У жовтні 1946 року в м. Ужгороді було відкрито Закарпатську обласну станцію юних натуралістів. Згодом, у період із 1958 до 1987 року, в області створено ще шість районних станцій юннатів: Мукачівську, Міжгірську, Берегівську, Хустську, Виноградівську, Тячівську.

Багато вчителів біології, географії, сільськогосподарської справи, хімії, що були природолюбами за покликом душі, з великим ентузіазмом включились у цікавий і змістовний юннатівський рух. Частина педагогів перейшли працювати безпосередньо на станції юннатів, інші у своїх школах впроваджували натуралістичну діяльність, як цікаву, корисну й ефективну форму позаурочної, позакласної, позашкільної роботи із учнівською молоддю. В області щорічно збільшувалась чисельність і різноманітність юннатівських гуртків. Створювались шкільні лісництва, учнівські виробничі бригади, шкільні кролеферми, тваринницькі ланки. За участю й сприянням науковців і практиків сільськогосподарської й природоохоронної справи, змістовніше проводилась робота на навчально-дослідних земельних ділянках.

У вересні 1992 року облСЮН реорганізовано в Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Створено 4 відділи: інформаційно-методичної роботи, організаційно-масової роботи, екології та природоохоронної роботи, біології та дослідницько-експериментальної роботи.

В різні періоди, залежно від адміністративних і фінансових можливостей, в ЗОЕНЦ працювало від 20 до 37, як досвідчених із стажем понад 20 і більше років,  так і молодих педагогів, серед яких: 1 заслужений працівник освіти України, 5 відмінників освіти України, 1спеціаліст І категорії, 10 нагороджені грамотами Міністерства освіти і науки України. З кожним роком ЗОЕНЦ намагається впроваджувати різноманітні, в тому числі інноваційні, форми та методи роботи, зміцнювати  навчально-методичну і матеріальну базу для занять творчих учнівських об’єднань. Крім основної бази, створено три філії ЗОЕНЦ:

– у 2004 році натуралістичну базу „Нарцис” в селі Кіреші Хустського району, біля унікальної перлини краю Долини нарцисів, що входить до складу Карпатського біосферного заповідника.

– у 2007 році відкрито  філію „Едельвейс” в селі Лазещина Рахівського району біля найвищих гір Чорногірського масиву Українських Карпат Говерли, Піп-Івана, Пєтроса;

– у 2010 році – філію „Арніка” в селі Нижні Ворота Воловецького району неподалік знаменитого високогірного оз. Синевир та Верховинського вододільного хребта, що розділяє й направляє хід річок до басейнів Чорного та Балтійського морів. Із січня 2017 року, після реконструкції й капітального ремонту, на базі цієї філії запрацював цілорічний відпочинковий табір з однойменною назвою „Арніка”, в якому крім учнів Закарпатської області відпочивають та навчаються діти із Луганської,  Донецької областей та із-за кордону

Заняття з юннатами в ЗОЕНЦ проводяться на базі навчальних кабінетів центру, на навчально-дослідній земельній ділянці, в кутку живої природи, квітниках, дендропарку, ягіднику, плодовому саду, юннатівській пасіці, комп’ютерному класі, екологічній відеостудії „Дивосвіт”, навчально-декоративній водоймі, в „Зелених класах”, яких є чотири, а також на базі шкіл та дошкільних закладів міста.

Колись в шести позашкільних еколого-натуралістичних закладах області працювало 429 гуртків 28-ми натуралістичних профілів, у яких займалося 6819 учнів. В ЗОЕНЦ, зокрема, найкраща ситуація була у  2013/2014 навчальному році, коли діяло 85 гуртків 18 профілів і в них займалося  1286 учнів. Нажаль, за 2016/2017 роки ситуація погіршилася.  Спочатку Мукачівський міськЕНЦ об’єднано із центрами технічної і туристсько-краєзнавчої творчості та створено Мукачівський центр позашкільної освіти, а згодом і Міжгірську станцію юннатів було ліквідовано як окремий позашкільний заклад і  приєднано до Будинку школяра.  І у  ЗОЕНЦ скоротилися дитячі об’єднання до 34 гуртків.

Із сподіваннями й надією на поліпшення стану справ й надалі головною метою реалізації освітнього процесу вважаємо створення належних умов для здобуття вихованцями додаткових знань із природничих дисциплін, творчого, інтелектуального, духовного розвитку учнівської молоді у вільний від навчання час; впровадження, поряд із традиційними, нових, прогресивних форм та методів проведення гурткових занять, масово-виховних заходів, навчально-пізнавальних практик, еколого-краєзнавчих екскурсій, подорожей, стаціонарних та наметових таборів, комплексних екологічних експедицій, конкурсів, виставок тощо.

Концептуальне питання колективу: „Співпраця – шлях до поліпшення ефективності роботи позашкільного закладу, підвищення фахового біологічного, еколого-природоохоронного рівня та професійної майстерності педагогів”.

Основні партнери ЗОЕНЦ: Національний, обласні, міські та районні еколого-натуралістичі заклади, департамент освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, Державні управління (департаменти) охорони природи, водного, лісового господарств, екологічна інспекція, Закарпатська обласна організація Українського товариства охорони природи, засоби масової інформації – преса, радіо, телебачення, друковані видавництва. Сприяють, також, вдосконаленню й різноманітності роботи ЗОЕНЦ і багаторічні, дієві зв’язки із зарубіжними освітніми закладами, державними й громадськими екологічними організаціями та природоохоронними фондами (Словаччина, Угорщина, Чехія, Румунія та інші).

Значна увага педагогічним колективом приділяється методичній роботі, вивченню прогресивного досвіду колег, розробкою та впровадженням іструктивно-методичних розробок, порад, інформаційних матеріалів, пропаганді через ЗМІ своєї роботи. Так, із 2000 року започатковано випуск методичного збірника „Вісник ЗОЕНЦ”, а з 2004 року видається „Бібліотечка позашкільника”, випущено також 2 збірки творчих робіт юних екологів „Досліджуємо, охороняємо” та „Мій рідний край, моя Земля”, презентаційний альбом „Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді”, буклети: „Всеукраїнському наметовому табору-експедиції Ойкос – 15”, „Зелений паросток майбутнього”, „Конкурс Діти і довкілля”, флаєри „Знайомтесь ЗОЕНЦ”, презентаційні значки з емблемою ЗОЕНЦ, систематично по обласному радіо та телебаченню транслюються передачі за участю педагогів та юннатів про діяльність ЗОЕНЦ (http://tysa1.tv в програмах „Дивосвітˮ та „Шовкова косиця).

Вагомим компонентом освітнього процесу в ЗОЕНЦ є виїзні форми роботи: Всеукраїнський наметовий освітньо-виховний табір-експедиція „Ойкос”, обласний табір-школа передового педагогічного та юннатівського досвіду „Юннат”, польова практика юних орнітологів „Птах року”, табір юних екологів „Зачарований край”, табір юних натуралістів із денним перебуванням „Зелена перлина”, еколого-краєзнавчі подорожі-сплави річками Тиса, Уж, Боржава, конгрес-тури „Педагогам та юннатам про Карпати” та „Педагогічний досвід – практика, реалії, перспективи”. Щорічно із 2004 року на базі Хустської філії змістовно проводиться зліт юних натуралістів „Золотий нарцис”.

Пишаємося успіхами наших випускників, зокрема: Мателешко Олександром – нині науковим співробітником Ужгородського національного університету, кандидатом біологічних наук, Генріхом Стратоном – випускником біологічного факультету УжНУ, нині науковцем-практиком, селекціонером морозостійкого самозапильного сорту ківі „Карпат Стратона Валентайн”, Дідиком Андрієм – який закінчив медичний факультет УжНУ, нині живе та працює лікарем в Угорщині, Бриньком Андрієм – після закінчення Львівського ДУ працює в м. Києві соціальним працівником,  практичним психологом; Рогатин Вірою – аспіранткою Київського Інституту агроекології і природокористування НААН, Рущак Ольгою – студенткою факультету журналістики Львівського ДУ ім. І.Франка, Першином Євгеном, Христиною Колещук, Селешій Вікторією, студентами біологічного факультету Ужгородського НУ, Копинцем Валеріяном, студентом НТУУ „Київський політехнічний інтитут , Вашковичем Юрієм, студентом геологічного факультету Криворізького НУ, Трускавецькою Валерією, студенткою вищої школи мистецтв міста Тренчин, Словаччина та іншими.

Наше кредо:
Вивчати природу, разом із юннатами досліджувати, берегти і примножувати її багатства.

zoenc.zag@gmail.com

День юного натураліста. “Слово вчителя” № 15(120) 10 листопада 2009 року