Розмарія – карпатська Марія
повертає нам волю небесну.
Зацвіла восени розмарія
і дала нам надію на весну.
Розмаріє під гаснучим світом!
Ми старієм – життя не старіє.
Десь тебе й нарекли пізньоцвітом,
Ти по-нашому звись, розмаріє.
Зацвітати ніколи не пізно.
Хоч над горами хвища нестерпна,
Ти в Карпати вернулася з пісні
і, як пісня, лишайся безсмертна.
Хіба ж ви не чули про загадкову квітку розмарію, оспівану у вірші нашого земляка, видатного поета Петра Скунця? Або вважаєте її міфічною, як і цвіт папороті?
Багато цікавого можуть розповісти про цю дивовижну рослину юннати та педагоги Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Адже саме до неї щоосені вони приїздять в урочище „Пасіки” Великоберезнянського району, щоб помилуватися тендітними квіточками, які ясніють серед трави і ранкового туману. Не став винятком і цей рік.



























































































26 Вересня, 2019









>












