Серед найулюбленіших, найдавніших, найбільш відомих та вишуканих символів Великодня, поряд з паскою та святковими яствами, у  кошику яскраво красуються писанки. Традиція виготовляти писанки сягає корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. Щоб вижити серед могутніх стихій, необхідно було злитися, стати одним цілим з природою, а ще знати мову Всесвіту.

Згодом виникли символи-орнаменти, неначе азбука тієї чудової мови. Зображали їх на стінах печер, посуді, одязі, а потім і на пташиних яйцях. Наші предки були мудрими і тому з появою Християнського учення спасіння душі від мороку, змогли поєднати його з найсвітлішими образами минулого. Серед них і писанка – символ відродження природи, нового життя,  Воскресіння Ісуса Христа, котрий «смертію смерть поправ і тим, що в гробах життя дарував».  Існують численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов’язуючи виникнення традицій писанкарства з Євангельськими подіями (страстями Христа).

Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.

Для людини, необізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що ця справа складна і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся,  спробуйте, і ви обов’язково досягнете успіху. Запам’ятайте, писанку пишуть не руками, а душею. Налаштуйтеся на відповідний настрій. Наші предки перед будь-якою роботою молилися і тому у всіх видах рукотворів були неперевершеними майстрами. У молитві, з очищеною від зайвих думок свідомістю, забувши всі незгоди, пробачаючи всіх і вся, людина здатна відчувати і творити надзвичайну красу.

У п’ятницю (7.04) на свято Благовіщення в Ужгороді урочисто відкрили третій обласний фестиваль-конкурс «Воскресни, писанко!». На головній площі Закарпаття перед облдержадміністрацією свої роботи на 54-х «писанкових» деревах представили команди з усіх куточків Закарпаття. А це тисячі писанок, виготовлених дитячими руками в сучасних та старовинних техніках розпису. Поруч із виробами влаштували й майстер-класи писанкарства, щоб кожен охочий мій ознайомитися з процесом виготовлення символу Великодня.

Призерів конкурсу на найкраще писанкове дерево визначили в трьох номінаціях: серед місцевих органів управління освітою, професійно-технічних та навчальних закладів обласного підпорядкування. Серед критеріїв оцінювання – різні техніки виконання писанок, відповідність регіональним традиціям у розписі, орнаменті, колористиці. Крім цього оцінювали й оригінальність конструкції дерева.

Учасників фестивалю привітали керівники краю – Геннадій Москаль та Михайло Рівіс.

Цьогоріч вперше в рамках обласного фестивалю провели й конкурс у номінації «Великодній рушник».

Милуватися писанками на площі Народній в Ужгороді, а також оглянути виставку у фойє Закарпатської ОДА всі охочі можуть до Великодня – 16 квітня.

Педагоги Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру з великим задоволення долучилися до майстер-класу з виготовлення писанок в техніці „Зернівка”. Проведення майстер-класу було спрямовано на підтримку та популяризацію писанкарства, як одного із видів народного мистецтва, збереження і примноження духовних та культурних традицій українського народу, дозволило обмінятися творчим досвідом багатьом умільцям, а усім бажаючим припасти до джерел як традиційного, так і сучасного мистецтва виготовлення писанок.

Відділ організаційно-масової роботи