Сучасна екологічна освіта – це комунікація, емоційний досвід, формування особистої відповідальності та готовності діяти. Саме цій темі була присвячена  майстерня екологічних практик «Ліс як простір просвіти, пам’яті та відповідальності» у межах Всеукраїнського просвітницько-інформаційного проєкту «ЛісОСВІТА: навчай-надихай-захищай!» для керівників учнівських лісництв та керівників гуртків лісівничого профілю, яка відбулася 24 вересня в онлайн студії КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини».

Сучасні тренди екологічної просвіти, емоційний зв’язок дитини з природою та роль учнівських лісництв як осередків екоактивності стали ключовими темами виступів Володимира Вербицького, директора Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України; Марії Шевчук,  доцента кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України, координатора взаємодії між Національним еколого-натуралістичним центром та Національним університетом біоресурсів і природокористування України, кандидат сільськогосподарських наук.

Особливу увагу учасників привернула розмова «Ліс і війна: як говорити про втрати, пам’ять та відновлення» Оленою Лісовенко, практичним психологом Сухоліської гімназії Узинської міської ради Київської області. Йшлося про те, як говорити з дітьми про знищення природних територій, екологічні наслідки війни, втрати та національну пам’ять, не травмуючи надмірною кількістю негативної інформації. Важливим стало розуміння переходу від теми втрат до теми відновлення та відповідальності за природну спадщину України.

Окремий блок майстерні був присвячений сторітелінгу в екологічній просвіті. У майстер-кейсі «Ліс як історія: сторітелінг в екологічній просвіті» експертка із літературного сторітелінгу Вікторія Романченко, заступник директора Дитячого естетико-натуралістичного центру Броварської міської ради Київської області, показала, як звичайний факт може перетворитися на захопливу історію – з героєм, проблемою, емоцією та особистим досвідом.

Сучасні діти сприймають інформацію передусім через цифровий простір, тому важливо вміти говорити про ліс і в звичних для них форматах. Практикум «Ліс у смартфоні: екопросвіта у форматі Reels, Stories та TikTok» за участю Катерини Солохи та вихованців учнівського лісництва «Нескучанське» Тростянецької міської ради Сумської області, продемонстрував можливості використання цифрових інструментів для пізнання, комунікації та екологічної дії.

Майстерня стала простором професійного діалогу про те, як говорити про ліс так, щоб його не лише розуміли, а й відчували особисту відповідальність за його збереження. Адже ліс у сучасній екоосвіті – простір життя, пам’яті, дослідження, комунікації та відповідальності. І завдання педагога – допомогти дитині побачити в ньому не просто дерева, а свою історію, свою територію і те, за що варто відповідати.