Під аналогічним гаслом в Закарпатському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді 26-27 жовтня пройшла дитяча науково-практична конференція. Присвячувалась вона 100-річчю позашкільної освіти України та сотій річниці з Дня народження Василя Сухомлинського.

Розпочалась конференція гімном України, після якого з її відкритям всіх присутніх привітали юннати гуртка “Юні охоронці природи”, керівник Мирослава Копча. Далі директор цього закладу Олександр Геревич представив педагогам та юннатам ЗОЕНЦ, Іршавського, Хустського, Рахівського районів гостей: Є. С. Грабара – начальника відділу дошкільної, загальної середньої, інклюзивної та позашкільної освіти департаменту освіти і науки Закарпатської обласної держадміністрації, А. В. Мигаля- кандидата біологічних наук, викладача географічного факультеaту УжНУ та С. М. Шох- члена президії Закарпатського обласного Товариства охорони природи.

Також Олександр Геревич у вітальному слові сказав: “Робота наших педагогів спрямована на те, щоб ви в доросле життя пішли екологічно свідомими громадянами. Незалежно ким станете: освітянами, науковцями, підприємцями, господарниками в різних галузях, щоб те , чого ви навчилися тут, залишилося у ваших душах та серцях, а головне, щоб були не лише знавцями природи, а й її охоронцями.”

Потім до юннатів звернувся Євген Грабар. Він зауважив: “Цього року у всіх освітянських закладах нашої області широко відзначається 100-річчя позашкільного руху України. Ви всі є вихованцями одного з найбільших позашкільних закладів Закарпаття, який займається питаннями еколого-натуралістичної освіти учнівської молоді і єдиний заклад, який у своїй структурі має оздоровчу філію “Арніка”, що знаходиться в Нижніх Воротах Воловецького району. Багато хто з вас там відпочивав. Отже пишайтеся тим, що ви є вихованцями Закарпатського екоцентру.

Окрім того, тут ви здобуваєте неформальну освіту, яка, можливо, у житті декого з вас відіграє більш важливу роль, ніж формальна. Сьогодення показує: мало просто любити природу, треба мати і ґрунтовні знання про проблеми в глобальному розумінні для того, щоб допомагати дорослим їх вирішувати. І кожен такий захід дає для вас усвідомлення того, що ви займаєтесь улюбленою справою недарма.

Додам, дуже добре, що ваша конференція поєднала два сторіччя в одному. Адже творчість видатного українського педагога Василя Сухомлинського не втрачає своєї актуальності і донині. Нехай і ця справа, якою ви займаєтесь, служить для розвитку і збереження України.”

“Сьогодні ми маємо за честь слухати результати ваших пошуково-дослідницьких робіт, – продовжив кандидат біологічних наук Андрій Мигаль, – сьогоднішня науково-практична конференція – елемент вашої самоперевірки і можливість рухатись вперед, що є важливим у виборі професії. Тому цей захід – вагома сходинка у вашому русі в майбутнє.”

Після привітання методист інформаційно-методичного відділу Оксана Кремінь у своїй мультимедійній презентації зупинилась на педагогічній спадщині Василя Олександровича Сухомлинського. Зокрема, методист розповіла, що Василь Олександрович учитель за покликом душі, він “вчив школярів грамоти, математики, літератури, історії та біології. А найбільше хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти і сумувати не лише своїми радощами і печалями, а й татовими і маминими, дідусевими і бабусиними, зайчика й синички, верби і тополі, місяця і вітру, і всієї нашої Землі. Його любов до дітей була такою великою, як Сонце. ЇЇ він виливав також у своїх книгах. Василь Сухомлинський написав 48 книг, 500 наукових статей, 1500 казок і оповідань. Праці видатного педагога видані 53 мовами світу загальним тиражем понад 15 мільйонів примірників. Найвідоміша його книга “Серце віддаю дітям” надрукована 32 мовами світу.

Ідеї Василя Сухомлинського активно впроваджуються в життя і зараз: проводяться Всеукраїнські конкурси студентських робіт за його спадщиною. Його іменем названо багато навчальних закладів. Наприклад, Павлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, де він вчителював. У місті Київ – Український коледж імені В. О. Сухомлинського та Державна науково-педагогічна бібліотека України теж носить його ім`я.”

Завершились урочистості виставою за мотивами казок Василя Сухомлинського у постановці екологічного лялькового театру “Екознайки плюс”, керівник Л. Бокій. Увазі дітей було представлено три казки відомого педагога: “Два метелики”, “Зайчик і місяць” та “Квітка і пелюстка”.

Потім розпочалась робота по секціях: “Антропічні фактори середовища, пропагандистська та еколого-краєзнавча діяльність” (керівник Алла Самойлова, завідувач відділу екології та природоохоронної роботи), а також “Біорізноманіття та заповідні території Закарпаття” (керівник Ольга Величканич, завідувач відділу біології та дослідно-експериментальної роботи). Найоригінальнішими виступами стали дослідження Дарини Бошко “Екологічні проблеми Хустського району” (гурток “Юні охоронці природи”), Юлії Товтин “Дослідження принципів фізіономіки на прикладах аналізу особистостей відомих людей” (гурток “Лікарські рослини”), Софії Бізілі та Євгенії Гарячої “Висвітлення еколого-натуралістичної діяльності засобами аудіовізуального мистецтва (гурток відеостудія “Дивосвіт”), Вікторії Левіщенко “Вплив забруднення ґрунтів на рослинність” (гурток “Основи агрохімії”), Оксани Левчак та Анастасії Пашко “Вивчення вікових дерев міста Ужгород” (гурток “Юні акваріуміністи”), Ніколетти Єлагіної “Прянощі нашого краю” (гурток “Людина і довкілля”), Оксани Марчишинець “Квіти-символи України” (гурток “Юні квітникарі”), Миколи Гладиша “Реабілітаційний центр бурих ведмедів” (гурток “Природа рідного краю”).

Підсумовуючи, всі юні дослідники відзначені “Сертифікатами” ЗОЕНЦ та Закарпатського товариства охорони природи про участь у дитячій науково-практичній конференції та цінними подарунками.

Відрадно, що не зважаючи на короткочасні дощі, юннатам все ж вдалося зайнятись практичною дослідницькою акцією: формуванням рокарію з висадкою саджанців рослин. Так, едельвейс висаджували юні природоохоронці з Лазещини Рахівського району на схилах умовної гори Говерли. Юннати з Хустщини посадили сосну гірську та визначили місце, де весною виростуть нарциси вузьколисті, як в їхній знаменитій долині, Юні дослідники з Іршавського району посадили тую кулевидну та долучилися разом із вихованцями з різних гуртків ЗОЕНЦ до висадки декоративних ялівців, лаванди, вересу та чорнобривців.

Тож висадкою рослин та своїми практичними дослідженнями в природі юннати підтвердили, що вони невипадкові перехожі, а по-справжньому вболівають за довкілля і завжди готові віддати свій голос на захист природи.

Людмила БОКІЙ,

завідувач відділу інформаційно-методичної роботи ЗОЕНЦ