Одним з основних завдань позашкільної еколого-натуралістичної освіти є формування в учнів цілісної екологічної свідомості на основі засвоєння системи інтегрованих знань про природу. Це вимагає підвищення якості знань шляхом конкретизації теоретичних відомостей, які отримують учні у загальноосвітніх навчальних закладах, методами, що передбачають безпосередні контакти і взаємодією з об’єктами живої природи під час проведення екскурсій, експедицій, польових практик. Розуміння сучасного стану природи, її всебічне вивчення на аутекологічному, демекологічному та синекологічному рівнях можливе лише при безпосередньому дослідження природних об’єктів та порівнянні їх з еталонними комплексами, які зберігаються на теренах заповідних територій.

Максимально ефективно використовувати унікальність природних екосистем Херсонщини, яка є регіоном з високим рівнем антропогенних змін природного середовища, можливо тільки на базі природного заповідного фонду. Під природно-заповідним фондом ми розуміємо заклади заповідних територій, які мають високий потенціал та ресурси для формування екологічної свідомості: збережені природні об’єкти, штат наукових співробітників, фахівців з екологічної просвіти, екскурсоводів, структурні підрозділи, музеї, інфраструктуру туристичних послуг, тощо. Природний заповідний фонд Херсонської області містить 79 об’єктів, серед яких два біосферних заповідника та три національних природних парка

Об’єкт дослідження:

• навчально-виховний процес позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного спрямування.

Предмет дослідження:

• екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу з об’єктами природно-заповідного фонду.

Мета дослідження полягає в обгрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу з об’єктами природно-заповідного фонду.

Завдання дослідження:

• дослідити сучасні підходи до екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу з об’єктами природно-заповідного фонду в педагогічній теорії та практиці;
• уточнити структуру, поняття «екологізація», сутність екологічного світогляду як результату процесу екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді, визначити компоненти, критерії, показники сформованості заданої якості;
• розробити, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду.

Гіпотеза.

Педагогічні умови, спрямовані на реалізацію натуралістичного і діяльнісного підходів із цілеспрямованим використанням ресурсів природно-заповідного фонду, сприятимуть ефективному формуванню екологічної свідомості шляхом:

• впровадження натуралістичного аспекту в екологічній освіті учнівської молоді;
• застосування індивідуальних, групових, фронтальних форм і методів дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду.

Теоретико-методологічною основою дослідження є наукові ідеї про роль екологічного виховання (І. Бех, Г. Пустовіт, В. Вербицький, В. Лях); умови формування екологічної відповідальності (Д. Кавтарадзе, Г. Гачев, Б. Ліхачов, Л. Титаренко); концептуальні засади екологічної освіти (І. Звєрєв, І. Суравєгіна, А. Захлєбний); значення та роль природно-заповідного фонду в екологічному вихованні учнів (В. Вербицький, С. Панченко, О. Крижановська). До уваги беруться фундаментальні роботи з екології (В. Вернадський, Б. Комонер, Г. Гаузе) та виховання (Я. Коменський, І. Песталоцці, К. Ушинський, В. Сухомлинський), положення екологічної психології (С. Шварц, А. Льовочкіна, С. Дерябо, В. Ясвін).

Важливе значення для розробки проблеми дослідження мають такі документи, як закони України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про природно-заповідний фонд України», Указ Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», Постанова Кабінету Міністрів України № 634 від 26 квітня 2003р. «Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на всесвітньому саміті із сталого розвитку», Положення про позашкільний навчальний заклад, а також розроблення принципів, завдань, етапів процесу становлення екологічної свідомості учнівської молоді; формування вмінь та навичок учнівської молоді у здійсненні дослідницької діяльності, розвиток творчої особистості, її самоствердження й самореалізація в процесі створення суспільства сталого розвитку; взаємозв’язок природних і соціальних чинників, що обумовлюють розвиток особистості тощо.

Науково-педагогічні принципи експерименту.

Основними є принципи єдності глобального, регіонального і локального в екологічній освіті, науковості, цілісності, системності, послідовності, доступності, інтеграції та міждисциплінарного підходу до побудови змісту дослідницької діяльності.

База дослідження: комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради, об’єкти природно-заповідного фонду Херсонщини.

Наукова новизна та теоретичне значення полягає у тому, що вперше буде визначена екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду; уточнено сутність поняття «екологізація» стосовно дослідницької діяльності учнівської молоді.

Терміни та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи:

1. Організаційно-підготовчий етап (квітень 2014 р. – травень 2015 р.);
2. Концептуально-діагностичний етап (червень 2015р. – грудень 2016 р.);
3. Формувальний етап ( січень 2017 р. – травень 2018 р.);
4. Узагальнювальний етап (червень 2018 р. – грудень 2018 р.).

Очікувані позитивні результати та форми їх подання.

Педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду, підвищення рівня сформованості екологічної свідомості учнів, підготовка навчально-методичної літератури.

По закінченню експерименту Палічева Г. В., Вітренко Е. В., Мудрак Т. О., Валікова О. В. та науковий керівник Пустовіт Н. А. отримали Подяки від Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України за активну реформаторську позицію, створення інноваційного дослідно-експериментального простору, розроблення й апробацію моделі закладу позашкільної освіти інноваційного типу.