Українці зараз розкидані по всьому світу волею долі. Можна зустріти СВОЇХ в Польщі, Німеччині, Болгарії, Молдові, Румунії, Великобританії та ще багатьох країнах Європи і не тільки.
В Болгарії, в невеличкому місті Несебр ми вже тиждень. Це чудове мальовниче містечко, частина якого розташована на півострові (Старий Несебр) зі старовинними будівлями, бакланами та маленькими магазинчиками, і новою частиною міста на материковій частині. Українців дуже багато, вони всюди. Готелі приймають і розміщують до початку курортного сезону. Приймають і місцеві, є навіть ті, хто тут мешкав щоліта до 2022 року… Низький уклін владі Болгарії, очільникам міста та простим людям, в тому числі персоналу готелів, які приймають переселенців. Країна не з багатих, але робить для України і українців, як мені здається, максимум.
Будівлі готелів та навіть старовинних храмів прикрашають українські прапори. Ми відчуваємо підтримку, працює відділення міжнародного Червоного хреста, пункти гуманітарної допомоги, навіть можна подати документи на фінансову допомогу, але зараз з тим проблеми, бо переселенців більше ніж мешканців у місті.
20 квітня 2022 року було анонсовано мітинг на підтримку України у сусідньому містечку Сонячний берег. Без вагань вирішили що маємо взяти участь. Одягнули вишиванки, та вирушили пішки, відстань для юннатів невелика, 5 кілометрів.
Коли опинились на місці збору, були приємно вражені, тисячі людей, прапори, вишиванки, плакати. Дітки співають “Ой у лузі червона калина…”, батьки вкривають плечі прапорами, плакати “Маріуполь – це Україна”, “Херсон – це Україна”, “Ні війні” та багато інших, особливо приємно бачити, що діти малювали їх власноруч, разом з батьками. Всі люди співають гімн, працює телебачення, виступають місцеві мешканці та переселенці. Неодноразово лунає “Слава Україні!”.
І навіть природа не витримала… Природа плаче… Починається дощ. Але люди, разом з маленькими дітьми у візочках, люди похилого віку стійко стоять на місцях. З мокрими головами, вигукуючи “Слава Україні”. І ти розумієш, що цю країну не перемогти. Всі змоклі, замерзлі, але незламні та непереможні.
Тут немає байдужих. Кожен ранок починається з перегляду та обговорення новин з України. Тут ніхто не видалив додаток “Сирена”. Тут кожна розмова з рідними та колегами починається зі слів “Ти в порядку?”. Тому що ніяка відстань не викорінить з тебе генетичну пам’ять предків, тому що ця перемога надважлива для кожного українця в Україні та за її межами, тому що “Воля або смерть” – це не просто гасло.
Галина КРИКУН, заступник директора з виховної роботи комунального закладу освіти “Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді” Дніпропетровської обласної ради