Ти знаєш, мови кращої нема, ніж українська мова.

Прислухайся до звуків. Ти подих затаїв? –

Це ж музика, це переливи шелесту гаїв,

Цвірінькання пташок, дзвіночок лагідного слова,

Тож мови кращої нема, як українська мова.

Мова — одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Доля української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. Проте недаром кажуть, що мова – то душа народу, і поки живий народ, живе й мова. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова — це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його, народу, цвіт і зав’язь… Багато чого довелося витримати українському народові за всі роки існування. Та крізь усі нещастя та негоди він зумів пронести незаплямованою, живою свою рідну мову. Вона виявилася невмирущою, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе у ньому і з ним. А це означає, що через мову кожна людина дотикається до безсмертя свого народу.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада, вихованці Національного еколого-натуралістичного центру відзначили інтелектуальною вікториною «Я поважаю рідну мову». Кожна команда показала свої знання з історії розвитку мови, фольклору, дешифрування старовинних текстів, основних етапів становлення та розвитку української писемності та вправно виконала всі завдання.

Закінчилося свято флешмобом «Я поважаю рідну мову».