У пору, коли природа пробуджується до нового життя, коли земля квітує у білому пишному цвітінні, приходить до нас світле і радісне свято. Воно стукає у кожну оселю і, ставши на порозі, нагадує призабуту мудрість віків – звичай вшановувати Материнську Долю.
Традицію вшанування Матері започаткувала у 1910 році американка Анне Джервіс із м.Філадельфії, а 1914 р. президент США Вільсон затвердив її як загальнонародне свято. Святкують його і в Україні у другу неділю травня.
Яке велике щастя жити у цьому світі, усміхатися сонечку, чути грайливу пісню струмочка, веселий спів пташок навесні, бачити безмежне блакитне небо, а темної ночі — яскраві зірки, милуватися різнобарвними квітами на землі, ходити босоніж по зеленій травичці і відчувати приємний дотик холодної роси. Справді — це велике щастя. І всьому цьому ми завдячуємо найдорожчій людині у світі — своїй рідній матусі, яка народила нас, дала цю радість життя. Це ж з її крові і плоті ми з’явились у цей надзвичайно прекрасний світ, це ж її турботами виплекані, виховані, вигодовані ми виросли і йдемо по землі.
Ми хочемо сказати мамам найщиріші слова вдячності. Тільки іноді буває пізно. Ми, чомусь, набагато пізніше, ніж належить, бачимо і усвідомлюємо роль мами у нашому житті, тому часто за її життя ми так і не встигаємо сказати теплі слова, пригорнути і потурбуватися за неї як слід. Вона нам прощає, вона нас любить і захищає, пригортає крилами величезної материнської любові, де б ми не були. Бо вона — мати… Мати, ненька, матуся, матінка, мамочка — єдина людина у світі, яка не буває байдужою до своїх дітей. У ній стільки милосердя, співчуття, турботи, ласки… Бережіть своїх матерів, говоріть їм приємні слова, любіть їх, турбуйтеся про них.
Підготувала керівник гуртків «Юні овочівники»
ПоблЕнцум Горбунова Ю.А.