Весна – прекрасна та чарівна пора року. Спочатку усе навкруги пробуджується від зимової сплячки. З’являються бруньки на деревах, пробиваються крізь землю перші весняні квіти, веселіше усміхається сонечко на небі… Та найбільшим дивом та справжнім святом є приліт птахів із теплих країв. Кожного дня ми з нетерпінням поглядаємо на небо, сподіваючись побачити лелек, шпаків, жайворонків, ластівок.

Щороку, у другу неділю травня відзначається Всесвітній день мігруючих птахів. Велика кількість птахів перетинає моря, океани, гори та пустелі під час своїх мандрівок на виживання.

Всесвітній день мігруючих птахів був започаткований у 2006 році з метою популяризації ідей про необхідність охорони мігруючих птахів та їх середовища існування. Цей день присвячено даті підписання 10 травня 1906 року Міжнародного Договору про охорону птахів.

Педагоги Закарпатського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді разом зі своїми вихованцями відзначили це свято екскурсією у Закарпатський обласний Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, експозиції якого знаходяться в Ужгородському замку. Адже там зібрана гарна колекція мігруючих птахів нашого краю.

Цікаво і змістовно розповіла екскурсоводка Руслана Василівна Джахман про пернатих друзів. А Закарпаття полюбляють такі перелітні (мігруючі) птахи, як шпаки, ластівки, стрижі, зяблики, очеретянки, лелеки, журавлі, плиски, солов’ї, горихвістки та інші. Орнітологи кажуть, що за час весняної міграції у Закарпаття потрапляє від 100 до 150 видів птахів. Першими прилітають гуси і качки, які мандрують із Середземноморського регіону. Але у нас вони тільки відпочивають кілька годин, а далі продовжують свій далекий шлях.

Останніми в першій половині другої декади травня прилітають сорокопуди, зозулі, вивільги й стрижі.

Пригадали юннати і про правила поведінки у природі. Особливо навесні, коли пташки висиджують свою малечу, вони полюбляють тишу.

Щоразу проводячи гурткові заняття, ми, педагоги, наголошуємо нашим вихованцям про дбайливе ставлення до пернатих. Не забувати про те, що охороняючи їх, всі робимо внесок у збереження біорізноманіття.

Також хочеться відмітити, що цікаво було юннатам переглянути виставкові банери про кажанів. Тут вони дізналися багато про цих неймовірних тваринок: скільки років вони живуть, скільки в них народжуються малят, але, насамперед, яку користь птахи приносять людям. На завершення екскурсії працівниця краєзнавчого музею Р. Джахман закріпила свою розповідь цікавими завданнями для наших вихованців. Вона провела вікторину на теми: „Відгадай пташку за описом”, „Назви мігруючу пташку ”.

Натхненно й захоплююче пройшла навчально-пізнавальна екскурсія у музей. Вона запам’ятається нашим вихованцям надовго!

Тож пам’ятаймо: природа – наша мати, а пташки – наші пернаті друзі, про яких треба дбати та яких слід оберігати!

Оксана Стрічко, методистка відділу екології та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ