Завершено кампанію «Вишнева Україна 2016»! | Національний еколого-натуралістичний центр *** Продовжується формування «Першого українського віртуального гербарію юного натураліста» *** Розпочато створення «Всеукраїнського методичного онлайн хабу» – систематизованого навігаційного онлайн сховища методичних матеріалів та рекомендацій *** 28-31 березня 2023 року - весняна сесія ПШУМ 2023 року (дистанційно, онлайн) *** 28-31 березня 2023 року - ювілейний фінальний тур ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Юний селекціонер і генетик» *** до 31 березня 2023 року - триває направлення матеріалів на Міжнародний конкурс еколого-валеологічної спрямованості «Душа села» (заочно) *** до 2 квітня 2023 року - триває Всеукраїнська акція «Писанкове дерево Перемоги» (заочно) *** 11-13 квітня 2023 року - фінал Всеукраїнського конкурсу молодіжних проектів з енергозбереження «Енергія і середовище» (очно або змішано) *** до 14 квітня 2023 року триває надсилання робіт на VІ Всеукраїнський конкурс «Гуманне ставлення до тварин» (заочно) *** 18-21 квітня 2023 року - фінал Х Всеукраїнського турніру юних натуралістів (очно або дистанційно) ***


Завершено кампанію «Вишнева Україна 2016»!

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді в рамках міжнародної науково-освітньої програми GLOBE вдруге провів Всеукраїнську учнівську фенологічну кампанію «Вишнева Україна» . Вишнева Україна – це унікальна акція, яка проводиться з метою залучення учнів до вивчення вегетаційних циклів вишні звичайної (Prunus cerasus) та вишні повстистої (Prunus tomentosa), а також їх заохочення їх до дослідження навколишнього середовища.

Малюнок 1. Вихованці Дунаєвецької станції юних натуралістів (Хмельницька область). Автор: Лешанич Максим.

Малюнок 1. Вихованці Дунаєвецької станції юних натуралістів (Хмельницька область). Автор: Лешанич Максим.

Ц ього року у кампанії взяло участь 448 учнів, 60 вчителів та 60 навчальних закладів з 17 областей України (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Миколаївська, Полтавська. Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька Чернігівська, Харківська) та м. Києва. Вперше захід було оголошено на європейському рівні. Спостереження тривали з 1 квітня по 20 травня. Відповідно до методики проведення фенологічних та атмосферних спостережень, учні двічі на тиждень вимірювали довжину листочків вишень, фіксували температуру повітря в місцевий сонячний полудень та вносили дані спостережень до міжнародної бази даних GLOBE.

Кампанія проходила у декілька етапів:

  • 29 березня відбувся перший вебінар “Методика спостережень. Внесення даних GLOBE” на якому вчителі, які попередньо зареєструвалися для участі в кампанії вали змогу ознайомитися з методикою спостережень та особливостями проведення кампанії. Протягом проведення заходу вчителі повинні були виконати та надіслати два домашніх завдання після чого вони отримали статус вчителя GLOBE, який пройшов тренінг і може вносити дані на міжнародний веб-сайт програми.
  • 1 квітня – початок спостережень та акція «Хто перший?». Переможцями акції стали троє учасників, які першими надіслали фотографії розпуску вишні.
  • 16-20 травня – завершення кампанії, надсилання звітів та підведення підсумків.
  • 23 травня – заключний вебінар “Підсумки кампанії “Вишнева Україна 2016” на якому учасники мали можливість матимете можливість: поділитися власними висновками та спостереженнями; дізнатися більше про те, чому вивчення вегетаційних циклів рослин важливо в контексті проблеми зміни клімату; поспілкуватися та задати запитання провідному спеціалісту у галузі садівництва, керівнику науково-дослідної лабораторії садівництва Національного еколого-натуралістичного центру Мазуру Петру Олександровичу.

Проаналізувавши усі дані зі звітів учасників можна зробити висновок, що найбільше бруньок вишні звичайної розпустилося з 1 по 11 квітня, що порівняно з минулим роком в середньому є на тиждень раніше.

vu2

Масовий розпуск бруньок почався коли середня температура у сонячний полудень піднялася вище за 10° С. Найбільша кількістю бруньок розпустилася 8 квітня коли середня температура повітря вдень становила близько 22° С.

За вишньою повстистою спостерігало менше учнів. Всього було 10 об’єктів спостереження. Більшість бруньок розпустилися з 1 по 9 квітня (рис.2). З всього десяти об’єктів можна зробити висновок, що вишня повстиста більш чутлива до зміни температури. Як і минулого року, багато листочків та гілок були втрачені через низькі температури. Вишня не є рідною рослиною, тому її вегетаційний цикл не зовсім пристосований до наших кліматичних умов.

vu3

Проаналізувавши усі дані з 17 областей та м. Києва ми не змогли виявити закономірності між географічним розташуванням вишні та часом розпуску. Скоріше за все для розпуску вишні більш важливу роль грає температура, сортова приналежність та місцеві умови.

Малюнок 2. Учениця Розбишівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області

Малюнок 2. Учениця Розбишівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області

Б агато учасників відмітили швидший розпуск листочків порівняно з минулим роком у зв’язку з досить теплим квітнем. За даними NASA квітень 2016 є найтеплішим місяцем за усю історію спостережень (починаючи з 1880 року). Кампанія «Вишнева Україна» є важливою не лише щодо збору даних, які можуть допомогти вченим у побудові можливих кліматичних моделей, але й щодо підвищення обізнаності молодого покоління щодо проблеми зміни клімату та її наслідків для рослинного, тваринного світу та людства.

Детальніше про кампанію та програму GLOBE в Україні можна дізнатися:

www.nenc.gov.ua/globe – офіційний сайт програми GLOBE в Україні.

globeukraine@gmail.com – електронна адреса для запитань та пропозицій.

www.facebook.com/globeinukraine – українська сторінка GLOBE на Фесйбуці.

Малюнок 3. Учні гімназії №59 імені О.М.Бойченка міста Києва

Малюнок 3. Учні гімназії №59 імені О.М.Бойченка міста Києва

Поділитися
Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар