь», провели практичні заняття.
Сучасною моделлю співпраці спеціалізованого сільськогосподарського підприємства та учнівської виробничої бригади є співпраця Радсадівського загальноосвітнього навчального закладу та відкритого акціонерного товариства «Радсад». На базі ВАТ «Радсад» є можливості для відкриття науково-виробничого комплексу, в складі якого мають бути позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного спрямування. Комплекс має стати базою для виробничого й наукового стажування керівників творчих об’єднань з садівництва та виноградарства, проведення семінарів-практикумів, надання методичних та технологічних порад з питань сортової політики, прийомів агротехніки, засобів захисту садів і виноградників тощо.

– Як відбувається підвищення кваліфікації педпрацівників позашкільних навчальних закладів?
– Ресурсами для підвищення кваліфікації керівників творчих учнівських об’єднань аграрного профілю є: створення спільних науково-виробничих комплексів, експериментальних майданчиків на базі позашкільних навчальних закладів з використанням інтелектуального потенціалу наукових співробітників дослідних станцій, викладачів, студентів аграрних вищих навчальних закладів, забезпечення координації діяльності з Міністерством аграрної політики України.
Стратегічні напрями підвищення кваліфікації: інноваційний, показниками якого є: розвиток практичного навчання; діяльнісно-мотиваційний підхід в організації підвищення кваліфікації; освоєння сучасних технологій; постійне вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду; опора на принципи андрогогіки; використання програмного принципу, нових педагогічних технологій; моніторинг актуальності та необхідності навчальних програм; участь у регіональних виставках. У нових соціально-економічних умовах зростає значущість підвищення кваліфікації педагогічних кадрів як складової частини системи безперервної освіти, набуває актуальності педагогічне управління процесом розвитку творчої конкурентоспроможної особистості; зростають потреби науки та практики у розкритті особливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів освіти; зростає необхідність підвищення професійної компетентності педагогів. Успішність вирішення проблем багато в чому залежить від професіоналізму педагогів, а також і від їхньої методичної компетентності.
Змінюються настанови життєдіяльності, відповідно відбуваються зміни в освітніх системах. Новий зміст позашкільної освіти вимагає нового характеру підвищення кваліфікації педагогічних працівників, взаємодії педагогів на основі особистісно-орієнтованого підходу. Тому необхідне методичне забезпечення процесів підвищення кваліфікації випереджального характеру, що ґрунтується на прогнозуванні розвитку педагогічних систем.
Сучасне розуміння позашкільної освіти, перехід до особистісно-орієнтованої освіти в системі безперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів вимагають удосконалення методичних підходів.
Основне призначення методичного супроводу – сприяння якості педагогічної діяльності. Якісне методичне забезпечення підвищення кваліфікації педагогів сприяє формуванню їхньої методичної компетентності, а отже, сприяє підвищенню якості педагогічної діяльності.
У методичній практиці не розглядали проблему проведення науково-практичних конференцій як фактору впливу на формування методичної компетентності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів. Це обумовлено протиріччями: між об’єктивною потребою в якісному підвищенні кваліфікації, формуванні методичної компетентності та недосконалістю наявних ресурсів у реальній ситуації підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів; між мотивами та цілями учасників науково-практичних конференцій – педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів – та цілями організаторів науково-практичних конференцій щодо формування методичної компетентності учасників конференцій; між сучасними вимогами до високого рівня методичної компетентності в умовах продуктивної дослідницької та творчої педагогічної діяльності та недостатньою розробленістю шляхів реалізації цих вимог.
Відповідно з посиленням уваги науки і практики до проблем методичного підходу як феномену педагогічної практики, методологічної та методичної компетенції як видів професійної компетентності педагога, виникла необхідність в аналізі формування методичної компетентності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів у процесі проведення науково-практичної конференції.

– Володимире Валентиновичу, насамкінець нашої розмови розкажіть про Міжнародну науково-практичну конференцію «Позашкільна освіта: стратегія, інновації, практика».
– Цей захід відбувся на базі навчальних закладів Сумської області 21 – 23 травня 2009 р. Організатори конференції: Міністерство освіти і науки України, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Управління освіти і науки Сумської обласної держадміністрації, Сумський центр позашкільної освіти і роботи з талановитою молоддю.
Структурно-змістова та організаційно-управлінська модель формування методичної компетентності учасників науково-практичної конференції інтегрувала психолого-педагогічну, профільну підготовку учасників та їхню самоосвіту. Пленарне засідання конференції – це (обговорення доповідей провідних науково-педагогічних працівників та педагогів-практиків України, Російської Федерації, Республіки Білорусь щодо визначення стратегічних орієнтирів розвитку системи позашкільної освіти). На секційних засіданнях (обговорювалися сучасні моделі організації еколого-натуралістичної роботи дітей та учнівської молоді; формування та розвиток здібностей дітей та учнівської молоді в освітній системі: «Сім’я – дошкільний навчальний заклад -професійно-технічний – вищий навчальний заклад»; здоров’язбережувальних технологій як умови творчого розвитку та ефективної діяльності вихованців позашкільних навчальних закладів; ознайомлення із змістом роботи вищих, позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів Сумщини:
Діагностування учасників науково-практичної конференції дозволило визначити критерії сформованості їхньої методичної компетентності: мотиваційний, аксіологічний, когнітивний, операційний, аналітико-рефлексивний, індивідуально-творчий.
Комплекс необхідних педагогічних умов забезпечив ефективне формування методичної компетентності учасників науково-практичної конференції: урахування суттєвих характеристик методичної компетентності та специфічних принципів її формування; реалізацію стратегії і тактики формування методичної компетентності учасників науково-практичної конференції, в основі яких – розвиток пізнавальної мотивації, методичного мислення й активізація педагогічної рефлексії, реалізацію суб’єкт-суб’єктної взаємодії як основи спілкування викладачів і педагогів; якісне випереджувальне методичне забезпечення процесів формування методичної компетентності педагогів.
Необхідними засобами реалізації умов ефективності формування методичної компетентності педагогів були наявність спільної стратегії формування методичної компетентності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів; включення до програми конференції блоку презентації позашкільних навчальних закладів області, використання активних форм і методів, власна пізнавальна активність учасників науково-практичної конференції.

Оксана ЖОВАНИХ,
журналіст

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар