Girl power: кращі школярі-вчені України їдуть на конкурс в США | Національний еколого-натуралістичний центр 23-24 квітня - Тренінг по громадянській освіті за программою «Я - громадянин України» *** 23-24 квітня - Всеукраїнський науково-освітній семінар-практикум за темою: «Еколого-освітня діяльність як запорука збереження біорізноманіття для сталого розвитку» *** 24-26 квітня - Всеукраїнський конкурс винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму (категорія учасників – від 12 до 15 років включно)


Girl power: кращі школярі-вчені України їдуть на конкурс в США

Стали відомі імена українських школярів, які зі своїми науковими проектами відправляться в США, захищати честь України на світових конкурсах. Кращих з кращих виявив Всеукраїнський конкурс Intel Еко-Україна 2019, інформаційним партнером якого в черговий раз виступив «Дім інновацій».

На початку лютого традиційно пройшов фінал українського етапу всесвітнього конкурсу науки та інженерії Intel ISEF— Всеукраїнського науково-технічного конкурсу Intel-Еко Україна 2019. Організаторами українського етапу виступили Міністерство освіти і науки України, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді за підтримки Громадської організації «Спілка освітян України».

15 років в Україні

В Україні конкурс відзначає круглу дату — Intel-Еко Україна в цьому році пройшов в 15-й раз. PR-координатор конкурсу Володимир Дмитренко, керівник компанії Golden Collection, зазначив: «Щорічно рівень конкурсу та якість проектів конкурсантів зростає, що особливо помітно в останні кілька років».

Цього року учасники конкурсу, учні 9-11 класів закладів загальної середньої та позашкільної освіти, представили свої науково-дослідні проекти в наступних категоріях:

  • біологія;
  • клітинна та молекулярна біологія, мікробіологія;
  • науки про людину (біомедичні і медичні науки, прикладна медицина, науки про поведінку і соціумі, біомедична інженерія);
  • науки про Землю та довкілля;
  • біохімія;
  • хімія;
  • екологічна інженерія;
  • хімічна інженерія;
  • обчислювальна біологія та біоінформатика;
  • робототехніка і інтелектуальні машини;
  • матеріалознавство.

Всього в конкурсі взяло участь 197 проектів (170 індивідуальних та 27 командних) від 219 учнів, а в журі увійшли 78 наукових експертів із провідних вищих навчальних закладів та профільних науково-дослідних установ країни.

Серед усіх проектів молодих вчених потрібно було вибрати тільки шість, два з яких відправляться на Міжнародний конкурс наукових і мистецьких проектів Genius в Нью-Йорку, США, який пройде 17-22 червня 2019 року, а чотири — власне, на Intel ISEF, що відбудеться 12-17 квітня 2019 року в Феніксі, США.

В конкурсі Intel Еко-Україна 2019 взяв участь 61 педагогічний керівник

На Genius відправляться:

  • Мілана Бродовська, учениця 10 класу Навчально-виховного комплексу №49 в Одесі, з проектом «Виробництво і класифікація натуральних барвників. Їх використання в різних сферах діяльності».
  • Софія Погорєлова та Андрій Горбонос, учні 10 класу Хіміко-екологічного ліцею в Дніпрі, з командним проектом «Синтез індігокармін-інтеркальованого Ni-Al подвійно шарового гідроксиду як електрохімічно-активної речовини та пігменту».

На Intel ISEF честь України будуть захищати відразу чотири дівчини зі своїми індивідуальними проектами. Редакція «Дому інновацій» поспілкувалася з переможницями конкурсу.

Діагностика меланоми

Ольга Харасахал

Ольга Харасахал

Ольга Харасахал, учениця 11 класу Маріупольського технічного ліцею, перемогла з проектом «Вакуумна фільтрація з ДОФА-типуванням як новий метод діагностики циркулюючих пухлинних клітин усіх підтипів меланоми».

— Ольга, розкажіть, в чому суть вашого проекту?

— Мій проект — це інноваційна методика діагностики початку метастатичного процесу меланобластоми. Це один з найнебезпечніших і агресивних різновидів ракових пухлин. За допомогою представленої методики можна дізнатися про початок метастатичного процесу задовго до того, коли шанси пацієнта на одужання будуть низькими.

— Як працює ваш метод?

— Метод дозволяє діагностувати рак за аналізом крові. Ми розробили апарат вакуумної фільтрації для первинної обробки крові. Далі йде в хід методика для обробки отриманих нами препаратів — це специфічна реакція на клітини меланоми, яка проявляє їх під світловим мікроскопом.

— Чи є у вашого методу аналоги в світі?

— Моя методика — це один з методів діагностики циркулюючих пухлинних клітин. Є два інших поширених в світі методи, але вони ефективні для інших видів пухлини, таких як карцинома або, наприклад, саркома. Моя ж методика націлена конкретно на діагностику меланоми.

— Слабке місце багатьох українських наукових проектів — це їх практична застосовність і бізнес-складова. Ваш проект — це суто «наукова робота» або ж він може приносити користь людям і гроші його творцям?

— У цієї методики колосальний економічний потенціал, так як вона як мінімум в 80 разів дешевше, ніж існуючі, але при цьому чутливість мого методу не поступається аналогам. І ця методика вже півтора роки використовується на базі Маріупольського онкологічного диспансеру. Ми маємо вже кілька успішних контрактів. Тобто моя методика не просто ефективна, вона вже працює і показує економічний ефект.

Створення кордової крові

Наталія Малюк

Наталія Малюк

Наталія Малюк, учениця 11 класу Українського медичного ліцею Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, перемогла з проектом «Експансія гемопоетичних стовбурових клітин з кордової крові у культурі in vitro».

— Усім відомо, що за допомогою кордової крові, яку ще називають пуповинною або плацентарною, зараз ефективно лікують багато захворювань. Що нового придумали ви?

— Проблема з кордової кров’ю в тому, що її замало. Навіть якщо зберегти кордову кров людини, її в разі потреби може вистачити на лікування хіба що дитини вагою до 40 кг. І я поставила перед собою завдання розробити спосіб експансії наших клітин для того, щоб збільшити їх кількість, і в подальшому, можливо, використовувати їх в регенеративній медицині для дорослих.

— Невже в світі ніхто не зробив нічого подібного?

— Так, в світі до сих пір намагаються різними методами культивувати кордову кров. Але того методу, який використовується в моїй роботі, поки ніхто не використовував.

— Наскільки затребуваним може виявитися ваш метод?

— Затребуваність дуже велика, адже потенційно існує дуже багато способів лікування людей за допомогою кордової крові. І якщо ми навчимося культивувати кров швидко, оперативно, щоб вона при цьому не втрачала своїх функціональних здібностей, ми зможемо вилікувати не одну людину, врятувати їм життя.

— Який комерційний потенціал у вашого проекту?

— Операція з трансплантації кордової крові зараз в Україні коштує близько $200. А по кістковому мозку, що зараз широко використовується, приблизно $1000. А мій метод дозволяє створити культуру таких клітин крові, колонії, які ростуть, розвиваються, не втрачаючи своїх корисних функцій.

Антикорозійний пігмент для фарби

Софія Русакевич

Софія Русакевич

Ще одна переможниця — Софія Русакевич, учениця 10 класу Хіміко-екологічного ліцею в Дніпрі. Вона зайняла призове місце з проектом «Добування цинк-алюміній-триполіфосфатного подвійно шарового гідроксиду як пігменту з корозійно-захисними властивостями».

— Софія, розкажіть, будь ласка, що це за гідроксид з антикорозійними властивостями і в чому його важливість?

— Ми синтезували пігмент, який можна додавати в фарбу, і він буде захищати метал від корозії, якщо шар фарби трісне або якось ще пошкодиться. Фактично, ми зробили «аптечку» для фарби. Важливо, що цей пігмент дуже білий, тому його можна використовувати в різних фарбах. Також зараз ми перевіряємо можливість використання нашого пігменту в якості добавки в мастила і при прокаті стали, оскільки наш пігмент дуже легко розтирається.

— Чи є в світі схожі розробки?

— Ми провели дослідження, коли починали синтез пігменту, і не знайшли ніде згадок про аналоги. Так що можна сказати, що їх немає.

— Як ви вважаєте, де найбільше може бути затребуваний цей пігмент?

— Проблема, яку ми вирішуємо, дуже важлива, оскільки економічні втрати від корозії металів просто величезні. А наш пігмент запобігає появі корозії на металі, покритому фарбою, що істотно зменшить втрати. І особливо це важливо для важкодоступних місць — баштових кранів, вишок і інших металевих конструкцій, які складно пофарбувати, ремонтувати в разі корозії.

— Що можуть набути ті, хто буде використовувати отриманий вами пігмент?

— Якщо говорити про використання нашого пігменту в якості білил, то він дешевше ніж TiO2 (він коштує $8-10 за кілограм, а наш пігмент $3-4). І така фарба, що «сама лікується», буде коштувати істотно дешевше. В цілому запобігання аваріям — це чиста вигода: це відсутність втрат, це гроші, які не були витрачені на ліквідацію наслідків аварій.

Очищення ґрунту від важких металів за допомогою рослин

Анна Волкова

Анна Волкова

Анна Волкова, учениця 11 класу Чернівецької гімназії №2, заслужила право на поїздку на фінальну стадію конкурсу з проектом «Забруднення ґрунтів важкими металами: антиоксидантна система у рослин як інструмент для біоремедіації».

— Анна, в чому основна ідея вашого проекту?

— Проект присвячений очищенню ґрунтів, забруднених важкими металами, за допомогою рослин.

— Як народилася ця ідея?

— Спочатку я просто досліджувала рослини. А пізніше я натрапила на досить цікаву статтю: вчені в Ізраїлі «розробили» дерева, стійкі до забруднення ґрунту ртуттю. І я подумала: а чи можна це якось застосувати, використовуючи їхні напрацювання і мої дані, і розробити рослини, котрі би могли очищати ґрунт, забруднений кадмієм і купрумом?

— Тобто ви хочете створювати рослини, які очищають ґрунт?

— Так, генетично модифіковані рослини. Ми будемо змінювати геном рослини, переносити певні гени. Для трансформації геному ми використовуємо агробактерії.

— Для чого можуть стати в нагоді такі рослини в агросекторі?

— Потреби в сільськогосподарських культурах ростуть через зростання населення Землі. Для отримання площ з чистим ґрунтом під засадження вирубують ліси, що дуже дорого. І ті, хто займається цим, будуть зацікавлені в нашому проекті.

Економічна вигода в тому, що такі рослини можна буде використовувати і на не сильно забрудненому ґрунті, і на сильно забрудненому. І, в принципі, це єдиний спосіб, яким можна очищати ґрунт. Тому багато хто буде зацікавлений в цьому методі.

Ну а сума, яка буде потрібна на очистку, залежатиме від того специфічного ґрунту, який необхідно буде очистити, від того, наскільки він забруднений.

— Ви будете виступати перед журі в США англійською мовою. Як у вас з англійською?

— Все добре! Я вже неодноразово брала участь в міжнародних олімпіадах, конкурсах. У минулому році я їздила на «олімпіаду геніїв» — Genius Olympiad у Штатах, і там отримала спеціальний приз, Honorable prize. Також я представляла Україну на конкурсах у Польщі, Туреччині, а в жовтні 2018 року була у Кореї.

— Удачі вам на фіналі!

— Дякую!

Таким чином, в команду із семи осіб, що представлятимуть Україну на світових фіналах конкурсів, входить відразу шість дівчат — ось такий незвичайний збіг! Всі проекти цікаві, і, очевидно, «живі», затребувані, тому ми сподіваємося, що команда зуміє гідно представити їх світовому журі, в яке традиційно входять провідні вчені, аж до Нобелівських лауреатів, винахідники, інженери, і інші експерти з усіх областей, охоплених тематикою конкурсів.

Побажаємо успіху нашим молодим ученим і чекаємо на них вдома з перемогою!

 

Джерело: https://innovationhouse.org.ua

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар