З метою виявлення творчо активних педагогів позашкільної освіти, підвищення інтересу до творчого самовираження та професійного самовдосконалення педагогів, створення привабливого іміджу закладів позашкільної освіти, педагогів-позашкільників, керівників гуртків закладів загальної середньої освіти протягом серпня – грудня 2017 року Миколаївським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді проведено обласний конкурс для педагогів еколого-натуралістичного напрямку «Я – педагог позашкільник».
На розгляд журі представлено роботи у п’яти номінаціях: «Клас – Майстер», «Про серйозне – з гумором», «Ми – творчі люди», «Люблю фотографувати», «Казка від позашкільника».
В конкурсі взяли учать більше 40 педагогічних працівників із закладів загальної середньої та позашкільної освіти Арбузинського, Врадіївського, Вітовського, Доманівського, Новобузького, Казанківського, Снігурівського районів, Доманівського навчально-виховного комплексу Доманівської селищної ради Доманівського району, Галіцинівської обєднаної територіальної громади Вітовського району, міст Первомайська, Миколаєва, Южноукраїнська та Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Хотілось започаткувати конкурс «для душі», для творчого самовираження педагогів позашкільної освіти. Адже педагог – позашкільник – це, насамперед, творча людина, з гумором, оптимізмом і невичерпним натхненням. Педагог – позашкільник має бути таким, щоб діти з радістю і нетерпінням чекали наступного заняття гуртка. Всім відомо, що діти відвідують заняття гуртка не тільки для того, щоб отримати знання, а й для спілкування з керівником, педагогом – позашкільником.
В конкурсних роботах педагоги розповіли про своє хобі, представили авторські фотографії, які пов’язані з гуртковим життям, казки екологічного змісту та багато іншого.
Ось декілька уривків з конкурсних робіт номінації «Про серйозне – з гумором»:
«Добрий день вам всім, панове,
Повідомлю вам щось нове,
Дам усім якийсь урок –
До добра найкращий крок.
З Доманівщини прибула,
Черевички кращі взула,
Каліновська я, Олена
З досвідом, а не «зелена».
Дуже я люблю природу,
Також маю гарну вроду,
За здоровий спосіб я,
А зі мною вся сім’я.
В школі час не витрачаю,
Діток я добра навчаю.
В класі є живий куток:
Мишка, рибки, хом’ячок.
Підкупили ще папугу,
І нажили собі друга,
Всі за ними доглядають,
Дають їсти, напувають.
На природу, в ліс, ми ходим,
Вироби у класі робим,
І шпаківні теж майструєм,
Дещо вам продемонструю.
А щоб бачили це всі,
Берем вироби ми ці,
Робим ярмарок, скликаєм,
Чаєм з трав всіх пригощаєм.
Всі смакують, розглядають,
У дітей про все питають,
Дітлахи у ліс ідуть,
Годівниці все несуть.
Я дивлюся і радію,
І несу в серці надію
На добро в дитячих душах,
Це зерно зростити мушу.»
Каліновська Олена Володимирівна,
керівник гуртків Доманівського
навчально-виховного комплексу
«Доманівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 –
Центр дитячої та юнацької творчості»
Доманівської селищної ради
«Я люблю свою роботу. І, щоб про нашу професію не говорили б, вона найкраща на Землі.
Я люблю свою роботу.
Тут працюю і в суботу.
Новий рік, Різдво, родини,
Тут зустріну іменини.
А як виженуть із хати,
Тут я буду ночувати,
І не буду сумувати.
Нам зарплату не платили,
За свій рахунок ми сиділи,
Але нові дні прийшли –
На роботу ми пішли,
Нас чекали дітлахи.
Якщо я не захворію,
Не зірвусь, не озвірію,
Я своїх малят-дітей
Виведу у світ людей.
Кожен стане особистість.
І не буде совість гризти,
Що когось не долюбила,
Не навчила, загубила.
Я – учитель позашкільник
І пишаюся я цим.
Від роботи дохнуть коні,
Але я безстрашний поні.»
Герега Ірина Григорівна, керівник
гуртків Первомайської станції юних
натуралістів
Номінація «Казка від позашкільника»:
«Усі ми з ніжністю згадуємо свої дитячі роки щасливі, безтурботні, веселі, коли світ навколо оживав, немов у казці. Минають роки, але в серці залишаються теплі, щемливі спогади про минуле, про людей, яких давно вже з нами немає…
Я часто згадую своїх стареньких сусідів, що жили в селі через дорогу – це дід Петро і баба Маня, так її всі називали. Онуків вони не мали, тому я з сестрою (ми близнята) були «їхніми» рідними онучками. Дід Петро був талановитим оповідачем і славився на все село своїми анекдотами, смішними історіями з життя. Бувало зійдуться люди ввечері, щоб послухати діда, то вже сміх лунає на всю вулицю до ранку. А які казки розповідав нам дід Петро! Таких казок не прочитаєш ні в одній книжці. Були вони про звірів, що пішли від господаря щастя шукати, про бабу, яка пошила діду штани, а він не знав як їх одягати, бо все життя ходив у сорочці, та багато інших. Ми з захопленням слухали, переживали і уявляли той чарівний світ, про який так уміло розповідав дідусь. Його казки я розповідала своєму сину, і колись розповім своїм онукам, бо вони є справжніми, рідними, бо вони завжди житимуть у моєму серці…»
Василенко Оксана Миколаївна,
керівника гуртків Центру дитячої та
юнацької творчості міста Южноукраїнська
Адміністрація Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді дякує педагогам – позашкільникам за активну участь у конкурсах та співпрацю.