На Закарпатті відзначили міжнародний День Дунаю | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** 08-10 листопада 2022 року - фінал Всеукраїнського біологічного форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи» (дистанційно) *** до 15 листопада 2022 року - подання робіт на Всеукраїнський художній конкурс «Календар GLOBE 2023»(заочно) *** 23-24 листопада 2022 року - Всеукраїнський форум учнівської молоді «Кращі практики природознавців» (дистанційно) *** до 30 листопада 2022 року триває Всеукраїнська акція «День юного натураліста» (заочно) *** до 30 листопада 2022 року триває Науково-освітній проєкт: «Вчителі та учні досліджують явище цвітіння водойм в Україні» (заочно) *** до 1 грудня 2022 року триває надсилання матеріалів на Всеукраїнський конкурс «Ліси для нащадків» (заочно) *** 06-09 грудня 2022 року - фінал Всеукраїнського екологічного хакатону «X REALITY ECOLOGICAL HACK» (Eco-Hackathon) у 2022 році (онлайн) *** до 15 грудня 2022 року триває І етап Всеукраїнського конкурсу «Юний селекціонер і генетик» у 2022/2023 навчальному році (заочно) *** 14-16 грудня 2022 року - Всеукраїнський конкурс «Земля – наш спільний дім» (очно) *** до 20 січня 2023 року триває І етап науково-технічного конкурсу «Eкo-Техно Україна» у 2022-2023 навчальному році (заочно) *** до 14 квітня 2023 року триває надсилання робіт на VІ Всеукраїнський конкурс «Гуманне ставлення до тварин» (заочно) ***


На Закарпатті відзначили міжнародний День Дунаю

Трішки історії природоохоронного свята. 29 червня 1994 року в столиці Болгарії Софії представниками Європейських країн, водні ресурси яких (ріки, їх притоки, потічки) є басейном Дунаю, було підписано конвенцію про співробітництво з охорони і сталого використання ріки Дунай. А через 10 років у 2004 році вперше організовано офіційне проведення різних екологічних акцій, приурочених Дунайській конвенції. І тепер, щорічно, в цей день,  під егідою Міжнародної комісії  із захисту Дунаю (ICPDR) акції проводяться у 14 Європейських країнах з метою привернення уваги людей до проблем басейну Дунаю, раціонального використання водних ресурсів, збереження рослинного і тваринного світу водних екосистем.

Ріка Батько-Дунай, як часто її величають в Європі  бере початок в Німеччині, де утворюється в горах Шварцвальду біля міста Донауешинген злиттям двох невеликих річок-потоків Бреґе  (48 км) та Бріґах  (43 км), і далі несе свої могутні води через 10 країн континенту. Загальна довжина Дунаю становить 2961 км.
Друга за величиною ріка Європи, і для України  природний символ, оскільки до басейну Дунаю належить і одна з найбільших її лівих приток – Тиса, що також утворюється злиттям двох гірських річок Чорної та Білої Тиси в передмісті Рахова.  Також більша частина дельти Дунаю знаходиться саме в нашій країні. І найбільший, (швидший) її стік саме в Одеській області впадає у Чорне море. В цьому місці, на невеликому острові Анкудінов неподалік      с. Вілково встановлено пам’ятний знак, так званий  ”Нульовий кілометр”.
Тому, звичайно, цей Пан-Європейський природоохоронний захід відзначається і в Закарпатті під гаслом ”Тиса – молодша сестра Дунаю”. Головний організатор в області – Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. Цікавинкою є те, що захід проводиться не в одному місці, а щорічно із зміною дислокації, але обов’язково поблизу самої Тиси чи іншої річки її басейну. Оскільки Тиса, як і Дунай, річка транскордонна, тому в цей день організовуються зустрічі керівників владних  структур сусідніх прикордонних з Україною держав, науковців, представників водного господарства, природоохоронних державних управлінь, департаментів,  активістів громадських екологічних організацій. У програмах заходів інформації від фахівців про стан Тиси та її приток, виставки, конкурси фото малюнків, відео, виступи художньої самодіяльності, практичні акції з прибирання берегів водойм, еколого-краєзнавчі подорожі безпосередньо по річках тощо. Завжди  активними учасниками заходів є  діти, учні різних освітніх закладів, члени юнацьких секцій товариства охорони природи, екологічної варти Всеукраїнської екологічної ліги, гуртківці-юннати.
Нам, педагогам Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, приємно констатувати, що ми кожного року впродовж більше 25 років разом з нашими вихованцями вивчаємо, досліджуємо рослинний і тваринний світ водойм та прибережних територій, в міру своїх сил охороняємо їх під час польових практик, таборів ”Юннат”, ”Юний орнітолог”, ”Іхтіос”, комплексних екологічних експедицій та пізнавальних еколого-краєзнавчих подорожей і щорічно беремо активну участь в заходах до ”Днів Дунаю” та екологічних акціях ”Тиса – молодша сестра Дунаю”. ”.
Цьогоріч, через пандемію, творчий конкурс дитячих робіт проходив у заочній формі. Для участі запрошувались школярі Закарпатської області, які змагались у трьох вікових категоріях та трьох жанрах:
7-9 років – малюнок на тему “Я люблю свою річку (назва річки)!”,
10-12 років – фотографія на тему “Моя річка (назва річки)”,
13-15 років – відео на тему “Життя річки (назва річки)”.
Активно долучилися до конкурсу і вихованці ЗОЕНЦ і порадували хорошими результатами. Так, вихованка відеостудії “Дивосвіт” Софія Бізіля перемогла у номінації “відео”, представивши  відеоролик про річку Тиса, а Ліліана Ряска із села Бронька Іршавського району, вихованка гуртка “Юні рослинники”, виборола першість у номінації “фото”, зафільмувавши річку Ріка.
Принагідно,  вітаючи керівництво та всіх співробітників басейнового управління з ”Міжнародним Днем Дунаю”, висловлюємо щиру їм вдячність за фахову, методичну, моральну, а іноді й матеріальну підтримку в проведенні наших природоохоронних заходів, зокрема, з вивчення, дослідження й охорони водойм.
Ми педагоги, крім того, що є освітянами, є і активістами Закарпатського товариства охорони природи. Тісно співпрацюючи з БУВР річки Тиса,  знаємо, яку, без перебільшення, велику практичну роботу вони і їх районні осередки щоденно проводять, щоб зробити максимально безпечними для людей і природи функціонування водойм. Набагато руйнівнішими були б наслідки і теперішніх катаклізмів, якби упродовж минулих років не проводилися заходи з розчистки русел річок і потічків, побудови дамб, створенні польдерів, налагодженні водовідводних помпових систем тощо. Бажємо їм зуміти якнайшвидше впоратися з лихом, надалі  своєчасно і в необхідній кількості отримувати (акумулювати) кошти, щоб здійснювати заплановані  заходи з реалізації протипаводкових програм. Ми, у свою чергу, будемо екологічно виховувати молодь і вести просвітницьку пропаганду серед дорослого населення краю щодо збереження наших водойм – блакитних артерій планети.

Олександр Геревич, директор ЗОЕНЦ,

заслужений працівник освіти України,

голова ГО ”Закарпатське товариство охорони природи”

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар