З метою формування у дітей та учнівської молоді екологічного мислення та ґрунтовних екологічних знань, почуття національної гідності та патріотизму, розвитку співпраці з провідними установами природно-заповідного фонду України, використання елементів музейної педагогіки в освітньому процесі закладів позашкільної освіти Дніпропетровської області з 13 по 17 травня 2019 року комунальним закладом освіти “Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді” Дніпропетровської обласної ради (далі – КЗО “ОЕНЦДУМ”) (директор Ю.Ф.Педан) було проведено обласні заходи: дитяча комплексна еколого-краєзнавча експедиція та нарада-навчання для педагогічного активу СЮН/ЕНЦ та базових шкіл на базі Канівського природного заповідника навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини” Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Черкаської області.
У заходах взяли участь 37 дітей: слухачі обласної Природничої школи учнівської молоді, переможці обласних та всеукраїнських конкурсів; 17 працівників закладів загальної середньої, професійно-технічної та позашкільної освіти з м. Дніпра, Кривого Рогу, Марганця та Павлограда; Нікопольського району; Вербківської, Могилівської (філія КЗО “ОЕНЦДУМ” “Шафран”) та Чумаківської об’єднаних територіальних громад.
Канівський природний заповідник – один з найстаріших в Україні. Це – об’єкт природно-заповідного фонду з найвищим ступенем заповідності, який був створений 30 липня 1923 року для збереження унікальної ділянки лісостепу з його рослинним і тваринним світом на місці археологічних розкопок, що проводились академіком М.Ф. Біляшівським, дослідником історії східних слов’ян. В 1892 році ним були тут відкриті залишки літописного міста Родня.
Геологічна будова Канівських гір, на яких розташовано заповідник, унікальна. Відклади різних геологічних епох зсунуті з місця свого первинного залягання та дислоковані. За однією з версій вчених – породи дислоковані завдяки гігантському селю (значне промокання ґрунтів) та гравітації від активної дії льодовика.
Територія заповідника складає 2027 га, до неї входять: правобережна частина по р. Дніпро, о. Круглик, о. Шелестів та “Зміїні Острови”. Також до його складу входять Княжа і Мар’їна гори, Велике і Мале Скіфське городище. Заповідник межує з Чернечою горою, яка зараз носить назву – Тарасова.
Основними функціями заповідника є охорона типових екосистем лісостепової зони України, збереження біорізноманіття, моніторинг (багаторічне спостереження) за динамікою природних процесів.
На садибі Канівського природного заповідника у старовинному меморіальному будинку академіка М.Ф. Біляшівського розташований музей природи. Цей музей унікальний за науковою цінністю експонатів, оригінальністю та різноплановістю тематики експозицій. Історія природи Канівщини від мезозою і історія людини з часів палеоліту і до наших днів представлена багатою колекцією експонатів, зібраних у заповіднику та його околицях.
Для учасників заходів проводили змістовні лекції та екскурсії екологічними стежками заповідника:
- Лекція-презентація “Історія заповідної справи” (Полішко О.Д., завідуючий музеєм природи);
- Екскурсії по території “Рослинний світ Канівського природного заповідника” (Шевчик В.Л., кандидат біологічних наук);
- Екскурсія по музею природи (Полішко О.Д.);
- Екологічний маршрут “Мар’їна гора” (Петриченко О.Д., головний природознавець; Кузьмінська О.Й., завідуюча сектором екологічної просвіти; Кульша Ю.М., фахівець з екологічної освіти; Борисенко М.М., аспірант КНУ кафедри екології та зоології);
- Лекція та екскурсія по садибі заповідника “Птахи Канівського природного заповідника” (Яблоновська-Грищенко Є.Д., кандидат біологічних наук, орнітолог);
- Інтерактивна бесіда “Організація природоохоронної роботи в Україні” (Петриченко О.Д.);
- Вікторина-аудіювання “Голоси птахів” (Яблоновська-Грищенко Є.Д.).
Значна увага під час проведення заходів була приділена формуванню у дітей та учнівської молоді почуття національної гідності та патріотизму, утвердження духовних цінностей українського народу. З цією метою для дітей та педагогів були проведені оглядові екскурсії по м. Каневу, Успенського собору, по території Шевченківського національного заповідника.
Незабутні враження юннатам подарувала екскурсія до Тарасової гори (Шевченківський національний заповідник). Місце перепоховання Тараса Григоровича Шевченка увінчане 11-метровим пам’ятником. Видатний український поет і художник ніби повернувся після довгих мандрів чужиною і задумливо оглядає рідні серцю простори.
На території національного заповідника також знаходяться світлиця та музей. Світлиця – це копія тієї хатини, в якій жив наглядач за могилою Шевченка – Іван Ядловський, в лівій половині якої був музей. В правій половині світлиці жив наглядач з дружиною.
Домінуючим мотивом експозиції музею є вшанування пам’яті Шевченка в Україні та в усьому світі. Перлина колекції – оригінальні графічні твори Т.Шевченка, прижиттєві видання його поезій, старовинні речі, пов’язані з похованням Т.Шевченка в Петербурзі та перепохованням його в Україні: рушник, стрічки та хустки з похорону Шевченка в Каневі та інше. Надзвичайно цінними є речі, що зафіксували образ Тарасової гори і могили поета на різних етапах української історії.
Також юннати відвідали музей Народно-декоративного мистецтва. Тут зібрані кращі зразки традиційного одягу та предмети побуту українців Середнього Подніпров’я. Вироби іменитих сучасних майстрів-склодувів, різьбярів по дереву, художників дають можливість побачити, як розвивалося прикладне мистецтво в індустріальну епоху.
Учасники експедиції ознайомилися із знахідками палеоліту, мезоліту, неоліту, трипільської культури, бронзового та залізного віків, скіфського часу, давньоруською держави, козацької доби та періоду Другої світової війни у історичному музеї “Канів від давнини до сучасності”.
Багаторічна плідна співпраця КЗО “ОЕНЦДУМ” та Канівського природного заповідника Київського національного університету ім. Тараса Шевченка надає можливість для додаткової освіти учнів та педагогічного активу закладів середньої загальної і позашкільної освіти, а також оздоровлення дітей Дніпропетровської області.
Різні за віком учасники експедиції потоваришували між собою, відчули себе часткою українського народу, усвідомили велику відповідальність, яка покладена на кожного громадянина у справі як збереження природи України, так і патріотичного гартування та єдності для відстоювання територіальної цілісності Української держави, утвердження великої самобутньої культури українського народу.
М.Б.КУЗЬМЕНКО,
Заступник директора з виховної роботи
Д.В. ГРИГОР’ЄВ,
Завідувач відділу біології та екології