Описи та відео проєктів фіналістів Всеукраїнського екологічного конкурсу «Eco-Hackathon – 2025»
Турський Максим, Ясенівський ліцей Зеленогірської селищної ради. Тема: Земля наш спільний дім!Чисте довкілля. Керівник: Чебан Уляна Василівна. Опис: Збагатити знання про навколишнє середовище, показати тісний зв’язок природи і здоров’я людини; формувати екологічну культуру; сприяти розвитку моральних якостей та любові до живої природи; виховувати бажання оберігати природу, вносити свою часточку для збереження навколишнього середовища.
Ларенко Поліна, Костянтинівський ліцей №9 Костянтинівської міської ради. Тема: Проєкт «Розумна теплиця»: оптимізація кліматичних параметрів для підвищення врожайності та енергоефективності. Керівники: Данильченко Анна Васлівна, учитель біології і хімії Костянтинівського ліцею №9 Костянтинівської міс ької ради, керівник гуртка ДОЕНЦ. Шубчинський Василь Дмитрович, методист ДОЕНЦ. Опис: Проєкт «Розумна теплиця» спрямований на створення автоматизованої системи управління мікрокліматом для підвищення врожайності та енергоефективності в умовах посушливого клімату Донеччини. Основна мета — забезпечити оптимальні параметри температури, вологості, освітлення та складу повітря для рослин протягом року. У теплиці використовуються сучасні датчики та контролери, що дозволяють автоматично регулювати полив, вентиляцію, опалення та освітлення. Централізована система управління інтегрує всі інженерні комунікації, забезпечуючи стабільний мікроклімат і зменшуючи вплив людського фактора. Це сприяє підвищенню якості продукції, зниженню витрат на енергоресурси та трудові ресурси, а також дозволяє здійснювати дистанційний моніторинг і діагностику систем.
Медвідь Крістіна, Комунальний заклад “Чернігівська обласна станція юних натуралістів. Тема: Telegram-бот EcoFix. Керівник: Ступак Юлія Володимирівна, керівник клубу “Сімейне коло”, методист комунального закладу “Чернігівська обласна станція юних натуралістів”. Опис: Telegram-бот EcoFix, створений для фіксації екологічних порушень та поширення екологічної освіти. Нашою метою стало створення інтерактивного інструменту, який об’єднає екологічний моніторинг і просвітницьку діяльність. EcoFix розроблений як Telegram-бот із використанням мови програмування Python, що дозволяє швидко інтегрувати функції обробки фото, відео та геолокацій. Для збереження та структурування інформації застосовується SQL-база даних, яка забезпечує надійне зберігання повідомлень про екопорушення та зручний доступ до них для подальшого аналізу. Така архітектура робить систему масштабованою, гнучкою та готовою до інтеграції з іншими екологічними сервісами. Алгоритм простий: побачили порушення — сфотографували чи зняли відео, вказали локацію і описали проблему та надіслали у бот. Далі ми плануємо передавати цю інформацію у відповідні служби. Таким чином кожен зможе долучитися до захисту природи.
Бараник Давид, Комунальний заклад Сумської обласної ради – обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Тема: The Ocean Planet app. Керівник: Яценко Костянтин Сергійович, керівник гуртка. Комунальний заклад Сумської обласної ради – обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Опис: «The Ocean Planet» — це інтерактивна мобільна гра, мета якої звернути увагу молодого покоління на проблеми екології. У грі користувачі рятують океан та його мешканців від забруднення та загроз, навчаючись у цікавій формі берегти природу. Поєднання гейміфікації та екологічної освіти допомагає сформувати відповідальне ставлення до довкілля, а також мотивує діяти в реальному житті: сортувати відходи, економити ресурси та захищати нашу планету.
Шевяков Артем Олексійович, Нікітенко Софія Вікторівна, Обуховська Ярослава Олександрівна, Великописарівська станція юних натуралістів Великописарівської селищної ради Сумської області. Тема: Проєкт: “Бережи природу”. Керівники: Чанцева Інна Михайлівна, керівник гуртка “Флористика” Великописарівської станції юних натуралістів Великописарівської селищної ради Сумської області, Коноз Валентина Станіславівна, керівник гуртка “Природа і творчість” Великописарівської станції юних натуралістів Великописарівської селищної ради Сумської області., Доценко Олена Іванівна, керівник гуртка “Юні біологи” Великописарівської станції юних натуралістів Великописарівської селищної ради Сумської області.. Опис: Проєкт: “Бережи природу” має на меті пробудити екологічну свідомість і показати, що навіть найменші дії кожної людини мають значення для збереження довкілля. Це емоційний заклик до глядача — замислитися, що ми залишаємо після себе, і що можемо зробити вже сьогодні, аби зберегти природу для майбутніх поколінь. Інтерактивна гра “Сортування сміття” в кінці відео розроблена вихованцями. Ідея полягає в тому, щоб навчити дітей правильно сортувати побутові відходи, розвиваючи екологічну свідомість через гру. Соціальний ролик, який закликає піклуватися про природу та змінювати щоденні звички, а також створена інтерактивна вправа “Сортування сміття”, де гравцю показуються різні типи сміття (наприклад: пляшка, газета, залишки їжі, батарейка, пластиковий пакет тощо), які потрібно перетягнути або клацнути та помістити у відповідний контейнер (наприклад: папір, пластик, органіка, скло тощо).
Мартиненко Ярослав, Шуть Віталіна, Комунальний заклад «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради. Комунальний заклад «Науковий ліцей імені Анатолія Лигуна» Кам’янської міської ради, Дніпровський державний технічний університет. Тема: Дослідження динаміки середньорічних температур атмосферного повітря у Дніпропетровській області з використанням геоінформаційних технологій. Керівник: Непошивайленко Наталія Олександрівна, к.т.н., доцент, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпровського державного технічного університету, керівник гуртка «Юні екологи» комунального закладу «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради. Опис: У роботі розглянуто кліматичні зміни у Дніпропетровській області на основі аналізу середньорічних температур атмосферного повітря за період з 1979 по 2022 рік. Для дослідження визначено 25 точок, за координатами яких розраховано середньорічну температуру, значення якої занесено в середовище Excel, створена база даних середньорічної температури повітря. За результатами дослідження встановлено, що середньорічна температура в регіоні зросла на 5°C за останні 50 років. Найнижчі температури спостерігалися у 80-х роках, тоді як у 2022 році мінімальне значення становило 9,81°C. Виявлено, що з півночі на південь області температура зростає на 0,2-0,3°C на кожні 50 км. Це підтверджує вплив географічного положення на кліматичні умови регіону. Територіальний аналіз показав, що на зміни клімату впливають й локальні фактори, такі як рельєф, промисловість та урбанізація. Найбільше зростання температури спостерігається у промислових агломераціях, таких як Криворізька, де середньорічна температура становить 9,6°C. Це може бути зумовлено значною концентрацією промисловості. Павлоградська агломерація має температуру 9,4°C, а Нікопольська – 10,33°C, що є найвищим показником через географічне положення та сусідство з водними об’єктами. Розроблено електронну карту динаміки середньорічної температури атмосферного повітря для Дніпропетровської області за період з 1979 по 2022 з використанням ПЗ QGIS. За допомогою карт було створено відео для інтерактивного представлення та аналізу кліматичних змін у регіоні. Розроблені електронні карти, дозволяють виявити тенденцію до формування “теплових островів” та “холодних островів” у промислових районах. Результати підтверджують значне підвищення температури в області, що є індикатором глобального потепління. Визначено, що на території найбільших агломерацій спостерігається найбільше зростання середньорічної температури. Розробка є корисною для розробки стратегій адаптації до змін клімату та зменшення їх негативного впливу на економіку, екологію та соціальну сферу регіону.
Савчук Дмитро, Комунальний позашкільний заклад «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради, Комунальний заклад «Науковий ліцей імені Анатолія Лигуна» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області. Тема: Дослідження обсягів, морфологічного складу та умов поводження з побутовим сміттям на прикладі міського парку відпочинку м. Кам’янське. Керівник: Непошивайленко Наталія Олександрівна, к.т.н., доцент, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпровського державного технічного університету, керівник гуртка «Юні екологи» комунального закладу «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради. Опис: Дослідження проводилось протягом вересня 2024р. Проведено підрахунок впродовж однієї години кількості людей, які увійшли на територію парку. Розрахунки проведено для різних днів тижня, денних та вечірніх годин роботи парку, а також на різних вхідних зонах парку для вересня 2024р. Для створення карти визначили, що в парку всього встановлено 115 урн. Для кожної урни зроблено рахунок обсягу та морфологічного складу побутового сміття. На графіках порівнювали отримані нормативні значення кількості сміття, що утворились в міському парку у вересні 2024р порівняно з кількістю відходів, які вивозяться з території парку та обсяг розрахованої фактичної кількості сміття, що збираються в урнах, порівняли з фактичним та нормативними обсягами вивозу побутового сміття. У роботі проведено дослідження кількості сміття, що утворюється у міському парку за місяць на прикладі КП КМР «Парки Кам’янського». Порівняно нормативну та фактичну кількість сміття для громадської установи з кількістю сміття, що накопичується в урнах парку. Розроблено карту розташування урн на території парку. Встановлено, що кількість сміття, яка збирається в урнах на території парку, не перевищує 1% від загальної кількістю сміття, яке вивозиться з КП КМР «Парки Кам’янського». Надано рекомендації щодо роздільного збору побутових відходів для КП КМР «Парки Кам’янського», та розроблено карту рекомендованих місць встановлення баків збору відповідного типу сміття.
Висновки:
1) Проаналізовано фактичну кількість сміття, яке було вивезено з міського парку впродовж календарного року та встановлено, що найбільша його кількість утворюється в літній період року.
2) Розрахований місячний обсяг сміття згідно до норм вивезення побутових відходів та посилаючись на кількість людей які відпочивають в парку за місяць. Розрахунковий та фактичний обсяг сміття на прикладі вересня 2024р не має суттєвих відмінностей, що свідчить про досконалість обраного методу розрахунку.
3) Проведено визначення розрахункової фактичної кількості сміття відповідно до накопиченого сміття в урнах парку виходячи з дослідженої кількості та морфологічного складу сміття в кожній урні.
4) Розроблено карту місцезнаходження кожної урни та позначено орієнтовний морфологічний склад сміття для кожної урни.
5) Проведено порівняння розрахункової фактичної кількості сміття відповідно до накопиченого сміття в урнах парку з нормативним і фактичним обсягом побутового сміття, що утворюється та вивозиться правобережного парку м. Кам’янське за вересень 2024р. Встановлено, що розрахована фактична кількість сміття, яка збирається в урнах на території парку, мізерна у порівнянні із кількістю сміття, яке вивозиться з КП КМР «Парки Кам’янського».
6) Надано рекомендації щодо роздільного збору побутових відходів на території КП КМР «Парки Кам’янського» та розроблено карту рекомендованих місць встановлення баків збору відповідного типу сміття.
Шаповалова Анастасія Вікторівна, Захарівська філія комунального закладу “Глинський ліцей” Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Тема: Інноваційні цифрові технологічні рішення для чистого завтра в Україні. Екорейнджери. Керівник: Колесник Вікторія Володимирівна, вчитель біології та хімії. Опис: В роботі визначено та описано представників флори і фауни, як на українській мові так і на латині , що зустрічаються на прибережних територіях Кременчутського водосховища на території Великоандрусівської сільської ради. Визначені основні проблеми водойми, які завдають шкоди флорі і фауні, їх безпечному та продуктивному існуванню. Згідно пошукових методів визначено найбільш продуктивні сучасні іноваційні технології( ксеноботи, мобільні додатки для сортування відходів, датчики контролю забруднення водойм онлайн) та описано методику і ефективність їх застосування.
Чобан Марія, Виноградівський ліцей імені О.О.Банєва Болградської міської ради Одеської області. Тема: GreenSchool: Віртуальний щоденник енергоспоживання Виноградівського ліцею імені О.О.Банєва. Керівник: Драганова Світлана Федорівна, керівник Виноградівського ліцею імені О.О.Банєва. Опис: GreenSchool: Віртуальний щоденник енергоспоживання ВИНОГРАДІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ О.О.БАНЄВА. Ідея: Сучасна школа є не лише освітнім простором, а й осередком формування цінностей, серед яких екологічна свідомість набуває все більшої актуальності. В умовах кліматичних змін та зростаючого споживання ресурсів надзвичайно важливо залучати учнів до практичних дій, спрямованих на збереження довкілля. Одним із найбільш актуальних питань є раціональне використання електроенергії, особливо в закладах освіти.
Котець Владислав, Мрочко Назар, Ладижинський ліцей №2 Вінницької області. Тема: Система дистанційного моніторингу, коагуляції та уловлення субмікронних часток золи ТЕС. Керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №2 Ладижинської міської ради Вінницької області. Опис: Система дистанційного моніторингу, коагуляції та уловлення субмікронних часток золи ТЕС. Роботу виконали: Мрочко Назар, учень 11 класу ліцею №2, вихованець гуртка «Основи науково-дрслідницької діяльності» Ладижинської міської ради Вінницької області; Котець Владислав, учень 10 класу ліцею №2, вихованець гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності» Ладижинської міської ради Вінницької області. Науковий керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №2 Ладижинської міської ради Вінницької області. Науковий консультант: ктн., доц. каф АІІТ ВНТУ Кулик Ярослав Анатолійович.
В наслідок діяльності ТЕС виникають екологічні, соціальні, технічні проблеми як місцевого, так і загальнодержавного значення, які впливають на енергетичну безпеку нашої держави та здоров’я мешканців регіону.
Аналіз процесу генерації виявив, що в атмосферу викидається півтори тони летучої золи і сажі за 1 годину при максимальній ефективності електрофільтрів 98%. Одним з найнебезпечніших забруднювачів є дрібнодисперсний пил, або як його ще називають, частки РМ2,5 та РМ10. Причому частки розмірами менше 15мікрометрів, які розносяться на значні відстані, спричиняють найбільший негативний вплив на органи дихання. Вони проникають у нижні дихальні шляхи і майже не виводяться з організму, фактично не уловлюються існуючими електрофільтрами.
Щоб ефективно боротися з проблемою необхідно отримувати достовірну інформацію про концентрацію мікропилу в атмосферних викидах та впроваджувати екологосумісні технології спалювання в котлоагрегатах ТЕС.
Робота присвячена – дистанцційному моніторингу концентрації летючих часток золи в режимі 24/7 з визначенням рівнів перевищення нормованих значень ГДК та мінімізації твердих летючих викидів з теплогенераторів ТЕС в атмосферу, зокрема, субмікронних часток золи, до існуючих нормативних показників, шляхом застосування акустичної коагуляції у схрещених акустичних полях.
На основі отриманих даних з установлених поблизу ТЕС датчиків розроблена програма будує доступні в режимі online графіки концентрації часток РМ2,5 та РМ10 за останні 10 днів.
Програма автоматично розраховує середнє значення за період і, що найважливіше, фіксує всі випадки перевищення норми і надсилає відповідне повідомлення за вказаною адресою. Такі дані дозволять не лише бачити повну картину забруднення, а й оперативно реагувати на небезпечні стрибки концентрації пилу.
В роботі запропоновано технологію спалювання у високотемпературному циркулюючому шарі котлоагрегатів ТЕС , яка має значно вищий ККД і не потребує попереднього помелу. Причому, ця технологія мінімізує в складі летучих викидів концентрацію золи субмікронних розмірів. Новизна виконаної розробки підкреслена в патентній документації «Акустичний золовловлювач зі струшувачем». Отримано позитивні відгуки фахівців щодо актуальності та практичної спрямованості розробки. Відмічено позитивний соціальний і економічний ефект від практичного впровадження запропонованих конструктивних та технологічних рішень, що дозволяє значно знизити екологічне навантаження на повітряний басейн територій прилеглих до теплогенераторів.
Безпала Поліна, Пирятинський ліцей №6 Пирятинської міської ради Полтавської області. Тема: Удосконалення технологій вирощування сіянців дуба черешчатого в умовах НПП Пирятинський. Керівник: Гавриленко Тетяна Іванівна, учитель біології і хімії Пирятинського ліцею № 6 Пирятинської міської ради Полтавської області. Опис: На межі природного поширення Q. robur відзначено всихання дібров, викликане нестачею вологи, шкідниками і хворобами, надлишковим рекреаційним навантаженням і недотриманням правил лісівничого догляду. Відновлення дібров часто протікало дуже складно, як правило, з великими технічними прорахунками і економічними втратами. На перших етапах це пояснювалося недостатніми знаннями біології дуба і технології вирощування дібров в посушливих умовах. Через високу світлолюбність підросту для Q. robur характерне незадовільне відновлення під пологом широколистяних лісів, на що звертали увагу різні дослідники. У міру становлення циклічно-мозаїчної концепції розвитку екосистем було висловлено припущення, що нестійке природне відновлення Q. robur пов’язане з відсутністю в сучасних широколистяних лісах «вікон» бездеревних рослин великого розміру. Незважаючи на наявність таких «вікон» у дібровах степової зони України, процеси природного відновлення Q. robur в них сповільнюються. Незадовільне відновлення дібров пов’язано, в першу чергу, з недостатністю в них високоякісних жолудів. У ряді досліджень показано, що зростання молодих рослин залежить від розміру форми і маси жолудів. При штучному відновленні дібров особливе місце відводиться підбору посадкового матеріалу, що відрізняється формовим різноманітністю. Представлене дослідження присвячене удосконаленню існуючих технологій вирощування сіянців дуба черешчатого в умовах НПП Пирятинський.
Супрунова Софія Петрівна, Зносицький ліцей Центр національно-патріотичного виховання. Тема: Утилізація сміття на території Немовицької ТГ. Керівник: Вакулко Юлія керівник гуртка КЗ “Центр національно- патріотичного виховання та позашкільної освіти” Рівненської обласної ради, вчитель хімії Зносицький ліцей. Опис: Пропозиція утилізації та різні методики утилізувати сміття на території Немовицької ТГ.
Ратушняк Родіон, Завальний Андрій, Ладижинський ліцей №3 Вінницької області. Тема: Дистанційний моніторинг викидів чадного газу і діоксиду азоту та екосумісна технологія спалювання енергоносіїв у високотемпературному циркулюючому шарі котлоагрегатів ТЕС. Керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області. Опис: Дистанційний моніторинг викидів чадного газу і діоксиду азоту та екосумісна технологія спалювання енергоносіїв у високотемпературному циркулюючому шарі котлоагрегатів ТЕС. Роботу виконали: Ратушняк Родіон, учень 11 класу ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області, дійсний член МАН, вихованець гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності»; Завальний Андрій, учень 9 класу ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області, дійсний член МАН, вихованець гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності». Науковий керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області Науковий консультант: ктн., доц. каф АІІТ ВНТУ Кулик Ярослав Анатолійович.
Негативний вплив ТЕС на навколишнє природне середовище складний і включає як забруднення атмосферного повітря газовими й аерозольними викидами так і викиди теплової енергії, забруднення ґрунтових вод тощо. Тому необхідно постійно проводити екологічний контроль діяльності ТЕС та вживати відповідних природоохоронних та управлінських заходів. Найбільш негативний вплив на стан повітряного басейну має концентрація викидів чадного газу і діоксиду азоту.
Робота присвячена – мінімізації шкідливих викидів ТЕС шляхом дистанційного моніторингу концентрації чадного газу і діоксиду азоту та підвищенню ефективності процесу спалювання у високотемпературному циркулюючому шарі в котлоагрегатах ТЕС енергоносіїв з вібраційною турбулізацією та стійким режимом піролізної газифікації.
Дані для дистанційного моніторингу забруднення атмосферного повітря викидами чадного газу і діоксиду азоту беруться з відкритих ресурсів станції вимірювання якості повітря поблизу Ладижинської ТЕС через веб-інтерфейс(АРІ) або скачуванням записаних даних (вручну).
Після отримання інформації розроблена програма, написана на JavaScript, зчитує значення концентрації оксиду азоту і чадного газу і виконує побудову графіків. Якщо концентрація перевищує установлену ГДК, виконується надсилання тривожного повідомлення для прийняття відновідних управлінських і технологічних рішень.
На основі застосування новітнього вдосконаленого способу спалювання в котлоагрегатах у високотемпературному циркулюючому шарі, який має істотні переваги. особливо щодо зниження викидів азотистих з’єднань та чадного газу, в роботі запропоновано ефективну технологію використання місцевих твердих низькосортних викопних та відновлювальних палив для теплоенергетичних цілей.
Результати проведених експериментальних досліджень з використанням виготовленого комплексу обладнання засвідчили конкурентноздатність запропонованої технології. Підготовлено патентну документацію та авторську комп’ютерну програму, де підкреслено новизну запропонованих технологічних та конструктивних рішень. Отримано позитивний відгук фахівців про доцільність промислового впровадження.
Мельник Михайло, Ладижинський ліцей №3 Вінницької області. Тема: Дистанційний моніторинг ерозійної площі та ресурсозберігаюча технологія використання сировинного потенціалу золошлаковідвалу Ладижинської ТЕС. Керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області. Опис: Дистанційний моніторинг ерозійної площі та ресурсозберігаюча технологія використання сировинного потенціалу золошлаковідвалу Ладижинської ТЕС. Роботу виконав: Мельник Михайло, учень 9 класу ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області, дійсний член МАН, вихованець гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності» Науковий керівник: Герасимов Олександр Олексійович, керівник гуртків-методист ліцею №3 Ладижинської міської ради Вінницької області. Науковий консультант: ктн., доц. каф АІІТ ВНТУ Кулик Ярослав Анатолійович.
Золошлаковідвали (ЗШВ) – техногенні об’єкти, призначені для складування золи та шлаків – відходів теплоенергетичної галузі. впливу вітру відбувається сильне пиління золошлаковідвалу, при цьому частинки пилу різних фракцій переносяться на значні території і можуть досягати населених пунктів, створюючи значний ризик для здоров’я населення.
Поверхнева вода випаровується, а нижні шари вологи проникають в ґрунт, що створює значне навантаження на довкілля. Періодично частина площі ЗШВ виявляється непокритою шаром води, що провокує ерозію летучих часток з суттєвтми негативниминаслідками.
Тому. потреба в створенні системи своєчасної діагностики екологічної безпеки навколо ЗШВ з метою оперативного інформування для прийняття відповідних управлінських рішень є надзвичайно актуальною. Робота присвячена підвищенню екологічної безпеки золошлаковідвалів ТЕС шляхом дистанційного моніторингу ерозійної площі та зменшення об’ємів золошлакової суміші з подальшим застосуванням зневодненої фільтраційно-радіаційним способом вторинної сировини.
З метою постійного дистанційного моніторингу активної площі ЗШВ створено мобільний додаток «Еко-Вартовий», який функціонує на основі аналізу зображень ЗШВ і прилеглих територій отриманих з доступних супутникових знімків здійснює аналіз завдяки різниці кольору і яскравості поверхні ЗШВ покритих і непокритих захистним шаром води.
Розроблена програма «СтопЕрозіяшлак» автоматично розраховує, який відсоток площі є потенційно небезпечним (сухим – схильним до ерозії) і при перевищенні нормованих допустимих значеннях протягом установленого терміну автоматично надсилає сповіщення відповідній екологічній службі за вказаною адресою для прийняття невідкладних управлінських та технологічних рішень.
Це дозволяє вчасно вживати заходи для додаткового зволоження небезпечних ділянок і підтримувати чистоту повітряного басейну в заданих екологічно безпечних нормах.
Розроблена ресурсозберігаюча конкурентноздатна технологія застосування золи та шлаку, що робить можливим перетворення потенційно небезпечних відходів діяльності ТЕС на корисний ресурс за допомогою енергоефективної технології зневоднення.
>
