Цьогоріч вперше в Ужгородському національному університеті вчаться студенти, які після закінчення вузу працюватимуть вчителями початкової школи. Для вчителів–початківців УжНУ організував екскурсію у Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центру учнівської молоді, з яким співпрацює не один рік.
Відвідини позашкільного закладу не випадкові, оскільки екологічне виховання дітей важливо починати вже з раннього дитинства. Тоді є надія, що ці діти виростуть екологічно свідомими і культурними людьми. В старшому віці, як доводить практика, переконувати учнів в необхідності збереження довкілля і раціонального використання природних ресурсів дедалі складніше. Цьому потрібно вчити. І саме педагоги початкових класів, вихователі груп продовженого дня можуть ефективно реалізовувати освітні природоохоронні програми. А для цього їм і самим необхідно навчитися, як знайомити дітей із складним, еволюційно злагодженим механізмом функціонування живої природи доступним і цікавим для дітей способом. Які форми й методи педагогічної діяльності при цьому застосовувати, щоб домогтися бажаного позитивного результату, тобто щоб виховати учнів не просто природолюбами, знавцями рослинного і тваринного світу, але й, обов’язково, природоохоронцями. Про все це розповів студентам директор еколого-натуралістичного центру Олександр Геревич і разом із методистами Мирославою Вайдич та Оленою Стельмах провів ознайомчу екскурсію творчими лабораторіями закладу.
Екскурсія не залишила байдужими студентів до живого світу природи, до якого вони доторкнулися, відвідавши учнівський дендропарк, куток живої природи, навчально-декоративну водойму та пташник вольєрного типу.
Також студенти разом з юннатами взяли участь в традиційній для ЗОЕНЦ екологічній акції з охорони птахів. Вони разом з педагогами та юннатами випустили на волю боривітра. Про пташку учасникам екскурсії розповіли його історію. Виявилося, малого боривітра, який ще не міг літати, підібрали ужгородці поблизу багатоповерхівок і принесли в екоцентр.
Боривітер – це хижий птах роду соколів. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Боривітер поширений в Європі й Азії. У невеликій кількості зимує на півдні нашої країни. Маса тіла 160—230 грамів, довжина – 33-39 сантиметрів, розмах крил – 65-80 см. Боривітер гніздиться повсюдно на деревах у старих гніздах воронових птахів, на кам’яних будинках та в норах у ярах. У кладці зазвичай 4—6 яєць. Самка висиджує яйця протягом 28 днів. Це корисний птах, який живиться переважно мишовидними гризунами і ящірками, а також великими комахами.
За час свого перебування в екоцентрі боривітер підріс, зміцнів, набрався сил і готовності стати на крило. Тому його, як і багатьох інших птахів, відпустили в нове вільне життя.
Людмила Бокій,
завідувач відділу інформаційно-методичної роботи ЗОЕНЦ