
Загалом у кампанії взяло участь 691 учнів та 90 вчителів з 71 навчальних закладів 16 областей України та м. Києва. Протягом трьох місяців учасники спостерігали за розпуском листя на вишні звичайній (Prununs cerasus) та вишні повстистій (Prununs tomentosa), фіксували температуру повітря та вносили дані на міжнародний веб-сайт програми GLOBE. Усі учасники користувалися стандартними протоколами програми GLOBE, проводячи спостереження двічі на тиждень та вимірюючи температуру повітря щодня в сонячний полудень. В рамках акції був проведений онлайн тренінг для вчителів по вивченню методик програми GLOBE за напрямками «Фенологія» та «Атмосферні спостереження». За результатами виконання трьох домашніх завдань, які включали реєстрацію на міжнародному веб-сайті програми GLOBE, роботу з даними та їх внесення, 76 вчителів отримали сертифікати вчителя програми GLOBE, який пройшов тренінг.
За результатами учнівських спостережень було створено інтерактивну карту України з місцями розташування шкіл-учасників, даними їх спостережень та посиланнями на сторінки шкіл на міжнародному веб-сайті GLOBE. На карті можна побачити де листочки почали розпускатися раніше та зробити висновки про те як вегетаційні цикли такої поширеної рослин як вишня відрізняються в різних куточках нашої країни. Проаналізувавши надіслані матеріали можна сказати, що більшість учасників дійшли до висновку, що розпуск листочків значною мірою залежить від температури повітря. Оскільки цього року для весни були характерні різкі температурні коливання це відображалося і на розпуску бруньок. Розпуск бруньок сповільнювався, коли температура опускалася і прискорювався, коли відбувалося потепління. Масовий розпуск бруньок в більшості випадків почався з 10-15 квітня після встановлення теплої погоди. Після цього ріст листочків відбувався досить інтенсивно і продовжує тривати. Цікаве спостереження учасники зробили спостерігаючи за вишньою повстистою. Як видно з спостережень вишня повстиста в усіх областях України, де проводилися спостереження за нею (Тернопільська, Волинська, Вінницька, Сумська, Рівненська, Хмельницька, Чернігівська, Запорізька, Полтавська, Харківська), розпускається на 7-9 днів раніше за вишню звичайну, що свідчить про те, що на розпуск бруньок впливає не лише температура повітря, а й вид вишні. Для України вишня повстиста не є місцевим видом. Вона поширилася на території Європи в ХХ сторіччі з Китаю і, відповідно, еволюційно пристосована до інших умов. Загалом усі учасники акції виявили старання і зацікавленість до роботи та продовжують проводити спостереження навіть після закінчення акції.
Детальніше про кампанію читайте тут: https://nenc.gov.ua/old/2312.html. Переглянути карту «Вишневої України»: https://nenc.gov.ua/kapibara/. Фотографії учасників акції можна переглянути в альбомі на сторінці GLOBE в Україні на Facebook.