>
17 Січня, 2024 
Те, що робить зараз рашисти в Україні, не можуть зрозуміти жителі Європи. А коли ти чогось не розумієш – виникають сумніви. Можливо, тому така млява реакція Заходу на акт екоциду росії з підривом Каховської ГЕС. Але прості люди в тій же Європі більш здатні довіряти простим українцям, коли їм на доступних їм прикладах розповідають про те, як вони покинули рідну домівку, розуміючи, що ніколи її вже не побачать, бо майже все твоє місто знищено; як це з однією торбиною спасати своїх улюбленців (кішок, собак, свійських тварин). На диво, але саме такий підхід викликає справжнє співчуття і ненависть до тих, хто таке робить.
Враховуючи таку особливість жителів спокійної Бельгії, завідуюча відділом Луганського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Оксана Матвієвська разом з Вікторією Кезіною, ученицею з міста Ізюм, відразу, після підриву Каховської ГЕС, організували пікети у вихідні дні на центральній площі Grote Markt та на набережній Остенде в місті Антверпен, куди, через агресію росії, вони були вимушені переїхати, після знищення їх домівок ворогом. А щоб більше привернути до цієї події уваги – вони проводили цю акцію на підтримку Благодійного фонду UAnimals, який рятує тварин від війни. Прості жителі Антверпену доволі активно донатять до Фонду, направляють свої данні та згоду на прийом тварин у себе тощо.
Їх голос був почутий. Разом з розповідями про тварин, які загинули, яких спасають всі небайдужі українці, перехожим бельгійцям вони розповідали і про інші екологічні злочини, які творять російські війська в Україні. Побачили і почули їх і засоби масової інформації міста. Так у найбільшій газеті м. Антверпен «Gazet van Antwerpen» вийшла доволі велика стаття, в якій Оксана Матвієвська доволі розлого розповіла про війну і страждання нашого народу, який попри все не втрачає людяність, на відміну від російських варварів.
Зараз в Європі українців доволі багато. Тож закликаємо всіх вимушених переселенців постійно доносити правду до простих жителів Європи. А дітям і вчителям там звикли довіряти.
Опубліковано в рубриці 
