Весна — найгарніша пора року, коли природа прокидається після довгого, зимового сну. Все оживає, буяє… В ці чудові дні, коли все уквітчано, коли кожна квіточка милує око, юннати Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру відвідали ботанічний сад УжНУ.
Працівник ботанічного саду, Надія Михайлівна Копинець, дендролог зі стажем, провела цікаву екскурсію із гуртківцями. Вихованці дізнались про історію створення ботанічного саду, коли і ким був заснований в Ужгороді цей екзотичний куток природи. До екзотів тут ріс грушево-горіховий сад. Зі старого саду лишилася тільки одна груша, плодами якої із задоволенням ласують відвідувачі. Місце розташування дуже вдале: з одного боку сад захищений Замковою горою, з іншого — тече річка Уж, тому на території можуть рости ті рослини, які в інших місцях не прижилися б і вимерзли б.
Сад побудований за ботаніко-географічним принципом: рослини висаджені за регіональною, континентальною належністю, зібрано близько 750 видів рослин, які розмістилися на площі 4,5 га.
При вході нас зустріли круглі кущі самшиту – одні з найдавніших рослин, висаджені ще у 1948 році. Майже одразу при вході росте і тюльпанове дерево – ліріодендрон, воно почне цвісти через кілька тижнів.
Однією з найбільших окрас саду є гліцинія – вістерія китайська. А за місяць око відвідувачів порадує будлея, її на території 4 види – різних кольорів.
Тут є аж шість видів магнолій. Одні вже відцвіли, інші саме в квітах, треті – в бутонах. Магнолія кобус цвіте найпершою, ще до того, як на ній чи інших деревах з’явиться листя. Магнолія Суланжа дасть гарні плоди – шишко-ягоди розміром до 15 см. А на загостреній магнолії або огірковому дереві плоди нагадуватимуть маленькі огірочки. Нині тільки починає цвісти трипелюсткова магнолія, в повній красі вона буде ближче до літа, а потім квіти змінять гарні шишки – до 30 см довжиною.
В глибині саду милує око дуже пряний каллікант, витяжку з якого у Франції використовують для створення дорогих парфумів.
Тут висаджені мамонтові дерева, секвоядендрони, які живуть до 4 тисяч років, з одного дерева виходить 60 вагонів пиломатеріалів, тому в Америці їх вирощування поставлено на промисловий рівень.
Прогулюючись алеями саду, юннати зустріли падуб гостролистий. Він має колючі листки знизу і гладенькі зверху. Саме така властивість ефективно захищає рослину від паразитів. Його плоди схожі на червоні намистинки, які зберігаються протягом зими.
В саду представлено два види лавровишні. Це гібрид вишні і лаврового дерева. У дерева отруйне все, крім ягід, але і в кісточках багато синильної кислоти, яка теж є отруйною, про що і наголосила екскурсоводка.
Для всіх мешканців Закарпаття, які вірять в щастя від зустрічі бодай з однією квіткою едельвейса, тут чекає справжня ейфорія, адже представлена ціла клумба цих рідкісних рослин. Для квіточки, що росте на Говерлі (найвищій вершині Карпат), потрібен особливий ґрунт, на звичайному вибаглива рослина не приживеться.
Ще на території зростають дві рослини гінкго дволопатевого – чоловіча і жіноча. У дерева розгалужені внизу стовбури і листки, схожі на віяла. Їх плоди нагадуватимуть абрикоси. У Китаї вони вважаються їстівними, буддисти ж висаджують гінкго біля храмів.
Екскурсоводка наголосила, що восени на відвідувачів саду чекає маленьке ботанічне диво: все буде всіяно плодами адамової яблуні (маклюри), які схожі на зелених їжачків.
Криптомерія японська, яка постійно міняє колір хвої, зараз зелена. На осінь розлоге дерево стане рожево-малиновим. Поруч – звичайна криптомерія.
Далі представлені чотири види кедрів. У них – смачні і корисні горішки (кілограм яких коштує 500 доларів).
Також в саду росте кілька рослин ківі, які плодоносять – це морозостійкі, ми мали змогу роздивитися ліаноподібний стовбур рослини.
Колекція саду представлена і чималим вибором рододендронів, які зараз цвітуть безперервно один за одним. Цікаво подивитися на альбіцію ленкоранську, яка росте і в Криму, адже її квіти схожі на пушинки.
На плоди дикого лимону також працівники чекають восени, лимончики виростають маленькі, але дерево ними густо всіяне. Деякі відвідувачі збирають ці плоди для чаювання.
Юннати не мали змогу потрапити в оранжерею, оскільки рослини саме оприскували від шкідників. Про те, що банан — не дерево, як вважають більшість людей, а трава, також було однією із цікавинок, про яку дізналися діти. Плоди, звичайно, не дозрівають: для цього їх треба загортати у плівку, а лізти високо лячно. В приміщенні оранжереї представлено 450 видів рослин, які на вулиці мерзнуть: авокадо, фініки, оливкове дерево, інжир. Із цих дерев врожай вдається зібрати. В оранжереї зібрано колекцію рослин пустель, тропіків і субтропіків.
Неймовірні враження від побаченого надовго запам’ятаються юннатам. Адже помилуватися красою різноманіття екзотичних рослин, відчути тонкі пахощі аромату рідкісних заквітчаних дерев можна у ботанічному саду нашого рідного міста!
Стрічко О.П., методистка відділу екології та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ