23 вересня 2020 року на базі комунального закладу освіти “Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді” Дніпропетровської обласної ради (директор Ю.Ф.Педан) відбувся захід, присвячений вивченню деревних та чагарникових рослин родини Вербових. У заході приймали участь вихованці гуртків, учні 4-6 класів комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 76” Дніпровської міської ради (директор Сазанська Г.О.).

Верба над ставком – це традиційна риса українського села, найпоширеніше та найулюбленіше дерево в Україні. Наші пращури вірили в те, що верба охороняє людей та їх оселі від злих духів і пожеж, а худобу – від нечистої сили. У слов’ян верба була символом щасливого сімейного життя.
Юннати гуртка “Дендрологія з основами озеленення” поглибили свої знання з систематичної характеристики видів рода Вербові, екологічних умов існування, життєвих форм в різних кліматичних зонах.
Ще в сиву давнину українці шанували вербу. Її оспівували в піснях, легендах, її образ – один із найулюбленіших в народі. Гуртківці згадали народні прикмети, прислів’я, приказки, народні порівняння, пов’язані з вербою.
Діти не обійшли своєю увагою генія української поезії, Т.Г.Шевченко. Подорожували думками до Казахстану, до Мангишлацької пустелі, де поет перебував у засланні. Дорогою до місця своєї служби – Новопетрівського укріплення, Шевченко зірвав вербову палицю, яку по приїзду до укріплення посадив біля форту. Пагін прийнявся і в пустелі з’явилась зелена оаза з верб, кленів, айлантів, акацій, кущів барбарису, шипшин, карагани. Поет плекав цей зелений куточок рідної неньки – України. Під цією вербою поет створював свої незабутні твори і малюнки.
Народногосподарське використання верби різноманітне: медицина, музичні інструменти, папір, вербовий промисел та інше. Діти пригадали про використання верби в народному господарстві і медицині. Настойкою з подрібненої кори лікують застуду, лихоманку, збивають жар. З вербової кори в першій половині 20 століття було добуто саліцилову кислоту, яку використовують для лікування застуди, грипу, та інших хвороб. Діти пригадали як використовують вербові гілки.
Юннати мандрували по території закладу в пошуках верби, знайшли (використовуючи карту-план екоцентру) три вида верби – верба біла, верба Матсуди (форма хвиляста), верба розмаринолиста.
Наприкінці діти зайнялись лозоплетінням: спробували сплести з вербової лози фігурку – серце.
В результаті заходу юннати закріпили свої знання про рослини роду вербові, навчилися орієнтуватися на плані місцевості, згадали великого поета України Т.Г. Шевченка, отримали навички лозоплетіння.

Підготувала керівник гуртка Кривуля І.Г.