У круглому столі, крім педагогів екоцентру, взяли участь науковці, працівники університету, лісівники, представники Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та неурядових природоохоронних організацій області.
Від імені Національного екоцентру колектив із 75-річчям привітав Микола Пінчук, завідувач відділу рослинництва та аграрного дослідництва. “Ми щиро радіємо, що ви є, що ви працюєте, що ви разом з нами в когорті еколого-натуралістичного братства України, яке у нас досить потужне, – зокрема, сказав гість. – Хочемо побажати, щоб ви і надалі залишалися тим закладом, без якого подальший розвиток еколого-натуралістичного напряму області не буде повноцінним.”
Не обійшла осторонь ювілей екоцентру Мирослава Цанько, голова Ужгородської міської профспілкової організації працівників освіти і науки. Вона від імені ЦК профспілки працівників освіти і науки України вручила директору Закарпатського екоцентру Олександрові Геревичу Почесний знак “За соціальне партнерство” і, зауважила: “Ваш заклад – це не тільки стіни, це – дух, традиції, надзвичайно приємна атмосфера взаємопорозуміння, підтримки й поваги, за що ми дуже вдячні директорові. Я за свою багаторічну педагогічну діяльність як класного керівника та вчителя хімії, співпрацюючи із вашим колективом, не раз відчувала підтримку і радість дітей, які відвідували екоцентр. Дійсно ви відповідаєте своєму меседжу і вчите бачити і розуміти красу природи, яка за словами Василя Сухомлинського, є єдиним джерелом, яке живить добротою, сердечністю і любов’ю”. Мирослава Юріївна подарувала пам’ятну адресу із символікою ЗОЕНЦ та Ужгородської міської організації профспілки, побажала подальшого процвітання і плідної роботи в екологічному вихованні молоді.
Із визначним ювілеєм привітав колег-природоохоронців голова Всеукраїнського товариства охорони природи Василь Якович Шевчук. Найкращим вручено почесні ювілейні грамоти товариства.
Модерував засідання круглого столу директор Закарпатського екоцентру Олександр Геревич. Він розповів про витоки і сьогодення юннатівського руху в Закарпатті. Зокрема, сучасний обласний екоцентр розпочав своє існування із створення в далекому 1946 році обласної дитячої технічної та сільськогосподарської станції. У 1952 заклад реорганізовано в станцію юних натуралістів (облСЮН) та станцію юних техніків (облСЮТ).
У період із 1958 по 1987 роки в області відкрито ще шість районних станцій юннатів: Мукачівську, Хустську, Міжгірську, Виноградівську, Берегівську та Тячівську в смт. Буштино.
У вересні 1992 року обласну станцію юних натуралістів реорганізовано в Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (ЗОЕНЦ). Доля цих закладів була різною, неординарна вона і сьогодні. На превеликий жаль, як зазначив директор ЗОЕНЦ, реорагнізація останніх років еколого-натуралістичних закладів у Мукачеві, Хусті, Виноградові та в Буштино, Тячівського району, суттєво скоротила можливості у напрямі їхньої діяльності.
У 2016 році вдалося відкрити екоцентру свою філію у Нижніх Воротах тепер Хустського району – цілорічний, цілодобовий відпочинковий табір “Арніка”. За ці роки, враховуючи карантинні обмеження, в “Арніці” відпочило 3500 дітей. Серед них школярі з Луганської, Донецької областей та із-за кордону. Серед відпочивальників педагогами філії проводяться заходи екологічного, національно-патріотичного, історико-краєзнавчого, художньо-естетичного, трудового та фізичного спрямування.
Не зважаючи на труднощі, колектив екоцентру ніколи не опускає руки, а прагне завжди підтримувати нові ідеї. Так, Олександр Геревич відгукнувся на пропозицію колишнього директора Ужгородського лісгоспу Івана Костіва спільно створити у селі Кам’яниця лісовий еколого-натуралістичний центр. Тепер, як розповів на круглому столі Іван Васильович, тут учні знайомляться із живими сторінками Червоної книги. Також у лісовому центрі представлена екостежка з гірськими породами і мінералами Карпат, унікальний арборетум, де висаджено більше 300 видів дерев і кущів.
Приємними спогадами про співпрацю з екоцентром поділився з присутніми директор громадської організації – інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей, який розпочав свою трудову діяльність із Хустської станції юних натуралістів. “Тому я щиро зацікавлений і сприймаю ваш колектив як родину. Зичу працівникам екоцентру здоров’я та успіхів у наступні 10 разів по 75.” – Побажав О. Бокотей і презентував останні видання інституту: “Вивчай, люби, оберігай природу рідного краю” (укладач А. Самойлова) та екокалендар спостережень за природою.
Адальберт Рішко, учасник круглого столу, тепер відомий дендролог Закарпаття, працював у екоцентрі керівником гуртків. Разом із своїми учнями він заклав в закладі учнівський дендропарк, де висадив перші аборигенні та екзотичні дерева. Тепер теж надає свій посадковий матеріал для поповнення парку.
“Я теж звернув увагу на ваш дендропарк з унікальними деревами, – говорить Андрій Мигаль, кандидат біологічних наук, доцент географічного факультету УжНУ. – Оскільки вестиму практику з дендрології і, знаючи, що на вашій базі працюють студенти, хочу приводити до вас і своїх, щоб попрацювати.” Ще науковець звернув увагу на екологічні експедиції, сплави річкою Тиса, що організовував екоцентр і в яких він неодноразово брав участь. Це дуже важливо, оскільки такі подорожі надзвичайно зацікавлюють молодь, і це впливає на вибір ними професії на природничі факультети.
Профілюючим для закладу позашкільної освіти є освітньо-виховний процес. Про компетентнісний підхід у його формуванні в учнівських творчих об’єднаннях ЗОЕНЦ розповів заступник директора з навчаально-виховної та методичної роботи Василь Кузьма.
Під час засідання круглого столу педагоги екоцентру поінформували про напрями своєї діяльності у відділах: інформаційно-методичної роботи, організаційно-масової роботи, біології та дослідницько-екпериментальної роботи, екології та природоохоронної роботи. Також методичні педагогічні напрацювання та юннатівські дослідницькі роботи були представленні на тематичній виставці в ЗОЕНЦ.
З однією із родзинок діяльності екоцентру – дитячою екологічною відеостудією “Дивосвіт” присутніх ознайомила її керівниця Людмила Бокій. Адже відеостудія – інтерактивна складова екологічного виховання молоді. До речі, вихованцями відеостудії виготовлено відеофільм, приурочений згаданому ювілею. Медіапродукт залюбки переглянули учасники круглого столу. Він отримав хороші відгуки.
Чільне місце в екоцентрі відводиться національно-патріотичному вихованню. Цьому напряму діяльності свій виступ присвятила завідувачка відділу організаційно-масової роботи Оксана Кремінь.
Підтримуючи ініціативу президента України щодо масштабного її заліснення, екоцентр, спільно із Закарпатським товариством охорони природи започатковують природоохоронну акцію “Діти, дерева, довкілля”. Це не конкурс, який передбачає звіти перед вищими організаціями. Це безперервна акція, в ході якої кожен школяр, освітянин свідомо має посадити своє дерево, тим сам прозвітувати перед природою і показати, що він відповідальний у ставленні до неї.
Крім того, ще одним кроком цієї акції є посадка хвойного дерева на подвір’ї або поблизу кожного освітнього закладу. Посаджене деревце, коли виросте, щорічно можна буде прикрашати на новорічно-різдвяні свята, що вбереже вічнозелених красунь від вирубування.
Завершився круглий стіл посадкою іменних дерев на території учнівського дендропарку. Так, висаджено павловнію (адамове дерево) дерево імені 75-річчя юннатівського руху в Закарпатті, сосну Володимира Вербицького, директора Національного екоцентру, тис ягідний Мар’яни Марусинець, директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА, людей, які докладають немалих зусиль для збереження та розвитку позашкільної освіти.
Загалом відзначення 75-річчя юннатівського руху в Закарпатті показало, що педагоги екоцентру виконують велику державну справу – виховують, навчають дітей, щоб, ставши дорослими, вони були патріотами України і, звичайно, природи. Крім нас її захищати нікому. Вона не має адвокатів, зате в майбутньому може мати свідомих громадян, які оберігатимуть та примножуватимуть природні багатства і нашого славного краю Закарпаття, і держави Україна.
Людмила БОКІЙ, завідувачка відділу інформаційно-методичної роботи, фото: Юліанна КУРАК, Людмила БОКІЙ