Рослини – безцінний дар природи. Їх значення важко переоцінити. З давніх-давен історія людства пов’язана з ними. Рослини годують, зігрівають, лікують. А наш обов’язок – вивчати, берегти і примножувати рослинні багатства нашого краю.
Саме з метою вивчення рослинного світу Ужгородського району, зокрема, лісоутворюючих порід і лікарських рослин лісу, педагогами екоцентр організовано екскурсію у ліс, який розташований на території Кам’яницького лісництва ДП “Ужгородське лісове господарство”.
На початку екскурсії юннати ознайомилися з інформаційним щитом лісництва, на якому зображено основні лісоутворюючі породи, кущі і трави, а також птахи і лісова фауна. Юліанна Курак, керівниця гуртка “Юні лісівники”, розповіла, що основними лісоутворюючими породами тут є бук (56%) і дуб (33%), значно менше ясена і граба. Під час підйому до Невицького замку діти пройшли навчально-пізнавальною стежкою “До Невицького замку”, дізнавшись про рослинне і тваринне різноманіття, вікову структуру і видовий склад лісових масивів лісгоспу, історію Невицького замку та видатного угорського вченого лісівника Карла Вагнера (1830-1879 ), який у 19 столітті займався облаштуванням території Невицького замку. З ім’ям К. Вагнера пов’язані пам’ятні алейні посадки модрини, дугласії, лип, ялиць, тису, які збереглися до наших днів.
Вивчаючи рослинний світ Замкової гори, учасники екскурсії звертали особливу увагу також і на лікарські рослини, які зустрічалися на шляху. Юннати отримали від Марини Павко, керівниці гуртка “Лікарські рослини”, завдання – зібрати на чарівну палітру листки, квіти або плоди лікарських рослин, що їм зустрілися, і розповісти, при яких захворюваннях вони допомагають.
Людина з початку свого існування шукала захисту в природи, намагалася зміцнити своє здоров’я, щоб вижити у складних, несприятливих умовах. Вона змушена була надавати собі лікарську допомогу при різних травмах та захворюваннях, і, цілком природньо, засоби для цього шукала у навколишній природі і, насамперед, у світі рослин. Так людина пізнавала цілющі властивості рослин та їх дію на організм.
У процесі розвитку людина накопичувала знання про дію та властивості різних рослин власним досвідом, спостереженнями за їх дією на організм. Юннати розповіли, що їх родини використовують для лікування цілющі рослини, а саме: ромашку лікарську, калину звичайну, звіробій, деревій, мати-й-мачуху, шипшину, подорожник великий, м’яту, глід, горобину, конвалію та багато інших.
На завершення подорожі діти спустилися до річки Уж, щоб ознайомитися з греблею, яка перегороджує річку, і перенаправляє воду до дериваційного каналу, звідки вона потрапляє до водопровідної системи правобережної частини міста Ужгород. На жаль, традиційно берег відпочинкової зони виявився вкритий заростями борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi) – отруйної багаторічної рослини, завезеної в Україну з Кавказу в якості перспективної силосної культури.
Проте, як виявилося, борщівник негативно впливає на біорізноманіття. Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє місцеві види не лише трав’яних, а й деревних порід з території і не дає їм розвиватись. Насіння зберігає схожість до 12 років! Як повідомила Нана, вихованка гуртка “Юні валеологи”, основні шкідливі властивості борщівника Сосновського полягають в тому, що він здатний викликати опіки на шкірі людини. Дотик до рослини або потрапляння його соку на шкіру не викликає ніяких неприємних відчуттів, як, наприклад, при контакті з кропивою. Але вже за кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з’являються пухирі, в сонячні дні на шкірі можуть з’явитися опіки І – ІІІ ступеня.
Цей день практики, як і попередні, виявився надзвичайно інформативним, насиченим і цікавим. Діти вкотре переконалися, що рослинний світ нашого рідного краю багатий і чарівний. Тож ми повинні бути вдячні рослинам за те, що вони дарують нам здоров’я і силу, прикрашають наше життя.
Тож давайте завжди берегти зелений світ, без якого людина не може існувати!
Захід проведено у рамках співпраці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру (ЗОЕНЦ) із Закарпатським товариством охорони природи, Міжрелігійним та громадянським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCEF) за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU).
Ольга ВЕЛИЧКАНИЧ, завідувачка відділу біології та дослідницько-експериментальної роботи ЗОЕНЦ