Загадкові рослини родини Вербових | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** запрошуємо молодь до участі у Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «Крок до знань» 2021/2022 навчального року *** 25 - 27 жовтня 2021 року Всеукраїнський зліт юних гідрометеорологів *** 25 - 29 жовтня 2021 року Курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників, заступників директорів закладів позашкільної освіти (очно) *** 28 - 30 жовтня 2021 р. Всеукраїнський зліт юних тераріумістів *** 08-12 листопада - осіння сесія Природничої школи учнівської молоді у 2021/2022 навчальному році (очно, або дистанційно) *** 12-14 листопада 2021 року - друга (заключна) сесія Всеукраїнської школи методиста закладу позашкільної освіти (за змішаною формою проведення) *** 16-18 листопада 2021 року фінал Всеукраїнського біологічного форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи» (очно, або дистанційно) **** до 15 грудня 2021 року триває відбірковий етап Всеукраїнського конкурсу «Юний селекціонер і генетик» 2021/2022 навчального року (заочно)


Загадкові рослини родини Вербових

23 вересня 2020 року на базі комунального закладу освіти “Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді” Дніпропетровської обласної ради (директор Ю.Ф.Педан) відбувся захід, присвячений вивченню деревних та чагарникових рослин родини Вербових. У заході приймали участь вихованці гуртків, учні 4-6 класів комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 76” Дніпровської міської ради (директор Сазанська Г.О.).

Верба над ставком – це традиційна риса українського села, найпоширеніше та найулюбленіше дерево в Україні. Наші пращури вірили в те, що верба охороняє людей та їх оселі від злих духів і пожеж, а худобу – від нечистої сили. У слов’ян верба була символом щасливого сімейного життя.
Юннати гуртка “Дендрологія з основами озеленення” поглибили свої знання з систематичної характеристики видів рода Вербові, екологічних умов існування, життєвих форм в різних кліматичних зонах.
Ще в сиву давнину українці шанували вербу. Її оспівували в піснях, легендах, її образ – один із найулюбленіших в народі. Гуртківці згадали народні прикмети, прислів’я, приказки, народні порівняння, пов’язані з вербою.
Діти не обійшли своєю увагою генія української поезії, Т.Г.Шевченко. Подорожували думками до Казахстану, до Мангишлацької пустелі, де поет перебував у засланні. Дорогою до місця своєї служби – Новопетрівського укріплення, Шевченко зірвав вербову палицю, яку по приїзду до укріплення посадив біля форту. Пагін прийнявся і в пустелі з’явилась зелена оаза з верб, кленів, айлантів, акацій, кущів барбарису, шипшин, карагани. Поет плекав цей зелений куточок рідної неньки – України. Під цією вербою поет створював свої незабутні твори і малюнки.
Народногосподарське використання верби різноманітне: медицина, музичні інструменти, папір, вербовий промисел та інше. Діти пригадали про використання верби в народному господарстві і медицині. Настойкою з подрібненої кори лікують застуду, лихоманку, збивають жар. З вербової кори в першій половині 20 століття було добуто саліцилову кислоту, яку використовують для лікування застуди, грипу, та інших хвороб. Діти пригадали як використовують вербові гілки.
Юннати мандрували по території закладу в пошуках верби, знайшли (використовуючи карту-план екоцентру) три вида верби – верба біла, верба Матсуди (форма хвиляста), верба розмаринолиста.
Наприкінці діти зайнялись лозоплетінням: спробували сплести з вербової лози фігурку – серце.
В результаті заходу юннати закріпили свої знання про рослини роду вербові, навчилися орієнтуватися на плані місцевості, згадали великого поета України Т.Г. Шевченка, отримали навички лозоплетіння.

 

Підготувала керівник гуртка Кривуля І.Г.

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар