Розмарія – карпатська Марія
повертає нам волю небесну.
Зацвіла восени розмарія
і дала нам надію на весну.
Розмаріє під гаснучим світом!
Ми старієм – життя не старіє.
Десь тебе й нарекли пізньоцвітом,
Ти по-нашому звись, розмаріє.
Зацвітати ніколи не пізно.
Хоч над горами хвища нестерпна,
Ти в Карпати вернулася з пісні
і, як пісня, лишайся безсмертна.

Хіба ж ви не чули про загадкову квітку розмарію, оспівану у вірші нашого земляка, видатного поета Петра Скунця? Або вважаєте її міфічною, як і цвіт папороті?

Багато цікавого можуть розповісти про цю дивовижну рослину юннати та педагоги Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Адже саме до неї щоосені вони приїздять в урочище „Пасіки” Великоберезнянського району, щоб помилуватися тендітними квіточками, які ясніють серед трави і ранкового туману. Не став винятком і цей рік.

Наукова назва рослини – пізньоцвіт осінній (Colchіcumautumnale). Це отруйна багаторічна рослина родини пізньоцвітових, відома також під народними назвами: дикий шафран, зимовник, мороз, морозець.

Видова назва вказує на досить незвичний час цвітіння цієї рослини, що починається восени, коли більшість рослин вже встигла утворити насіння. На пізній строк цвітіння натякають і народні назви: „зимовик”, „морозець”, „мороз”.

У середньовіччі латиною його називали „Filiusantepatrem”, що в перекладі означає „син поперед батька” (назва походить від того, що плоди влітку з’являються раніше, ніж квіти).

На Закарпатті цю чарівну квітку називають розмарія, оскільки квітує вона восени, в день народження Пресвятої Діви Марії.

Пізньоцвіт осінній зустрічається окремими групами в Карпатах на вологих і заплавних луках уздовж річок, потоків та транспортних шляхів.

Це рідкісна зникаюча рослина, занесена до Червоної книги України. Інтенсивно зривається на букети, викопується для пересадження, витоптується худобою, знищується при розорюванні лук.

Охороняється пізньоцвіт на територіях Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку.

Заборонено несанкціоноване збирання рослин, порушення умов місцезростань.

Обов’язкова умова – сувора заборона збирати квіти та бульбоцибулини, скошувати травостій до повного дозрівання та висипання насіння з коробочок, що відбувається до 10 – 15 червня.

Отже, якими б не були привабливими ці гарненькі осінні квітки, слід пам’ятати про те, що вони знаходяться під охороною. Не зривайте їх, аби не зникали з поверхні нашої землі ці чарівні осінні пізньоцвіти!

По сусідству з розмарією розташоване ще одне заповідне урочище УНПП – „Пороги”. Тут за допомогою турнікетів юннати ознайомились з представниками місцевої фауни, зокрема, чорною лелекою, білою та гірською плисками.

А на зворотньому шляху слухали розповіді про рослинний світ згаданої місцевості.

Екскурсія вихованцям ЗОЕНЦ надзвичайно сподобалась, оскільки розширила їх світосприйняття знаннями про заповідну територію, якою є Ужанський НПП.

ВЕЛИЧКАНИЧ Ольга,

завідувач відділу біології та дослідно-експериментальної роботи ЗОЕНЦ