Червень. У дітей от-от розпочнуться літні канікули – весела, безтурботна пора дитинства! Хочеться вирватися з бетонних джунглів на природу і насолодитися розмаїттям кольорів та звуків, самим галасувати і співати від почуттів, що переповнюють душу! Але – СТОП! Давайте зупинимося і прислухаємося – чи чути птахів, що ховаються в кронах дерев? Тиша!

Із 1 квітня до 15 червня триває так званий „Сезон тиші”: у пташок та ссавців з’являються дитинчата, тому в природі потрібно поводитися тихенько.
Саме цю пору обрали вихованці гуртка „Юні квітникарі” для спостережень за птахами у Боздошському парку, що в Ужгороді. Цей міський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення і в деяких своїх частинах дуже нагадує ліс.
Знайомство з орнітофауною розпочалося із несподіваної зустрічі із сипухою звичайною.

Але це був не вільний птах, а „фотомодель”, яка заробляє собі й господарю на харчі фотографуванням. Першим бажанням юннатів було і собі мати ручну сову, як у Гаррі Поттера. Але, порозмірковувавши, діти дійшли висновку, що дикі тварини повинні жити на волі, у звичному для них середовищі, і забирати з природи можна лише серйозно поранених тварин для лікування і реабілітації.
Перш, ніж відправитися в подорож таємними стежками парку, учасники екскурсії повторили правила поведінки в природі, особливо в „сезон тиші”.
В природі у цей період забороняється:

• розводити вогнища;
• чіпати пташині гнізда – потривожені птахи можуть покинути гніздо, а прим’ята трава або зламана гілка зроблять його помітним для хижаків;
• рвати квіти, адже зірвані рослини не дадуть насіння;
• ловити метеликів: вони не лише прикрашають природу, а й запилюють рослин;
• руйнувати мурашники, адже санітарами лісу є саме мурахи, які не дають сильно розмножуватися комахам-шкідникам;
• чіпати нори – звірі можуть покинути дитинчат, які не виживуть у дикій природі самостійно.

Поволі проходячи стежками парку, подалі від центральних алей з атракціонами, юні бьордвочери спостерігали за птахами та змінами в природі, які відбуваються наприкінці весни – початку літа. В густій кроні дерев важко було розгледіти птахів, а „спіймати” їх в об’єктив бінокля вдавалося лише найуважнішим та найспритнішим. Також, спостерігаючи за комахами та молюсками, юннати складали ланцюги живлення, включаючи в них ті живі організми, що трапилися їм під час спостережень. Розмірковуючи, діти дійшли висновку, що усі елементи ланцюга важливі, і при випаданні хоча б однієї ланки руйнується весь ланцюг. Тому людина повинна якомога менше втручатися в природу, щоб не порушити рівновагу.
Після спостережень настав час підсумувати побачене і закріпити знання про птахів, що мешкають в парковій зоні, за допомогою дидактичних ігор та карток із завданнями. На жаль, не усіх птахів вдалося побачити і уважно розгледіти, деяких ми лише чули. Проте юні дослідники обмінялися інформацією про відомі їм види птахів, що дозволило ще краще познайомитися із дивовижним світом орнітофауни.
Впевнена, отримуючи позитивні емоції від спостережень за птахами, наші вихованці вже з дитинства виростуть справжніми патріотами свого краю, небайдужими до довкілля!
Захід проведено у рамках співпраці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру (ЗОЕНЦ) з ГО „Закарпатське товариство охорони природи”, „Інститут еколого-релігійних студій (IERS)” за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU).

Ольга ВЕЛИЧКАНИЧ, завідувачка відділу біології та дослідницько-експериментальної роботи ЗОЕНЦ