Писанковий віночок — оберіг родини та дому | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** 28-31 березня 2023 року - весняна сесія ПШУМ 2023 року (дистанційно, онлайн) *** 28-31 березня 2023 року - ювілейний фінальний тур ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Юний селекціонер і генетик» *** до 31 березня 2023 року - триває направлення матеріалів на Міжнародний конкурс еколого-валеологічної спрямованості «Душа села» (заочно) *** до 2 квітня 2023 року - триває Всеукраїнська акція «Писанкове дерево Перемоги» (заочно) *** 11-13 квітня 2023 року - фінал Всеукраїнського конкурсу молодіжних проектів з енергозбереження «Енергія і середовище» (очно або змішано) *** до 14 квітня 2023 року триває надсилання робіт на VІ Всеукраїнський конкурс «Гуманне ставлення до тварин» (заочно) *** 18-21 квітня 2023 року - фінал Х Всеукраїнського турніру юних натуралістів (очно або дистанційно) ***


Писанковий віночок — оберіг родини та дому

19 квітня у Закарпатському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді із юннатами та дітками переселенцями пройшло заняття до Великодня. Писанка у ньому зайняла почесне місце і стала головним атрибутом у виготовленні традиційного великоднього віночка, як оберега. Діти на занятті ознайомилися із різноманітними видами писанок. Серед них зернівки, крашанки, крапанки, дряпанки. Дізналися про символи, які зображували на яйцях, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо. Звичайно, в ті часи, коли люди тільки починали розписувати писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні. Це були елементарні зображення предметів, явищ, візерунків, а вже з роками розписування великодніх яєць перетворилося на мистецтво.

За традицією, саме освячене яєчко, принесене з церкви, це перше, що можна з’їсти з пасхального столу після Великого посту. Крім того, існувала традиція зберігати писанки до наступного Великодня —розписані яйця клали в хлів, щоб уберегти худобу від хвороб, а також у вулик, щоб бджоли давали смачний мед. Наші предки вірили, що писанка має добру магічну силу. У родину вона несе мир, достаток, щастя та радість.

Великодній віночок виготовляли юннати, щоб прикрасити свою оселю. Насамперед, вихованці вирізали з різнокольорового паперу яєчко, прикрашали їх і вже з прикрашених писаночок складали віночок.

Весело й завзято попрацювали діти над створенням власного віночка. Яскраві й чудові вийшли дитячі творіння. Найважливішим у роботі було те, що на якусь хвилину дитячі обличчя засяяли усмішками, і юні переселенці забули побачені жахіття війни. І, звичайно, свої роботи кожен взяв додому, щоб показати батькам і мати згадку про світле свято Великдень!

Оксана Стрічко, керівниця гуртка „ Юні екологи” ЗОЕНЦ

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар