Писанка – один з найкращих старовинних символів України. | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** 27 - 29 серпня 2025 року - Всеукраїнський мистецько-педагогічний пленер «Народні ремесла – дух нації!» (очно) *** 27 - 29 серпня 2025 року - Всеукраїнський навичковий форум «Юні нобеліанти» (очно) *** 28 серпня 2025 року - Всеукраїнська науково-педагогічна конференція «Сучасні тенденції підвищення якості освіти» (Profi NENC)(змішаний формат) *** 18 - 20 вересня 2025 року - Профільні курси підвищення кваліфікації для керівників учнівських лісництв (очно) *** 24 - 26 вересня 2025 року - фінал Всеукраїнського екологічного конкурсу «Eco-Hackathon» (онлайн) *** 01-02 жовтня 2025 року - Профільні стажування педагогічних працівників: екологічний напрям за темою «Унаочнені методи та методики організації моніторингу стану довкілля в умовах закладів загальної середньої та позашкільної освіти») (очно) *** жовтень 2025 року - Курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів позашкільної освіти (категорія: заступники директорів закладів позашкільної освіти) (дистанційно та очно) *** до 15 листопада 2025 року - триває подання матеріалів на Всеукраїнський конкурс «Птах року 2025 - Крутиголовка» (заочно) *** до 20 листопада 2025 року - подання конкурсних робіт на Всеукраїнський художній конкурс «Календар GLOBE 2026» (заочно) *** до 20 листопада 2025 року - триває подання заявки на участь у Всеукраїнському конкурсі «Дитячий міні-город: від насінини до плодів» (заочно) *** до 30 листопада 2025 року - триває подання матеріалів на участь в науково-освітньому проєкті «Вчителі та учні досліджують явище цвітіння водойм в Україні» у 2025 році (заочно) *** грудень 2025 року - ІІ етап Всеукраїнського конкурсу проєктів озеленення «Культура домівки» (заочно) *** грудень 2025 року - ІІ етап Всеукраїнського конкурсу учнівських навчально-дослідних земельних ділянок (заочно) ***


Писанка – один з найкращих старовинних символів України.

Писанка, як символ весняного відродження природи, відома багатьом народам світу. Історія писанок сягає в далеке минуле. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в них знак воскресіння й вічного життя. Писанка стала символом радості, всепрощення й великоднього привіту.

Старше покоління каже: „У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанкиˮ. Ще в давнину, наші предки словʼяни створювали свого роду обереги, розписуючи яйця у переддень свята.

І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви! Кожна писанка – це окремий малесенький світ. Символічними знаками на магічному яйці людина кличе до себе тепло й добробут, візерунки на писанці стають немовби мальованою молитвою.

Долучитися до священного дійства створення писанки мали можливість і юннати Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру. Для них напередодні Великодніх свят педагогами відділу біології Токарєвою Олександрою Іванівною та Величканич Ольгою Михайлівною було проведено майстер-класи „Писанка в техніці декупажˮ та „Писанка-зернівкаˮ.

Головною відмінністю та перевагою писанки-зернівки є те, що в поєднані з досить могутніми та сильними словʼянськими символами, насіння, яке являється символом добробуту, родючості, чистоти, надає їм ще більшої могутності.

Зерно являє собою символ життя, має в собі заряд позитивної енергії сили майбутнього паростку. Мистецтво викладання орнаментів з насіння рослин органічно і природно поєднує сьогоденність з давниною, енергію життя з мудрістю природи. Особливу актуальність набуває воно у наш час, коли людство, досягнувши технічних висот, замислюється про свої корені, прагне оберігати навколишнє середовище.

Писанки-зернівки створюють шляхом викладання насіння різних культур (половинки гороху та квасолі, насіння льону, рис, гречка, просо) на видуті яйця або вирізані деревні основи. Для створення фону використовують манну та кукурудзяну крупу, а для надання писанці темного забарвлення – мак. Для викладення ромашки можна використати насіння гарбуза, огірка.

Сучасним різновидом писанок є писанки в техніці декупаж, що полягає у вирізуванні візерунків із серветок та наклеюванні їх на поверхню яєць. Для роботи юннати використовували серветки з пасхальним або квітковим малюнком. Для надання декоративності писанки прикрашали паєтками, стрічками, розмальовували глітерами.

Слід відмітити, що робота гуртківців проходила в доброму настрої, оскільки вся енергетика майстра передається виробу.

Юні „майстриˮ дізналися про те, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменує нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник – це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізує повітря, вогонь і воду, є символом життя людини. Символічне навантаження має і кольорова гама писанки. Червоний колір символізує радість життя, любов, жовтий – місяць і зорі, урожай; зелений – багатство, буяння рослинного світу, його відродження; блакитний – чисте небо, здоровʼя; бронзовий – матінку-землю.

Учасники майстер-класів переконалися, що писанки – маленьке диво, яке кожен може зробити сам!

IMG_0608

IMG_0615

IMG_1264

IMG_1274

IMG_1342

IMG_1346

Величканич О.М., завідувач відділу біології та дослідницько-експериментальної роботи

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар