Лабораторія інформатики, як структурний підрозділ НЕНЦ, розпочала своє становлення наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ століття.

Основою для створення підрозділу став біологічний кабінет № 19, де і розташувались у 1989 році два перші вітчизняні персональні комп’ютери ДВК – 2 “Электроника”, які на той час були фактично прообразом сучасних «розумних» машин. Разом з учнівською молоддю розпочинав опановувати нові технічні засоби навчання тоді завідуючий відділом В.В.Вербицький.

Майже одночасно з діалогово-обчислювальним комплексом (ДВК) в учбовому класі (1990 рік) розгортається 13 робочих станцій — автономних комп’ютерів УІК “Корвет”, об’єднаних локальною мережею з єдиним трансформаторним пристосуванням зниження напруги і загальним управлінням із центрального вузла. Цікаво, що засобами завантаження програмного середовища були аудіокасети, які виступали накопичувачами даних, а приводом слугував касетний магнітофон «Весна».

Першими наставниками для юних інформатиків стали методисти Ухо Ю. М. та Манько Н. М. Завдяки їх зусиллям розроблені авторські дидактичні матеріали та навчальні програми, а також роздатковий матеріал для програмування мовою Бейсик.

Далі на «озброєнні» з’являються нові навчально-інформаційні комплекси. Спочатку у 1991 році клас УИК “Пошук-1”, а восени 1992 року УИК “Пошук-2”.

За характером підключення робочі місця “Пошук-1” нагадували комплекс «Корвет». Завантаження програм відбувалось з двох 5,25” дюймових гнучких магнітних дисків та передавалось на РМУ (робочі місця учнів). Локальні робочі станції були оснащені кольоровими телевізорами «Весна», що відігравали роль моніторів, а також клавіатурою, адаптерами розширень, блоком живлення. Викладацький ПК дозволяв працювати з приводами для НГМД.

На відміну від попередника, «Пошук-2», у складі 13 персональних комп’ютерів, являв собою набагато продуктивніші системи, незалежні одна від одної. Персональний комп’ютер викладача УИК «Пошук-2» мав невеликий жорсткий магнітний диск, 3,5” дюймовий дисковод і 2 мегабайти оперативної пам’яті (учнівські – 1Мб ОЗП, 5,25” дюймові флоппі-дисководи). Всі персоналки за архітектурою були 16 розрядними системами, під управлінням процесорів Інтел 8086, з окремими контролерами дисководів, відеоадаптером EGA, 14” моніторами польського виробництва.

Починаючи з грудня 1994 року істотно змінилося розташування робочих місць учнів, що зумовило збільшення вільного простору в класі з “Пошук-2”. Щорічно всі комп’ютери проходили відповідну перевірку на працездатність та комплексну оцінку стосовно санітарно-гігієнічних вимог. Це стало можливим з приходом фахівців на посади педагогічних працівників: Родіонової М. В. і Кляшторного А. В. Важливим етапом стає створення у 1995 році першої справжньої локальної мережі.

Надалі учбовий клас поступово оснащувався персональними комп’ютерами класу Пентіум. У вересні 1996 року було придбане перше, на той час сучасне, комп’ютерне устаткування — персональний комп’ютер Pentium першого покоління з конфігурацією: Pentium-75Мгц/16 Мб ОЗП/10 Гб НЖМД/ 3,5” FD/CD-ROM 2x Samsung/SVGA відеоадаптером/14”монітором LR Samsung та лазерним принтером HP LaserJet 5L. Через рік ПК було модернізовано до процесора Pentium-100 Мгц, ОЗП – 32 Мб.

На межі століть з’являються пристрої з частотою процесора від 400 до 600 Мгц на базі мікрочипів AMD i Intel. Всього з 1996 по 2001 рік на баланс Центру надійшло 19 персоналок. З них 7 було розгорнуто у комп’ютерному класі, один слугував сервером. Дванадцять інших — розподілені по підрозділах. Цікаво зауважити, останні, з даної серії IBM PC, використовувались до останнього часу і були згорнуті восени 2009 року з метою подальшої передачі на баланс районних та міських ЕНЦ (СЮН).

Стан інформатизації суспільства на початку ХХІ століття потребував здійснення заходів по модернізації наявної матеріально-технічної бази НЕНЦ і зокрема лабораторії інформатики. З цією метою ініціювалося проведення всеукраїнського змагання серед юних розробників програмного забезпечення та віднайдення коштів для придбання нових персональних комп’ютерів.

У січні 2002 року на озброєння лабораторії інформатики надходять 14 персональних комп’ютерів з початковою конфігурацією: Інтел Селерон 667 Мгц/128 Мб ОЗП/10 Гб НЖМД/3,5” НГМД/16 Мб відео TNT Riva/ 15 дюймовими моніторами Самтрон. Переживши ряд модернізацій і нарощування потужності зазначені апаратні засоби ще й сьогодні справно працюють.

Осінь 2009 року виправдала надії щодо значного оновлення застарілих обчислювальних систем. Було передано на баланс НЕНЦ персональні комп’ютери та периферійні пристрої до них. Окремі апаратні засоби розмістилися в лабораторії. Але це був тільки початок глобальної модернізації кабінету інформатики. Весною 2011 отримано чергову партію електронно-обчислювальних пристроїв (Інтел Пентіум IV 2200 Мгц/512 Мб ОЗП/30 Гб НЖМД/3,5” НГМД/32 Мб відео адаптер/15 дюймові РК монітори Самсунг). Це дозволило повністю замінити парк персональних комп’ютерів, які знаходились в роботі майже 10 років. До 2019 року навчальний кабінет інформатики вже мав 17 укомплектованих робочих місць, під’єднаних до локальної мережі зі швидкістю до 100 Мб/с., з можливістю виходу в інтерактивне середовище і відповідно виконанням різнобічних завдань. Програмною платформою для ПК стало вільне програмне забезпечення на основі операційної системи Linux.

Останні зміни відбулись навесні 2019 року. Повністю оновився парк персональних комп’ютерів. На сьогодні розгорнуто 20 сучасних обчислювальних комплексів на базі двоядерних 64-розрядних процесорів Пентіум з тактовою частотою 2,8 Ггц, чотирма гігабайтами ОЗП, 250 Гб НЖМД, дискретним відеочіпом та численим додатковим функціоналом.

Бібліотека лабораторії інформатики

1991 року започатковано створення бібліотечного фонду лабораторії інформатики. Зараз у бібліотеці підрозділу нараховується понад 300 екземплярів фахових видань та багата колекція періодики минулих років. Серед найбільших раритетів слід зазначити двотомник «Енциклопедії кібернетики», виданий у 1973 році під редакцією акад. В. М. Глушкова, енциклопедичні словники термінів, науково-популярні брошури.

Навчально-виховний процес в лабораторії інформатики

Створення учнівських об’єднань по вивченню інформатики припадає на 1991 рік. Спочатку працювало декілька груп учнів середнього шкільного віку. Під керівництвом викладачів (Ухо Ю.М., Манько Н.М.) гуртківці не тільки оволодівали основами знань, але й елементами програмування. Використовувалось загальноприйняте прикладне програмне забезпечення (ППЗ), мова програмування Basic.

Новий етап педагогічної діяльності припадає на кінець 1994. Завдяки існуванню кабінету інформатики як окремої структури, з’явилась можливість збільшити штати педагогічних працівників. Крім завідуючого кабінетом Комендантова В.Ф. оформлені методист (Родіонова М.В.) і керівник гуртків (Кляшторний А.В.). Оновлено плани роботи, посадові інструкції, дидактичний матеріал. Створюються нові навчальні програми гуртків різного рівня складності (окремо для учнів 6-7-х та 8-10 класів). Поступово розпочато написання власних учбових посібників. З гуртківцями проводяться масові заходи (щорічний мінітурнір з інформатики, диспути, екскурсії).

До 1997 року навчання було однорічне. До творчих учнівських об’єднань підлітки зараховувались за бажанням згідно вікового цензу. Гуртківці отримували оптимальний мінімум навичок з інформатики. І лише в групах старшокласників (керівник гуртків Кляшторний А.В.) від учнів обов’язково вимагалась наявність базових знань з математики, проводилось тестування, а рівень освіченості істотно поглиблювався. За вищезгаданий період на протязі навчального року працювало від 4 до 8 гуртків (до 90 учнів). Використовувалась база обох навчальних класів (кабінети № 19, 22, а потім № 24).

Вдосконалення фахової майстерності зумовило переглянути пріоритетні підходи до навчально-виховного процесу, створити передумови до здійснення допрофесійної підготовки учнівської молоді. Це починалось у часи, коли з освітньою метою використовувалися ще технічні засоби навчання — УИК “Пошук-2”. Були вироблені концептуальні нагальні завдання по здійсненню освітніх заходів за наявних можливостей та технічного переоснащення.

Не останню роль в успішному навчально-виховному процесі відігравали власноруч створені дидактичні матеріали до теоретичних і практичних занять. Серед них: “Короткий словник словосполучень з інформатики”, “Короткий словник термінів і пояснень з інформатики для учнів”, “Методи профілактики зорової втоми для самостійного виконання” та роздаткові посібники на кожне робоче місце.

У 2001-2004 р.р. на посаді керівників гуртків інформатики плідно працювали викладач математики загальноосвітньої школи № 8 Опанасюк С. П., (за сумісництвом) та методист Калініченко Н.В., гідно продовжуючи творчу діяльність своїх попередників.

Нетривалий період часу, з квітня 1998 р., на базі лабораторії займається з підлітками керівник радіобіологічного гуртка Мазепа І.Ф.

Сьогодення лабораторії інформатики включає навчальний клас, де розміщені сучасні мультимедійні обчислювальні комплекси, прокладена локальна мережа, присутня виділена лінія підключення до Інтернет та серверна кімната.

Здійснюється профільне навчання в групах “Основи інформатики й обчислювальної техніки” за авторською програмою, розрахованою на учнів 7-11 класів загальноосвітніх шкіл, ПТУ, ліцеїв і гімназій “Основи інформаційних технологій” у вигляді нової редакції навчальної Програми. Основний дворічний навчальний курс доповнений допрофесійною підготовкою. Для учнів молодшого шкільного віку навчання проводиться за програмою “Цікава інформатика”.

З початку 90-х років ХХ століття серед юних слухачів, які отримали якісні фахові знання, були учні закладів загальної середньої освіти Подільського, Оболонського, Шевченківського та інших районів міста. Це школи № 1, 2, 3, 6, 8, 9, 14, 16, 19, 22, 27, 29, 34, 45, 68, 95, 97, 114, 118, 123, 156, 193, 199, 233, 242, 243, 259, 267, 271, 285, гімназія “Троєщина”, школа-гімназія № 157 м.Києва, Старопетрівська ЗОШ с.Старі Петрівці, середня школа с. Казаровичі, середня школа № 1 с. Димир Вишгородського р-ну Київської області.

На межі століть, у окремі роки, загальна кількість підлітків у творчих учнівських об’єднаннях лабораторії доходила до 70 чоловік і більше. Доводилось проводи по три заняття в день.

А сьогодні наші випускники – колишні вихованці лабораторії, оволодівають робітничими професіями, навчаються у закладах вищої освіти, займають відповідальні посади в різних установах і компаніях.

Серед методистів та фахівців Національного еколого-натуралістичного центру було немало тих, хто відвідував заняття в лабораторії інформатики. Серед них: Федорчук Михайло, Таращук Дмитро, Баліцька Марія. Тривалий час у Центрі працювала на посаді бухгалтера Змієвська Леся. Саме курсова підготовка з основ інформаційних технологій визначила для них подальший вибір форми навчання та працевлаштування.

Виховна робота в творчих учнівських об’єднаннях

В процесі загального ознайомлення з основами інформатики у вихованців формуються навички бережного ставлення до технічних пристроїв, економії електроенергії, дбайливого відношення до свого робочого місця, дисципліни. Неабияке значення приділяється вихованню високогумагістичних якостей підлітків, дружби і взаємоповаги.

На прикладі розвитку вітчизняної кібернетики виховується національна гордість за державу, патріотичні почуття.

Постійно, під час проведення кожного заняття, учні набувають все нових навичок в роботі; все більше захоплюються інформатикою. Тому піклування про власне здоров’я має першочергове значення. З цією метою словесно та описово ведеться профілактика зорової втоми. Здійснюється контроль за дотриманням правил з техніки безпеки під час роботи на ПК та охороною праці.

Вивчення двійкової системи числення інформації мобілізує у гуртківців елементи логічного мислення в розумінні принципів побудови комп’ютерних систем та відображення даних.

Діалог “людина-комп’ютер” починається для учнів з розгляду розділу “Складові пристрої персонального комп’ютера”. Розумна машина викликає захоплення. Людина, як істота соціальна, повинна постійно спілкуватись з собі подібними. Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття частково це спілкування замінює комп’ютер. Поряд з позитивними рисами даного явища з’являються і негативні тенденції – надмірне знаходження перед монітором призводить до хронічної залежності від “партнера”. Після першого знайомства з комп’ютером, програмним забезпеченням наголошується не те, що даний пристрій по-перше інструмент, створений для позбавлення людини від виконання складних математичних розрахунків і вирішення багаторівневих задач. Вже потім – це ігровий комплекс.

Навчальні комп’ютерні програми в цілому розраховані на різновікову аудиторію тому не потребують складного налаштування. В пошуках істини учні виконують нові й нові вправи, деякі з них періодично повторюються. А окрема операція виконана п’ять-десять разів чудово запам’ятовується. Беззаперечним фактом є й те, що у шкільному віці краще відбувається засвоєння матеріалу.

Поступово учні оволодівають знаннями про складові комп’ютера. Для більш якісного сприйняття віртуального світу здійснюються піднавальні екскурсії на профільні виставки, до обчилювальних центрів. Не виключаються під час навчання і програмно-логічні тренажери для вироблення навичок швидкодії та осмислення операцій на комп’ютері.

Серйозним іспитом для школярів є завершення першого півріччя. Вони повинні засвоїти найперший серйозний матеріал “Основи роботи з комп’ютером”. Особливість полягає в тому, що кожне теоретичне завдання повинне бути підкріплене практичними діями. Необхідно виконати вправи по створенню, зміні, видаленню інформації; знати звідки, куди і як її перенести. На зимові канікули традиційно проводиться мінітурнір з інформатики до якого залучаються всі без виключення гуртківці. Починаючи з 1998 року до мінітурніру включаються три різнобічні завдання: розгадування кросворду (з використанням роздаткового матеріалу на кожному робочому місці), виконання тестового завдання та вправа на швидкість при роботі з програмою. Нагородою для гуртківців стають сувеніри та солодощі.

Формування вмінь і навичок спостерігається під час вивчення різноманітних пакетів програм. Поряд з лекціями застосовуються бесіди та інші педагогічні прийоми. Учні виконують лабораторні досліди, практичні роботи, контрольно-залікові завдання. Інформаційне поле першого року навчання охоплює широкий спектр програмних засобів, дає реальну оцінку світу комп’ютерних систем. Тут і програми-оболонки, утиліти, антивірусні програми, програми-архіватори та ін.

Значна частина учбового часу виділена для ознайомлення гуртківців з програмами-редакторами. Ще на початку навчання юннати набували навичок у швидкісному наборі тексту. Спеціальні програми дають можливість навчити не тільки редагувати тексти а й створювати графічні образи, таблиці. Фактично з цього етапу розпочинаються допрофесійна орієнтація підлітків. Звертається увага не те, щоб вони свідомо визначили для себе значимість пізнання даних програм. І як заключний результат наприкінці навчального року школярі отримують прості виробничі завдання комплексного характеру, що вимагають від них знань матеріалу всього курсу.

Другий рік навчання складений таким чином, щоб значно поглибити знання і підготувати учнів до осмислення важливості отримання навичок з роботи на ПК.

Поряд з повторенням попередньо вивченого матеріалу йде істотне розширення кругузору, оволодіння уміннями самостійно проводити конфігурування системи. Це потребує розуміння характеру внутрішньої будови комп’ютера та файлової структури.

Сучасний стан справ на ринку праці потребує від користувача ПК знань операційної оболонки Windows, роботи в середовищі Excel, Word, СУБД та ін., здобуття навичок з вивчення елементів алгоритмизації та мов програмування – Basic і Pascal.

Як і першого року – другого року навчання в достатку практичних занять. Розгляд кожної теми закінчується контрольно-заліковими завданнями. За загальними результатами засвоєння дворічної програми і складанням іспитів, можна казати про успішність учнів, отримання ними відповідних знань, умінь та навичок. Якщо в попередні роки ставилась мета отримання гуртківцями загальної комп’ютерної грамотності, то зараз – оволодіння апаратними засобами і програмним забезпеченням на рівні успішного вирішення функціональних завдань виробничого характеру.

Продовжується впровадження модульного принципу навчання, — коли учні отримують підготовлені на кожне заняття технологічні картки, виконуючи індивідуально завдання керівника, а потім звітуються про результати. Це дає змогу менше відволікатись на записи і більше працювати практично. Здійснена орієнтація на якісний рівень підготовки. З 2002 року персонально для учасників навчально-виховного процесу розробляються інформаційно-технологічні картки на кожне заняття. Щоразу роздатковий матеріал суттєво оновлюється таким чином суттєво стимулюючи навчання. На сьогодні розроблено майже 500 листків формату А5. Викладені у картках інформаційні матеріали повністю асоціюються з програмою.

Тож головним аспектом освітнього характеру в лабораторії інформатики залишається профільне навчання, що триває протягом двох-трьох навчальних років.

Всеукраїнські масові заходи на базі лабораторії інформатики

Започаткований ще 2001-го,  у лютому-березні починаючи з 2002 року, в стінах Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді проходить Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій «Екософт» як відкрите індивідуально-командне змагання учнів загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, а також молодих професійних розробників складових обчислювальних систем.

Завданнями Чемпіонату є:

• виявлення та підтримка обдарованої молоді в галузі розробки програмного забезпечення, технічного устаткування та прикладних рішень для обчислювальних систем;
• вивчення пріоритетних напрямів у розробці програмних засобів, попиту на них та пропозицій;
• демонстрація технічних інноваційних рішень у галузі інформаційних технологій, розповсюдження авторського программного продукту, конструкторських ідей тощо;
• забезпечення всебічної адресної підтримки розробника складових обчислювальних систем.

Особливістю даного змагання те, що у різні роки до організації та супроводу долучалась чисельна кількість технічних та інформаційних партнерів, які виступали спонсорами.

Специфіка проходження очного туру полягає у попередніх заочних відборах учасників змагання серед заявлених на конкурс.

Відточуючи з року в рік, організатори домагаються щоб рівень проведення Чемпіонату «Екософт» мав високоякісну категорію проходження змагальної частини, найскрупульозніші критерії відбору, фундаментальний характер. А найвищий етап — включати настільки потужні і цікаві дослідження різновікової аудиторії, які б по-перше були територією навчання для всіх конкурсантів, по-друге дозволили залучити, небайдужих до майбутньої долі молодих талановитих розробників, юридичних та фізичних осіб які працюють в галузі інформаційних технологій, інших споріднених сферах людської діяльності. Долучались до благородної справи у різні роки: Державна служба інтелектуальної власності, Український інститут інтелектуальної власності, Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, державне підприємство «Інтелзахист», Донецький інститут штучного інтелекту, компанії ІНКОМ, МКС, «УкрСАТ», Медиатек, Громадська спілка “Спілка Автоматизаторів Бізнесу”, Асоціація “IT Ukraine”, компанія «Luxoft», Міжнародний фонд підтримки молодих вчених в галузі електроніки і комп’ютерних технологій, Асоціація “Український союз інтелектуальної власності”, Міжнародна академія комп’ютерних наук і систем, ТОВ Десктопсістемз, Міжнародний навчально-наукового центр інформаційних технологій і систем при ЮНЕСКО; підприємство Росток-CD, ТОВ РННЦ “ДІНІТ”, дирекція освітніх програм в Україні корпорації Intel, ТОВ “ВІК”, корпорація «Квазар-Мікро» та АТ «Сітронікс. Інформаційні технології України», «Лабораторія Касперського», вітчизняні видавництва: «СофтПресс», «Мой компьютер», «Комиздат», «Шкільний світ», благодійний фонд «Паросток», журнали «Комп’ютер в школі та сім’ї», «Колега» та інші.

Технічне забезпечення здійснюється лабораторією інформатики Центру. У веденні документообігу та реєструванні конкурсантів задіяні саме слухачі творчих учнівських об’єднань. За вісім років проведення змагання напрацьований багатий матеріал методико-організаційного характеру. Здійснена розробка ідеології проведення Чемпіонатів «Екософт», яка полягає у постійному пошуку найдосконаліших форм щодо організації та шліфування технології проведення заходу, в поєднанні із напрацюванням методологічних матеріалів, починаючи від першого і до заключного Чемпіонату.

Ключовим моментом стало затвердження Наказом МОН від 03.03.2007 р. № 177 та реєстрація в Міністерстві юстиції України 23 березня 2007 р. за N 266/13533 Положення про Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій «Екософт».

Ще 2002 рік став дебютним для відділення інформатики у складі Всеукраїнської заочної біологічної школи (ВЗБШ). А через два роки серед випускників ВЗБШ були і 12 слухачів відділення.

Для дворічного навчального циклу в основу покладена базова навчальна Програма з основ інформаційних технологій, адаптована для очно-заочної освітньої форми. З розподілом навчальних модулів по сесіях слухачі ознайомляться ще напочатку навчального циклу. Наприклад, на останні два роки курс було поділено наступним чином:

– І сесія (осінь) – загальні поняття про програмне забезпечення

– ІІ сесія (весна) – текстовий та графічний інтерфейс

– ІІІ сесія (осінь) – конфігурування системи

– IV сесія (весна) – різновиди мало і широко поширених програм

Безумовно, будь-який навчальний процес заключається по-перше у підготовці освітніх програм, у тематичному плануванні, розробці дидактичних матеріалів тощо. Та найважливішим все рівно залишається обов’язкова присутність учнівської молоді, в аудиторії, протягом визначеного проміжку часу. Лише так можна отримати позитивний результат і досягти успіхів.

В роботі відділення інформатики крім постійного шліфування та відточування майстерності при викладанні курсу поліпшується інформованість слухачів, завдяки спілкуванню в інтерактивному середовищі Інтернет.
Результативність діяльності лабораторії

Лабораторія інформатики гідно представляє НЕНЦ як у роботі з підлітками так і на всеукраїнському та міжнародному рівнях.

Гуртківець Сердюков Петро ще 1999 року виборов право участі у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Саме під час Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт 2005» визначився лідер змагання, який переміг у фіналі Intel Еко-Україна 2005, взяв участь у Intel ISEF-2005, що проходив у м. Фінікс (Аризона, США), і за результатами виступу посів почесне третє місце у категорії “Computer Science” (комп’ютерні науки). Це був Даніїл Сомсіков (м. Одеса). Команда України тоді вперше брала участь у такому престижному масовому заході.

Даніїл Сомсіков (м. Одеса) (праворуч)

Через невеликий проміжок часу переможець Чемпіонату “Екософт 2007” та відбіркового національного туру Романовський Григорій (м. Луганськ) виборює IV місце в тій же категорії вже на INTEL ISEF 2007.

Романовський Григорій (м. Луганськ) (ліворуч)

Призер Чемпіонату “Екософт 2009” – учасник Міжнародного конкурсу “INTEL ISEF 2009” Тітов Дмитро (м. Донецьк) отримує окремі відзнаки Оргкомітету змагання.

Тітов Дмитро (м. Донецьк)

З 2009 року у форматі Чемпіонату «Екософт» проводиться національний етап Міжнародного конкурсу комп’ютерних проектів «INFOMATRIX». Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді виступає всеукраїнським координатором змагання. З того часу українська команда успішно бере у ньому участь і не повертається без нагород.

Золотим призером Міжнародного конкурсу комп’ютерних проектів “INFOMATRIX 2010” стає призер Чемпіонату “Екософт 2010” Олексієнко Михайло (м. Одеса) з веб-порталом громадської організації «ЗЕЛЕНА МРІЯ». Наступного року золото Міжнародного конкурсу комп’ютерних проектів “INFOMATRIX 2011” привезла призер Чемпіонату “Екософт 2011” Рубаненко Марія (м. Харків), авторка апаратного засобу на інтегральних мікросхемах «Visual AVR».

На ювілейному Десятому Міжнародному конкурсі «INFOMATRIX – 2012» Україна була представлена у 4-х категоріях з 5-ти. Троє конкурсантів отримали золоті нагороди, двоє – срібні. Ще три переможці національного етапу вибороли бронзу.

ХІІІ Міжнародний конкурс «INFOMATRIX-2015» проводився 14-18 травня 2015 року у м. Бухаресті (Румунія) на базі Східноєвропейського університету «Lumina». До складу української команди ввійшли:

Головаченко Антон, студент ІІІ курсу Київського національного авіаційного університету (проект «ICS-INTELLIGENT CARSYSTEM»).

Падалко Галина, студентка ІІ курсу Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (проект «Розробка веб-сервісу керування нагадування «ReMe»»).

Крива Ольга, учениця 6-го класу Гавришської ЗОШ Вінницької області, вихованка Вінницького районного будинку школярів та юнацтва (проект «SKIF»).

Гетьманчук Ярослав, Альперен Асім Кес, учні школи «Меридіан» м. Києва (командний проект в категорії «короткометражний фільм»).

Під час проведення фіналу кожен був у національному одязі і гідно представляв членам журі авторський проект.

Результатами участі команди від України у ХІІІ фінальному етапі Міжнародного конкурсу «INFOMATRIX-2015» є одна срібна і три бронзові медалі.

Найбільш рясним на нагороди для нас виявився 2019 рік. Серед 785 учасників 347 проектів з 36 країн світу українська команда на «INFOMATRIX-2019», яку представляли 15 здобувачів загальної середньої та професійної  освіти, виборола 3 золоті, 4 срібні та 7 бронзових медалей. Учасники змагалися в кількох номінаціях. Серед них – програмування, апаратне управління, комп’ютерне мистецтво, короткометражний фільм та різні напрямки робототехніки. Журі конкурсу приділяло значну уваги завершеності роботи та її практичній реалізації, застосуванні у повсякденному житті та проектах які мають високе соціальне значення.

УЧНІВСЬКА МОЛОДЬ УКРАЇНИ ВИБОРОЛА 14 МЕДАЛЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ КОНКУРСІ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОЕКТІВ INFOMATRIX – 2019

У 2021 році учасникам позмагатись на світовому фіналі не перешкодила навіть пандемія. Україна представила найчисельнішу делегацію – 15 авторських розробок, 18 фіналістів. Серед 36 проектів з 10 країн Україна здобула: 5 бронзових медалей, 5 срібних медалей, 4 золота, а також одну з двох платин (поза номінаціями) та перепустку до Міжнародного фіналу InfoMatrix 2022! Це найкращий результат серед усіх країн-учасниць, і просто неймовірний результат для нашої збірної за весь час виступів на даному конкурсі!

Наші герої 2021 року:

1. проєкт «Virtual Lab», автор — Руслан Мельник, м.Київ, Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».
2. проєкт «Waycat», автор — Михайло Шиндер, Рішельєвський науковий ліцей, м. Одеса.
3. проєкт «Endowment at school», автори — Адем Башбога та Андрій Журавльов, м. Одеса, Одеська ЗОШ I-III ст. № 65.
4. проєкт «Solar Charger & Solar Tracker», автор — Павло Гук, м. Дніпро, КЗО «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 22 з поглибленим вивченням іноземної мови» Дніпровської міської ради.
5. проєкт «Seasons», автор — Марія Волосова, м. Дніпро, КЗО «Середня загальноосвітня школа № 58» Дніпровської міської ради.
6. проєкт «Life through ordinary things», автор — Юлія Бутук, м. Одеса, Одеська ЗОШ I-III ст. № 65.
7. проєкт «Sincerity», автор — Маргарита Кривда, м. Одеса, Національний авіаційний університет.
8. проєкт «Trigonometry of borscht», автори — Софія Будзика та Лоліта Максименко, м. Одеса, Одеська ЗОШ I-III ст. № 65.
9. проєкт «The RISC-V Virtual Machine», автор — Денис Пирогов, м. Житомир, Житомирський державний університет «Житомирська політехніка».
10. проєкт «Loonify», автор — Дмитро Солтисюк, м. Львів, Національний університет «Львівська політехніка».
11. проєкт «Shkodnik», автор — Михайло Дяченко, гімназія №178, м. Київ.
12. проєкт «Smartpot», автор — Андрій Демченко, м. Київ, Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».
13. проєкт «Life online», автор — Анастасія Козич, ЗОШ № 3 Покровської міської ради м. Покровськ, Донецька область.
14. проєкт «Sand Snake», автор — Єлизавета Малиновська, м. Житомир, Житомирська ЗОШ I-III ст. № 17.
15. проєкт «Telephone Call», автори — Владислав Парфенюк та Володимир Винничук, Дунаєвецький НВК «Загальноосвітня школа І—ІІІ ст., гімназія», вихованці Комунального закладу Дунаєвецької міської ради “Станція юних натуралістів” Хмельницької області.

«INFOMATRIX – 2022»

3-7 червня 2022 р. команда України у складі 18 хлопців та дівчат, які представляли 14 авторських проєктів, змагалася на світовому фіналі конкурсу комп’ютерних проєктів «INFOMATRIX – 2022» і виборола п’ять бронзових, три срібних, чотири золотих та дві платинові медалі. Цей конкурс об’єднав найкращих школярів, студентів і викладачів-айтівців з 15 країн світу.

Фінал проходив паралельно онлайн та офлайн в Автономному університеті Гвадалахари, Мексика. У зв’язку з військовою агресією росії українська команда була вимушена взяти участь у фіналі дистанційно. Учасники змагалися в шести номінаціях: Programming (Програмування), Computer Art (Комп’ютерне мистецтво), Hardware Control (Апаратне управління), Short Movie (Короткометражний фільм), Science Project (Науковий проєкт) та Science Communication (Популяризація науки). Журі оцінювало як самі проекти, так і презентації учасників англійською мовою.

Окрім високого загального результату команди, проєкт Дениса Громова «Automatic filtration of scratches on old photos and moving obstacles using android» («Автоматична фільтрація подряпин на старих фотографіях та рухомих об’єктів з використанням Android») отримав найвищу винагороду конкурсу – сертифікат одного з трьох найкращих проєктів фіналу. У своїй авторській розробці він винайшов нетривіальні способи застосування алгоритму медіанної фільтрації. Його застосунки для OS Android здатні якісно реставрувати старі фотографії та видаляти рухомі об’єкти зі сцени. Розробки є принципово новими та мають широке практичне застосування.

Відбір фіналістів проводив офіційний афілійований партнер INFOMATRIX в Україні —  Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. Оскільки проведення повноцінного національного етапу конкурсу в березні виявилося неможливим, кваліфікацію учасників для фіналу було проведено у спрощеному режимі: компетентне журі оцінило якість та новизну проектів, а також базове володіння англійською авторами, за результатами оцінювання і були відібрані проєкти для участі у світовому фіналі. Наші результати:

Платинові медалі вибороли:

1.     Номінація Programming, проєкт «Automatic filtration of scratches on old photos and moving obstacles using android», автор – Денис Громовий, Черкаська гімназія № 31, керівник проекту – Білогородський Ю. С.

2.     Номінація Programming, проект «NeuroNodes», автор – Дмитро Яригін, КЗ «Рішельєвський науковий ліцей» Одеської області, керівник проєкту – Пустовойт О. В.

Золоті медалі вибороли:

1.     Номінація Programming, проєкт «jVesselTracker», автор —Нікіта Довгань, Спеціалізована загальноосвітня школа № 1 ім. О.В. Суворова І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови м. Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області, керівник проєкту – Дащенко Р. В.

2.     Номінація Hardware Control, проєкт «EcoBoard» – ENVIRONMENTAL MONITORING SYSTEM», автор – Артем Литвиненко, Комунальний заклад «Маріупольський технічний ліцей» Маріупольської міської ради Донецької області», керівник проєкту – Биков А. О.

3.     Номінація Computer Art, проєкт «A nation that destroys its soil destroys itself», автор – Анастасія Марон, Кременчуцький ліцей № 10 “Лінгвіст” Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , керівник проєкту – Чайдак Л.

4.     Номінація Short Movie, проєкт «Bullying», автори – Ростислав Поздняков та Дамір Ціплє, Кременчуцький ліцей № 10 “Лінгвіст” Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, керівник проєкту – Чайдак Л.

Срібні медалі вибороли:

1.     Номінація Hardware Control, проєкт «THE DEVELOPMENT OF THE AUTOMATED PLANT CARE SYSTEM», автори – Марк Леніс та Олександр Рудницький, ПО (УЗ) “Одеський ліцей “Мрія”, керівник проєкту – Копиченко Г. В.

2.     Номінація Computer Art, проєкт «The Future of Humanity», автор – Даніїл Яковенко, комунальний заклад освіти “Спеціалізована середня загальноосвітня школа №22 з поглибленим вивченням іноземної мови” Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, керівник проєкту – Зільберман С. В.

3.     Номінація Science Communication, проєкт «Development of a single scientific style «Mriya science-style» and popularisation of science education», автори – Аліса Орлова та Людмила Ровинська, ПО (УЗ) “Одеський ліцей “Мрія”, керівник проєкту – Пустовойт О. В.

Бронзові медалі вибороли:

1.     Номінація Programming, проєкт «”Neonotes” – smart notes service», автор – Артем Тертишник, Комунальний заклад «Маріупольський технічний ліцей» Маріупольської міської ради Донецької області», керівник проєкту – Биков А. О.

2.     Номінація Programming, проєкт «Voice Assistant», автор – Данило Базилевич, Харківська гімназія № 14 Харківської міської ради Харківської області, керівник проєкту – Дабдіна О. С.

3.     Номінація Computer Art, проєкт «And still dreams, under the mountain», автор – Юлія Бутук, Одеська загальноосвітня школа № 65 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, керівник проєкту – Пустовойт О. В.

4.     Номінація Computer Art, проєкт «CORONAVIRUS BY EYES OF CHILDREN», автори – Анастасія Козич та Ельміра Колядинська, Заклад загальної середньої освіти № 3 Покровської міської ради Донецької області, керівник проєкту – Туленгутбаєв Н.

5.     Номінація «Science Project», проєкт «VISUAL CRYPTOGRAPHY FOR ANTI-PHISHING USING ANDROID», автор – Валентина Каюк, Черкаський фізикоматематичний ліцей, керівник проєкту – Білогородський Ю. С.

Україна з 2009 року постійно виступає повноправною країною-учасницею світового фіналу INFOMATRIX, офіційним афілійованим партнером даного змагання на національному рівні є Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (НЕНЦ). Координаторами виступу команди України на цьогорічному світовому фіналі були І. О. Меліхов (м. Чернігів) та І. А. Ігнат (м. Чернівці).

Онлайн-трансляція
церемонії нагородження 

«INFOMATRIX – 2023»

28 червня — 1 липня 2023 р. команда України, що представляла 21 проєкт від 22 здобувачів освіти, виборола 14 медалей на світовому фіналі Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів «INFOMATRIX – 2023». Цей конкурс об’єднав найкращих школярів, студентів та викладачів-айтівців з більш ніж 20 країн світу.

Фінал проходив як онлайн, так і офлайн в Автономному університеті Гвадалахари, Мексика. У зв’язку з військовою агресією РФ українська команда мала змогу взяти участь у фіналі лише дистанційно. Учасники змагалися в шести номінаціях: Programming (Програмування), Computer Art (Комп’ютерне мистецтво), Hardware Control (Апаратне управління), Short Movie (Короткометражний фільм), Science Project (Науковий проєкт) та Science Communication (Популяризація науки).

Відбір та підготовку фіналістів проводив офіційний афілійований партнер INFOMATRIX в Україні — Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. Відбори проходили в рамках Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт» та Національного етапу Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів «InfoMatrix». Підготовкою учасників займались як керівники проєктів, так і досвідчені судді конкурсу. Найбільший внесок у справу підготовки українських хлопів та дівчат зробили Войченко Олексій Петрович, представник суддівської колегії та Меліхов Ігор Олександрович, національний координатор з підготовки української команди до світового фіналу. Упродовж березня-травня проведено не тільки фінали національних змагань але й суперфінал. З метою якісної підготовки учасників до світового фіналу організовано 11 онлайн-ефірів та вебінарів.

В результаті

Золоті медалі вибороли:

1. Номінація Programming, проєкт «Quick autonomous Pointer with Local positioning», автор — Денис Громовий, Черкаська гімназія № 31, керівник проєкту — Білогородський Ю. С.
2. Номінація Computer Art, проєкт «TREES ARE LUNGS OF OUR PLANET», автор – Назар Солопіхін, Науковий ліцей № 3 Полтавської міської ради, керівник проєкту – Іванова В. В.
3. Номінація Short Movie, проєкт «Znaidenyi», автори – Поліна Бойко та Вікторія Брижак, Комунальний заклад “Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 30 Полтавської міської ради Полтавської області”, керівник проєкту – Бурніс А. М.

Срібні медалі вибороли:

1. Номінація Hardware Control, проєкт «Demonstrational electro-mechanical model of the system for detecting and neutralizing aerial targets of the UAV type “ANTI SHAHED”», автор – Артем Крисько, Ніжинська гімназія № 3 Ніжинської міської ради Чернігівської області, керівник проєкту – Галян М. С.
2. Номінація Hardware Control, проєкт «SKIt sports timing system», автор – Ангеліна Недошитко, Відокремлений структурний підрозділ “Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя”, керівник проєкту – Недошитко А. Г.
3. Номінація Science Communication, проєкт «Polygon of Logical Schemes», автор – Роман Овчаренко, Ліцей інформаційних технологій» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області, керівник проєкту – Бондаренко О. О.
4. Номінація Computer Art, проєкт «The picture is worth a thousand words», автор – Марія Сорокіна, Політехнічний ліцей НТУУ “КПІ” м. Києва, керівник проєкту – Комаров І. Ю.
5. Номінація Short Movie, проєкт «Short documentary “WHAT IS A FOREST FOR YOU?”», автор – Анастасія Котюча, Криворізький Центрально-Міський ліцей, керівник проєкту – Шапоріна О. О.

Бронзові медалі вибороли:

1. Номінація Hardware Control, проєкт «Multifunctional cyclist’s bracelet», автор – Павло Гук, Комунальний заклад освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 22 з поглибленим вивченням іноземної мови» Дніпровської міської ради, керівник проєкту – Зільберман С. В.
2. Номінація Programming, проєкт «4Dots», автор – Терентюк Остап, Відокремлений підрозділ «Науковий ліцей» Державного університету «Житомирська політехніка», керівник проєкту – Тарасюк М. Д.
3. Номінація Programming, проєкт «Heroes & Villains of Glavinmonde», автор – Олег Охрамович, Спеціалізована школа № 216 м. Києва, керівник проєкту – Сидорченко І. М.
4. Номінація Programming, проєкт «Application for detecting explosive objects “Bomb Scanner”», автор – Володимир Руських, Політехнічний ліцей НТУУ “КПІ” м. Києва, керівник проєкту – Комаров І. Ю.
5. Номінація Computer Art, проєкт «Bereaved childhood», автори – Марія Чепіль та Діана Хмелюк, Політехнічний ліцей НТУУ “КПІ” міста Києва, керівник проєкту – Комаров І. Ю.
6. Номінація Short Movie, проєкт «Beautiful, free, independent», автор – Максим Степануха, Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області, керівник проєкту – Шудря Т. М.

Україна з 2009 року постійно виступає повноправною країною-учасницею світового фіналу INFOMATRIX, офіційним афілійованим партнером даного змагання на національному рівні є Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (НЕНЦ) Міністерства освіти і науки України. Координаторами команди України цього року були І. О. Меліхов (м. Чернігів) та І. А. Ігнат (м. Чернівці).

Джерело: онлайн-трансляція церемонії нагородження: https://youtube.com/live/Nv22DqSok_k?feature=share

Веб-сайт конкурсу: https://infomatrix.ro/.

Підсумок

Безперечно є і більш скромні здобутки лабораторії інформатики. Серед них оформлення учбового кабінету інформатики, де розповідається про кращі приклади творчої діяльності лабораторії та інших підрозділів Центру на освітянській ниві, історію та новітні досягнення в сфері інформаційних технологій. Окремі елементи оформлення вже не існують, але розроблена концепція перебудови.

Наочним прикладом формування творчих напрацювань та ідей стало видання щотижневого бюлетеня «Новини НЕНЦ». Підготовлено майже 400 випусків, у яких висвітлюються передові досягнення науки у різних галузях знань сполучених з інформатикою.

Портал E-Schools.info

E-schools.info – це зручний комплекс інформаційно-аналітичних та облікових інструментів для загальноосвітніх навчальних закладів України в рамках єдиного освітнього електронного ресурсу.