Ужгород – одне з найзеленіших міст Європи. Якщо дивитися з вершини гори, можна переконатися, що його справедливо називають „зеленим містомˮ.
Памʼятками природи в місті є вулиці, набережні, сквери, окремі дерева. Нині у місті понад 500 видів декоративних дерев, кущів, екзотів. У місті декілька парків і велика кількість скверів.
Зелені насадження Ужгорода – це результат творіння людських рук. Зберегти і примножити їх – завдання кожного мешканця міста.
Для ознайомлення з найбільш визначними і відомими пам’ятками природи педагоги екоцентру провели екскурсію для юннатів в рамках навчально-польової практики за наступним маршрутом: ясен Масарика – Липова алея – дендропарк Іштвана Лаудона.
Ознайомлення юннатів розпочалося з ясена Масарика – ботанічної пам’ятки природи місцевого значення в Україні, розташованої на початку набережної Незалежності. Олександр Геревич, директор ЗОЕНЦ, і керівниця гуртків Еріка Казаріна розповіли дітям, що статус дереву надано в 2011 році для збереження одного екземпляра ясена звичайного віком близько 120 років, обхват стовбура якого 4,9 м, висота – 30 м. Донедавна його обвивав плющ віком близько 50 років, який минулого року загинув. Є припущення, що дереву насправді менше років, а досяг він таких гарних розмірів завдячуючи сприятливим умовам зростання і близькості води.
Ясен названий на честь першого президента Чехословацької Республіки, визначного науковця і політика Томаша Гарріга Масарика, який виступав на захист прав українців Закарпаття міжвоєнного періоду.
Неподалік ясена, на правому березі річки Уж, на набережній Незалежності та Студентській набережній, розташована Липова алея, яка є візитівкою нашого міста. Висаджена у 1928 році чеськими ботаніками, алея нараховує близько 300 екземплярів лип пʼяти різних видів – широколиста, серцелиста, канадська, американська, кавказька, які цвітуть в різний період, вона має довжину 2,2 км і є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні.
Ірина Катрич, керівниця гуртків, розповіла учасникам екскурсії, що чехословацькі архітектори, забудовуючи з початку ХХ ст. новий мікрорайон Галагов, запропонували розмістити тут алею з деревами, яка б радувала ужгородців, рятувала від спеки, була прекрасним місцем відпочинку і, що найважливіше, абсорбувала пил і зміцнювала корінням набережну для захисту від паводків. Юннати дійшли висновку, що липи чудово виконують покладені на них „обов’язки”, оскільки володіють лікувальними властивостями і стійкі до забруднення повітря.
Найбільш відомою пам’яткою природи міста є Сквер міськлікарні дендросад Лаудона, який розташований на території міської дитячої лікарні і є також парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Цей статус надано з метою збереження скверу (дендросаду) з екзотичними віковими деревами.
Із розповіді Оксани Стрічко, методистки відділу екології та природоохоронної роботи екоцентру, юннати дізналися, що дендросад було закладено 1896 року вчителем ботаніки, професором Ужгородської гімназії Іштваном Лаудоном. Користуючись звʼязками з багатьма європейськими ботаніками, І. Лаудон отримав необхідний посадковий матеріал, в тому числі рідкісні на той час гінкго, таксодіум, магнолію. З цього парку екзотичні дерева поширились по всьому місту. Тисячі туристів спеціально приїжджають до весняного Ужгорода, щоб подивитися на цвітіння сакури і магнолії.
Відвідавши сад, діти переконалися, що на порівняно невеликій ділянці збереглося близько двох десятків різноманітних екзотичних рослин: магнолія обернено-яйцевидна, гінкго дволопатеве, криптомерія японська й біота східна, які ростуть у Східній Азії, кипарис болотний, тсуга канадська й псевдотсуга Мензіса – вихідці з американського континенту. Європейські види представлені буком лісовим, дубом звичайним розсіченолистим, тисом ягідним, сосною чорною (австрійською).
Гінкго дволопатеве, що зростає тут, є найстарішим з жіночих екземплярів, що зростають в місті. Юннати щороку восени збирають насіння і вирощують молоді саджанці гінкго, які згодом висаджують на території екоцентру, Боздоського парку, а також дарують гостям закладу.
Гінкго дволопатеве переносить отруйний смог, кислотні дощі, бідні органічними і мінеральними речовинами грунти, стійке до грибкових захворювань і шкідників. Тому може з успіхом вирощуватися як декоративна рослина у великих промислових містах. Юні природолюби зауважили, що на вулицях і скверах міста досить часто можна зустріти дерева гінкго.
Під час практики юннати вже ознайомилися з такими парками-памʼятками, як парк „Підзамковий” і Боздошський парк. Майбутні природоохоронці дійшли висновку, що побачені ними об’єкти природозаповідного фонду знаходяться у задовільному стані, біля них встановлено природоохоронні щити або інформаційні таблички-вказівники.
Також юннати дізналися, що в місті ще є алея платанів кленолистих, гіркокаштану звичайного і софори японської.
Кінцевою точкою екскурсії став відомий екзотаріум „Акваріум”, яким опікується Олег Диба. До речі, юннати екоцентру – часті гості даного закладу.
Під час екскурсії діти побачили морські акваріуми – з фантастично різнобарвними рибками, живими коралами, морськими зірками і їжаками, риб Амазонки – аровану, піраній і дискусів, велетенських древніх черепах з часів динозаврів – грифову і кайманову, єдиного в Україні чорного деревного варана беккарі і наземного нільського варана, трьох триметрових тигрових пітонів і двометрових імператорських удавів (одна з яких – старша за сам “Акваріум”), нічних геконів токі і денних фельзум, австралійських пустельних ящірок агам та улюбленця дітвори ігуану Грішку, який дуже полюбляє, коли його гладять, великих павуків-птахоїдів, жабу-рогатку і милих фруктоїдних родичів наших кажанів – єгипетських летючих собак (нільських криланів), єменських хамелеонів та великих папуг – какаду Джокера і ару Яру.
Діти поринули у дивовижний світ екзотичних риб, рептилій, комах, птахів і кажанів. Пан Олег пояснив дітям, що майже усі мешканці екзотаріума – товариські і їх не потрібно боятися. Переборовши хвилювання, кожна дитина мала змогу погодувати деяких екзотів та потримати в руках під час прогулянки змій і черепах.
Найголовніше, що зрозуміли діти, це те, що усі мешканці екзотаріуму, як і взагалі тварини, що нас оточують, віддані, милі і хороші. І ніколи першими не зроблять шкоди. Потрібно просто любити „братів наших менших”, розуміти і піклуватися про них!
Захід проведено у рамках співпраці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру (ЗОЕНЦ) із Закарпатським товариством охорони природи, Міжрелігійним та громадянським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCE) за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU).
Ольга ВЕЛИЧКАНИЧ, завідувачка відділу біології та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ