Щорічно 2 лютого світова спільнота природоохоронців відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь. У 2022 році він пройшов під гаслом „Водно-болотні угіддя – на користь людям і природі”.

Мета Всесвітнього дня водно-болотних угідь – активізувати інтерес до заходів щодо охорони цих життєво важливих середовищ і видів, які залежать від них, особливо в цю пору року, коли саме вони є важливим джерелом ресурсів живлення й місцями для зимівлі водоплавних і навколоводних птахів.

У цей день, 2 лютого 1971 року, у м. Рамсар (Іран) було підписано міжнародну угоду – Конвенцію з водно-болотних угідь міжнародного значення. Україна також є однією зі сторін Рамсарської конвенції. Наразі мережа водно-болотних угідь міжнародного значення у нашій країні нараховує 50 територій. Їх захист та відновлення є запорукою збереження біорізноманіття, оскільки близько 40 відсотків усіх відомих людству видів рослин та тварин зустрічаються саме у водно-болотних угіддях.

У Закарпатській області статус водно-болотних угідь Міжнародного значення надано таким угіддям:

– „Атак-Боржавське” площею 238,4 га на території Берегівського та Виноградівського району (регіональний ландшафтний парк „Притисянський”, річковий басейн р. Боржава);

– „Долина нарцисів” площею 256 га на території Хустського району (Карпатський біосферний заповідник, річковий басейн р. Хустець/Тиса);

– Печера „Дружба” площею 0,13 га на території Тячівського району (Карпатський біосферний заповідник, річковий басейн р. Мала Уголька/ Теребля);

– „Чорне багно” площею 15 га на території Іршавського району (національний природний парк „Зачарований край”, річковий басейн р. Іршавка/ Боржава);

– „Урочище Озірний-Бребенескул” площею 1656,91 га на території Рахівського району (Карпатський біосферний заповідник, річковий басейн р. Бребенескул/Біла Тиса);

– „Верхів’я річки Уж” площею 1054 га на території Великоберезнянського району (Ужанський національний природний парк);

– „Водосховище Форнош” площею 210 га на території Мукачівського району.

Також водно-болотні угіддя є важливим джерелом живлення для риб, місцем для нересту, нагулу і зимівлі, а також міграційним шляхом, від якого залежать популяції водних біоресурсів як в межах угіддя, так і поза його межами.

Водно-болотні угіддя – найцінніша екосистема, ресурси якої людство використовує для задоволення питних потреб і ведення сільського господарства, риболовлі і аквакультури, зокрема, більше двох третин світового улову риби пов’язані зі здоровим станом водно-болотних угідь.

Саме про важливість водно-болотних угідь світу і, зокрема, Закарпаття йшлося на масово-виховному заході, що проведено 3 лютого в Закарпатському обласному еколого-натуралістичному центрі.

Олександр Геревич, директор ЗОЕНЦ, розповів юннатам про історію цієї важливої для природоохоронців „зеленої” дати календаря, виняткове значення водно-болотних угідь як регулятора екологічної стабільності на планеті, назвав найбільш цінні водно-болотні угіддя нашого краю.

Юннати переглянули мультимедійну презентацію, підготовлену Катрич Іриною Сергіївною, керівницею гуртків закладу, ще раз переконавшись у важливості водно-болотних угідь.

Юннати мали можливість закріпити знання, взявши участь у пізнавальному екологічному квесті, виконуючи завдання і демонструючи свої знання на зупинках „Болотні рослини”, „Склади прислів’я”, „Засели водойму”, „Анаграма”.

Ми, педагоги екоцентру, впевнені, що наші вихованці розуміють: збереження, примноження, дбайливе і раціональне використання водно-болотних угідь та заповідних територій – обов’язок кожного жителя Закарпаття, дорослого і малого. Адже ми повинні пам’ятати, що зберігаємо усе це для прийдешніх поколінь!

Ольга ВЕЛИЧКАНИЧ, завідувачка відділу біології та

дослідницько-експериментальної роботи