Збереження біорізноманіття на тернах Таромського Луценко Єлизавета, Родителева Єва, Ковальчук Поліна 11 клас Ліцей №123 “ТАНДЕМ” Дніпровської міської ради Дніпропетровської області
Наш проєкт має опір на збереження біорізноманіття Таромського, бо ми не байдужі до екологічних проблем нашого навколишнього середовища. Намагаємось своїми діями закликати оточуючих до збереження природи

IMG_2480 – Луценко Єлизавета
Сучасне озеленення лісів, за допомогою дронів та сучасних технологій Колодій Таїсія, Савчук Ольга, Зюбаненко Анна  10 клас Ліцей міжнародних відносин імені Василя Стуса Львівської міської ради Львівської області
Як було сказано до того, наша ідея полягає в тому, щоб використовувати дрони для озеленення навколишнього середовища. На нашу думку це має виглядати так: дрон, який оснащений камерою, сканує певну територію, наприклад ділянку землі 50х50 метри, людина, яка ним керує, через камеру аналізує територію. Після аналізу відбувається обробка результатів. Далі експерти визначають придатність цієї землі для засіювання певного виду.
Прогнозований результат: Результат який ми очікуємо отримати це збільшення лісових масивів на 10%, та в майбутньому підвищувати цей показник.

Удосконалення технологій вирощування сіянців дуба черешчатого в умовах НПП Пирятинський Безпала Поліна Анатоліївна 9 клас Пирятинський ліцей № 6 Пирятинської міської ради Полтавської області
Дослідницьку роботу присвячено удосконаленню технологій вирощуванню сіянців дуба черешчатого в умовах НПП Пирятинський. У роботі розглянуто ботанічні особливості дуба черешчатого та сказано, що крона дуба шатровидна, досить широка, опускається до низу дерева. Стовбурова частина дерева дуба часто пряма, але на молодих стовбурах дерев можуть бути присутніми коліна або вигини. Колір кори молодих гілок дуба варіює від зеленого до бурого або червоно-бурого. Кора дуба блискуча, гладка, з віком поступово починає розтріскується, кора старих дерев – досить товста, колір варіює від бурого до сірого, має широкі тріщини по ходу стовбурової частини. Для кожної частини дерева дано хімічний склад та вказано області медичного застосування. Проаналізовано оптимальні умови вирощування сіянців дуба черешчатого. Описано особливості перспективних технологій вирощування деревних сіянців. Констатовано на важливості проведення стратифікації, підживлення та стимулювання насіння дуба. Розглянуто кліматичні умови досліджуваної території – НПП Пирятинський. Розглянуто його територіальне розташування, кількісну присутність флори та фауни. Акцентовано увагу на рекреаційному та туристичному значенні досліджуваного парку. Проведено експериментальну роботу з аналізу вирощування сіянців дуба за різними технологіями з різними умовами стимуляції та наголошено, що при вирощуванні сіянців дуба черешчатого із закритою кореневою системою можна використовувати різні види субстратів, в тому числі отриманих на основі комунально-побутових і сільськогосподарських відходів.

Створення генетичного банку  насіння голонасінних рослин  Горбатюк Сніжана Сергіївна, Ігнатенко Крістіна Вячеславівна  10 клас Ладижинський ліцей № 1 Ладижинської міської ради Вінницької області
В Україні досить мала чисельність голонасінних, вміння та навички створення компактних портативних банків насіння рослин – зможе зберегти біорізноманіття рослин  у нашій країні

Дослідження впливу агрохімікатів на біорізноманіття Чернігівської області Сич Ірина 9 клас Прохорський ліцей Комарівської сільської ради Чернігівської області
Ідеєю проекту є всебічне висвітлення проблематики інтенсивного використання агрохімікатів в Чернігівській області, що впливає на стан біорізноманіття регіону дослідження

Відновлення біорізноманіття річок за допомогою демонтажу непрацюючих та аварійно-небезпечних дамб та поширення інформації про методи збереження та відновлення біорозноманіття серед освітян Сидорчук Ілля Олександрович  10 клас Ліцей № 30 м. Житомира, вихованець Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді
1. Актуальність; 2. Представлення та опис способу відновлення біорізноманіття річок; 3. Перспективи застосування описаного способу в Україні; 4. Висновки. Пункт 1. З глобальним потеплінням та інтенсифікацією людської діяльності великий тиск на річкові екосистеми спричинив деградацію екосистеми, зменшення місць існування та біорізноманіття, а також втрату функцій. Технології екологічного відновлення у річках є ефективними заходами для покращення середовища проживання та біорізноманіття, перевагою яких є відновлення екосистем та біорізноманіття та сприяння формуванню здорових річок. Пункт №2. В даному проєкті я представляю вам іноваційно технологічне рішення відновлення біорізноманнітя річок Ураїни завдяки демонтажу непрацюючих та аварійно-небезпечних дамб. Поясню, вам те, що змусило мене замислитися над відновленням біорізноманіття річок запропонованим способом у роботі. Кожен рік в мережі інтернет ширяться такі заголовки новин: «Дамба на Південному Бузі знищює національний парк, а річка починає «цвісти»»; «Дамба біля Тузли спричинить екологічну катастрофу – експертиза»; «Дамби завдають величезні збитки річкам»; «Малі дамби спричиняють великі екологічні негаразди. Знищюється природа». Тепер переходжу до пояснення того, чому демонтаж непрацюючих та аварійно-небезпечних дамб сприяє відновленню біорізноманнітя річок. Я опрацював багато вітчизняної літератури, а також іноземної та зробив відповідні висновки. Я вияснив, що Сполучені Штати демонтують старі греблі та дамби, щоб відновити екологію та біорізноманіття річок ще з 1990-х років. Загалом з 1999 по 2003 рік було знесено 168 небезпечних дамб. Після знесення дамб екологічне середовище більшості річок було добре відновлено та покращено, особливо канали міграції риби та середовище її існування. Наразі знесено близько 500 дамб. Американські вчені пітвердили, що після демонтажу дамб екологічне становище річок та їх біорізноманніття відновлюється через певний період часу. Наведу вам приклад з научних записів американських вчених для підтвердження ефективності даного способу: «Зниження температури води в басейні річки Wuling після знесення дамби свідчить про те, що це сприяло подоланню наслідків зміни клімату, регулюванню температури води, відновлення біорізноманіття і навіть зростанню чисельності лосося». Однак, після демонтажу дамб відновлення середовища існування риб займає деякий період часу, і воно може не відновитися до початкового стану. Як правило, на практиці з демонтажем дамби майже одночасно проводяться й інші додаткові технологічні рішення відновлення основних функцій річки (я перерахував вам їх у висновку). Пункт №3. Тепер хочу описати перспективу використання даного способу відновлення біорізноманіття річок в Україні. Дамби будували переважно в радянські часи, і часто нині їхня користь є сумнівною. Навпаки, вони тільки шкодять: вода побруднішала, її стає дедалі менше, бо збільшилася площа випаровування, підтоплюється і руйнується берегова смуга тощо. Я живу біля старої дамби в місті Житомир та хочу сказати, що те, що написано вище це суцільна правда без перебільшення. В Житомирі я був щонайменше на на п’ятьох аварійних дамбах, які не функціонують як раніше, проте вони завдають величезну шкоду біорізноманіттю річок. Влітку через дамбу частина річки після них майже висихає в результаті чого, багато видів риби гине та вспливає. Якщо демонтувати не ефективні та аварійно-небезпечні дамби, то біорізноманіття річок України розквітне. Якщо вимоглива риба лосось, після демонтажу дамби в США збільшила свою чисельність за даними американських науковців, то за цією анологією можна припустити, що після демонтажу наших дамб, різноманіття щуки, плотви, в’язя, краснопірки звичайної, амура білого, жереха, линя, верховодки звичайної, плоскирки, ляща, синеця звичайного, піскаря, карася, коропа, білого та строкатого товстолоби, сома, судака, окуня та бичка відновиться та збільшиться в річках України. До прикладу бабуся мені розповіла, що до будівництва дамби, яка розташувалася біля нашого дому популяція щюки,окуня,амура,сома та інших видів риб в річці була великою, проте дідусь та рибаки розповіли, що після завершення будівництва дамби з кожним роком вдавалося зровити все менше і менше представників перерахованих видів риб. Сьогодніж вони кажуть, що зловити звичайну щюку, окуня, сома чи амура в цій річці майже неможливо, бо напевно для цієї річки ці види риби зники. Тому я вважаю, що використання даного способу відновлення біорізноманіття річок України є ефективним нелише для США, а й для України вцілому. Після детального вивчення дослідів американців, можу впевнено сказати, що після застосування цього способу на дамбі біля мого дому дідусь разом з бабусею зможуть ловити чудову рибу, як і раніше. Тому що, спосіб для відновлення біорізноманіття річок Ураїни описаний та досліджений мною в роботі відновить популяції та різноманітність риб. Пункт №4. Висновок: в даному проєкті запропоновано іноваційно технологічне рішення відновлення біорізноманіття річок Ураїни методом демонтажу непрацюючих та аварійно-небезпечних дамб. Даний метод є перевіреним американськими вченими та за їх словами є досить ефективним для відновлення екологічного становища річки та її біорізноманіття. Одночасно з цією технологією для ефективності відновлення біорізноманіття річок можна використати вже відомі технології, які є в Україні, наприклад: топограцічна реставрація, відновлення берегової лінії, відновлення біорізноманіття рослинності методом насаджень, відновити біоланцюг методом зариблення та біологічно очистити воду тощо. Ми повинні пам’ятати, що доля біорізноманіття річок України у наших руках та саме ми повинні відстоювати свою позицію, як хоробрі Закарпатці в 2017 році, які заборонили будівництво гребель на своїх річках. Потрібно демонтовувати непрацюючі та аварійно-небезпечні дамби, а не продовжувати виділяти десятки мільйонів гривень на їх утримання.! На випадок проблеми з відео прикріплюю покликання на це ж відео на платформі ютуб: https://youtu.be/RtgVwkLhjgs?si=6_NQ-tysOhhwQGQ6

Біорізноманіття України в умовах воєнного конфлікту: втрати та інноваційні шляхи відновлення Луценко Андрій Васильович 11 клас Полонський ліцей № 1 Хмельницької області, вихованець Хмельницького обласного центру краєзнавства, туризму та екологічного виховання учнівської молоді
Проєкт є дослідженням, спрямованим на аналіз впливу військового конфлікту на природні екосистеми та біорізноманіття в Україні. Проект досліджує втрати, які виникли внаслідок війни, включаючи руйнування лісів, забруднення водних джерел, вимирання видів та втрату природних середовищ. Проаналізовано наслідки знищення біорізноманіття для людства. Дослідження включає в себе використання сучасних технологій, таких як ГІС,  для відновлення та збереження біорізноманіття. У роботі відзначається важливість охорони природи під час воєнного конфлікту та зроблено акцент на інноваційних технологіях, що можуть сприяти відновленню природних екосистем в умовах викликів, пов’язаних з війною.

Розробка ефективних методів розмноження тису ягідного та ялівця віргінського в умовах м. Одеси та дослідження впливу екстрактів хвойних рослин на пророщування насіння сортів пшениці та редису Берідзе Раймонд Анзорович 9 клас Одеський ліцей № 2 Одеської міської ради Одеської області, вихованець гуртка «Юний науковець», Екологічний напрямок» Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання та гурток «Юний дослідник» КЗПО« Одеський Еколого-натуралістичний центр «Афаліна»
Військові дії на території України призвели до загибелі чи порушення лісосмуг, парків, лісних масивів, заповідних територій, загалом в Україні вже постраждало 3 млн. га лісів, а це майже третина лісового фонду держави. Деякі з них втрачені назавжди. Тому потреба у якісному та дешевому посадковому матеріалі цінних деревних порід, як ніколи актуальна. У парку-пам’ятці  садово-паркового мистецтва “Юннатський” Обласного гуманітарного центру знаходиться цінний маточний матеріал для насіннєвого розмноження цих прекрасних екзотичних дерев. Також ці рослини потім можна використовувати, для створення препаратів гербіцидної та стимулюючої дії. Традиційні гербіцидні препарати можуть викликати онкологічні захворювання та інші хвороби. А ці препарату будуть безпечні для людини та навколишнього середовища.
Тому метою нашої роботи було дослідження методів масового розмноження  тису ягідного та ялівцю віргінського та вивчення дії фізіологічно активних речовин екстрактів тису ягідного, ялівця віргінського, сосни гімалайської, сосни чорної та кедра ліванського в різних концентраціях та в різних умовах для створення біологічно активних препаратів. Завдання дослідження полягало в:
1. Розробці методів розмноження тису ягідного та ялівця віргінського під маточними рослинами.
2.  Вивчення методів вегетативного розмноження тису.
3. Аналізі методів масового розмноження тису ягідного та ялівця віргінського, та рекомендаціях щодо практичного використання досліджених методів.
4. Проведення серії весняних і літніх експериментів по аналізу впливу витяжок хвойних рослин на ріст та розвиток редиски сорту «National» та «Saxa» та пшениці м’якої сорту «Арнаутка» та «Лузанівська».
5. Дослідження дії екстрактів хвойних рослин in vivo.
6. Аналіз отриманих даних та їх застосування для розробки препаратів гербіцидної та стимулюючої дії.
Робота проводилась у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва “Юннатський” Обласного гуманітарного центру та Одеському Еколого-натуралістичному центрі «Афаліна»  протягом 2020-2023 років.
Методи
1.Насінневий метод вирощування тису ягідного.
2.Вегетативний метод вирощування тису ягідного.
3. Ми використовували метод вирощування тису ягідного та ялівця віргінського під материнською рослиною, якій був нами розроблений та удосконалений.
4. Для дослідження екстрактів хвойних рослин ми використовували методи біотестування.
Висновки та технологічні відкриття
1.Найбільш успішним методом розмноження тису ягідного виявився спосіб вирощування саджанців під маточними рослинами, він дозволяє вирощувати до 500 рослинок тису ягідного та  до 200 рослинок  ялівця віргінського протягом року.
2. Цей метод показав найвищу рентабельність 1333% , вегетативний метод розмножування тиса ягідного склав 140%, рентабельність насіннєвого метода склала 0%.
3. Нами розроблена власна технологія вирощування саджанців тису ягідного та ялівця віргінського під маточними рослинами.  Цей ефективний метод дозволив нам за 4 роки виростити більш 1000 молодих рослинок тису ягідного під однією материнською рослиною. Ми  вже висадили у відкритий грунт більш 30 саджанців тису ягідного.  Рослина тису ягідного за 2 роки утворює більш 40 тисяч насінин з них можна отримати більш 1000 саджанців. Саджанці висаджували у теплицю та дорощували до 2-3 річних саджанців, але до 2 річного віку їх можна вирощувати під материнською рослиною.
4. Екстракт тиса ягідного в концентраціях 20-30 г на 100мл води в червні-липні можна використовувати для створення препарату гербіцидної дії. Це підтвердилося багатьма експериментами, в яких тис ягідний повністю пригнічував насіння редису сорту «Saxa». Також в експериментах по порівнянню екстракту тису ягідного та гербіцидного препарату «Раундап», тис ягідний показав однакову ефективність з гербіцидним препаратом.
5. Екстракт сосни гімалайської та кедра ліванського в концентраціях 10г на 250мл води та у розведенні 1:10  стимулював проростання насіння пшениці та редису. Цей ефект було відзначено практично у всіх експериментах, але найбільшого піку воно досягло у серпні, з чого можна зробити висновок, що препарат з сосни гімалайської та кедру ліванського можна робити в серпні місяці.

Визначення видового складу представників Царств Рослин та Тварин у межах прибережних територій Кременчуцького водосховища. Винайдення шляхів розмноження та відновлення флори і фауни обраних територій Ляшенко Дмитро 8 клас вихованець КЗ “Центр дитячої та юнацької творчості Великоандрусівської сільської ради” Олександрійського району Кіровоградської області
Введення 3 кілометрової зони на берегах Кременчуцького водосховища що далоб змогу реакліматизувати види і за декілька років відновити видовий склад території. Також одним з складових такого тапу відновлення міг стати зоотуризм, як ключовий метод відновлення тваринного світу місцевості. Цей спосіб не лише позитивно вплинув би на територію, а і зацікавив місцевих підприємців як додаткове джерело доходу. Підприємці самі б намагалися вплинути на розмноження більшої кількості видів і підтримували б умови існування і харчування тварин у належному стані.

Флористичний аналіз степової рослинності регіонального ландшафтного парку  Клебан-Бик задля збереження біорізноманіття  Млот Микита, Котовив Данило, Тумма Карина 7 клас Костянтинівський ліцей № 9 Костянтинівської міської ради Донецької області
Вивчення видового складу степової рослинності Клебан-Бикського регіонального ландшафтного парку та її таксономічний аналіз задля збереження біорізноманіття. У даній роботі проводився аналіз видів степових рослин, які були визначені влітку, з червня по серпень 2021року, на території Клебан-Бикського регіонально-ландшафтного парку, а також вивчені гербарні матеріали видів рослин, що знаходяться під охороною і видів-ендеміків. Флористичний аналіз показав, що до складу флори РЛП “Клебан-Бик” входить 446 видів вищих рослин (за винятком мохоподібних), які об’єднані в 251 рід і належать до 69 родин. Найбільш численними за кількістю родів і видів у флорі РЛП “Клебан-Бик” виявилися родини Айстрові, Злаки, Ясноткові,Розові, Гвоздичні,  Капустяні, Ранникові. У флорі РЛП “Клебан-Бик” зустрічається значна кількість рослин, що підлягають охороні на різних рівнях. Тільки рослини роду Ковила Представлені 13 видами. До Європейського червоного списку рослин, що знаходяться на межі зникнення, належать 7 видів рослин, 38 видів занесено до Червоної книги України, 14 видів потребують охорони на регіональному рівні. На території РЛП “Клебан-Бик” знайдено 5 реліктових видів. Для збереження быорызноманіття необхідно провести інвентарізацію рідкисних видів і в  першу чергу роду ковила. З використання фото і відео зйомки рослин і рослинних угруповань з квадрокопрерів,  мікрофотографії для визначення видів ковили. Для збереження біорізномаття степової флори, необхідно знати рослинний світ своєї місцевості, вивчати його і розуміти значущість кожної рослинки і любити природу. проводити серед громадян і учнів шкіл еколого-просвітницьку роботу.

Екологічна оцінка біорізноманіття Озерянських заказників – перспектива створення локальної екомережі Чечота Анна 10 клас вихованка КЗ “Чернігівська обласна станція юних натуралістів”, Озерянський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області
У розв`язанні проблеми збереження біологічного різноманіття ключову позицію відіграють регіональні території. Вважаємо, що розширення природно-заповідного фонду, формування екологічної мережі сприяє збереженню біорізноманіття, протидіє негативним антропогенним впливам. Нами досліджено 9 місцевих урочищ, виявлено 7 червонокнижних видів, 26 регіонально рідкісних видів. На основі наших досліджень було створено два заказники місцевого значення.

Відновлення біорізноманіття боліт Полісся за допомогою бобрів Печенюк Артур 10 клас Ліцей № 30 м. Житомира, вихованець Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді
• Болота відновлюються після поселення бобрів. Ці тварини інстинктивно будують греблі саме там, де це необхідно, як наслідок, гребля спричиняє повінь, уповільнює потік води й довше утримує її у ландшафті. Це перетворює прості струмки на квітучі водно-болотні екосистеми.
• Болота утворюються упродовж тисяч років і складаються з трьох елементів: торф, вода і рослини.
• Ключова сила боліт — утримання і збереження води.

Борщівник Сосновського на теренах нашого села Герич Альбіна Іванівна 11 клас Калинівський ліцей Дубівської селищної ради Закарпатської області
Науково-дослідницький проект про отруйну рослину борщівник Сосновського і шляхи вирішення проблеми

“Розумна теплиця” як засіб створення оптимальних мікрокліматичних умов для вирощування Метасеквойї Григоренко Аліна 2 курс Вище професійне училище № 21 м. Миколаєва
Наш проєкт показує  можливість використання  автоматизованої ферми “Розумна теплиця” для створення та підтримання оптимальних мікрокліматичних умов для вирощування насіння Метасеквойї (занесеної до Міжнародної Червоної книги). “Розумна теплиця” є інноваційним технологічним засобом для збереження біорізноманіття нашої планети, адже дає можливість автоматизувати майже всі процеси, необхідні для пророщування насіння Метасеквойї. Основні характеристики та функції проєкту:
1. Автоматизоване регулювання температури: Датчики температури контролюють умови в теплиці та автоматично регулюють опалення та вентиляцію для забезпечення оптимальної температури для Метасеквойї.
2. Контроль вологості ґрунту: Система моніторингу вологості ґрунту допомагає підтримувати правильний рівень вологості для росту дерева.
3. Освітлення: Розумна теплиця використовує світлодіодне освітлення, яке може бути програмоване для створення денного та нічного режиму, що сприяє зростанню Метасеквойї.
4. Склад атмосфери: Датчик диму та газу контролює склад атмосфери для забезпечення оптимального його складу.
5. Моніторинг та управління віддалено: За допомогою спеціального додатку або веб-інтерфейсу користувач може віддалено контролювати та налаштовувати параметри теплиці.
Цей проєкт розробляється з метою сприяння вирощуванню Метасеквойї в будь-яких кліматичних умовах та допомагає зберегти цей вид дерева, що є важливим для природи всієї планети.

Переробка органічних відходів методом вермікультивування Парикін Ян Романович 10 клас вихованець Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру Львівської області
Мета: поширити метод переробки органічних відходів за допомогою каліфорнійського черв’яка. Вивчити найбільш сприятливі умови для організації переробки органічних відходів  в особистих господарствах на прикладі організації переробки органічних відходів,  а саме підстилки з кліток у Львівському міському дитячому еколого-натуралістичному центрі. В зв’язку з тим, що в нашому екоцентрі є досить велика колекція тварин ( птахи, копитні…) у нас багато органічних відходів у вигляді підстилки з вольєрів з тваринами. В якості підстилки ми використовуємо тирсу дерев, в основному , хвойних порід , що теж є органічними відходами. Крім того до загалу додаються рослинні рештки після прополок квіткових ділянок, обрізки живоплотів, опале листя тощо.  Для переробки органіки використовуємо буртовий метод.  Черв’яків екоцентр отримав у селянському (фермерському) господарстві Кулаковських.
В наслідку застосування вермікультури для переробки суттєвої кількості органіки, екоцентр має можливість швидко переробити відходи, позбутися неприємного запаху, отримати  певну кількість біомаси черв’яків для підгодівлі птахів та біогумус. Внесення біогумусу  на ділянки та квітники екоцентру допомогли суттєво поліпшити структуру та поживність ґрунту, що позитивно відбивається на зовнішньому вигдяді колекції рослин , як відкритого, так і закритого ґрунту.

Збільшення біорізноманіття диких кабанів, розробка біотехнічних заходів щодо підвищення чисельності кабана в умовах СФГ „Земля Полісся” Лукашенко Анастасія Віталіївна 10 клас Ліцей № 1 м. Житомира, вихованка Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді
Актуальність теми. Важливою постає проблема оптимізації чисельності диких ратичних тварин у лісових екосистемах, адже перевищення господарськодопустимої щільності диких ратичних тварин в угіддях може негативно впливати на ведення лісового та сільського господарства. Спроби її вирішення для різних регіонів України робились неодноразово, проте методи узгодження оптимальної щільності тварин в угіддях та кормової місткості мисливських угідь, які пропонувались раніше, не знаходять належного схвалення у спеціалістів мисливського господарства.
Метою роботи була розробка біотехнічних заходів щодо підвищення чисельності кабана в умовах СФГ „Земля Полісся”. Для досягнення поставленої мети передбачалось виконання таких завдань:
1. Виявлення особливостей просторово-часової організації кабана на території СФГ „Земля Полісся”.
2. Розробити біотехнічні заходи щодо підвищення чисельності кабана.
3. Зробити розрахунок необхідної кількості кормів для напіввільного (у вольєрі) утримання кабана в умовах СФГ „Земля Полісся”.
4.Розробити заходи щодо збільшення кормової продуктивності лісових угідь.
Кабан (Sus scrofa L.) – це тварина ряду парнокопитних (Artiodactyla) родини кабанів (Suidae) [4]. За своїми розмірами кабан – це тварина середнього розміру з масою дорослої особини від 120 до 300 кг [5]. Місця його поширення у межах ареалу різноманітні – від темнохвойної тайги й гір, до тропічних лісів і пустель. У горах може зустрічатись у всіх поясах, до альпійських луків включно. У Європі кабан особливо любить дубові й букові ліси, що чергуються з галявинами, луками й болотами. Плавні, очеретові і чагарникові зарості по берегах рік і озер – найважливіші місця мешкання кабана. Звідси кабани періодично виходять пастися. Вони можуть робити набіги на сільськогосподарські угіддя, особливо при неврожаї природних кормів. У районах, де чисельність кабана висока, він може приносити значні збитки сільському господарству, пошкоджуючи посіви проса, рису, кукурудзяні плантації та баштани.
Головним фактором, що обмежує поширення кабана на північ його ареалу, є глибина снігового покриву й тривалість снігового періоду. Сніг обмежує пересування кабанів, роблячи їх уразливими для хижаків, а також утруднює пошук корму. Розміри ділянки мешкання кабанів залежать від кількості кормів і захищеності угідь. Навесні і влітку добовий хід кабана не перевищує 5-6 км, зимою глибокий сніг перешкоджає далеким переходам і кабани проходять від декількох сотень метрів до 3-4 км. Ділянка мешкання кабанів у таку пору не перевищує 2,5 км2. Площа його кормових угідь у цілому за рік складає близько 12 км2.
4.1. Типологія мисливських угідь господарства
Одним з основних завдань внутрігосподарського впорядкування мисливського господарства є інвестизація угідь, тобто опис їх складу і визначення площ. Інвестизація угідь включає в себе розробку типології угідь, опис їх типів та визначення площ, зайнятих кожним типом. Тип мисливських угідь включає дві ознаки: кормову продуктивність і ступінь захищеності по відновленню до певного виду тварин. Основними ознаками, за якими відрізняються типи мисливських угідь по своїй екологічній цінності для того чи іншого виду є їх місцезнаходження, склад рослинності, основне господарське призначення території, її використання, вплив різноманітних чинників на рослинність тощо. В господарстві виділяються наступні 10 типів мисливських угідь:
Тип 1 – ліси хвойні. До них відносяться насадження сосни та інших хвойних порід, чисті і з домішкою листяних порід не більше 2-х одиниць складу, різних віків і повнот з наявністю підросту та підліску і без них.
Тип 2 – хвойний ліс (ялина) чистий і з домішкою інших хвойних порід, а також листяних порід не більше 2-х одиниць складу, різних віків і повнот з наявністю підросту та підліску і без них.
Тип 3 – ліси листяні. До них належать насадження м’яколистяних і твердолистяних порід, чисті і з домішкою хвойних порід не більше 2-х одиниць складу, різних віків і повнот з наявністю підросту та підліску і без них.
Тип 4 – ліси змішані. Ці ліси включають насадження, у складі яких є не менше 3-х одиниць складу порід іншої категорії, тобто серед насаджень є більше 30% хвойних порід і, навпаки, у складі хвойних лісів знаходиться не менше 30% м’яколистяних або твердолистяних порід, різних віків і повнот, з наявністю підросту і підліску і без них.
Тип 5 – чагарники. Включає зарості різних видів чагарників.
Тип 6 – орні землі. До цього типу відносяться: рілля, що використовується під сільськогосподарські культури, городи, сади, ягідники, виноградники та плантації шовковиці.
Тип 7 – луки. Крім сінокосів та пасовищ цей тип мисливських угідь включає зарослі піски,галявини та біогалявини.
Тип 8 – болота. Крім верхових і низових боліт, цей тип мисливських угідь охоплює також заболоченні солончаки з високотравною рослинністю.
Тип 9 – водойми. Водойми включають річки, струмки, ставки, озера, водосховища, відстійники та меліоративні канали з чистими плесами води або з наявністю заростів багаторічної трав’яної рослинності.
Тип 10 – інші землі. Включає кар’єри, дороги, садиби, цвинтарі, просіки і т.д.
Розрахунок річного приросту поголів’я кабана та обсяги експлуатації
Основними критеріями, які необхідно знати по кожному виду тварин для розрахунків річного приросту поголів’я та його чисельність на кінець року є :
➢ Бонітет мисливських угідь господарства для даного виду тварин;
➢ Загальна чисельність популяції на початок року;
➢ Статево-вікова структура популяції ( кількість самок і самців), що приймають участь у розмноженні, кількість новонародженого молодняку, смертність тварин від різних природних причин та браконьєрства на протязі року;
➢ Розмір офіційного відстрілу;
➢ Мінімальна щільність поголів’я популяції.
Види біотехнічних заходів
Біотехнічні заходи – це методи збільшення природної продуктивності мисливських угідь та способи підвищення стійкості популяцій основних видів мисливської фауни в умовах інтенсивного ведення мисливського господарства. Біотехнічні заходи поділяються на дві групи. До першої групи відносяться заходи, які кардинально змінюють кормові та захисні властивості мисливських угідь на значний проміжок часу. Друга група заходів обумовлює тимчасову (сезонну) зміну ємностей угідь. Перша група біотехнічних заходів в умовах мисливського господарства не передбачається. Із другої групи заходів, підвищення продуктивності мисливських угідь та збільшення популяцій основних видів мисливських тварин передбачається;
– штучна підгодівля мисливських тварин;
– створення кормових полів і захисних ремІзів;
– влаштування біотехнічних обладнань;
– обладнання тимчасових водопоїв;
– контроль над чисельністю хижаків;
– боротьба з браконьєрством;
– ветеринарно-санітарні заходи;
– скорочення негативної дії факторів турботи;
– охорона умов мешкання диких тварин;
-тимчасове покрашення захищеності угідь;
– інші заходи по тимчасовому покращенню умов мешкання мисливських тварин.
Утримання та підгодівля тварин у вольєрі
Вольєр для кабана займає площу 30 га. Максимально у вольєрі можна держати 30 особин виходячи з норми на 1 особину. У таблиці 5.4. приводиться розрахунок щорічної підгодівлі 30 особин кабана
Розрахунок проведено на 365 днів підгодівлі.
 Назва кормів сінаж Зернові відходи кукурудза в качанах коренеплоди N N годівниць Загальна потреба в кормових одиницях
Одиниця виміру т т т т ос шт
Кількість кормів щорічно на протязі ревізійного
періоду 4,4 3,3 8,8 11,0 30 3 –
Кількість кормових одиниць   в1 кг 0,3 1,0 1,2 0,2 – – –
Щорічна потреба в кормових одиницях кг 1320 3300 10560 2200 – – 17380
Створення кормових полів і захисних реміз.
З метою забезпечення звірів і птахів кормами в господарстві необхідно створювати харчові поля та захисні ремізи. При закладці кормових полій треба враховувати розподіл по території тварин, можливість охорони. Розміщуються поля в осторонь від великих доріг, не ближче 1 – 2 км від крупних населених пунктів. Вони повинні знаходитись в угіддях, яким тварини надають перевагу, на місцях їх перебування. Кращими місцями для влаштування кормових полів для ратичних являються долини невеликих річок і струмків. Бажано щоб кормові поля по периферії оточувались бордюром з високого травостою або межувались з куртинами чагарникових верб. Поля бажано розосереджувати по угіддях, а їх кількість закладати із розрахунку, щоб кожне з полів відвідувалось невеликою групою тварин. Значне скупчення тварин небезпечне у санітарному відношенні. Розмір одного поля здебільшого не повинен перевищувати 1,0 га.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
1. У СФГ „Земля Полісся” переважають такі типи мисливських угідь:  змішані ліси – 16,1%, хвойні ліси – 25,1%, листяні ліси – 41,9% та орні землі 16,1%. За   якістю  переважають  угіддя другого (59,1%) та четвертого (35,2%) бонітетів.
2. Оптимально чисельність виду становить 63 особини.
4. При дотриманні розрахункових обсягів проведення біотехнічних заходів, посилені охорони тварин рентабельність по кабану може стати більшою.
5. Краще всього на орних землях висівати овес, жито, пшеницю, горох, віку, кукурудзу, люцерну, а також вирощувати картоплю, кормовий буряк, турнепс тощо. Врожай з кормових полів збирати в той час, коли приріст зеленої маси і коренеплодів найбільший, а рослини ще не встигли затвердіти.
6. Створити захисні ремізи по берегах балок і річкових долин, відкосах ярів та днищах балок, тобто на непридатних для сільського господарства землях.

trim.F8954A53-2F54-4BF3-84E4-EDC2CC240BB7 – Лукашенко Анастасія (1)

Від насіння до ялинки Білобородова Анна, Забабура Євген 9 клас Опорний заклад загальної середньої освіти Мирноградської міської ради Донецької області
Вирощування ялинки з насіння в домашніх умовах

Від насіння до ялинки. Білобородова Анна, Забабура Євген, 9кл ОЗЗСО Мирноград – Nataliia Petrivna

Поліморфізм сивого голуба (Сolumba livia Gmelin) в умовах міста Чернівці Міхєєва Анісія 9 клас вихованка КЗ «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»
Фауну міст складають свійські тварини, а також види дикої фауни з високою екологічною пластичністю. Місто як урбоекосистема характеризується трансформацією природного середовища та постійною дією стресових чинників на організмовому та популяційному рівнях. Збереження дикої фауни в місті передбачає дослідження структури популяцій і динаміки їх перебудови у змінених умовах існування. Поліморфізм є адаптивною властивістю популяцій пристосовуватися до різноманітних умов зовнішнього середовища. Поліморфізм за ознаками забарвлення є лише одним із видів, що іноді генетично пов’язаний із фізіологічними та поведінковими особливостями, завдяки чому він може маркуватиперебіг генетичних процесів e популяціях.
Сизий голуб – вид з високою екологічною пластичністю, що легко пристосовується до життя в місті та здатний проникати навіть у ті його частини, що недосяжні для інших видів. Єдиним його конкурентом за кормовий ресурс у центральних частинах міста є горобець хатній, на периферії – грак. Поліморфізм забарвлення дикого виду не виражений, проте і його генетична основа не була змінена виведенням сотень порід та історією одомашнення, він розселявся разом з людиною, не втрачаючи одноманіття предкової форми.
Актуальність теми. Забарвлення пір’я є важливим адаптивним механізмом, що дозволяє голубам пристосовуватися до мінливих умов середовища. Оскільки, голуб реагує на зміни умов довкілля поведінкою, чисельністю, морфологічними ознаками, його можна використовувати як інтегрований індикатор стану урбанізації та еколого-економічного балансу території.
Мета роботи – дослідити ообливості екології та фенотипової мінливості голуба сизого на території м. Чернівці. Завдання:
1.Проаналізувати періодичну та монографічну наукову літературу з метою виявленняекологічних особливостей та мінливості голуба сизого.
2. Провести фенологічні спостереження по визначенню особливостей екології та мінливості забарвлення голуба сизого в м.Чернівці.
3. Порівняти частоту поширення морфотипів голуба у різних локалітетах в межах міста.
Об’єкт дослідження: популяція голуба сизого в м.Чернівці.
Предмет дослідження: екологія та мінливість забарвлення голуба сизого.
Методи дослідження: теоретико-методологічний аналіз проблеми, систематизація наукових літературних джерел, порівняння і узагальнення даних, спостереження, обліки чисельності, маршрутноточковий метод, фотографування, математична статистика.
Основний об’єм експериментального матеріалу зібраний методом маршрутно-точкового обліку, який в більшості випадків не потребує від дослідника тривалої концентрації уваги та дозволяє в короткий час обстежити великі території і зібрати великий обсяг матеріалу, що дуже важливо в орнітологічному моніторингу. Для обліку морфотипів сизого голуба в м. Чернівці нами було обрано 8 моніторингових ділянок з різними умовами протягом одного визначеного маршруту. При проведенні орнітологічного дослідження також вели щоденник спостережень, в якому записували всі зроблені спостереження, замітки про птахів. Ці записи включали: дати і час відвідувань, місцезнаходження голубів; стан погоди (хмарність, температура, наявність вітру), візуально визначену кількість особин виду.
Обліки проводили протягом періоду з вересня 2020 по жовтень 2021 р. (четвер-субота) протягом дня з 12:00 до 16:00 (у період найбільшої активності птахів). Маршрут проходили частково пішки (між просторово віддаленими моніторинговими ділянками пересувалися громадським чи власним транспортом) один раз в досліджувані дні. Всього проведено 14 обліків.
Спостерігаючи за голубами на моніторингових ділянках, широко використовували метод фотографування (фотодокументування). При дослідженні фенотипової мінливості голуба фотографія замінює довгий опис та прямий кількісний облік і дає при цьому значно чіткіші уявлення. Для концентрування особин на невеликих підгодівельних майданчиках (з метою більш точного визначення морф голубів) використовували їх підманювання насінням соняшника, кормовим зерном. Для фотографування використовували смартфон (Apple IPhone 11, 12-мегапіксельний об’єктив з діафрагмою f/1.8 і оптичною стабілізацією + 12-мегапіксельний широкоформатний об’єктив з діафрагмою f/2.4, кут огляду 120 градусів та електронна стабілізація).
Для опрацювання та кількісного аналізу польових спостережень з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням використовували методи математичної статистики. Частки особин морфотипів розраховували у відсотках на основі середнього арифметичного з 14 обліків. Для характеристики поліморфної структури популяції використовували наступні показники: загальну кількість морф – m з похибкою Sm, показник внутрішньопопуляційної різноманітності µ з похибкою Sµ і частку рідкісних морф у популяції h з похибкою Sh,  запропоновані Л. А. Животовським (1982).
У досліджуваних нами локалітетах зареєстровані сезонні та річні коливання кількості особин на моніторингових майданчиках; максимальні показники відмічені влітку та на початку осені. Найбільша кількість особин зустрічається на відкритих територіях, де є доступ до смітників і постійно діючі підгодівельні майданчики, облаштовані мешканцями. У м. Чернівці сизий голуб найчастіше оселяється в селітебних зонах з низькоповерховою забудовою (у порівнянні з зеленими масивами та промисловими районами). Зокрема, кількість сизих голубів в центрі міста вища, ніж на околицях. Встановлено, що у раціоні харчування голубів у Чернівцях в основному переважають залишки їжі із сміттєвих контейнерів, а також зерно і хліб, яким місцеве населення підгодовує птахів. Серед місць відпочинку голубів найбільш поширеними є дахи гаражів та будинків.
Важливим популяційним показником адаптації тварин до антропогенних ландшафтів є поліморфізм. У природі найпоширеніша «дика» морфа сизого голуба. Для дослідження поліморфізму забарвлення ми розробили власну систему класифікації морф забарвлення за двома ознаками (за кольором та за принципом забарвлення). Нами були зафіксовані варіанти забарвлення у 3083 особин голуба сизого. Порівняльний аналіз співвідношення фенотипових форм на досліджуваних ділянках міста показав, що переважає перехідна форма з проявами, близькими до меланістичної. Сиза форма багаточисельна на закритих ділянках в місцях багатоповерхової забудови. Це, на нашу думку, зумовлене значною кількістю місць для гніздування, відсутністю хижаків. Переважання захисного забарвлення дозволяє голубам виживати на певному фоні середовища. Літературні дані вказують на те, що дика форма більш адаптована до дії на популяцію несприятливих зовнішніх факторів: доступності їжі, несприятливих умов гніздування. Водночас, меланістична та перехідна форми краще адаптовані до несприятливих внутрішньопопуляційних факторів – впливу щільності популяції. Отже, зміна екологічного стану впливає на зміну концентрації фенотипів в межах популяції без зміни її цілісності.
Спостереження протягом року в м. Чернівці показали достовірні відмінності за частотою можливих фенотипів забарвлення між голубами на всіх точках маршруту. Морфи за принципом забарвлення мають нерівномірний розподіл: переважає перехідна морфа – 36 %, частка меланістичної морфи становить 33 %, сизої – 28 %, аберантної – 3 %. Зменшення чисельності особин дикого типу можна пояснити тим, що такі особини не здатні використовувати повністю ресурси існування. Тому вільні ділянки заповнюються меланістичними та перехідними морфами, які менш вибагливі до особливостей території. Співвідношення фенотипових морф в різних районах майже однакове, проте на ділянці 7 (Аеропорт) не спостерігалося голубів нетипового забарвлення, що можна пояснити відсутністю приватних голуб’ятень. Просторовий розподіл морфотипів в урбоценозах міста нерівномірний.
В цілому, отримані результати підтверджують літературні дані про переважання темних особин над номінальною сизою морфою в міських популяціях синантропних сизих голубів та вказують на наявність явища індустріального меланізму в даній популяції.

Зимова орнітофауна м. Чернівці: результати п’ятирічного моніторингу Гавдун Віталіна 9 клас вихованка КЗ «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»
Орнітофауна Чернівців досить добре вивчена, характеризується багатством і різноманітністю. Водночас, на початку ХХІ ст., у зв’язку з глобальними змінами клімату та істотним зрстанням антропогенного пресу, прискорилися процеси витиснення видів з їх споконвічних місць існування – з одного боку, та синантропізації й урбанізації – з іншого. Авіфауна нашого міста також зазнає динамічних змін, які необхідно спостерігати, реєструвати та аналізувати. Вивченню зимового аспекту фауни птахів урбоекосистеми Чернівців присвячені наші дослідження. Об’єкт дослідження – зимова орнітофауна міста Чернівці, предмет – якісне та кількісне різноманіття, динаміка змін видового складу, окремі аспекти біології. В роботі узагальнені результати вивчення видового складу птахів та спостережень за їх поведінкою та кількісних обліків упродовж п’яти осінньо-зимово-ранньовесняних періодів з 2016 по 2021 роки на території усіх ландшафтно-функціональних районів (ЛФР) міста. Для визначення птахів, яких зустрічали під час польових досліджень, користувалися польовим визначником Г.В. Фесенка і А.А. Бокотея (2002). Притримувалися таксономії та номенклатури птахів за (2002), українські назви наведені за Г.В. Фесенком та  А.А. Бокотеєм (2007). Дотримувалися класифікації біотопів міських екосистем, запропонованої І.В. Скільським (2000). Як показали наші кількарічні дослідження (2017-2020 рр.), в адміністративних межах Чернівців взимку регулярно чи епізодично зустрічаються близько 50 видів; упродовж осінньо-зимового періоду 2020-2021 років нами зареєстровані 59 видів птахів, які належать до 39 родів та репрезентують 23 родин восьми рядів: Гусеподібні, Куроподібні, Журавлеподібні, Сивкоподібні, Голубоподібні, Совоподібні, Дятлоподібні (по одній родині), Соколоподібні (2 родини), Горобцеподібні (14 родин), що становить 2/3 від зареєстрованих у місті та на прилеглих до нього територіях Прут-Дністровського межиріччя й передгірської частини Буковини за період 1976-2008 рр. Упродовж осінньо-зимових періодів 2017-2018, 2018-2019 та 2019-2020 років нами було зареєстровано 51, 52 та 49 видів птахів відповідно. Водночас, у 2016-2017 рр. нами були зареєстровані лише 30 видів птахів з 22 родів та 12 родин трьох рядів: Голубоподібні, Дятлоподібні (по одній родині), Горобцеподібні (10 родин). Збільшення майже удвічі кількості виявлених видів обумовлене, на нашу думку,  кількома моментами:
– починаючи з зими 2017-2018 рр. маршрутними обліками охоплені, серед інших, водні та біляводні біогеоценози, в яких виявлені 6 видів птахів відповідних екологічних груп; з них тільки водяні курочки зустрічаються на ставках Південного ЛФР, усі решта пов’язані з рікою Прут. В заплаві Пруту мешкають також сірі ворони. Починаючи із зимового періоду 2019-2020 року, ворона сіра реєструється також у Південному ЛФР – у парку «Жовтневий», а цьогоріч ми реєстрували вид також у багатовидових зграях воронових в районі вул. Південно-Кільцевої – серед граків і галок;
– в селітебних зонах приміських населених пунктів виявлені представники денних і нічних хижих птахів (усього – 5 видів) та куріпки; ще 2 види Совоподібних зареєстровані в адміністративних межах Чернівців (Південний ЛФР);
– два види – шпак та зяблик – у 2017 р. були вперше помічені наприкінці лютого, тому ми припустили, що вони не зимували у місті, а досить рано повернулися з місць зимівлі. В наступні роки ми спостерігали обидва види впродовж усього періоду спостережень в кількох локалітетах; це дає можливість стверджувати, що обидва згадані види в Чернівцях та околицях міста мають статус зимуючих;
– ще один вид – вільшанка у 2017 році був зареєстрований нами лише один раз (зустріч задокументована фотографією), тому ми вирішили, що маємо справу з випадково зимуючою особиною. Упродовж чотирьох наступних років ми неодноразово обліковували та фотографували вільшанок у різних біотопах; це дає нам право вважати, що й даний вид набув упродовж останніх років статусу зимуючого.
Аналіз таксономічної структури зимового орнітокомплексу показав, що як у розрізі родин, так і родів і видів у зимовій авіфауні істотно переважають Горобцеподібні. Як серед Горобцеподібних, так і серед усіх виявлених на зимівлі родин, найбагатшою видами є родина в’юркових (27,3 % від Горобцеподібних та 17,3 % – від усіх виявлених у зимовий період видів). Аналіз часових змін зимової орнітофауни Чернівців та прилеглих територій показав наступне. У період 1976-2008 роки у порівнянні з періодом 1945-1975 рр. зимова орнітофауна збагатилася 35-ма видами, водночас 1 вид – пугач перестав зустрічатися на зимівлі в межах згаданої території. З 40-ка видів, що зустрічалися на зимівлі у 1945-1975 рр., 5 або 12,5 % (хатній сич, сивий дятел, сойка, коноплянка, вівсянка звичайна) мали статус «очевидно зимуючий». У чотирьох з них він змінився на «зимуючий», і лише сич хатній зберіг попередній статус перебування. Ще 2 види (5 %) – зеленяк і зяблик – з групи випадково зимуючих перейщли до групи зимуючих. У наступний часовий період з 74 видів, зареєстрованих у зимовий сезон в Чернівцях та на прилеглих територіях, лише 1 (1,35 %) був очевидно зимуючим і ще 3 (4,05 %) – гуска сіра, припутень, канарковий в’юрок, яких раніше не виявляли у складі зимової орнітофауни, почали випадково зимувати. Таким чином, орнітофауна міста, зокрема, її зимовий аспект виявляє стійку тенденцію до збагачення. Чим же це можна пояснити? Для центральної частини Чернівців характерний класичний тип міського ландшафту, зі значною кількістю об’єктів садово-паркового мистецтва. На території міста налічується 33 території та об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 22176,5 га, 31 з яких (242,3 га) – у селітебній зоні (ІІ-й та ІІІ-й еколого-фітоценотичні пояси). Згідно класифікації, запропонованої В.П. Кучерявим (1999), до ІІ ЕФП належить лісопаркова зона, до ІІІ-го – міські парки та сквери. Як у старій частині міста, так і в районах новобудов, добре виражений також ІV-й ЕФП – придорожні зелені насадження. Згадані особливості, на нашу думку, і обумовлюють багатство орнітофауни міста. В розвиток цих міркувань цікаво було дослідити якісне і кількісне різноманіття птахів в різних районах міста. Для обліків ми обрали дві ділянки. Обліковий стаціонар № 1 – відрізок вулиці С. Окуневської – типової вулички з одно-триповерховою, переважно, приватною забудовою, невеликою невпорядкованою зеленою зоною на схилі за Меморіальним музеєм Ольги Кобилянської. Обліковий стаціонар № 2 – зелена зона площею близько гектару на міжбудинковій території на вул. Південно-Кільцевій (між будинками №№ 25 – 29). В межах стаціонару розвішано декілька годівниць (кількість змінювалась упродовж періоду спостережень) та 2 підгодівельних майданчика. Усього за період спостережень в межах облікового стаціонару № 1 у січні зареєстроване перебування 19 видів птахів, а в лютому – 23-х. Вісім з них – синиці велика та блакитна, дрізд чорний, горобець хатній, дятел звичайний, горлиця садова, сойка, повзик постійно зустрічаються тут упродовж усього року. На обліковому стаціонарі № 2 зареєстровано 13 видів; з них 9 (синиця велика, горобець хатній, дятел звичайний, горлиця садова, дрізд чорний, сорока, сойка, грак, голуб) зустрічаються упродовж усього року. Кількість видів, облікованих за один день, змінювалась від 6-ти до 13-ти на стаціонарі № 1 і становила в середньому близько 9 видів. Кількість особин, облікованих за один день, коливалась від 20 до понад 85. Кількість видів, облікованих за один день на стаціонарі № 2, змінювалась від 8-ми до 10-ти (не рахуючи граків та голубів). Кількість особин, облікованих за один день, коливалась від 40 до понад 68. На обох ділянках кількісно значно переважає синиця велика, яку можна вважати супердомінантом в зимовому угрупованні птахів як центру міста, так і його південної околиці. Насамкінець хочемо розповісти про терміни появи кількох видів, не характерних для зимової орнітофауни регіону в цілому. Це, насамперед, баклан великий. Регіональний статус цього виду – залітний, але, починаючи з минулого року, його у зустрічали в різних точках Прут-Дністровського межиріччя. Цікава також поява на зимівлі в адміністративних межах Чернівців сірої чаплі; не менше 10-ти особин виду ми спостерігали на р. Прут 31 січня 2020 р., птахи полювали на здобич. Сіра чапля є гніздовим видом як у Прут-Дністровському межиріччі, так і в Буковинському Передкарпатті; з останньої чверті ХХ ст. поступово набула статусу зимуючого у згаданому регіоні, проте в районі Чернівців була відома лише як пролітний вид. Наші дані дозволяють припустити, що сіра чапля починає опановувати водойми урбоекосистеми Чернівців для зимівлі. Моніторинг орнітофауни міста, зокрема, її зимового аспекту, продовжується.

Нове життя парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення с.Великі Лази Ковач Марія 10 клас Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області
Актуальність роботи:  випливає із екологічної та навчально-виховної доцільності, оскільки вкрай важливим аспектом у шкільному навчальному процесі є поєднання теоретичних занять із іграми та дослідно-практичною роботою дітей на свіжому повітрі. Метою роботи є проведення комплексу робіт з благоустрою та озеленення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, з метою створення рекреаційної зони, функціонального та креативного простору для учнів ліцею та жителів громади, що сприятиме збалансованому просторовому розвитку, покращенню екологічної ситуації, оздоровленню учнівської молоді. Предмет та об’єкт дослідження: парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва с. Великі Лази.
Завдання:
1) організувати діяльність щодо благоустрою території навчального закладу;
2) закупити обладнання для спортивного майданчику, залучити спонсорів;
3) разом з Кам’яницьким лісництвом озеленити територію та зони відпочинку парку;
4) покращити екологічний стан подвір’я та прилеглої території;
5) сформувати інтерес учнів до соціальної значущості перетворення життєвого простору;
6) виховувати в молодших учнів екологічну культуру;
7) донести до учнів ідеї бережливого ставлення до майна;
8) створити атмосферу співпраці учнів, вчителів та батьків.
Очікувані результати:
1) озеленення та благоустрій території ліцею: розбивка квітників–«равликів», висадка хвойних дерев, створення паркової зони, оздоровчих масажних доріжок з каміння різного діаметру і форми;
2) домогтися санітарно-гігієнічного та естетичного стану території парку, а значить мікрорайону, в якому вона знаходиться;
3) забезпечення сприятливих та безпечних умов для проведення екоуроків та уроків художнього мистецтва на природі;
4) покращення стану атмосферного повітря, внаслідок виділення хвойними рослинами фітонцидів;
5) покращення здоров’я та самопочуття громадян;
6) усвідомлення необхідності екологічного вибору як вибору, орієнтованого на загальнолюдські цінності;
7) залучення учнів в процес практичної охорони довкілля та пам’ятки архітектури села;
8) підвищення рівня екологічної культури місцевого населення.

Кавітаційний гомогенізатор органічної сировини для виробництва біогазу Волк Владислав, Котець Владислав 11 клас, 8 клас Ліцей №3 Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, Ліцей №2 Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області
Мета роботи – підвищення ефективності процесу гомогенізації різнокомпонентної рідкої субстанції для виробництва біогазу шляхом розроблення комплексу пристроїв на основі кавітаційного гомонізатора з
використанням гідроелектричного ефекту і визначення основних раціональних параметрів процесу.
Методи досліджень. Теоретичні: статистичної обробки даних експериментальних досліджень, аналізу, синтезу, зіставлення, класифікації. Емпіричні: спостережень, порівняння. Власні запропоновані методи
визначення раціональної тривалості сигналів керування електромагнітнимклапаном. Завдання досліджень: обґрунтувати технологічну та економічнудоцільність процесу гомогенізації органічної сировини для виробництва біогазу; розробити і виготовити дослідні зразки технологічного обладнання та сучасні засоби вимірювання. Експериментально дослідити і проаналізувати процеси кавітаційної гомогенізації та інтенсифікуючий вплив електрогідравлічного ефекту, опрацювати отримані результати досліджень. Обґрунтувати раціональні конструктивні та технологічні параметри досліджуваних процесів. Відновлюване аграрне виробництво позитивно впливає на біорізноманіття, клімат, стан ґрунту, ефективність використання ресурсів та процвітання суспільства, що критично важливо для розвитку адаптивної сталої харчової системи.
Одним з інноваційних напрямів енергозбереження є використання біологічних видів енергії, сировину для отримання яких постачає сільське господарство. Виробництво і використання біогазу – це не тільки отримання альтернативного виду енергії, а і вирішення екологічних проблем, пов’язаних з утилізацією і переробкою відходів АПК і з отриманням органічних добрив, підвищенням врожайності сільськогосподарських культур, відтворенням родючості ґрунтів. Україна здатна щорічно виробляти від 1,6 млрд. м. куб. до 18 млрд. м. куб. біогазу. що можна отримати в результаті вирощування енергетичних культур на 5 млн. га занедбаних земель. Біогаз – газ, який утворюється при мікробіологічному розкладанні біомаси під впливом бактерій. Добувають біогаз із життєдіяльності тваринництва, харчової промисловості, стічних вод та твердих побутових відходів. Тобто, застосовувати можна будь-які місцеві природні ресурси. 
Процес утворення газу – це метанове бродіння. Його суть полягає в анаеробному бродінні (без доступу повітря), яке відбувається внаслідок життєдіяльності  мікроорганізмів і супроводиться рядом біохімічних реакцій. Процес утворення біогазу складається з двох етапів: 1 -розщеплення мікроорганізмами біополімерів  до мономерів, 2 – переробка мономерних біомолекул мікроорганізмами. Для підвищення виходу біогазу внаслідок бродіння у біогазовому реакторі проводиться попередня підготовка біосировини до однорідного
ультратонкого гомогенного стану. Для чого використовуються різні технології з використанням активаторів турбулентного змішування та інфрачервоних підігрівачів, що є технологічно складним комплексним
процесом.    На основі аналітичного огляду існуючих технологій попередньої обробки сировини для отримання біогазу в роботі запропоновано спосіб електрогідравлічної попередньої активації біомаси для інтенсифікації анаеробного процесу зброджування. Процес гомогенізації здійснюється у реакторі-гомогенізаторі, у який через зворотній клапан вноситься сировинна біомаса. В об’ємі реактора розміщено
систему електродів: позитивний у вигляді вістря та негативний – дугоподібний. Пристрій накопичення енергії та формування імпульсного розряду генерує короткочасні високовольтні імпульси. Між електродами виникає електричний розряд, який супроводжується електрогідравлічним ефектом з кавітаційними явищами. В утвореному плазмовому секторові виникають порожнини, які миттєво закриваються,  спостерігається стрибок тиску до тисяч мегапаскалів, що спричиняє викид високошвидкісного потоку дисперсних роздріблених крапель біомаси.  Супроводжуючі розряд ефекти (ударна хвиля, кавітація) додатково подрібнюють краплі між імпульсами. Завдяки наявній перфорованій втулці на виході з реактора-гомогенізтора утворюється мілкодисперсна субстанція біомаси. Хоча в розрядному імпульсі генерується значна енергія, загальні енерговитрати на процес гомогенізації є значно менші порівняно з існуючим
обладнанням, так як тривалість імпульсів.    В запропонованій конструкції реактора передбачено застосування електромагнітного клапану, що в момент розряду забезпечує незмінною відстань між електродами і значно підвищує ефективність процесу гомогенізації. Пристрій керування клапаном дозволяє синхронно з імпульсним розрядом установити оптимальний час відкриття клапана. Завдяки чому під час виникнення розряду реактор геметизується, а потім, при кавітаційному стисненні-«хлопку» відкривається і гомогенізована субстанція через вихідний патрубок виноситься за межі реактора.    Проведені попередні експериментальні дослідження засвідчили збільшення біодоступності поживних речовин субстратів, добового газоутворення та поточного виходу біогазу. Зменшується тривалість циклу обороту біореактора при збільшенні на 40% інтенсивності утворення біогазу з підвищеним вмістом метану. Порівняно з існуючим питомі енергозатрати розробленого обладнанням знижуються в 3,2 рази при досягнені раціональних параметрів вихідної сировини, що робить запропоновану технологію змішування та отриманий біогаз конкурентоздатними.    Новизна виконаної розробки підкреслена в патентній документації на «Спосіб електророзрядної підготовки біомаси для інтенсифікації анаеробного процесу зброджування» .  Отримано позитивні відгуки фахівців щодо актуальності, практичної спрямованості та доцільності впровадження у виробничий процес проведеної розробки, відмічено низьку собівартість при значній продуктивності та
зменшенні питомих енергозатрат, можливість організації безперервного потокового способу інтенсивної гомогенізації біосировини.
Список основних інформаційних джерел
1.У виробництві біометану Україна може конкурувати з іншими
країнами.groreview.com/content/u-vyrobnycztvi-biometanu-ukrayina-mozhe-
konkuruvaty-z-inshymy-krayinamy
2. Петриченко С.В., Цолін П.Л.,Сінчук А.В. Спосіб електророзрядної
підготовки біомаси для інтенсифікації анаеробного процесу зброджування.
Патент №120542. 10.03.2018.Бюл.№21
3. Центр біогазових технологій – ttp://biogascenter.googlepages.com

Реакція піврічних сіянців дуба звичайного на посуху та її корекція за допомогою біопрепарату С6-ГГЛ Федоровська Крістіна Олексіївна 11 клас Пирятинський ліцей № 6 Пирятинської міської ради Полтавської області
Дуб звичайний, або черешчатий (Quercus robur L.) – одна з головних лісоутворюючих порід України, світлолюбна, вимоглива до якості ґрунтів рослина. Тому на заваді збільшенню площі дубових насаджень для відновлення корінних деревостанів України стоїть зміна клімату в бік аридизації, деградація та руйнування ґрунтів, послаблення здатності агросфери до саморегуляції та природного відновлення. Посилити здатність сіянців протистояти стресовим факторам може використання бактеріальних сигнальних молекул класу N-ацил-гомосеринлактонів (АГЛ). У даній роботі встановлено позитивний вплив фоліарної обробки водним розчином сигнальної молекули-медіатора бактеріального походження N-гексаноїл-L-гомосеринлактону (С6-ГГЛ) на морфофізіологічні зміни та вміст фотосинтетичних пігментів у піврічних сіянців дуба черешчатого Quercus robur за умов моделювання ґрунтової посухи.

Хочеш змінити світ – почни з себе! (Zero Waste School Т.Ремети) Крупчинська Ждана 9 клас Тур”є-Реметівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст Ужгородського району Закарпатської області
Підвищення рівня екологічної культури, освіти та виховання, розвиток нового екологічного мислення, формування навичок та безперервних звичок дбайливого ставлення до природи у близько 60 дошкільнят,  450 школярів, їх батьків, 60 вчителів, 10 вихователів ДНЗ та близько 2500 односельчан, 1000 гостей села протягом 2023/2024нр року та після завершення проекту , шляхом створення умов сприятливого екологорозвиваючого середовища для всіх верств населення, активної просвітницької роботи, популяризації екологічного та ресурсозберігаючого способу життя  та встановлення контейнерів  для роздільного збору твердих відходів в центрі села, ДНЗ, сільській бібліотеці та в шкільному сортувальному центрі для зменшення кількості сміття в селі Т.Ремети, що призведе до покращення його екологічного стану та здоров»я жителів. Сьогоднішнє населення Землі – суспільство суперспоживачів. Підраховано, що на кожного з нас в рік витрачається 20 тонн сировини, правда, велика частина (97%) йде у відходи. Було б неправдою говорити, що проблема сміття нова. Відколи існує людина, відтоді на землі присутні й продукти її життєдіяльності, зокрема і сміття. Але сьогодні ця проблема постала особливо гостро, бо сучасна людина споживає  більше, ніж його предки. Наша країна виступає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення. Тому сьогодні залишається актуальним питання пошуку найефективніших методів боротьби зі сміттям. Отже, метою нашої роботи є покращення стану навколишнього середовища завдяки підвищення рівня екологічної свідомості учнів та жителів с. Тур’ї Ремети стосовно правильного поводження з побутовими відходами та впровадження навичок сортування сміття на місцях. Завдання: підвищити екологічну  свідомість та екологічну культуру односельчан усіх вікових груп; зробити   стиль життя «Нуль відходів» трендом школи; починаючи з дитсадків та шкіл, привчити дітей до роздільного збору сміття, шляхом встановлення спеціальних ємностей для роздільного збору в кожному закладі; створити умови для роздільного сортування, зберігання і вивезення твердих побутових відходів; зменшити кількість сміття; раціонально використовувати відходи; покращити екологічний стан навколишнього природного середовища; сформувати в учнівської молоді активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному і культурному житті села і довести, що їхня діяльність може мати вплив на порятунок планети. Об’єкт  дослідження: проблема поводження з побутовими відходами жителів с. Тур’ї Ремети, а предметом дослідження є методи та заходи, спрямовані на зниження рівня засміченості села.
Новизна екологічного проекту полягає в тому, що вперше статистично опрацьовано кількісний та якісний склад побутових відходів мешканців села та проведено та проаналізовано результати соціологічного опитування щодо «Сортування відходів», з результатів якого зроблено висновки про дуже низьку обізнаність односельчан в даному питанні, але високе бажання сортувати відходи.
Причинами нагромадження сміття на вулицях вважаємо наступні: низька екологічна культура і свідомість громадян нашого села; відсутність необхідної кількості контейнерів для сміття; відсутність умов для роздільного збору вторсировити. Матеріали роботи постійно використовуються на уроках біології, екології, основ здоров’я, трудового навчання, факультативах біології, географії, на гуртку «Юні екологи» та у виступах голови села перед громадою на сільських зборах.
ВИСНОВКИ
1. Проведений аналіз даних літературних джерел, щодо проблеми сміття, дозволив дійти до висновку, що побутові відходи являють собою серйозну екологічну небезпеку і проблема їх утилізації є надзвичайно актуальною, а єдиний безпечний спосіб її вирішення – це сортування і переробка відходів.
2. Підвищено екологічну свідомість, поведінку та екологічну культуру більшості односельчан, зокрема школярів та їх батьків,  завдяки розробленим просвітницьким заходам; усвідомлення населенням масштабності проблеми забруднення довкілля; отримання навичок сортування відходів.
3. Популяризація стилю життя Zero Waste, який вже став провідним трендом в нашій школі. Навчили людей навичкам, які дозволяють дати нове життя старим речам та скоротити кількість відходів; підвищили їх обізнаність у питаннях екологічно безпечної та ресурснозаощадливої поведінки.
4. Завдяки неоднократним толокам село стало набагато чистішим, а люди навчилися, як відходи можна перетворювати у доходи (2 толоки – 600грн).
5. На території школи встановлено 14 баків для роздільного сортування відходів.
6. Командою заключено договір з головою села щодо виділення приміщення для створення та відкриття пункту прийому і сортування вторсировини.
7. Завдяки перемозі в проекті від Фундації братів Кличків одержано прес для брикетування відходів.
8. Залучено до співпраці по сортуванню відходів шість шкіл Перечинського району та заготівельника в м.Ужгород. Запропоновано оптимальні шляхи поводження з побутовими відходами в нашому селі для їх подальшого використання як вторсировини; обгрунтовано впровадження попереднього роздільного сортування та роздільного контейнерного збору відходів для полегшення вилучення вторсировини.
9. Завдяки результатам своєї діяльності молодь стала активнішою в своїх починаннях через усвідомлення того, що їх дії можуть щось змінити!

Вивчення еколого-біологічних особливостей та динаміки відтворення чисельності нарциса вузьколистого в умовах заповідного масиву Долина нарцисів Карпатського біосферного заповідника Ратушна-Мацина Софія Олексіївна 10 клас Рокосівський ліцей Хустської міської ради Закарпатської області
Дослідження інвазійних процесів, причин зменшення популяції нарциса вузьколистого та розробка рекомендацій щодо збереження унікальної Долини нарцисів

Обрізка каштанів Дудник Станіслав  11 клас Межівський аграрний ліцей-інтернат Межівської селищної ради Дніпропетровської області
 Проєкт стосується зараження мінуючою моллю гіркокаштану

Cameraria ohridella – Люда Грицай

Вода для міст, її значення в житті людини. Очищення води в домашніх умовах під час воєнних дій Веремієнко Іван, Зінченко Марія 9 клас Криворізька гімназія № 126 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Дослідження води, зібраної з різних джерел Криворіжжя: системи міського водопостачання, системи п’ятиступеневої очистки, вода з річки Саксагань , бутильованої води виявлення кількості домішок, що знаходиться в ній в розчиненому стані та вимірювання рівню рН та ОВП в цих екземплярах, а також розробка проекту різних побутових способів очищення води.

Резонансний класифікатор лігніту для відтворення гумусу в ґрунтах Горейко Максим, Трач Олександр 10 клас ліцей №2 Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, ліцей №1 Ладижинської міської ради, Гайсинського району Вінницької області
Мета роботи – відтворення родючості грунтів шляхом розроблення конструкції енергоощадного комплексу вібраційного обладнання для розділення по крупності часток лігніту, як джерела гуміномісткої сировини при виробництві добрив нового покоління з пролонгованою дією, на основі резонансного класифікатора з реактивними масами та визначення його раціональних конструктивних та технологічних параметрів. Завдання досліджень: обґрунтувати технологічну та економічну доцільність процесу класифікації лігніту; розробити і виготовити дослідні зразки технологічного обладнання та сучасні засоби вимірювання. Експериментально дослідити і проаналізувати технологічні процеси вібраційної класифікації та інтенсифікуючий вплив реактивних мас, опрацювати отримані результати досліджень. Обґрунтувати раціональні конструктивні та технологічні параметри досліджуваних процесів. Методи досліджень. Теоретичні: статистичної обробки даних експерементальних досліджень, аналізу, синтезу, зіставлення, класифікації. Емпіричні: спостережень, порівняння. Власні запропоновані методи визначення вібраційних параметрів процесу класифікації за допомогою розробленого мікроконтролерної системи адаптивного керування
параметрами вібрацій з графічною інтерпретацією в режимі online. Біорізноманіття забезпечує людство важливими екосистемними послугами: продовольством, ліками, родючими ґрунтами для вирощування їжі, що забезпечується за рахунок живих систем і взаємодії видів – від найдрібніших мікроорганізмів до великих хижаків. Воно відіграє важливу роль у збереженні цих ґрунтів від руйнування водою чи вітром. Крім того, саме в екосистемах відбувається вирішальна біологічна частина колообігу
вуглецю, води та інших важливих речовин, які беруть участь у формуванні місцевого та глобального клімату. За матеріалами агрохімічної паспортизації земель сільгосппризначення, яку здійснюють регіональні центри «Облдержродючість», встановлено, що кожні 5 років ґрунти України втрачають у середньому 0,05% гумусу. Баланс гумусу в останні роки також гостродефіцитний та становить за розрахунками «Центрдержродючість» щорічно мінус 500-700 кг/га. Також, негативний вплив на гумусний шар грунтів спричиняють військові дії, зокрема, техногенна катострофа в наслідок руйнації Каховської ГЕС. Дослідження, виконані в роботі, спрямовані на створення еколого-безпечної, матеріало- та енергоощадної технології виробництва і застосування добрив на основі гумусової сировини. Для досягнення максимальних значень концентрації гумінових речовин в цільовому продукті до 150-200г/л необхідно забезпечити певний клас часток подрібненого сировинного матеріалу. Наприклад, буре вугілля після видобутку і подрібнення шнековими чи молотковими дробарками необхідно розділити на три фракції: 0…0,5мм – для наступної операції – диспергування, 0,5…5мм для подальшого помелу і більше 5мм на повторне подрібнення. Аналітичний огляд існуючого обладнання дозволив визначити основну загальну проблему – це низька продуктивність та ефективність розділення і надзвичайна енергозатратність через значне підвищення потужності вібраторів, що працюють в режимі вимушених коливань в області частот далекій від резонансу. За результатами аналітичного огляду існуючих технологій розроблено
функціональну схему та виготовлено комплекс обладнання на основі резонансного класифікатора з реактивними масами. Напрямок дії електромагнітного вібратора та поперечне розміщення реактивних мас забезпечує складний рух часток матеріалу у вертикальній та горизонтальній площині з поперечним зміщенням, що значно збільшує площу контакту часток матеріалу з ситовим полотном при його мінімальній довжині і тривалості процесу оброблення. Запропонована технологія класифікації забезпечує підвищення ефективності та продуктивності процесу фракціонування без збільшення енергоспоживання за рахунок ефекту резонансного посилення коливань з використанням реактивних мас, (що в традиційних грохотах має зворотньопропорційну залежність). Максимальна ефективність фракціонування при застосуванні розробленого обладнання становить близько 98% при мінімальних питомих енерговитратах, що робить запропоновану технологію фракціонування конкурентноздатною. Застосування отриманого гумінового добрива порівняно з комбінованим мінеральним добривами, забезпечує збільшення агроекономічної ефективності (це відношення еквівалентної вартості приросту урожаю до вартості внесених добрив) в 2,7 раз. Отримано позитивний відгук фахівців. Підготовлено документацію до патенту «Вібраційний класифікатор», де підкреслено новизну запропонованих технологічних та конструктивних рішень. Отримані результати є вагомим підгрунтям щодо перспектив домінування Вітчизняного виробництва добрив на основі гуматів на українському ринку та в довгостроковій перспективі — на позитивний експортний потенціал з
урахуванням загальносвітової тенденції біологізації агровиробництва. Список використаних основних інформаційних джерел: 1.Механізм утворення і дії гуматів. https://agro.bio/mehanizm-obrazovaniya-i-
dejstviya-gumatov 2.Потураєв B.H., Франчук В.П, Куховар А.Г., Зубів Л.Н. Способи обробки корисних копалини. – 1995. 140с. – С. 91-95. 3.Техніка і технологія переробки гірських порід. [Електронний ресурс]:
навч.посіб. для студ. спеціальності 184 «Гірництво» / В. Г. Кравець, О. М. Терентьєв,О. М. Чала. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. – 195 с. 4.https://ww1.microchip.com/downloads/en/DeviceDoc/Atmel-2486-8-bit-AVR-microcontroller-ATmega8_L_datasheet.pdf 5.Коваленко А.В.,Фалько О.Л., Запретний І.Н. Вібраційний класифікатор. Патент UA №40430 Бюл.№ 7, 2009 р 6.Я.М. Корнієнко, А.Р. Степенюк. Процес одержання мінерально-гумінових твердих композитів.К.: НТУ «КПІ», 2013, 86 с.

Ліси Житомирщини Кирій Марина 9 клас Житомирський ліцей № 30, вихованка Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді
Мета мого проекту полягає в тому щоб вирішити проблему лісів та як його ми можемо зберегти.

Моніторинг структури популяцій західного травневого хруща (Coleoptera: Scarabaeoidea) Чебан Богдан 11 клас вихованець КЗ «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»
На сьогодні в Україні широкого розповсюдження набуває садівництво, як перспективна та високоприбуткова галузь сільського господарства. Один із шляхів його інтенсифікації – закладання інтенсивних скороплідних насаджень. У зв’язку з цим зростають потреби у вчасному та ефективному захисті рослин від шкідників, зокрема хруща західного – Melolontha melolontha L.. Для його організації на належному рівні, насамперед, із застосуванням органічних, біологічних методів регулювання чисельності популяцій шкідника, необхідне детальне вивчення його морфології, біології та екології. Західний травневий хрущ є також надзвичайно цікавим і перспективним об’єктом для дослідження закономірностей формування та підтримання структури популяцій тварин з кількох причин:
1) оскільки розмноження відбувається один раз за сезон, після чого самки гинуть, вид у природі завжди представлений репродуктивно ізольованими віковими групами (генераціями різних років), обмін генетичною інформацією між якими надзвичайно обмежений. Ще у класичних роботах М.П. Дубініна було постульовано, що оскільки західний травневий хрущ має тривалість генерації, що дорівнює чотирьом рокам, усі хрущі одного району, фактично, розмежовані (розподілені) на чотири самостійних популяції (Дубинин, Ромашов, 1932);
2) вид володіє здатністю давати періодичні спалахи масового розмноження;
3) вид має велику господарську значущість як шкідник сільського та лісового господарства;
4) для видів роду Melolontha показаний чітко виражений статевий диморфізм та поліморфізм забарвлення.
Виходячи з вищесказаного метою нашої роботи було дослідження внутрішньопопуляційної та міжпопуляційної мінливості західного травневого хруща Melolontha melolontha L. (Coleoptera: Scarabaeidae) з різних ділянок видового ареалу в межах південно-західної частини України в роки масового розмноження. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:
1. Проаналізувати статеву структуру просторово розмежованих популяцій та субпопуляційних групувань травневого хруща;
2. Визначити базові рівні метричних морфологічних параметрів хруща травневого західного з різних фізико-географічних районів;
3. Проаналізувати географічну мінливість морфометричної структури популяцій виду.
Об’єкт дослідження – хрущ травневий західний – Melolontha (s. str.) melolontha (Linnaeus, 1758) (Insecta: Coleoptera: Scarabaeidae: Melolontinae).
Предмет дослідження – статева та морфометрична структура популяцій. Для аналізу статевої структури використаний колекційний матеріал – 30 вибірок хрущів з просторово розмежованих популяцій та субпопуляційних групувань зібраних, переважно, впродовж квітня-травня 2013 та 2016 років (коли спостерігався масовий літ, що свідчило про спалахи чисельності виду) в адміністративних межах та найближчих околицях 24 населених пунктів шести областей Правобережної України: Чернівецької (22 вибірки), Івано-Франківської (3), Хмельницької (2), Тернопільської, Закарпатської та Волинської (по 1-й вибірці з кожної). Притримувалися схеми фізико-географічного районування України за О.М. Мариничем зі співавт. (2003), а для території Чернівецької обл. – за Л.І. Воропай (1994). Усього проаналізовано 4476 ос. Для морфометричного аналізу використано 9 вибірок M. melolontha (5 вибірок – збору 2013 р. та 4 – збору 2016 р.). У жуків за схемою, запропонованою в (Хлус К.М. та ін., 2002; Хлус Л.Н. и др., 2012) електронним штангенциркулем вимірювали 11 морфометричних параметрів: загальну довжину тіла, голови, передньоспинки та надкрил; ширину голови, передньоспинки в найширшому місці та біля основи, надкрил між плечовими горбками та у найширшому місці; довжину та ширину щитка; розраховували індекси відношень метричних ознак. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали загальновживаними методами дескриптивної статистики. Кластерний аналіз здійснювали за допомогою прикладної програми Statistica 6.0 шляхом об’єднання (деревовидної кластеризації) методом Уорда, в якому для оцінки відстаней між кластерами використовується дисперсійний аналіз (Монтиле А.А., 2007). Мірою відстані були евклідові одиниці. Для класифікаційного розділення використовували дискримінантний аналіз, який здійснювали за допомогою програми Statistica 6.0. (Боровиков В., 2003). Проведені дослідження дозволил констатувати наступне.
1. Встановлені базові рівні метричних параметрів та пропорцій тіла й окремих його частин Melolontha melolontha L. у природних та урбанізованих біотопах Прут-Дністровського межиріччя і прилеглих територій в роки масового розмноження, а також діапазон їх внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості. Варіабельність лінійних параметрів та розрахункових індексів не перевищує 20 %.
Виявлені значущі відмінності за низкою параметрів і пропорцій тіла Melolontha melolontha та окремих його частин як між самками та самцями в межах однієї популяції, так і між представниками однієї статі з різних популяцій, підтверджені результатами кластерного та дискримінантного аналізу. При цьому відмінності морфометричної структури географічно близьких популяцій більш істотні, ніж популяцій з різних фізико-географічних районів.
2. У межах досліджуваного регіону не виявлено клинальної мінливості основних габітуальних розмірів травневого хруща, що може свідчити про відсутність кореляції між клімато-географічними особливостями місцеіснувань популяцій та морфологією тіла особин.
3. Частка самців у вибірках складала від 44,9 % до 90,3 %, самок – від від 9,7 % до 55,1 %; у більшості вибірок переважали самці. Співвідношення статей відрізнялося як у вибірках, взятих у різні роки в одному місцеіснуванні, так і у різних локалітетах в межах однієї урбоекосистеми в один вегетаційний сезон.

Фауна пластинчастовусих (Coleoptera: Scarabaeoidea) Буковини Волощук Назар 9 клас вихованець КЗ «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»
На сьогодні в Україні широкого розповсюдження набуває садівництво, як перспективна та високоприбуткова галузь сільського господарства. Один із шляхів його інтенсифікації – закладання інтенсивних скороплідних насаджень. У зв’язку з цим зростають потреби у вчасному та ефективному захисті рослин від шкідників, зокрема представників родини Scarabaeidae. У зв’язку з цим постає потреба у детальному вивченні їх видового складу, біології та екології. На теренах Буковини спеціальні дослідження фауни пластинчастовусих досі не проводилися, дані про них розрізнені та зустрічаються в окремих літературних джерелах у вигляді статей або тез, що не дозволяє робити висновки щодо групи в цілому. Мета – дослідження фауни пластинчастовусих (Coleoptera: Scarabaeoidea) різних фізико-географічних зон Буковини. Завдання: скласти найповніший список зареєстрованих на сьогодні представників надродини Scarabaeoidea, що зустрічаються на території Північної Буковини; дослідити еколого-біотопічні особливості скарабеїд, зібраних на території Північної Буковини, за характером трофічних взаємодій, харчовою спеціалізацією, екологічними преферендумами та сезонами активності імаго. Об’єкт дослідження – представники надродини пластинчатовусих жуків (Scarabaeoidea). Дослідження проводили у 2020-2022 роках у рівнинній (західна частина Хотинської височини, околиці сіл Чорнівка, Топорівці, Горошівці, гора Берда, НПП «Хотинський» та прилеглі території), передгірській (район заказника республіканського значення “Цецено”, м. Чернівці) та гірській (околиці с. Долішній Шепіт) ландшафтно-географічних зонах, переважно – у природних біогеоценозах (без виражених впливів господарської діяльності). Імаго збирали ручним методом та стандартним ентомологічним сачком, личинок – методом ґрунтових розкопок з ручним розбором проб in situ. Визначення імаго проводили за визначниками (Негробов, 2005; Определитель насекомых…, 1965) та монографічними описами окремих підродин. Усього нами зібрано та визначено близько 300 ос. імаго представників надродини Scarabaeoidea. Крім власних зборів, вивчали фондові ентомологічні колекції зоологічного музею Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (в тому числі – матеріал, зібраний за допомогою грунтових пасток Барбера у біотопах НПП «Хотинський» та прилеглих територій) і кафедри молекулярної генетики та біотехнології ЧНУ, а також опрацювали каталогізований опис ентомологічної колекції Чернівецького краєзнавчого музею (Ковальчук Г.І., Голубєва Г. А., Скільський І.В. Каталог ентомологічної колекції Чернівецького краєзнавчого музею. – Чернівці, 1993. – 46 с.). Сумарний збір імаго пластинчастовусих з НПП “Хотинський” склав 1955 особин, з яких 1507 – представники родини Scarabaeidae, 446 – Geotrupidae, 2 – Aphodiinae. Визначивши жуків, відловлених нами впродовж вегетаційних сезонів 2020-2022 років, а також опрацювавши фондовий колекційний матеріал, ми виявили 70 видів пластинчастовусих з 28 родів та 13 підродин. Переважну більшість надродини пластинчастовусих (понад 85 %) складають представники родини Scarabaeidae. Розподіл видів по підродинах в межах родини Scarabaeidae також виявився неоднаковим: понад 40 % видового різноманіття представлене видами підродини Aphodiinae, а до групи гнойовиків у широкому сенсі (Coprinae + Aphodiinae + Geotrupidae) належить майже 61 % зареєстрованих у регіоні видів надродини. Частково це може бути пов’язано з недообліком по деяких підродинах (зокрема, тих, в яких широко представлені шкідники сільськогосподарських культур), проте в-цілому переважання видів копрін, афодіїн та геотрупін, ймовірно, пояснюється наявністю значних лісових масивів, заселених ссавцями  (в тому числі – копитними) – з одного боку та розвитком тваринництва – з іншого. Переважання копробіонтних видів у регіональних фаунах скарабеїд показано для Алтая, Далекого Сходу та інших регіонів. Окрім цього, у фондовій колекції ЗМ ЧНУ зберігаються представники 33-х видів родини, не знайдені поки що нами у природі: Scarabaeus variolosus F. (2 екз.), Gymnopleurus fulularis L., Onthophagus verticicornis Laich. (2 екз.), O. austriacus Panz., O. lemur F., Aphodius scybalarius F., A. obscurus F. (2 екз.), A. pusillus Hebst., A. alpinus Scop., A. mixtius Villa, A. picimanus Er. (2 екз.), A. luridus F., A. gibbus F., Oxyomus sylvestris Scop., O. horcatus F. (5 екз.), Pleurophorus caesus Panz., Psammodes sulcicollis Ill., Rhizotrogus assimilis Hrbst., Haplidia transversa F. (3 екз.), Melolontha nigripes Com., M. vulgaris F., Anomala aurata F. (2 екз.), A. aenea Degeer. (2 екз.), Phyllopertha horticola L. (2 екз.), Anisophia monticola Er. (2 екз.), A. lata Er. (2 екз.), Hoplia philanthus Fussl. (4 екз.), H. farinosa L. (2 екз.), H. graminicola F., Epicometis squalida Scop. (2 екз.), Potosia affinis Andersch., P. bloricola Hebst. (2 екз.), Trichius gallicus Heest. (2 екз.). На жаль, у більшості колекційних екземплярів втрачено географічні етикетки, що не дозволяє незаперечно відносити їх до елементів скарабеїдофауни Буковини, хоча деякі з цих видів зареєстровані на сусідніх територіях, а для частини їх знаходження у досліджуваному регіоні є можливим і, часто, високовірогідним. З огляду на це, до фауністичного списку були включені тільки ті зі згаданих видів, які зареєстровані на досліджуваній території в останні десятиріччя. Таким чином, на даний час у межах Північної Буковини зареєстровано 105 видів надродини Scarabaeoidea Latreille, 1802, які репрезентують 47 родів та 13 підродин. На наступному етапі дослідження здійснили розподіл виявлених видів за характером живлення імагінальних стадій. Притримувалися класифікації А.Г. Кирейчука (2002), виділяючи тільки основні трофічні групи: копрофагів, сапрофагів (разом з детритофагами), кератофагів, міцетофагів, фітофагів (включаючи антофілів) та афагів. У досліджуваному регіоні виявлені представники шести трофічних груп пластинчастовусих: сапрофаги, копрофаги, кератофаги, міцетофаги, фітофаги, афаги. Окрім цього, 11 видів за харчовою спеціалізацією є представниками груп зі змішаним типом живлення: некрофаги-міцетофаги, сапрофаги-некрофаги, некрофаги-копрофаги, копрофаги-нідіколи та некрофаги-сапрофаги-копрофаги. Серед зареєстрованих видів одиничними є представники високоспеціалізованих груп – міцетофаги та кератофаги. За екологічними преферендумами зареєстровані види належать до 4-х груп: мезофіли, ксерофіли, ботрибіонта та еврибіонти. Серед виявлених видів приблизно половина характеризується всесезонною активністю; частка весняно-ранньолітніх видів сягає 41%, весняно-літніх –35 %, 5 видів характеризується літньою активністю, 3 – літньо-осінньою, 2 – весняною та ще двом властиві по 2 періоди активності впродовж вегетаційного сезона – весняно-ранньолітній та осінній.

Дослідження життєдіяльності мурах в домашніх умовах Синицький Назар Володимирович  6 клас вихованець Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді
Я досліджував мурах. Їх розвиток.