ВОЛОДИМИР ВЕРБИЦЬКИЙ: НАШЕ ПОКЛИКАННЯ – ФОРМУВАТИ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ ЗАСОБАМИ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Сьогодні українська учнівська молодь займається еколого-натуралістичною творчістю, навчаючись у профільних позашкільних навчальних закладах. Збереження й розвиток їх є не лише одним з пріоритетних завдань державницької освітньої політики, а й важливим інструментом вироблення активної позиції у питаннях екологічної свідомості різновікових верств населення та реальної природоохоронної діяльності.
Нині конкретними юннатівськими справами заклопотані педагогічні колективи і творча молодь у 172 позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування, трьох дитячих ботанічних садах, екологічних відділеннях Палаців і Будинків дітей та юнацтва, сотнях шкільних лісництв та інших учнівських об’єднаннях. Корисними природничими справами займаються мільйони юних українців.
Що нового відбулося за минулий 2008 рік в юннатівській справі? Які є перемоги, досягнення, здобутки? Які проблеми непокоять? Чи має перспективи на майбутнє юннатівська діяльність? З цими та іншими запитаннями звертаємося до Володимира ВЕРБИЦЬКОГО, доктора педагогічних наук, професора кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старшого наукового співробітника Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України, директора Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України.
– Володимире Валентиновичу, у чому особливість еколого-натуралістичного виховання? Яким чином воно формує особистість учня, його світогляд і життєву позицію?
– Система позашкільної еколого-натуралістичної освіти має унікальний потенціал розвитку творчих здібностей вихованців, учнів, слухачів. Гнучкість, мобільність, відкритість системи дає змогу швидко реагувати на освітні запити родини, будувати творче середовище розвитку, формувати загальнолюдські цінності засобами еколого-натуралістичного виховання. Професійний рівень педагогів забезпечує побудову й реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії для різних рівнів інтелектуального розвитку дітей та учнівської молоді. Впровадження сучасних педагогічних технологій, психологічний супровід навчального процесу сприяють великій популярності позашкільної еколого-натуралістичної освіти у всьому різноманітті її проявів.
Якість позашкільної освіти впливає на якість життя, адже вона формує направленість вихованців на здоровий спосіб життя, розкриває творчий потенціал особистості, спонукає до досягнення суспільно важливого результату. Невичерпним є виховний потенціал позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування у розвиткові соціальної ініціативи, громадянському становленні учнівської молоді.
– Скільки еколого-натуралістичних центрів є нині в Україні, скільки дітей у них навчаються? Які найболючіші проблеми щодо цих позашкільних установ? Які плани на майбутнє?
– 2008 року на базі обласних, районних та міських еколого-натуралістичних центрів (станцій юних натуралістів) діяло 6025 творчих учнівських об’єднань з понад 60 профілів. А навчалося у них більш як 110 тисяч учнів.
Проблем, що постають перед позашкільними установами, є безліч. Назву найголовніші: недостатній об’єм фінансування; перепрофілювання або повна ліквідація закладів еколого-натуралістичного спрямування (їх кількість зменшується з року в рік: 2006/2007 рр. – 176 установ, 2008 – 172); зменшення об’ємів педагогічної діяльності.
Задумів і планів маємо багато. Насамперед – збереження та розширення мережі позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази та розвиток позабюджетної діяльності. Також створення умов для збереження провідної ролі позашкільних закладів у формуванні освітнього простору областей.
Плануємо удосконалювати нормативно-правову та навчально-методичну базу позашкільної освіти еколого-натуралістичного профілю. На часі розширення науково-методичного, інформаційного та програмно-методичного забезпечення позашкільної освіти (розробка та випуск науково-методичних посібників, рекомендацій, навчальних програм, використання можливостей дистанційної освіти); надання допрофесійної та професійної освіти, профільне навчання. Нині система позашкільної освіти разом із загальноосвітніми навчальними закладами має активно допомагати дитині не тільки зробити правильний вибір майбутньої професійної діяльності, а й дати, по можливості, вже в стінах позашкільного закладу початкову професійну освіту.
– Екологічне виховання особистості – невід’ємна частина діяльності системи освіти в Україні. Вона є особливо актуальною у наш час – час екологічних катастроф. Чи у всіх областях нашої держави діють станції юннатів, покликання яких – виховати бережне ставлення до рідної природи в дітей – малих громадян України і закликати доросле населення бути екологічно свідомим?
– Кожна область України має такі центри. У них відбуваються заходи з підвищення екологічної освіти і культури дітей та молоді, відбуваються конкретні практичні дії із збереження, охорони та відновлення довкілля. На період до 2012 року розроблено «Обласні комплексні заходи з екологічного виховання», покликані сприяти реалізації Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти та Концепції неперервної екологічної освіти та виховання.
А якщо говорити конкретно про те, що зроблено за минулий рік по областях, то у Житомирській області організовано роботу профільних гуртків у 24 загальноосвітніх навчальних закладах (кількістю – 363 учнів), факультативів у 26 загальноосвітніх навчальних закладах (кількістю факультативів 64), первинних організацій УТОП у 10 загальноосвітніх навчальних закладах (1822 учні); додатково виділені у навчальному плані спецкурси екологічного спрямування в екологічному ліцеї №24, ліцеї №25, де з 1 по 11 класи діти працюють за програмою факультативу “Виховання майбутнього споживача”; проводиться батьківський всеобуч з проблем екологічного виховання для батьків та громадськості, організовано і проведено заходи, що спрямовані на формування екологічної свідомості учнів; проведено конференції, диспути, захисти екологічних проектів, ведеться пошукова й агітаційно-пропагандистська робота.
У м. Новограді-Волинському розроблена, затверджена та діє Програма охорони навколишнього природного середовища м. Новограда-Волинського на 2008-2012 роки. До неї увійшли пропозиції різних закладів, підприємств міста, в тому числі й освітніх. Однією з форм здійснення нововведень є проектна діяльність, що широко пропагується серед навчально-виховних закладів міста, її підтримує міська влада.
У Запорізькій області відбулось засідання екологічної секції обласної координаційної-методичної ради з питань «Активізації пропаганди екологічних знань під час організації та проведення еколого-натуралістичних акцій».
У Сумській області знаходяться на апробації навчально-виховні програми основного рівня: «Екологія Сумщини» (Сумський ОЦПО та РТМ), «Дитина і довкілля» (Сумський міський ЦЕНТУМ); початкового рівня: «Дивосвіт природи» (Сумським міським ЦЕНТУМ).
У 2008 році завершився місцевий педагогічний експеримент на базі Розкішнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Луганської області на тему: «Впровадження екологічної освіти і виховання в навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу засобами позашкільної роботи».
Яскравим прикладом є робота Бєлозерської районної станції юних натуралістів Херсонської області. Колектив станції спільно з дошкільними та місцевими загальноосвітніми закладами продовжує працювати над проектом «Формування екологічного світорозуміння дитини на основі позитивно емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля».
Однією з цікавих форм роботи Дніпропетровської області є проведення обласного семінару-практикуму в Кільченському ландшафтному заказнику на тему: «Проблеми і перспективи позашкільної освіти із збереження біологічного різноманіття, створення екологічної мережі та дослідження річок» для методистів, керівників гуртків позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, відповідальних за еколого-натуралістичну роботу.
Згідно з Наказом Управління освіти і науки на базі Кам’янець – Подільського МЕНЦУМ Хмельницької області створено координаційний центр з екологічного виховання. Свою роботу центр планує у співпраці зі школярами, вищими навчальними закладами міста, природоохоронними установами, організовує та пропагує природоохоронні та екологічні масові заходи.
З метою методичного забезпечення позашкільної екологічної освіти і виховання Чернівецький облЕНЦ підготував такі методичні матеріали: «Виховання екологічної культури засобами народознавства»; «Методичні рекомендації щодо впровадження в практику екологічного виховання з елементами енергозбереження»; «Дидактичні матеріали на допомогу керівнику гуртків природничого профілю; «Методичні рекомендації з екологічного виховання і природоохоронної роботи в літніх таборах праці і відпочинку»; «Екологічні проблеми Буковини»;«Методичні рекомендації з вирощування лікарських рослин та рослин радіопротекторної дії на шкільних дослідних ділянках»; «Квітень – місяць екологічний» (методичні рекомендації з проведення екологічних заходів); «Використання екологічної стежини в екологічному вихованні школярів».
2008 року педагогічні працівники Львівського облЕНЦ підготували такі методичні матеріали: “Екологічними стежками Львівщини”; “Поведінка в горах” (правила поведінки людини при спілкуванні з природою в горах і лісах – для мандрівників, туристів, екскурсантів, членів Пласту та інших молодіжних організацій); щомісячний інформаційно-методичний вісник «Довкілля»; Екологічне виховання школярів у Червоноградському ЦЕНТУМ.
– Окрім діяльності на місцях є ще багато Всеукраїнських і міжнародних еколого-натуралістичних проектів, що їх досить успішно реалізовують? Які саме проекти на часі?
– Справді, така співпраця добре зарекомендувала себе, адже якщо є певна екологічна проблема – її слід вирішувати спільно, усім співтовариством екологів.
У рамках участі у Міжнародному екологічному проекті «Дніпровське сузір’я» вихованці Херсонського Центру дитячої та юнацької творчості працюють над проблемою збереження малих річок та водойм басейну Дніпра (р. Кошова, Вірьовчина, о. Біле), Нижньодніпровських плавнів. Вони взяли участь у Міжнародному екологічному фестивалі «Дніпро – річка дружби» у м. Києві, провели екологічні експедиції: «До Дніпровського мисливського господарства» і «Нижньодніпровські плавні у складі Дніпровського екологічного коридору». Під час проведення експедицій було зібрано матеріали на теми: «Мікроскопічні водорості – індикатори стану водойм», «Антропогенний вплив на природу Дніпропетровських плавнів», «Види рослин та тварин, занесені до Червоної книги».
На Рівненщині відбувся обласний етап 1-го Міжнародного екологічного конкурсу „Вода і життя”. На конкурс було представлено 223 роботи. Мета конкурсу – пошук можливих шляхів вирішення проблеми нестачі питної води, особливо в країнах, що розвиваються.
На національний етап Міжнародного конкурсу дитячих малюнків „Зміни клімату: наші дії спрямовані на зменшення негативних впливів” було надіслано більш як 350 малюнків з 15 областей України, Автономної Республіки Крим та Києва.
2008 року вперше позашкільним навчальним закладам було запропоновано проведення заходів до Міжнародного дня енергозбереження. З метою інформування учнів про проблеми енергозбереження і можливості участі в її вирішенні педагоги здійснили тематичні бесіди, тренінги, круглі столи, вікторини, виставки.
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді та Українське товариство охорони птахів у рамках міжнародної програми у жовтні 2008 року в Україні проводили природоохоронну акцію «Міжнародні дні спостережень за птахами».
Загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади України другий рік поспіль узяли участь у Пан-Європейському освітньому проекті «Весна прийшла», фундатором якого є організація Bird Life International.
Щодо Всеукраїнських масових заходів, одним із найбільших є Всеукраїнський конкурс «До чистих джерел», що проводиться під егідою Міністерства екології та природних ресурсів України.
У рамках конкурсу школярі Дніпропетровщини вивчають екологічний стан найбільшої річки області Дніпра та малих річок, що входять до його басейну,
У межах обласного етапу конкурсу навчальними закладами області була проведена велика кількість природоохоронних заходів: комплексне дослідження джерел своєї місцевості, визначення екологічного стану басейну річки Вовча методами біоіндикації, дослідження екологічного стану р. Кільчень методом бальної оцінки.
Учні Рівненщини представили на конкурс фотоматеріали, що висвітлюють їхню діяльність з розчистки джерел, їх охорони та благоустрою.
– Володимире Валентиновичу, розкажіть, будь ласка, про такі форми роботи, як екологічні табори й екологічні стежки.
– Екологічні табори зазвичай відбуваються влітку. Тут практикують такі форми навчання: екскурсії, походи, експедиції, польові практики, еколого-оздоровчі наметові табори. Торік улітку діяв обласний екологічний табір «Деснянські зорі – 2008» на базі Національного природного парку «Деснянського-Старогурівського». Луганський облЦЕНТУМ в обласному екологічному наметовому таборі-експедиції «Зелений щит – 2008» у 2 зміни оздоровив 72 юннатів і 50 учнів на обласному зборі юних екологів з числа переможців обласного конкурсу – огляду «Моя Луганщина».
А в Ізмаїльському районі Одеської області в екологічно-оздоровчому наметовому таборі „Ізмаїльські острови” оздоровлено 180 школярів.
І в Маловисківському районі Кіровоградської області також працював профільний екологічний оздоровчий табір.
Щодо роботи на екологічних стежках, у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України їх є десь чотири тисячі.
Згадаю Юрковецьку екологічну стежину, що діє в Могилів-Подільському районі Вінницькій області і має назву «До таємниць природи».
Торік на конкурс-огляд екологічних стежин надіслано 86 робіт (в тому числі: альбоми, звіти, розгортки тощо) з 11 регіонів України (Вінницької, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та Автономної Республіки Крим).
У Тернопільській області кількість екологічних стежок щороку зростає, нині їх 159. Кращою у 2008 році була визнана екологічна стежка «Заповідними місцями Звенигородської землі».
Широких масштабів набуває робота на навчально-екологічних стежках у Чернігівській області. Більш як 20 років функціонує екологічна стежина Полянської ЗОШ Хотинського району. Екологічні стежини створені майже у всіх школах Сторожинецького району в (49 з 53 шкіл), у Заставнівському – 24 стежини, Кельменецькому – 14 стежин , Новоселицькому – 11 стежин.
В Богородчанському районі Івано-Франківської області працює 38 екологічних стежок.
Екостежка «Річка Корсак» створена при Мануйлівській ЗОШ Приморського району Запорізької області.
– Як діє екологічна пропаганда?
– Насамперед це екологічні відеолекторії, що мають важливе значення у системі екологічної просвіти. “Екологічні відеолекторії” діють у Черкаському облЦЕНТУМ, у Кіровоградадському ОЦЕНТУМ, Полтавському облЕНЦ, у Сумському ОЦПО та РТМ і використовують відеотеку «Екологія ХХІ століття».
У Сумському міському ЦЕНТУМ діє інформаційно-ігровий еколого-натуралістичний лекторій «Її величність природа». В Одеській області працювали 10 екологічних лекторіїв, які протягом року провели 252 лекції з демонстрацією відеофільмів для 5516 учнів.
Під час Запорізького обласного екомарафону «Довкілля» проводили масові екологічні заходи з пропаганди екологічних знань. У Бердянській СЮН та Мелітопольському ЕНЦ діють екологічні вітальні.
У Володимирецькому районі Рівненській області на базі 5 шкіл створено екологічні вітальні.
У двох ЗНЗ Волноваського району Донецької області працюють екологічні зали.
На Львівському ОДЕНЦ працює громадська екологічна приймальня з питань екологічної освіти і виховання, а також створено інформаційний банк даних про стан еколого-натуралістичної роботи в області.
Фітовітальню „Медунка” відвідали 1067 школярів, їхні батьки та педагоги міста Чернігова та області. Тут створено 77 екологічних агітбригад.
Серед екологічних учнівських об’єднань ефективно працює “Школа молодого еколога” Ізмаїльської міської СЮН Одеської області.
У Полтавській області екологічна агітбригада «Джерело» та гурток «Екологічне агентство «Юн-прес» займаються екологічною пропагандою та природоохоронною діяльністю в м. Миргороді. Цікаво організована робота гуртка «Екологічний ляльковий театр» Миргородського ЦЕНТУМ.
При Рівненському палаці дітей та молоді та Дубенському Будинку дітей та молоді створено екологічні театри. Екологічний театр „Пошук” Рівненської СЮН працює третій рік.
Гурток “Екологічний ляльковий театр “Лісовичок” працює за експериментальною програмою, затвердженою Інститутом удосконалення вчителів з 2000 року у натуралістичному відділі Березівського районного ЦДЮТ Одеської області.
– В яких областях України створено дитячий екологічний парламент?
– На базі Луганського облЦЕНТУМ активно працює дитяча громадська екологічна організація (ДГЕО) «Зелене зернятко». Луганська обласна дитяча громадська екологічна організація (ЛО ДГЕО) «Світанок України» налічує більш як 20 членів.
У Вінницькій області створено і діє 43 дитячі громадські екологічні об’єднання. Однією з кращих є дитяча громадська екологічна організація «Лотос» Турбівської СЗШ І-ІІІ ст. Липовецького району. У Тростянецькому районі в кожній школі працює дитячий екологічний парламент.
Проведено засідання Одеського обласного дитячого екологічного парламенту, в якому взяло участь 28 делегатів.
На базі Рівненської обласної станції юннатів створено обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна Варта”, що запропонувала таку модель дитячого самоврядування як об’єднання дітей на заняттях “Школи вартового лідера”.
У Львівській області створено дитячі екологічні парламенти. Активно працює Дитячий Екологічний Парламент, організований на базі чотирьох загальноосвітніх шкіл м. Броди.
У Шепетівському МЦЕНТУМ Хмельницької області діє Дитячий екологічний парламент, до якого входять представники усіх шкіл міста.
При Чортківській гімназії ім. Маркіяна Шашкевича Тернопільської області створений дитячий Європарламент. На Шосткінській міській станції юних натуралістів Черкаської області у 2008 році продовжував працювати міжшкільний екологічний парламент.
Велика увага екологічному вихованню приділяється членами Новгородківського районного парламенту дітей Кіровоградської області.
– Юні екологи співпрацюють з державними і громадськими екологічними об`єднаннями. Яку допомогу вони отримують?
– В основному це науково-методична і матеріальна допомога. Так, екологічний відділ Косівського ЦДТ Івано-Франківської області продовжує активно співпрацювати з науковцями Національного природного парку “Гуцульщина”, успішно проводяться спільні конференції, семінари, практикуми з питань охорони природи.
У своїй роботі Дніпропетровський ОблЕНЦ постійно спирається на тісну співпрацю з державними і громадським організаціями екологічного напрямку. В 2008 році був виданий ілюстрований навчальний посібник «Екологічна абетка Придніпров`я».
Доброю традицією Комунального закладу Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді є проводити 22 квітня в парку ім. Т.Г.Шевченка щорічну пропагандистську акцію «Ми – діти Землі».
Акція відбувається за сприяння управління освіти і науки ОДА, Чернівецької обласної організації Партії Зелених України, Чернівецького обласного дитячого екологічного товариства «Паросток», Чернівецької обласної організації Українського товариства охорони природи та інших громадських організацій.
За допомогою школярів та учнівської молоді ліквідовано 145 стихійних звалищ, з яких вивезено на полігони 255т побутових відходів та сміття, для чого залучено 125 одиниць автомобільного транспорту. Колективами навчальних закладів області обладнано 320 дитячих майданчиків.
– Володимире Валентиновичу, еколого-натуралістична освіта має кілька профілів – біологічний, аграрний, зоолого-тваринницький, народні ремесла, учнівські лісництва… Залюбки займаються діти й квітникарством. Чим привабливий для дітей цей напрям?
– Цей напрям є надзвичайно естетичним. У цьому його привабливість. Останнім часом є тенденція до зростання кількості гуртків напряму квітництва порівняно з попередніми роками. Напрям квітникарства представлений гуртками таких профілів: квітникарі; квітникарі-аранжувальники; аранжування і флористика; фітодизайн; юні аматори зеленої архітектури; кімнатне квітникарство; квітникарство закритого ґрунту; квітникарство відкритого ґрунту; квітковий калейдоскоп; школа фітодизайну; студія флористики; мистецтво фітодизайну. З’являються нові гуртки, а саме: “Юні кактусівники”, «Квітництво з основами селекції”, “Юні квітникарі з основами фізіології”.
Продовжується зріст як і в минулі роки нових напрямів профілю, таких як флористика та фітодизайн.
Активізували свою роботу гуртки для дітей з обмеженими можливостями., Традиційно працювали творчі об’єднання з флористичного напряму для дітей з вадами слуху при школі-інтернаті у м. Вінниця, а також продовжили свою роботу у м. Тернопіль гуртки “Юних фітодизайнерів” (учні перших класів) працювали на базі школи – інтернату для дітей з пониженим слухом. Уже традицією в школі стали конкурси “Замість ялинки зимовий букет”, фестиваль “Повір у себе” на яких юні вихованці представляють свої роботи. В 2008 році в інтернаті оформили капличку. “Юні фітодизайнери” доклались до естетичного оформлення шкільної святині. У селищі Миколаївка Слов’янського району Донецької області в допоміжній школі-інтернаті на базі теплиці, продовжує працювати гурток “Юні квітникарі”, де займаються діти з розумовими вадами. Аналізуючи звіти обласних ЕНЦ (СЮН) слід відзначити, що основна проблематика роботи з профілю « Квітникарство» має такі напрями:
– колекційний (розширення колекцій квітково-декоративних рослин);
– дослідницький (активізація дослідницької роботи та розширення її тематики);
– ландшафтний дизайн (впровадження нових тенденцій, технологій та розширення асортименту рослин);
– фітодизайн (новинки в фітодизайні інтер’єру).
Згідно звітів спостерігається позитивна динаміка збільшення асортименту квіткових рослин у колекціях переважної більшості еколого – натуралістичних центрів (станцій юних натуралістів).
– Володимире Валентиновичу, насамкінець нашої розмови розкажіть, яким Ви бачите випускника позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного спрямування?
– Модель випускника включає розвиток творчого потенціалу особистості, здатність генерувати нові нестандартні ідеї, що мають загальнолюдську цінність, в і в той самий час не завдають школи природі. Випускник позашкільного закладу повинен уміти: здійснювати системний аналіз проблемної ситуації; виявляти з неозначеної проблемної ситуації задачу і коректно її формулювати; бачити і точно оцінювати протиріччя, цілеспрямовано їх вирішувати приймаючи нестандартні рішення, генерувати нестандартні ідеї та рішення, висувати гіпотези; адекватно формулювати кінцевий результат;шукати й оцінювати багатоваріантні рішення задачі і проблеми, долати власну інерцію мислення, вести цілеспрямований пошук необхідної науково-технічної інформації з проблеми.
Оксана Жованик, журналіст