Летять великі птахи, ліси, поля минають
Ту хату, де осядуть щасливою вважають.
Лелека-чорногузка, це символ України,
Як оберіг у хаті великої родини.
На білих крилах птаха хвиляста чорна смуга,
Неначе розлилася за рідним краєм туга.
Бояться його миші, та пухлі товсті жаби,
Але про нього кажуть: лелека щастя вабить!
В результаті тривалої тісної співпраці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді спільно із Ужанським національним природним парком було здійснено неабияку добру справу врятовано від неминучої загибелі молодого білого лелеку, який восени разом з іншими птахами чомусь з невідомих причин не відлетів у теплі краї.
Спочатку птаха прихистили у себе жителі с. Ставне, яке знаходиться на Великоберезнянщині. Місцеві жителі старанно підгодовували самотнє лелеченя, але на зиму вирішили доручити догляд і опіку еколого-натуралістичному центру, адміністративний і педагогічний склад якого має вагомий досвід роботи з різноманітними тваринами (опіка, годівля та ветеринарний догляд).
Таким чином, лелека потрапив до ЗОЕНЦ наприкінці листопада і провів тут майже п’ять місяців. Протягом цього часу педагоги навчального закладу спільно зі своїми вихованцями доглядали і підгодовували птаха різноманітною дрібною здобиччю: дощовими черв’яками, комахами, рибою тощо.
На початку квітня, з настанням теплої сонячної погоди лелека повернувся на свою батьківщину місце свого народження. Поверненню птаха зраділи жителі с. Ставне, адже вони переживали за його долю протягом всього періоду перебування у навчально-виховному закладі .
Майже одночасно з лелекою був відпущений на волю лебідь, водоплавний птах родини качкових, який так само, як і лелека, протягом довгих зимових місяців був на утриманні еколого-натуралістичного центру. Напередодні їх випуску було здійснено кільцювання з метою подальших орнітологічних досліджень різних аспектів життя диких птахів у природі: міграції, харчування, тривалості життя та інших популяційних досліджень. Гуртківці дитячої екологічної відеостудії „Дивосвіт” під керівництвом педагогів зафіксували всі ці події, на основі чого було створено відеорепортажі, трансляція яких здійснюється на обласному державному телеканалі „Тиса-1”.
На жаль, з кожним роком, все більше птахів зменшуються за чисельністю, поширенням, багато з них стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях. Зокрема, дуже багато лелек гине, сідаючи на лінії електропередач з високою напругою. Не вгамовуються і браконьєри на ставках і озерах часто стріляють лебедів і лелек, руйнують гнізда з пташенятами.
Чи можемо ми, люди, навчитися чогось у цих прекрасних птахів? Так, любові до рідної землі, до Батьківщини. У серці кожного з нас буде хоча б часточка тієї любові до України, яку мають до рідного краю ці величні птахи, наше життя швидко зміниться на краще.
Шануйте світ навколо себе, помічайте його красу. І хай у вашому житті якомога частіше лунає лелечий клекіт.
Любіть цих птахів дорослі і малі
Символ спокою та миру на землі.
В небі синім майоріють два крила,
Це лелеченька нам долю принесла
Тому просить ми вас хотіли,
Бережіть, будь-ласка, цих птахів,
Бережіть їх, як зіницю ока,
Як рідну матір бережіть,
Якщо в біду потрапив лелека
Усе зробіть, йому допоможіть!
Бурак Г.Й., методист інформаційно-методичного відділу ЗОЕНЦ.