Грудень 7th, 2016 Цього року світ втретє відзначає Міжнародний день ґрунтів (World Soil Day). 5 грудня 2002 року учасники Міжнародного конгресу ґрунтознавців (International Union of Soil Sciences) уперше ініціювали запровадження Всесвітнього дня ґрунту. Проте тільки в грудні 2013 року на 68-ій Генеральній Асамблеї ООН 5 грудня було офіційно проголошено Всесвітнім днем ґрунтів.
Особливо значущим цей день є для світової спільноти ґрунтознавців, що налічує 60 тис. членів і на яке покладена відповідальність генерації і передачі знань про ґрунт для загального добробуту та процвітання.
Це свято підкреслює важливість ґрунтів як незамінного компонента природної системи і як життєво важливий базис людського співтовариства завдяки внеску в забезпечення продовольчої безпеки, економії водних і енергетичних ресурсів, як буфер збереження біологічного і ландшафтного різноманіття і зміни клімату.
День ґрунту має об’єднувати людей у світі для загальної справи – захисту наших ґрунтів від виснаження, руйнації, деградації, а також для відтворення їх родючості. Тож 5 грудня вихованці гуртків юних екологів Національного еколого-натуралістичного центру, учні спеціалізованої школи № 3 Подільського району та ЗНЗ № 29 Оболонського району м. Києва зібралися на науково-практичну конференцію, присвячену Міжнародному дню ґрунтів.
Керівники гуртків О.А. Драган, В.П. Кацурак зазначили, що в Україні іде особливо небезпечний процес деградації ґрунтів, або втрата їх родючості, який фахівці називають «тихою кризою планети».
Вихованці гуртків представили інформативні та дискусійні доповіді, презентації у межах теми конференції “Ґрунтознавство в сучасному світі”. Запропонована тема викликала жвавий інтерес юних екологів. Підлітки, буквально завалили своїх ровесників Ярослава Мудрука і Вадима Василенка запитаннями, задавши тон дискусії.
Велике зацікавлення юних екологів викликало повідомлення вихованки гуртка Поліни Абражевич. Упродовж трьох років Поліна вивчає видовий склад, структуру домінування та морфоекотипи орибатид (Acariformes, Oribatida) — однієї з найбільш численних і різноманітних груп ґрунтових тварин. Орибатиди харчуються рослинними залишками, грибними гіфами, водоростями, що обумовлює їх важливу роль у процесах ґрунтоутворення. Здійснюючи вертикальні міграції, вони сприяють посиленню аерації, перемішуванню родючого шару ґрунту, поширенню мікрофлори. Робота прикладна, її результати можуть бути враховані в екологічному моніторингу ґрунтів. Також, ця робота доповнює відомості про орибатид м. Києва.
Варто відмітити активну участь у заході молодших учасників, які «торкнулися високої науки».
Опубліковано в рубриці 
