Три дні науково-дослідницької експедиції “Водами Прибужжя” | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** квітень-листопад 2024 року - триває оформлення дослідження щодо цвітіння води, документування і підготовка відеоматеріалу та реєстрація в науково-освітньому проєкті «Вчителі та учні досліджують явище цвітіння водойм в Україні» у 2024 році (заочно) *** до 15 жовтня 2024 року - надсилання конкурсних робіт на Всеукраїнський конкурс «Чарівний акваріум в культурі українця» (заочно) *** 15 - 16 жовтня 2024 року - фінал Всеукраїнського фестивалю «Україна – сад» у 2024 році (дистанційно) *** до 20 жовтня 2024 року - Надсилання конкурсних робіт на Всеукраїнський онлайн фотоконкурс «Осіння Симфонія України: Моє Дерево» (заочно) *** 22 - 24 жовтня 2024 року - Всеукраїнська виставка досягнень юних натуралістів «Виставковий павільйон НЕНЦ» (дистанційно) *** 23 - 24 жовтня 2024 року - фінальний етап Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв закладів загальної середньої та позашкільної освіти (змішаний формат) *** 29 жовтня - 01 листопада 2024 року - осіння сесія Природничої школи учнівської молоді у 2024/2025 навчальному році (очно) *** до 10 листопада 2024 року - подаються конкурсні роботи на Всеукраїнський конкурс «Дідух – оберіг українського народу» (заочно) *** до 15 листопада 2024 року - триває подання матеріалів на Всеукраїнський конкурс «Птах року – 2024» (заочно) *** 19 - 22 листопада 2024 року - фінал Всеукраїнського біологічного форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи» (очно) *** до 29 листопада 2024 року - подання конкурсних робіт на Всеукраїнський художній конкурс «Календар GLOBE 2025» (заочно) *** до 30 листопада - 2024 року - триває подання матеріалів на Всеукраїнський конкурс «День юного натураліста» (заочно) *** до 30 листопада 2024 року - подання матеріалів щодо участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій еколого-патріотичній грі «Паросток» (заочно) *** до 10 грудня 2024 року - подання матеріалів на Всеукраїнський конкурс рукописів навчальної літератури та віртуальних освітніх ресурсів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти «Нове позашкілля»(заочно) *** до 10 грудня 2024 року - подання матеріалів на Всеукраїнську виставку видавничої продукції з позашкільної освіти (Заочні педагогічні читання «Позашкільна педагогіка»)(заочно) *** до 20 січня 2025 року - триває реєстрація на науково-технічний конкурс «Eкo-Техно Україна» у 2024-2025 навчальному році (дистанційно) *** до 14 квітня 2025 року - триває подання заявки на участь у VІІІ Всеукраїнському конкурсі «Гуманне ставлення до тварин» (заочно) *** з вересня 2024 року по травень 2025 року - Всеукраїнська інтернет-олімпіада «Крок до знань» у 2024/2025 навчальному році (дистанційно)


Три дні науково-дослідницької експедиції “Водами Прибужжя”

Перша регіональна науково-дослідницька експедиція «Водами Прибужжя» відбулася минулого тижня у рамках відзначення Дня землі 20-22 квітня у школі-інтернаті «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки». Сім команд, 30 учасників, зі шкіл регіону упродовж трьох днів знайомилися з найсучаснішими хімічними та мікробіологічними методами аналізу води, вчилися застосовувати їх на практиці і досліджували привезені зразки, відібрані із місцевих водойм.

– Восени у рамках всеукраїнського семінару еколого-натуралістичних центрів нашу школу відвідав Володимир Вербицький, директор Національного еколого-натуралістичного центру, із яким у нас є угода про співпрацю, і подав ідею провести хакатон – зібрати команди навчальних закладів, поставити певну проблему і дати їм можливість запропонувати свої шляхи її розв’язання, – розповідає заступник директора школи з навчальної роботи, вчитель біології Наталія Дядіо. – Але згодом ми дещо трансформували цю ідею. Наша головна цінність – вода як джерело життя, а проблема у тому, що вона забруднюється. Отож ми запропонували школам привезти проби води з місцевих водойм і провести їхній хіміко-біологічний аналіз, аби визначити, які з них чистіші. Кожна команда поїде додому з протоколами усіх команд, і кожен побачить ситуацію у штучних та природних водоймах регіону.

До участі в експедиції зголосилося сім команд – Устилузької, Суходільської, Льотничівської шкіл, Іваничівської та Локачинської гімназій, ЗОШ № 5 Володимира-Волинського і школи-інтернату «ЦОСПП». «У гості» організатори запрошували учнів сьомих-восьмих класів. «Це якраз той період, коли діти починають вивчати біологію та хімію, тож їх можна більше зацікавити цими предметами, заохотити до поглибленого вивчення», – пояснює Наталія Дядіо. Натомість школу-господаря представляла команда шестикласників, які так само, як і гості, вчилися працювати з лабораторним обладнанням. До слова, роль лаборантів-консультантів (по одному на кожну команду) виконували учні «ЦОСПП». А старшокласники школи, які серйозно займаються наукою у природничих секціях МАН, читали для гостей лекції про хімічні та мікробіологічні методи визначення якості води, побудовані на власних наукових дослідженнях.

Можливість поспілкуватися з колегами й однолітками з інших навчальних закладів регіону, навчитися працювати з різним лабораторним обладнанням, а головне – дослідити водні ресурси краю виявилася привабливою і для педагогів, і для школярів. «Оскільки Устилуг оточений трьома річками, де жителі міста відпочивають, ловлять рибу, купаються, нам стало цікаво, чи чистою є тамтешня вода і чи варто там проводити час», – пояснює вчителька біології Устилузької школи Оксана Гладчук. До Володимира її учні привезли чотири проби води  – із Західного Бугу, оскільки це прикордонна річка, з двох її приток – Студянки і Луги, а також із джерела «Здоров’я», яке недавно відкрили у селі Тростянка.

 «У наш час все менше і менше є реально чистої води, і нам треба знати, що ми п’ємо і де купаємось, – пояснює мотивацію участі в експедиції восьмикласниця з Устилуга Настя Лебедь. – Сподіваюся, після цих досліджень будемо знати точно, варто в наших водоймах плавати чи ні».

Локачинці теж радо відгукнулися на запрошення і вирішили скористатися можливістю перевірити якість місцевої води, розповідає вчителька хімії тамтешньої гімназії Мирослава Нечипорук. Для досліджень вони відібрали проби з місцевого ставка, двох джерел та свердловини. Льотничівці привезли як воду з водойм, так і водопровідну.

Учасники експедиції проводили хімічний аналіз за різними методами, вивчаючи різноманітні показники. З допомогою експрес-методів визначили вміст нітратів, нітритів та аміаку. Навчились використовувати програми смартфонів для колориметричного визначення вмісту заліза. Виміряли кислотність води PH-метром і з допомогою спектрофотометричного методу навчилися визначати вміст фосфатів. Опановували екстракційний метод для визначення поверхнево-активних речовин та методом об’ємного аналізу  визначили постійну і тимчасову твердість води.

– Деякі методи потребують дуже уважної, акуратної й делікатної роботи, тому, скажімо, у випадку з поверхнево-активними речовинами, до яких належать і синтетичні миючі засоби, учасники експедиції лише вчилися проводити аналіз, але результати вийшли не дуже показовими. Натомість щодо ряду інших показників вдалося отримати досить точні результати, – розказує вчитель хімії школи-інтернату Юрій Гись.

Так, аналіз питних вод з Льотничого і Суходолів показав, що вони мають дуже хороший склад і цілком придатні для вживання. У воді з локачинського джерела виявився дещо підвищений вміст нітратів, однак і він є в межах норми. У річці Луга нітратів, нітритів, аміаку майже немає. Рівень PH у всіх водоймах, за винятком Бугу, близько 7. Первинна фільтрація (на наявність механічного забруднення) показала, що найчистішою є вода у джерелах, а найбруднішою – у Західному Бузі, але за вмістом нітратів і нітритів вміст теж не перевищує санітарних норм для питної води. Загалом же річки нині відносно чисті, адже повінь уже минула, брудна вода зійшла, сильних опадів не було і стоку з полів ще немає.

Окрім хімічного аналізу, дослідники навчалися проводити мікробіологічний. Щоправда, оскільки для таких досліджень необхідний правильний забір води (далі, ніж за метр від берега) і проводити їх слід не пізніше, ніж за дві години після нього, то вони мали радше навчальний характер. Діти ознайомилися з цими методиками і дізналися, як проводити посів кишкової палички, робити змиви з предметів, користуються у побуті, оглядали під мікроскопом, визначати грам-позитивні і грам-негативні бактерії. Дослідження з мікробіології відбулися за сприяння керівника СЕС Валерія Оніщука та спеціалістів бак-лабораторії Наталії Поліщук, Надії Демедюк і Світлани Семенчук, які надали посуд – чашки Петрі і відповідне середовище для проведення бактеріологічних  посівів. Окрім того визначати якість води природних водойм за допомого макрофітів, макробезхребетних та діатомових водоростей.

За словами учасників, науково-дослідна експедиція «Водами Прибужжя» виявилася цікавою та корисною, подарувала новий досвід і допомогла збагатити знання про довколишнє середовище, а також упевнитися чистоті місцевих водойм. Заступниця директора обласного відділення МАН Віта Роїк, яка приїхала на відкриття експедиції, зазначила, що керівників Малої академії наук дуже тішать подібні ініціативи навчальних закладів, адже такі заходи допомагають змалечку зацікавлювати дітей науковою діяльністю. Директор школи-інтернату Валентин Вірковський запевнив гостей, що науково-дослідницький напрямок розвиватиметься у школі і надалі, і попереду – ще багато цікавих ініціатив. А за матеріальну, організаційну та методичну підтримку експедиції подякував хімічному факультету Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, обласній МАН, Національному еколого-натуралістичному центру, народному депутату Ігорю Гузю, фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» та Володимир-Волинській міській раді.

 

Віталіна МАКАРИК

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар



  • ngopibet
  • https://lms.speridian.com/ lapak cheat dewa288 dewa288